Рішення

від 10.10.2016 по справі 922/2461/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2016 р.Справа № 922/2461/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екофункція", м.Харків до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Харків про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 1188,48 гривень за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов. №б/н від 15.08.2016 року), ОСОБА_2 (дов.№б/н від 22.04.2016 року);

відповідача - ОСОБА_3 (дов. №б/н від 30.12.2014 року).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екофункція" (позивач) 25.07.2016р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", в якій просить: 1.Визнати незаконним блокування відповідачем - Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" поточного рахунка №26002505790500 Товариства з обмеженою відповідальністю "Екофункція" відкритий відповідно до договору - анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №0350579051 від 23.04.2014р. в період з 21.01.2016 р. до 05.02.2016 р. та з 04.05.2016р.; 2. Зобов'язати відповідача на наступний день після набуття судовим рішенням законної сили розблокувати поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Екофункція" відкритий відповідно до договору-анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №0350579051 від 23.04.2014р. Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1188,48 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2461/16 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 16.08.2016 року об 11:00.

16.08.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву до 06.09.2016 року до 10:30год., 06.09.2016 року господарським судом задоволено усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи та в судовому засіданні оголошено перерву до 21.09.2016р. до 11:20год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2016 року клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору на 15 днів задоволено та розгляд справи відкладено на 04.10.2016 року о 12:30год.

04.10.2016 року позивач надав до суду супровідним листом (вх.№32599) копію листа до відповідача.

Судом було досліджено та долучено до матеріалів справи надані документи.

04.10.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву до 10.10.2016 року до 11:20год., відповідно до приписів ст.77 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наданих раніше додаткових поясненнях, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив повністю з підстав, викладених у наданих раніше запереченнях на позовну заяву, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Судом досліджено оригінали документів, копії яких додані учасниками судового процесу до матеріалів господарської справи № 922/2461/16.

Господарський суд вважає, що застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Зважаючи на викладене, за висновками суду в матеріалах господарської справи №922/2461/16 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та які є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.10.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані докази, і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, господарським судом встановлено наступне.

23.04.2014 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Екофункція" (Клієнтом) та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (Банком), було укладено Договір-анкету №03505790501 на відкриття обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №26002505790500 (далі-Договір) (т.с. І а.с. 18-19), відповідно до умов п.1.1. якого, підписуючи цей Договір, Клієнт погоджується з викладеною у Правилах (договірних умовах) відкриття та обслуговування банківського рахунків суб'єктів господарювання - клієнтів АТ "УкрСиббанк" (далі - Правила) затверджених згідно з внутрішніми процедурами Банку, із усіма змінами та доповненнями, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank com та на інформаційних стендах у приміщенні Банку, пропозицією Банку надавати Клієнту послуги з відкриття та обслуговування банківського рахунку, на умовах, встановлених у цьому Договорі та Правилах.

До таких послуг входить:

-відкриття, обслуговування, закриття поточного рахунку в національній та/або іноземній валюті суб'єкта господарювання, бюджетної організації, нотаріуса та адвоката;

- надання послуги приймання та розміщення на поточному рахунку готівкової

виручки (готівки) для її зарахування на Рахунок9и) у Банку встановлюються Клієнтом самостійно згідно запропонованих Банком строків, що зазначені у Правилах;

- підключення та обслуговування відкритого поточного рахунку за допомогою системи "StarAcces".

Позивач звернувся з даним позовом, в якому наголошує про те, що у січні 2016 року, останній дізнався про те, що 20.01.2016р. в порушення умов вищевказаного Договору відповідач після зарахування валютних коштів, що надішли від засновника позивача на поточний рахунок позивача для збільшення статутного капіталу, в односторонньому порядку та без попереднього повідомлення Позивача обмежив права позивача на розпорядження рахунком останнього, чим грубо порушив умови зазначеного вище Договору.

