Рішення

від 12.10.2016 по справі 910/13983/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2016Справа №910/13983/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЛАЗАВТОСЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЛАНД ГРУП"

про стягнення 294 418,33 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Дворак М.Є. за довіреністю № б/н. від 25.01.2016

Від відповідача : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЛАЗАВТОСЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЛАНД ГРУП" про стягнення 294 418,33 грн., у тому числі: 157 780,46 грн. основного боргу, 114 548,61 грн. інфляційних втрат, 14 200,24 грн. трьох відсотків річних та 7 889,02 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди вбудованих приміщень № 18 від 31.12.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 порушено провадження у справі № 910/13983/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.09.2016, зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2016 повідомив, що не готовий наразі виконати вимоги ухвали суду, у зв'язку з чим подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Розглянувши клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Відповідач уповноважених представників до судового засідання 07.09.2016 не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 відкладено розгляд справи до 05.10.2016, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, не виконанням сторонами вимог ухвали суду.

Через відділ діловодства суду 04.10.2016 від позивача надійшли додаткові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 05.10.2016 надав суду оригінали документів для огляду у судовому засіданні та клопотання про долучення документів до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування у позивача додаткових доказів у справі.

Відповідач уповноважених представників до судового засідання 05.10.2016 не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою суду 05.10.2016 відкладено розгляд справи до 12.10.2016, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суду та для витребування у позивача додаткових доказів у справі.

Через відділ діловодства суду 07.10.2016 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшли додаткові документи у справі, які залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.10.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач уповноважених представників до судового засідання не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 12.10.2016 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВЛАЗАВТОСЕРВІС" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЛАНД ГРУП" укладено договір оренди вбудованих приміщень №18 від 31.12.2010 (далі -договір).

Згідно з п. 1.1. договору, позивач (орендодавець) зобов'язується передати відповідачу (орендареві), а відповідач зобов'язується прийняти у строкове платне користування вбудовані в будівлі приміщення (далі - об'єкт), що належить позивачу на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення ВВА №8761 12 від 19.01.2014.

Відповідно до п.4.1. договору, позивач передав відповідачу об'єкт оренди строком на 6 (шість) місяців, що підтверджується актом прийому-передачі Об'єкта на основі додаткової угоди №2 від 30.12.2013 до договору оренди вбудованих приміщень №18 від 30.12.2011.

Також сторонами було підписано додаткові угоди №1 від 30.06.2010, №2 від 30.09.2011, №3 від 31.12.2011, № 5 від 31.05.2012, №6 від 31.08.2012, №7 від 31.01.2013,№8 від 01.05.2013, що є невід'ємними від договору оренди вбудованих приміщень №18 від 31.12.2010.

14.06.2013 сторони підписали додаткову угоду №9 з урахуванням додаткових угод №№ 1, 2, 3, 4, 5,6, 7 та 8 до даного договору до договору оренди вбудованих приміщень №18 від 31.12.2010 (далі - додаткова угода №9).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди №9, орендна плата за орендовані приміщення в цілому становить 12 281,96 грн., за кожен один місяць оренди, в тому числі ПДВ 2 046,99 грн.

Згідно з п.4 додаткової угоди №9, існуючий борг орендаря перед орендодавцем з орендної плати за попередній термін оренди приміщень, вказаних в договорі №18 від 31.12.2010, та попередніх додаткових угод №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та 8 (до договору оренди вбудованих приміщень №18 від 31.12.2010) станом на 30.04.2013 в загальній сумі становить 157 780,46 грн., з них за оренду приміщень - 143 350,87 і за спожиті комунальні послуги - 14 429,59 грн.

Позивач пояснив суду, що відповідно до п.6 додаткової угоди №9 станом на 31.07.2016 у відповідача виникло зобов'язання сплатити на користь позивача суму заборгованості за договором - 157 780,46 грн.

Станом на момент подання позовної заяви, відповідач зобов'язання за договором не виконав, в наслідок чого додатково до боргу, відповідно до п. 6 додаткової угоди №9, у відповідача виникло зобов'язання сплатити позивачу 7 889,02 грн. пені, 14 200,24 грн. 3% річних, 114 548, 61 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВЛАЗАВТОСЕРВІС" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЛАНД ГРУП" про стягнення 294 418,33 грн., у тому числі: 157 780,46 грн. основного боргу, 114 548,61 грн. інфляційних втрат, 14 200,24 грн. трьох відсотків річних та 7 889,02 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди вбудованих приміщень № 18 від 31.12.2010.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України , Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України Про оренду державного та комунального майна .

