Рішення

від 10.10.2016 по справі 910/14616/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2016Справа №910/14616/16

За позовомДочірнього підприємства ФМ Ложістік Дніпро До Товариства з обмеженою відповідальністю Схід Захід Простягнення 17 711,51 грн Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Іваненко К.В. - за довіреністю;

від відповідача: Єсаков Ж.В. - директор;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство ФМ Ложістік Дніпро звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Схід Захід про стягнення 17 711,51 грн заборгованості за договором №15/0163 транспортного експедирування від 30.10.2015.

Ухвалою суду від 15.08.2016 було порушено провадження у справі №910/14616/16, призначено розгляд справи на 29.08.2016.

26.08.2016 позивач, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, подав підтвердження про відсутність у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору; копію статуту, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Інші вимоги ухвали суду позивачем не виконані.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте, 26.08.2016 через канцелярію суду подав відзив на позов, відповідно до якого заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем порушені умови договору щодо надсилання відповідачу документів, необхідних для оплати послуг за договором, в зв'язку з чим у останнього відсутні підстави для оплати послуг.

У зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою суду від 29.08.2016 розгляд справи відкладено на 12.09.2016

07.09.2016 представник позивача через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог, вирішення питання про прийняття якої відкладено судом в наступне судове засідання.

В судовому засіданні 12.09.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.09.2016 проти задоволення позову заперечував.

У відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 12.09.2016 оголошено перерву до 26.09.2016.

16.09.2016 представник позивача через канцелярію суду подав пояснення по справі, відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача 14 364,90 грн, з яких: 13 500,00 грн - сума основного боргу, 211,00 грн - 3% річних та 653,90 грн - інфляційного збільшення суми боргу, а в судовому засіданні 26.09.2016 заявив усне клопотання про витребування додаткових доказів у справі - витребування у відповідача податкової документації, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача 20.09.2016 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, а в судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких проти позову заперечував.

Ухвалою суду від 20.09.2016 розгляд справи відкладено на 10.10.2016.

10.10.2016 представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позов, відповідно до якого проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що, в порушення умов договору №15/0163 транспортного експедирування від 30.10.2015 позивач не надсилав йому документів на оплату послуг за заявкою №0000000744 від 30.10.2015. Серед іншого, у відзиві відповідач зазначав про те, що визнає отримання від позивача повного пакету документів для здійснення оплати послуг згідно заявки №0000000743 від 30.10.2015 (рахунок №10015 від 31.10.2015) та про часткову оплату, в розмірі 2 500,00 грн, цих послуг.

В судовому засіданні 10.10.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням додаткових пояснень, поданих до суду 16.09.2016 та просив суд стягнути з відповідача 14 364,90 грн, з яких: 13 500,00 грн - сума основного боргу, 211,00 грн - 3% річних та 653,90 грн - інфляційного збільшення суми боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає додаткові пояснення позивача, як заяву про зменшення позовних вимог та розглядає справу в межах стягнення з відповідача 14 364,90 грн, з яких: 13 500,00 грн - сума основного боргу, 211,00 грн - 3% річних та 653,90 грн - інфляційного збільшення суми боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.10.2016 надав усні пояснення, відповідно до яких проти позову заперечував, з урахуванням поданого відзиву.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.10.2016 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Схід Захід (замовник, відповідач) та Дочірнім підприємством ФМ Ложістік Дніпро (експедитор, відповідач) був укладений договір №15/0163 перевезення вантажів.

Відповідно до п. 1.1 договору, він регулює взаємини замовника і перевізника по організації перевезень і транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автомобільним транспортом, ініціатором яких є замовник, виступаючий від свого імені або від імені вантажовласника, з яким замовник має відповідні господарські договори, або працює по окремих дорученнях, заявках, замовленнях.

Згідно розділу 3 договору замовник зобов'язаний: своєчасно (за 1 добу до передбачуваного відвантаження вантажу) надати перевізнику заявку (п.3.1); пред'являти підготовлені вантажі (упаковані, промаркіровані) до перевезення на підставі умов погодженої заявки (п. 3.2); забезпечити своєчасне і правильне оформлення ТТН (п.3.3); сплатити перевізникові вартість транспортних послуг після надходження документів, підтверджуючих належне виконання доручення в терміни, обумовлені в заявці (п. 3.5).

Відповідно до п. 5.1 договору вартість послуг узгоджується сторонами заздалегідь до подачі заявки шляхом переговорів і вказується в заявці.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що перевізник пред'являє замовнику для оплати: рахунок, податкову накладну, оригінал ТТН з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу, акт виконаних робіт та будь-який інший документ, в заявці.

Договір діє з моменту його підписання обома сторонами протягом одного року (п. 9.3).

Заявками від 30.10.2015 №0000000743, №0000000744 на транспортно-експедиційні послуги згідно договору №15/0163 сторони погодили, що розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів від дати отримання оригіналів документів: ТТН; видаткових накладних/ накладних на переміщення/ транспортних накладних; акту переміщення вантажів; довіреності, листа-повідомлення (зразок печатки та підпису вантажоодержувача); акту невідповідності, якщо складався; інших документів, які додаються вантажоодержувачем чи вантажовідправником (за наявності); рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, копій завірених печаткою та підписом документів: виписки з ЄДР юр.осіб та ФОП, свідоцтва/витягу платника ПДВ, довідки щодо видів діяльності та обраної системи оподаткування.

Відповідно до заявки №000000743 від 30.10.2015, відповідач замовив у позивача послуги з перевезення вантажу: кондитерські вироби за маршрутом Київ - Дружківка, дата завантаження - 30.10.2015, адреса завантаження - м. Київ, вул. Пшенична, 8, адреса розвантаження - м. Дружківка, вул. Нахімова, 2, дата розвантаження - 31.10 - 01.11.2015, сума фрахту - 9 500,00 грн, марка автомобіля - ДАФ АХ 22 42 ВЕ.

Як зазначав позивач, на виконання умов договору №15/0163 перевезення вантажів від 30.10.2015 та заявки №000000743 від 30.10.2015, ним було організовано перевезення вантажу: кондитерських виробів, за маршрутом м. Київ - м. Дружківка, на підтвердження чого позивач надав суду: товарно-транспортну накладну №29 від 30.10.2015, акт переміщення вантажів від 30.10.2015, накладну на внутрішнє переміщення №29 від 30.10.2015.

Відповідно до заявки №000000744 від 30.10.2015, відповідач замовив у позивача послуги з перевезення вантажу: кондитерські вироби за маршрутом Київ - Дружківка, дата завантаження - 31.10 - 01.11.2015, адреса завантаження - м. Дружківка, вул. Нахімова, 2, адреса розвантаження - Харківська обл., м. Ізюм, вул. Партизанська, 17-б, дата розвантаження - 02.11.2015, сума фрахту - 4 000,00 грн, марка автомобіля - ДАФ АХ 22 42 ВЕ.

Як зазначав позивач, на виконання умов договору №15/0163 перевезення вантажів від 30.10.2015 та заявки №000000744 від 30.10.2015, ним було організовано перевезення вантажу: кондитерських виробів, за маршрутом м. Дружківка - Харківська обл., м. Ізюм, вул. Партизанська, 17-б, на підтвердження чого позивач надав суду: товарно-транспортну накладну №3662 від 31.10.2015, видаткову накладною №3662 від 31.10.2015, акт переміщення вантажів від 31.10.2015.

Проте, за твердженнями позивача, відповідач, в порушення грошових зобов'язань за договором №15/0163 від 30.10.2015, не сплатив вартість наданих позивачем послуг перевезення вантажу.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначав про те, що, в порушення умов договору №15/0163 транспортного експедирування від 30.10.2015 позивач не надсилав йому документів на оплату послуг за заявкою №0000000744 від 30.10.2015, а тому відсутні підстави для оплати цих послуг. Крім того, відповідач зазначав про те, що визнає отримання від позивача повного пакету документів для здійснення оплати послуг згідно заявки №0000000743 від 30.10.2015 (рахунок №10015 від 30.10.2015) та часткову оплату цих послуг, в розмірі 2 500,00 грн.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору №15/0163 перевезення вантажів від 30.10.2015 та заявки №000000743 від 30.10.2015, надав відповідачу послуги з перевезення вантажу, що підтверджується: товарно-транспортною накладною №29 від 30.10.2015, актом переміщення вантажів від 30.10.2015, накладною на внутрішнє переміщення №29 від 30.10.2015.

Відповідно до заявки №000000743 від 30.10.2015 та рахунку на оплату №10015 від 31.10.2015 вартість зазначених послуг з перевезення становить 9 500,00 грн.

Як зазначав позивач, обумовлені заявкою №000000743 від 30.10.2015, документи для здійснення розрахунку за надані послуги, були передані відповідачу.

Як вбачається з платіжних доручень №630 від 10.12.2015 на суму 1 500,00 грн та №181 від 18.04.2016 на суму 1 000,00 грн, відповідач здійснив часткову оплату, наданих позивачем, згідно заявки №000000743 від 30.10.2015 (рахунок на оплату №10015 від 31.10.2015), послуг.

З огляду на часткову оплату наданих послуг по заявці №000000743 від 30.10.2015, господарський суд приходить до висновку, що відповідач отримав від позивача всі необхідні для оплати документи.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані, згідно договору №15/0163 від 30.10.2015 та заявки №000000743 від 30.10.2015, послуги становить 7 000,00 грн.

Отже, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані, згідно договору №15/0163 від 30.10.2015 та заявки №000000743 від 30.10.2015 підлягають частковому задоволенню в розмірі 7 000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за заявкою №0000000744 від 30.10.2015 суд зазначає наступне.

Пунктом 2 заявки на транспортно-експедиційні послуги №000000744 від 30.10.2015 сторони погодили, що розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів від дати отримання оригіналів документів: ТТН; видаткових накладних/ накладних на переміщення/ транспортних накладних; акту переміщення вантажів; довіреності, листа-повідомлення (зразок печатки та підпису вантажоодержувача); акту невідповідності, якщо складався; інших документів, які додаються вантажоодержувачем чи вантажовідправником (за наявності); рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, копій завірених печаткою та підписом документів: виписки з ЄДР юр.осіб та ФОП, свідоцтва/витягу платника ПДВ, довідки щодо видів діяльності та обраної системи оподаткування.

Як зазначав позивач, 06.11.2015 в електронній переписці сторони узгодили розбіжності в документах та 16.11.2015 згідно накладної ТОВ Нова пошта №100 1889 1695, обумовлені пунктом 2 заявки №000000744 від 30.10.2015 документи, були надіслані відповідачу.

Проте, надана позивачем, копія накладної ТОВ Нова пошта №100 1889 1695 від 16.11.2015 не є належним доказом надсилання позивачем та отримання відповідачем, обумовлених пунктом 2 заявки №000000744 від 30.10.2015 документів, оскільки, не містить переліку документів, які були надіслані відповідачу та відмітки останнього про отримання документів.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не надано суду належних доказів надсилання відповідачу та отримання відповідачем документів (за заявкою №000000744 від 30.10.2015), які, згідно умов договору, є підставою для оплати останнім наданих послуг, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за заявкою №0000000744 від 30.10.2015.

Крім того, позивач за прострочення строків оплати наданих ним послуг перевезення нарахував та просить стягнути з відповідача 211,00 грн - 3% річних та 653,90 грн - інфляційних втрат за період прострочення з 04.01.2016 по 12.07.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач прострочив грошове зобов'язання за договором №15/0163 від 30.10.2015, оскільки не в повному та несвоєчасно оплатив позивачу надані згідно заявки №000000743 від 30.10.2015 послуги, що є підставою для нарахування та стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме, в розмірі 118,52 грн та 397,30 грн, відповідно, за період прострочення з 04.01.2016 по 12.07.2016, з урахуванням часткових проплат, здійснених відповідачем 10.12.2015 на суму 1 500,00 грн та 18.04.2016 на суму 1 000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Схід Захід (місцезнаходження : 02225, м. Київ, вул. Архитектора Ніколаєва, буд. 7, код ЄДРПОУ 31980480) на користь Дочірнього підприємства ФМ Ложістік Дніпро (місцезнаходження : Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Незалежності, буд. 2/2, код ЄДРПОУ 20071893) 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. - заборгованості, 118 (сто вісімнадцять) грн 52 коп. - 3% річних, 397 (триста дев'яносто сім) грн 30 коп. - інфляційних втрат та 710 (сімсот двадцять) грн 98 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

17.10.2016.

Суддя Спичак О.М.