Так, позивачем в позовній заяві зазначено про те, що 17.08.2015р. Товариством позивача було прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу Товариства та внесення засновником - Компанією "Ф.С.А. Еко Технолоджи Лімітед" додаткових грошових коштів на поповнення статутного капіталу, і відповідно з цим рішенням внесено зміни до установчих документів Товариства.

19.01.2016р. на поточний рахунок позивача - ТОВ "Екофункція" від засновника Товариства - Компанії "Ф.С.А. Еко Технолоджи Лімітед" надійшли грошові кошти для поповнення статутного капіталу Товариства у сумі 48 366,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.01.2016р. складало 1 191597,98 грн. (24,6371 грн. за 1 дол. США).

Позивачем зазначено, що відповідач не повернув вищевказані грошові кошти на банківський рахунок відправника - Компанії "Ф.С.А. Еко Технолоджи Лімітед", а зарахував вказані грошові кошти на поточний рахунок Товариства й таким чином, визнав їх як такі, що надійшли на рахунок Позивача законно. З моменту зарахування вказаних грошових коштів вони стали власністю Товариства.

20.01.2016 р. відповідачем продано 75% від суми валютних коштів, що надійшли на рахунок Товариства - 36274,50 доларів США, на міжбанківському валютному ринку за курсом 24,5 грн. 1 дол.США (при цьому офіційний курс НБУ на 20.01.2016р. складав 24,8443 грн. за 1 дол.США) та зарахував виручені грошові кошти у гривні в сумі 888725,25 грн. на поточний рахунок Товариства позивача. На поточному рахунку позивача станом на 20.01.2016 р. залишалися грошові кошти у валюті - доларах США на суму 12091,50 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.01.2016 р. складало 300404,85 грн.

Отже, позивачем зазначено, що загальна сума у гривнях, що знаходилася на поточному рахунку позивача станом на 20.01.2016 р. складала 1 186766,83 грн.

Так, позивачем наголошено про те, що 20.01.2016 року відповідач без будь-якого письмового попередження заблокував всі грошові кошти на поточному рахунку Товариства позивача. Позивач виявив вказані обставини при спробі проведення перерахувань грошових коштів 21.01.2016 р., 25 січня та 28 січня 2016 року, однак поточний рахунок залишався незаконно заблокованим.

У зв'язку із вищенаведеними обставинами, 21.01.2016 р. позивач звернувся до відповідача з Листом за вих. №3 від 21.01.2016р. з вимогою надати офіційну відповідь стосовно причин та терміну блокування рахунку.

Також, позивачем зазначено про те, що Листом за вих. №4 від 21.01.2016р. останнім надано відповідачу наступні документи: анкету-опитувальник; копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копію статуту (дата реєстрації 17.08.2015р.); копію Протоколу №1/15 загальних зборів учасників.

Позивачем зазначено, 26.01.2016р., за вих. №5 позивачем було надано копію офіційного перекладу листа "Ф.С.А. ЕКО Технолоджи Лімітед" від 25.09.2015 р., проте позивачем зазначено, що протягом вказаного терміну будь-якої відповіді від Банку не надходило, а поточний рахунок позивача залишався заблокованим.

01.02.2016 р. знову звернувся до відповідача з листом за вих. №6 із нагадуванням про блокування рахунка та повідомленням про те, що з вини Банку позивач не може виконати свої зобов'язання перед постачальниками, виплатити податки та заробітну плату.

08.02.2016р. на електронну адресу позивача електронною поштою від відповідача надійшов лист за вих. № 15/2573 від 01.02.2016 р. в якому відповідач рекомендував позивачу надати документи на підтвердження схеми структури власності. Позивачем зазначено, що вказані документи були надані позивачем 21.01.2016р. як додаток до листа №4.

Позивачем наголошено, що 05.02.2016р. рахунок було розблоковано, який функціонував до 20.04.2016р., після чого був відповідачем заблокований до моменту подання даного позову до суду.

Так, позивачем зазначено про те, що щойно рахунок було розблоковано, позивачем були здійснено наступні банківські операції: 05.02.2016р. платіжним дорученням сплачено 136524,8 грн.; 08.02.2016р. платіжним дорученням сплачено 606915,10 грн.; 09.02.2016р. платіжним дорученням сплачено 141294,28 грн.

11.02.2016р. позивачем на міжбанківському валютному ринку продано 12091,50 доларів США за комерційним курсом 26,05 грн. за 1 долар США та зараховано на поточний рахунок позивача 314983,58 грн.

Також, протягом 12.02.2016р. по 19.04.2016р. на поточний рахунок позивача від контрагентів надійшли грошові кошти на суму 237000,00 грн.

Протягом цього ж проміжку часу, тобто, з 12.02.2016р. по 19.04.2016р. позивачем з рахунку Товариства було перераховано 550597,24 грн.

20.04.2016р. відповідачем було відхилено платежі позивача на загальну суму 498,56 грн., а рахунок заблоковано.

29.04.2016р. відповідачем з рахунка позивача списано 179,00 грн. в якості комісії за обслуговування рахунка, залишок грошових коштів на поточному рахунку позивача станом на 02.05.2016р. складав 1711,40 грн.

Таким чином, позивачем наголошено про те, що своїми незаконним діями Банк (відповідач) порушив свої зобов'язання за вказаним вище Договором-анкетою №03505790501 на відкриття обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №26002505790500 від 23.04.2014 р., оскільки вказані дії відповідача унеможливили списання грошових коштів позивача на його власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд: визнати незаконним блокування відповідачем поточного рахунка №26002505790500 Товариства з обмеженою відповідальністю "Екофункція" відкритий відповідно до договору - анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №0350579051 від 23.04.2014р. в період з 21.01.2016 р. до 05.02.2016 р. та з 04.05.2016р.; 2. Зобов'язати відповідача на наступний день після набуття судовим рішенням законної сили розблокувати поточний рахунок позивача відкритий відповідно до договору-анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №0350579051 від 23.04.2014р. Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1188,48 грн., з посиланням на п.8.4. Правил (договірних умов) відкриття та обслуговування банківських рахунків суб'єктів господарювання - клієнтів відповідача, згідно яких, за несвоєчасне списання/зарахування грошових коштів з/на Рахунку/ок, якщо це відбулося з вини Банку при порушенні умов Договору, останній сплачує Клієнту пеню у розмірі 1,01% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 0,1% від суми переказу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно з ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз.2 п.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з вимогами ст.173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст.341 ГК України, розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст.1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

У відповідності до пункту 2.3. Договору-анкети на відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03505790510 від 23.04.2014 р., обслуговування рахунку здійснюється у відповідності до вимог законодавства та цього Договору.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди до Договору-анкети від 01.07.2014 року, здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів здійснюється відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Пунктом 2.3. Правил, що є невід'ємною частиною Договору, "банк здійснює обслуговування рахунку клієнта відповідно до ліцензії НБУ на здійснення банківських операцій, вимог законодавства та умов Договору".

Пунктом 2.4.2. підп. г Договору, банк має право відмовити клієнту у наданні послуг (проведенні операцій) та/або відмовити у виконанні наданих клієнтом розрахункових документів за Договором, у випадках передбачених законодавством.

Статтею 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" чітко встановлено обов'язок банка ідентифікувати клієнтів (осіб), визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення фінансового моніторингу.

Так, Банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Питання відносин в сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення регулюється, зокрема. Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі по тексту - Закон) та Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим Постановою Правління НБУ від 26 червня 2015 року N 417 (далі за текстом-Постанова).

Також, вимогами ч.7 ст.9 "Про банки і банківську діяльність" встановлено право банка витребувати, та обов'язок клієнта подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для ідентифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта.

З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб'єкт

первинного фінансового моніторингу витребовує у клієнта - юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта.

Пунктом 63 Постанови встановлено обов'язок банку проводити додаткове;"

інформації щодо ідентифікації та вивчення клієнта в разі (в тому числі):

1) зміни кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів) контролера(ів) клієнта юридичної особи або виявлення банком розбіжностей щодо відомостей про кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів) контролера(ів);

2) зміни місцезнаходження клієнта - юридичної особи, фізичної особи - підприємця;

3) унесення змін до установчих документів.

Пунктом 64 Постанови встановлено обов'язок банка у випадках, передбачених законодавством, здійснити ідентифікацію, верифікацію клієнта, у тому числі встановити дані про фізичних осіб, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи - клієнта банку.

Пунктом 53 Постанови встановлено, що надані клієнтом - юридичною особою інформація та/або документи (у тому числі схематичне зображення структури власності, приклад якого наведено в додатку 1 до цього Положення) повинні містити дані про всіх фізичних осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу органів управління, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки чи виконувати функції органу управління, або які мають можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами частка в юридичній особі в розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

Дані щодо фізичних осіб, які мають формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентами, номінальними утримувачами (номінальними власниками/номінальними акціонерами) або тільки посередниками щодо такого права, не можуть вважатися підтвердженням установлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера).

Банк зобов'язаний установити дані, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника (контролера) щодо кожної фізичної особи, якщо кілька фізичних осіб одночасно є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) клієнта - юридичної особи.

Таким чином, вищевказані норми чинного законодавства України встановлюють обов'язок банку при обслуговуванні клієнта - юридичної особи здійснювати обов'язкову ідентифікацію, в тому числі і встановлювати кінцевих бенефіціарів юридичної особи.

Враховуючи, що у відповідача (клієнта за Договором) відбулася зміна у складі засновників, банком в січні 2016 року на адресу позивача по справі був надісланий лист з проханням надати певний перелік документів для здійснення ідентифікації клієнта.

До моменту надання необхідних документів проведення операцій за рахунком було зупинено. Після надання вказаних документів з 5 лютого 2016 року за рахунком виконувались всі операції клієнта.

При цьому, позивача (клієнта за Договором) було повідомлено про те, що у відповідача (банка) виникли сумніви щодо кінцевого беніфіціара, зокрема, чи дійсно кінцевим беніфіциаром є громадянка ОСОБА_4 Ларіса Крісту.

Статтею 10 Закону встановлено обов'язок банка, як суб'єкта первинного фінансового моніторингу, відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим або якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені.

До квітня 2016 року рахунок позивача функціонував у звичному режимі, що сторонами зазначено під час розгляду даної господарської справи, однак, з матеріалів справи не вбачається, що позивач до вказаного часу надав банку документи або пояснення, які б підтвердили або спростували сумніви банка як суб'єкта первинного фінансового моніторингу, з питання кінцевого беніфіціара, тому банк 20.04.2016 р. здійснив блокування рахунку позивача на підставі вищевикладених положень чинного законодавства, відмовивши йому в проведенні операцій за рахунком.

Після вказаного блокування позивач неодноразово (21.04.2016 р., 13.05.2016р.) звертався до банку з листами, у відповідь на які банком повідомлено позивача про необхідність уточнення інформації щодо кінцевого беніфіціара, оскільки однією з підстав для відмови у проведенні операції є (в тому числі) факт виникнення сумнівів щодо особи кінцевого беніфіціара, при цьому законодавства не ставить обов'язок банка відмовити клієнту в проведенні платіжної операції у випадку виникнення сумнівів в залежність від обгрунтованості/необгрунтованості таких сумнівів.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що позивачем надано банку необхідну інформацію з підтвердженням того, що заявлена особа все ж таки є кінцевим беніфіціаром.

Таким чином, враховуючи те, що у банку виникли сумніви щодо того, що заявлений позивачем кінцевий беніфіціар не є таким, про вказане позивач був повідомлений, а також той факт, що позивач не надав банку необхідну інформацію з підтвердженням того, що заявлена особа все ж таки є кінцевим беніфіціаром, тому банк правомірно зупинив проведення операцій за поточним рахунком позивача.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного Закону, в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Екофункція" суд відмовляє повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати по сплаті судового збору покладаються в даному разі на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 17.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_5