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна , відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 статті 291 Господарського кодексу України , договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу .

Пунктом 9.11. договору передбачено, що при не виконанні або порушенні однією із сторін умов договору та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

У відповідності до п. 4.2. договору, строк оренди може бути скорочений або продовжений за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п. 8.1. договору, при порушенні своїх зобов'язань за договором сторона несе відповідальність, визначену договором та чинним законодавством України, порушенням зобов'язань є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання порушення з порушенням умов, визначених у договорі.

Згідно п.3.1. договору, передача-приймання об'єкта здійснюється двосторонньою комісією, яка формується сторонами з уповноважених працівників (повноваження оформлюється письмово та є додатком до акту) на підставі відповідного акту приймання-передачі.

За приписами ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України , наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВЛАЗАВТОСЕРВІС" виконало належним чином свої зобов'язання за договором оренди вбудованих приміщень № 18 від 31.12.2010, тоді як Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЛАНД ГРУП" свої зобов'язання за даним договором не виконано, у зв'язку з чим в нього існує заборгованість у розмірі 157 780,46 грн. основного боргу.

Наявність цього боргу зафіксовано у додатковій угоді №9 і відповідачем не спростовано.

За таких обставин, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення суми основної заборгованості у розмірі 157 780,46 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЛАЗАВТОСЕРВІС" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЛАНД ГРУП" суми основної заборгованості за договором оренди вбудованих приміщень № 18 від 31.12.2010 у розмірі 157 780,46 грн., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВЛАЗАВТОСЕРВІС" просить також суд стягнути з відповідача 7 889,02 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди вбудованих приміщень № 18 від 31.12.2010.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України , виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 , ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України , учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 додатковою угодою №9 передбачено, що у випадку порушення орендарем зобов'язань зі сплати орендної плати (включаючи оплату за комунальні послуги) та існуючого боргу, зазначених в п. п. 3, 4 та 5 даної угоди (№9 від 14.06.2013), він (орендар) повинен додатково до суми заборгованості оплатити орендодавцеві пеню в розмірі 5.0% від загальної суми заборгованості перед орендодавцем станом на 31.07.2013, (тобто дату припинення договору).

Згідно з Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996 р . зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України , нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом при дослідженні розрахунку пені було виявлено помилки, стосовно ставки пені та періоду нарахування, у зв'язку з чим суд виконав власний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, за розрахунком суду, з відповідача на користь відповідача підлягають стягненню 38 457,41 грн. пені, що виходить за межі позовних вимог.

Враховуючи, що згідно з нормами чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, а позивач відповідного клопотання в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не подав, то за таких обставин суд визнає заявлені позивачем до стягнення грошової суми обґрунтованими і стягує пеню у розмірі, відповідно до вимог позивача.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВЛАЗАВТОСЕРВІС" просить суд стягнути з відповідача 14 200,24 грн. трьох відсотків річних та 114 548,61 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди вбудованих приміщень № 18 від 31.12.2010.

За приписами ст. 614 Цивільного кодексу України , особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України , що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дослідивши розрахунки позивача, Господарський суд міста Києва виявив у ньому помилки, у зв'язку з чим виконав власні розрахунки.

Судом при дослідженні розрахунку позивача інфляційних втрат та 3 % річних було виявлено помилки, у зв'язку з чим суд виконав власний розрахунок.

За розрахунком суду, стягнути з відповідача на користь позивача підлягає 110 919,65 грн. інфляційних втрат.

Крім того, за розрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 14 205,66 грн. 3% річних, що виходить за межі позовних вимог.

Враховуючи, що згідно з нормами чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, а позивач відповідного клопотання в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не подав, то за таких обставин суд визнає заявлені позивачем до стягнення грошової суми обґрунтованими і стягує річні проценти у розмірі, відповідно до вимог позивача.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЛАЗАВТОСЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЛАНД ГРУП" підлягають задоволенню частково.

Згідно з вимогами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЛАНД ГРУП" (02068, м. Київ, вулиця Промислова, будинок 2, код ЄДРПОУ 23392793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЛАЗАВТОСЕРВІС" (01011, м. Києва, вулиця Лескова, будинок 1-А, кв. 38 код ЄДРПОУ 24720851) 157 780 (сто п'ятдесят сім тисяч сімсот вісімдесят) грн. 46 коп. основного боргу, 7 889 (сім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 02 коп. пені, 14 200 (чотирнадцять тисяч двісті) грн. 24 коп. 3 % річних, 110 548 (сто десять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 4 356 (чотири тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення підписано 18.10.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина