Постанова

від 13.10.2016 по справі 923/484/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2016 р.Справа № 923/484/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран (на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 11.10.2016р. №795 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.10.2016р., протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.10.2016р.)

при секретарі судового засідання: А.В. Земляк

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився, про день, час та місце апеляційного перегляду повідомлений належним чином

від відповідача - ОСОБА_1

від третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 міської ради, Комунального закладу ОСОБА_3 міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша

на рішення господарського суду Херсонської області від 01.08.2016 року

у справі № 923/484/15

за позовом Всіх Святих церкви Української православної церкви

до ОСОБА_3 міської ради

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунального закладу ОСОБА_3 міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року Всіхсвятська парафія ОСОБА_3 епархії Української православної церкви звернулась до місцевого господарського суду з позовом (з урахуванням уточнень до нього від 22.07.2016р.) до ОСОБА_3 міської ради до визнання права власності на культові будівлі та прилеглі до культових будівель споруди, а саме: літ. а-1 прибудова 6,50 х 5,25 м., будівля літ. Б-1 столова 11,00 х 8,80 м., будівля літ. Д-1 нежила будівля службового призначення 22,1 х 13,90 м., літ В сарай площею 5,00 х 7,07 м, які знаходяться за адресою м. Херсон, пров. Пугачова, 11.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 7, 13 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , п.п. 4., 9.4., 9.9. роз'яснень Вищого Арбітражного суду України від 29.02.1996р. №02-5/109 Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , п. 6 постанови Верховної ОСОБА_3 України від 23.04.1991р. №988-XII Про порядок введення в дію Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , Указом Президента України від 04.03.1992р. №125 Про заходи щодо повернення релігійним організація культового майна , розпорядженням Президента України від 22.06.1994р. №53/94-рп Про повернення релігійним організаціям культового майна , розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.05.1998р. №290-р Щодо забезпечення поетапного повернення релігійним організаціям культових будівель, які не використовуються або використовуються не за призначенням , ст. 15 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду першої інстанції від 23.04.2015р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальний заклад ОСОБА_3 міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша .

Відповідач та третя особа у відзивах на позов зазначили про його необґрунтованість і безпідставність.

25.05.2015р. позивачем подано заяву про уточнення назви юридичної особи позивача, а саме: Всіх Святих церкви Української православної церкви.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.05.2015р. по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено.

10.06.2016р. до суду першої інстанції надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи від 07.06.2016р. №27/2015, у зв'язку з чим ухвалою місцевого господарського суду від 16.06.2016р. провадження у справі поновлено із призначенням її до розгляду.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.08.2016р. (суддя Задорожна Н.О.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 11.08.2016р., позов задоволено з мотивів його доведеності, стягнуто з відповідача на користь позивача 2400,00 грн. судового збору, 7200,00 грн. вартості судової експертизи.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач та третя особа звернулись з апеляційними скаргами, в яких просили його скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2016р., 01.09.2016р. апеляційні скарги прийняті до провадження із призначенням до сумісного розгляду.

У відзиві на апеляційні скарги, позивач просив залишити їх без задоволення, а рішення суду без змін. Крім того, просив розглянути апеляційні скарги без його участі.

Заслухавши представників відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

Всіхсвятська парафія ОСОБА_3 епархії Української православної церкви зареєстрована в Єдиному державну реєстрі 20.09.1991р. з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи - 22739355. Основний вид економічної діяльності - діяльність релігійних організацій. 22.02.2011р. здійснена заміна свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 13-14 т.1).

Відповідно до п. 3 Статуту Всіхсвятської парафії ОСОБА_3 єпархії, ухваленого парафіяльними зборами 28.06.1991р. та затвердженого рішенням виконкому ОСОБА_3 обласної ОСОБА_3 народних депутатів 20.09.1991р. №140-4, парафія об'єднує громадян православного віросповідання, для сумісного здійснення права на свободу сповідання та поширення православної віри, а також для піклування про релігійно - моральне виховання (а.с. 11-12 т.1).

За змістом п.п. 26, 28 Статуту Всіхсвятської парафії ОСОБА_3 єпархії парафія набуває, володіє та розпоряджається майном, що їй належить на праві власності. Майно парафії формується парафією за рахунок власних коштів. Також джерелом формування майна парафії можуть бути пожертвування прихожан, інших фізичних чи юридичних осіб, передача майна державою, а також набуте на інших законних підставах.

Як вбачається з архівної довідки Державного архіву Херсонської області від 25.09.2002р. № 05-2/372 в документах архівного фонду Відділу управління ОСОБА_3 повітового виконавчого комітету ОСОБА_3 робочих крестьянських і красноармійських депутатів в заяві общини та опису церковного майна Всіхсвятської Кладбищенської церкви м. Херсона за 1922 р. є відомості про наступні будинки: будинок для священників, кам'яний, під черепицею, побудований на земельній ділянці в 400 кв. саженів у 1912р.; будинок для диякона, кам'яний, критий залізом, побудований у 1803р.; церковна сторожка, кам'яна, крита залізом, при ній кам'яний сарай. Означені будинки недоходні три: знаходяться за адресою: м. Херсон, Кладбищенська церква (а.с. 19 т.1).

Зазначені три будинки та інше церковне майно націоналізовано та вилучено у духовенства, а в подальшому, на підставі договору від 22.08.1922р. укладеного між ОСОБА_3 робочих та крестьянських депутатів і громадянами м. Херсона за описом передані у безстрокове безоплатне користування за призначенням - для релігійних потреб.

В опису церковного майна Кладбищенської церкви вказано, що за зазначеною церквою значиться: будинок для священика, кам'яний, побудований у 1912р.; будинок для диякона кам'яний, критий залізом, побудований у 1803р. та церковна сторожка, кам'яна, вкрита залізом, при ній кам'яний, вкритий залізом сарай.

Згідно архівної довідки Державного архіву Херсонської області від 27.10.2005р. № 05-2/698 Всіхсвятська церква побудована у 1803р. мешканцями Херсону. У 1882-1884 рр. церква перебудовувалась, була збільшена і поновлена. При церкві є три будівлі: будинок для священика, кам'яний під черепицею, побудований у 1912р. на ділянці 400 кв. саженів (1896 кв.м.), церковна сторожка, кам'яна, вкрита залізом, при ній кам'яний, вкритий залізом сарай (а.с. 23).

За приписами ст. 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних державних адміністрацій. Клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників.

Згідно з Указом Президента України від 04.03.1992р. № 125 Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна виконавчі комітети обласних ОСОБА_3 народних депутатів протягом 1992-1993рр. мали здійснити передачу релігійним громадам у власність чи безоплатне користування культові будівлі, що використовуються не за призначенням.

За розпорядженням Президента України від 22.06.1994р. № 53/94-рп Про повернення релігійним організаціям культового майна місцеві органи державної виконавчої влади зобов'язано забезпечити до 01.12.1997р. передачу у безоплатне користування або повернення безоплатно у власність релігійних організацій будівель і майна, які перебувають у державній власності та використовуються не за призначенням.

Відповідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.05.1998р. № 290-р Щодо забезпечення поетапного повернення релігійним організаціям культових будівель, які не використовуються або використовуються не за призначенням на обласні державні адміністрації покладено обов'язок забезпечити згідно із законодавством України поетапне повернення релігійним організаціям культових будівель, які не використовуються або використовуються не за призначенням, а також до 01.07.1998р. подати Кабінету Міністрів України повний перелік культових будівель, які перебувають у державній та комунальній власності і не використовуються або використовуються не за призначенням та умов повернення їх релігійним організаціям.

Абзацем 2 ст. 17 Закону України Про свободу совісті і релігійних організацій визначено, що право передачі культового майна належить обласній адміністрації.

Як вбачається з схеми-плану від 22.05.1970р. на земельній ділянці по пров. Пугачова, 11 у м. Херсоні розміщені будівлі: літ. А профілакторій 17,35 х 11,55 м.; літ. а-1 прибудова 6,50 х 5,25 м.; літ. Б-1 - столова 11,00 х 8,80 м.; літ. Д-1 прилегла до літ. А будівля площею 22,1 х 13,90 м. та будівля В - сарай, площею 5,00 х 7,07 м. (а.с. 25 т.1).

На підставі розпорядження виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 21.04.1975р. № 143 будівлю профілакторію - літ. А , 17,35 х 11,55 по пров. Пугачова, 11 з балансу заводу ім. Петровського передано на баланс міської шкіряно-венерологічної поліклініки (а.с. 61 т.1).

Враховуючи наведене та на виконання розпорядження Президента України від 22.06.1994р. № 53/94-рп, ОСОБА_3 обласною державною адміністрацією видано розпорядження від 07.02.1996р. №97, яким ОСОБА_3 міськвиконкому та Бериславській райдержадміністрації доручено забезпечити у визначені в додатку до розпорядження строки звільнення культових приміщень і майна та передачу їх релігійним громадам. Надати нові приміщення організаціям, установам та закладам, які змушено звільняють культові будівлі та майно. Згідно додатку, який є невід'ємною частиною означеного розпорядження, до переліку культових будівель віднесено колишній будинок священика Всіхсвятської православної церкви м. Херсона, який перебував на балансі міського відділу охорони і використовувався під лікувальний корпус міського венерологічного диспансеру (а.с. 35, 35 зворотній бік т.1).

06.02.2004р. ОСОБА_3 обласна державна адміністрація направила Фонду Державного майна України лист № 110-22/176-10/347, яким надало уточнену інформацію та включило до переліку храмів та інших церковних споруд, на які претендують релігійні організації, колишній будинок та підсобні приміщення священика у Херсоні по пров. Пугачова, 11, з вказівкою терміну виконання - 2006р. (а.с. 36 т.1).

22.02.2005р. ОСОБА_3 обласна державна адміністрація направила головам районних державних адміністрацій лист № 521-12/633-70/347, в якому зазначила, що згідно з Указом Президента України від 21.03.2002р. № 279/2002 Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.09.2002р. № 564-р, колишні культові об'єкти та церковне майно, які є комунальною власністю, підлягають обов'язковому поверненню релігійним громадам згідно з переліком. До вказаного переліку включено Всіхсвятський храм (споруди, що входять до єдиного архітектурного комплексу за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11).

17.03.2005р. відділ у справах релігій ОСОБА_3 державної адміністрації листом № 43/01-24/05 повідомив Всіхсвятську парафію ОСОБА_3 епархії, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.09.2002р. № 564, колишній будинок та підсобні приміщення священика за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11 внесені до списку колишнього культового майна та використовуються не за призначенням. Вищевказані приміщення планується повернути у 2006 р.

27.10.2005р. Секретаріат Кабінету Міністрів України у листі № 9144/0/2-05 повідомив про те, що сформовано перелік храмів та інших церковних споруд, на які претендують релігійні організації. Станом на 29.09.2005р. до переліку включено 307 колишніх культових будівель та церковних приміщень, зокрема, під № 208 значиться колишній будинок священика за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11 - 11 а.

29.05.1996р. Фондом Державного майна України видано наказ № 602, яким заборонено приватизувати культове та не культове майно, а якщо це майно приватизоване, вжити заходів щодо його вилучення (а.с. 37 т.1).

З метою запобігання відчуженню та приватизації об'єктів колишньої церковної власності, Фондом державного майна України складено Перелік храмів, на які претендують релігійні організації, який листом від 19.04.2005р. № 10-20-4950 спрямований регіональним відділенням ФДМУ та обласним державним адміністраціям (а.с. 32 т.1).

Пунктом 9.9. роз'яснень Вищого Арбітражного суду України від 29.02.1996р. Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , встановлено, що рішення компетентного державного органу, зазначеного у статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , про повернення або передачу культової будівлі або майна у власність конкретної релігійної громади є необоротним, тобто таким, що не може бути скасованим наступним рішенням цього ж органу.

Разом з тим, ОСОБА_3 міським головою видано розпорядження від 11.10.2004р. №1545, яким Управління комунальної власності зобов'язано видати ОСОБА_3 міській раді свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення (літ. Б і Д , загальною площею 307 кв.м. по провулку Пугачова, 11).

В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.10.2004р. серії САА №270354, згідно якого ОСОБА_3 міській раді належать нежилі приміщення, а саме: літ Б загальною площею 64,9 кв.м., літ Д , загальною площею 239,7 кв.м. Державна реєстрація права власності проведена, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.10.2004р. №5033588 (а.с. 77-78 т.1).

Як вбачається з довідки ОСОБА_3 державного бюро технічної інвентаризації від 29.07.2005р. об'єкти нерухомості: літ. Б - столова; літ. Д - міськшкірвендиспансер, розташовані за адресою: м. Херсон, вул. (пров.) Пугачова, 11, належать ОСОБА_3 міській раді згідно свідоцтва про право власності від 11.10.2004р., виданого на підставі розпорядження міського голови від 11.10.2004р. № 1545. На літ. А - будівлю профілакторію юридична документація відсутня. Перша технічна документація на спірні об'єкти виконана у 1970р., до 1970р. інвентаризація будівель не проводилась (а.с. 24 т.1).

На підставі постанови Господарського суду м. Києва від 05.02.2008р. у справі № 1/148-ПН-05-38/490 Всіх Святих церкви Української православної церкви набула у приватну власність культову будівлю колишнього будинку священика, зазначеного на плані - схемі під літ. А відповідно до акту приймання-передачі від 24.02.2014р., згідно з яким ОСОБА_3 міська рада передала, а позивач прийняв цю будівлю у власність, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.07.2014р. № 24137494 (а.с. 26 т.1).

В обґрунтування позову, Всіх Святих церкви Української православної церкви послалась на архівні довідки Державного архіву Херсонської області від 22.04.1999р. № 04-2/62, від 27.10.2005р. № 05-2/698, технічний паспорт та схему-план, згідно яких на земельній ділянці по пров. Пугачова, 11 у м. Херсоні розміщені: будівля А - профілакторій 17,35 х 11,55 м; а-1 прибудова 6,5 х 5,25 м; будівля Б-1 столова 11,00 х 8,80 м; будівля Д-1 прилегла до літ. А будівля 22,1 х 13,90 м та будівля В - сарай, площею 5,00 х 7,07м. За розпорядженням Президента України від 22.06.1994р. № 53/94-рп Про повернення релігійним організаціям культового майна та з урахуванням абз. 2 ст. 17 Закону України Про свободу совісті і релігійних організацій , ОСОБА_3 обласною державною адміністрацією 07.02.1996р. прийнято розпорядження № 97, відповідно до якого виконавчий комітет ОСОБА_3 міської ради було зобов'язано у 1997р. звільнити культове приміщення колишнього будинку священика, який знаходиться на балансі міського відділу охорони здоров'я та передати його позивачу. 06.02.2004р. ОСОБА_3 обласна державна адміністрація направила Фонду державного майна України лист № 110-22/176-10/347, в якому надало уточнюючу інформацію та включило до переліку храмів та інших церковних споруд, на які претендує позивач, також колишній будинок та підсобні приміщення священика по пров. Пугачова, 11 у м. Херсоні, а 22.02.2005р. направила головам районних державних адміністрацій лист № 521-12/633-70/344, в якому довела до відома, що згідно Указу Президента України від 21.03.2002р. № 279/2002 Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій та розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.09.2002р № 564-р колишні культові об'єкти та церковне майно, які є комунальною власністю підлягають обов'язковому поверненню, згідно переліку. 19.04.2005р. Фондом державного майна України обласним державним адміністраціям також був скерований лист № 10-20-4950 на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 07.04.2005р. щодо повернення церковного майна, в якому повідомляло про складення Фондом державного майна України переліку Храмів та інших церковних споруд, на які претендують релігійні організації та запобіганню приватизації об'єктів колишньої церковної власності. До визначеного Фондом державного майна України переліку включено колишній будинок священика та підсобні приміщення у м. Херсоні по вул. Пугачова, 11-11а. Незважаючи на це, 11.10.2004р. ОСОБА_3 міським головою видано розпорядження № 1545 відповідно до якого управління комунальної власності зобов'язано видати ОСОБА_3 міський раді свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення літ. Б і Д загальною площею 306 м. кв. по пров. Пугачова,11. 27.05.2005р. ОСОБА_3 ДБТІ надано довідку про видачу відповідачу 11.10.2004р. свідоцтва про право власності на приміщення, визначені під літ. Б та літ. Д по пров. Пугачова, 11 у м. Херсоні. При цьому, ані в розпорядженні голови міської ради від 11.10.2004р. № 1545, ані у виданому свідоцтві про право власності від 11.10.2004р. не значаться та не передавалися у власність позивача будівлі під літ. В площею 5,00 х 7,00 кв.м., визначені у схемі-плані як сарай, та літ. а-1 площею 6,5 х 5,25 кв.м., розташовані по пров. Пугачова, 11. Будівля літ. Б - столова, згідно акту від 24.04.1923р. к-1046 була закріплена за кладбищенською тобто Всіхсвятською общиною. Будівлі літ. А , а-1 , Б , В були незаконно вилучені у Всіхсвятської общини, коли було заарештовано та страчено протоієрея ОСОБА_4 (1938р.), оскільки зазначені будівлі за договором було передано Всіхсвятській общині у безоплатне та безстрокове користування, вони до 1970р. рахувались за Всіхсвятською общиною. На підставі рішення господарського суду м. Києва від 05.02.2008р. у справі № 1/148-ПН-05-38/490 позивачем набуто право власності на культову будівлю колишнього будинку священика, зазначеного на плані-схемі під літ А . Право власності позивача на нежитлові споруди під літ. а-1 , Б-1 та Д-1 в порушення ст. 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , Указу Президента України від 04.03.1992р. № 125 Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна , розпорядження Президента України від 22.06.1994р. № 53/94 Про повернення релігійним організаціям культового майна , розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.1998р. № 290-р. Щодо забезпечення поетапного повернення релігійним організаціям культових будівель, які не використовуються або використовуються не за призначенням , розпорядження ОСОБА_3 обласної адміністрації від 07.02.1996р. № 97 Про виконання розпорядження Президента України від 22.06.1994р. № 53/94-рп Про повернення релігійним організаціям культового майна , відповідачем не визнається, що стало підставою для звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом.

За твердженням відповідача, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували право власності позивача на спірне майно. Надані позивачем архівні довідки від 27.10.2005р. та від 25.09.2002р. не містять будь-яких відомостей стосовно того, що будинок священика, будинок диякона та церковна сторожка є тими самими будівлями, які належать на праві власності відповідачу (відсутня адреса, схема розташування, загальна площа та інші індивідуальні ознаки, які б могли ідентифікувати майно). Посилання позивача на розпорядження ОСОБА_3 обласної державної адміністрації від 07.02.1996р № 97, яким виконавчий комітет ОСОБА_3 міської ради та Бериславська районна державна адміністрація зобов'язані передати майно релігійним громадам, є безпідставним та незаконним. Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 обласної ради 20.03.1992р. № 32 Про розмежування комунального майна, переданого у власність області, між обласною власністю та власністю міст обласного підпорядкування та районів області затверджено перелік комунального майна області, що передається до власності міст обласного підпорядкування, зокрема Херсону, згідно додатку 2, 3 був переданий міський шкіряно-венерологічний диспансер. Таким чином, спірні приміщення при розподілі майна між обласними, міськими та районними радами були віднесені до комунального майна територіальної громади м. Херсона. Жодною нормою Закону України Про місцеве самоврядування не передбачені повноваження обласних державних адміністрацій щодо зобов'язання міських рад передавати належне їм майно іншим особам. Відповідно до ст. 4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Відповідач наголошує на тому, що ст. 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , на який посилається позивач врегульовує відносини щодо передачі об'єктів державної, а не комунальної власності, що є культовими спорудами. Крім того, додаток до розпорядження містить назву культової споруди - колишній будинок священика Всіхсвятської православної церкви літ. А , площею 17,35 х 11,35 кв.м., який вже передано позивачу на підставі судового рішення. Будинок диякона, сторожка та сарай, не є культовими спорудами, у зв'язку з чим стосовно цих об'єктів не виносились рішення про передачу їх у власність релігійних громад. Спірні об'єкти є комунальною власністю, що підтверджено відповідними правовстановлюючими документами, правові підстави для їх повернення позивачу відсутні. До того ж питання повернення цих об'єктів позивачу за іншим суб'єктним складом учасників вже було предметом вирішення по іншій господарській справі № 1/148-ПН-05-38/490, яка була розглянута господарським судом м. Києва 05.02.2008р.

За твердженням третьої особи, кількість об'єктів, на які позивач просив визнати право власності, перевищує кількість тих, що були закріплені за кладбищенською общиною у 1922р. Для можливості ідентифікації спірних об'єктів як культових споруд необхідна наявність двох ознак: чи є ці споруди невід'ємною частиною культової споруди та їх знаходження на земельній ділянці, необхідній для обслуговування цієї споруди.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, місцевий господарський суд виходив зі слідуючого.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Розпорядженням Президента України від 22.06.1994р. № 53/94-рп Про повернення релігійним організаціям культового майна зобов'язано місцеві органи державної виконавчої влади на виконання ст. 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації забезпечити передачу у безоплатне користування або повернення безоплатно у власність релігійних організацій культових будівель і майна, які перебувають у державній власності та використовуються не за призначенням.

За розпорядженням ОСОБА_3 обласної адміністрації від 07.02.1996р. № 97 Про виконання розпорядження Президента України від 22.06.1994р. № 53/94-рп ОСОБА_3 міськвиконкому надано розпорядження забезпечити у 1997р. звільнення культового приміщення колишнього будинку священика Всіхсвятської православної церкви м. Херсона, який знаходиться на балансі міського відділу охорони здоров'я та передати його релігійній громаді.

Згідно з п. 9.4 роз'яснень Вищого Арбітражного суду України від 29.02.1996р. №02-5/109 Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України Про свободу совісті та релігійні організації доказами належності культового майна або будівель тій чи іншій релігійній організації можуть бути довідки державних архівних установ, державного комітету у справах релігій, архівні документи церковних організацій (шематизми), рішення місцевих органів влади та інші письмові докази.

Як свідчать архівні довідки Державного архіву Херсонської області від 25.09.2002р. № 05-2/372, від 27.10.2005р. № 05-2/698 у документах архівного фонду відділу управління ОСОБА_3 повітового виконкому у заяві релігійної громади церкви Всіх Святих м. Херсона до повітвиконкому і в опису майна вказаної церкви за 1922р. вказано, що кладбищенська Всіхсвятська церква побудована у 1803 р. тщанием жителей г. Херсона (мовою оригіналу). У 1882-1884 рр. церква перебудовувалась, вказано, що вона збільшена і відновлена. Церква однопрестольна, кам'яна, займає 330 кв. саженів, під садибою - 800 кв. саженів, при будинку священика - невеликий фруктовий сад. При церкві 3 будівлі: будинок для священика, кам'яний під черепицею, побудований на ділянці 400 кв. саженів у 1912 р.; будинок для диякона, кам'яний, критий залізом, побудований у 1803 р.; церковна сторожка, кам'яна, вкрита залізом, при якій кам'яний вкритий залізом сарай.

Згідно з архівними копіями договору від 23.08.1922р. та актів опису від 24.04.1923р. націоналізовані у церкви 3 будівлі у вищезазначеному переліку та богослужебне майно було передано у безстрокове, безоплатне користування церковній громаді м. Херсона.

З арештом та стратою протоієрея ОСОБА_5 (1938 р.) передані в користування церковній громаді були повторно незаконно вилучені.

З урахуванням наданих в архівних довідках відомостей, ОСОБА_3 обласна державна адміністрація направила Фонду державного майна України лист від 06.02.2004р. № 110-22/176-10/347, яким надано уточнену інформацію, включивши до переліку храмів та інших церковних споруд, на які претендують релігійні організації, колишній будинок та підсобні приміщення священика у м. Херсоні по пров. Пугачова, 11, з терміном передачі - 2006 рік.

17.03.2005р. відділ у справах релігій ОСОБА_3 державної адміністрації листом № 43/01-24/05 повідомив позивача, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.09.2002р. № 564-р., колишній будинок та підсобні приміщення священика (що входять до єдиного архітектурного комплексу) за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11 внесені до списку колишнього культового майна та використовуються не за призначенням, їх повернення заплановано на 2006 рік.

Секретаріатом Кабінету Міністрів України листом від 27.10.2005р. №9144/0/2-05 повідомлено про сформований перелік храмів та інших церковних споруд, на які претендують релігійні організації.

Станом на 29.09.2005р. до зазначеного переліку під № 208 було включено колишній будинок священика та підсобні приміщення за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11-11а.

Відповідно до п. 4 роз'яснень Вищого Арбітражного суду України від 29.02.1996р. №02-5/109 Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України Про свободу совісті та релігійні організації під культовими будівлями та майном слід розуміти будівлі і речі, спеціально призначені для задоволення релігійних потреб громадян. Тому, зокрема, не можуть бути визнані культовими будівлями ті приміщення, що пристосовані для проживання священнослужителів та інших служителів культу, якщо вони не є невід'ємною частиною культової споруди і не знаходяться на земельній ділянці, необхідній для обслуговування цієї споруди (сторожка тощо). Зазначені обставини можуть встановлюватись документами служби технічної інвентаризації. У разі виникнення сумнівів щодо належності будівлі або майна до категорії культових, господарські суди повинні призначати експертизу.

Згідно з п. 1.10 Правил пожежної безпеки для культових споруд, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, культова споруда - будинок (споруда), призначений для проведення богослужінь та релігійних обрядів (християнські собори, церкви, каплиці, дзвіниці, хрещальні, молитовні будинки, тощо; мусульманські мечеті, іудейські сінагоги тощо).

Враховуючи приписи ст. 186 Цивільного кодексу України, п. 1.10 вищенаведених Правил, яким визначено поняття культової споруди, п. 1.2 Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом МНС України від 14.04.2009р. № 660/5, приналежність до головної речі не має самостійного значення та за призначенням без головної речі використовуватись не може, а тому є залежною від головної речі і має допоміжний статус. За загальними правилами приналежність наслідує долю головної речі. Визначення речі приналежністю визначається її природними властивостями, а також характером відносин, що виникають з приводу господарського призначення речі. І приналежність, і головна річ є фізично самостійними речами, але головна річ має самостійне призначення, приналежність - допоміжне і служить найбільш повному і найкращому використанню головної речі. Головна та приналежна річ утворюють одне ціле, яке передбачає їх використання за єдиним призначенням, а тому вони розглядаються як одна річ.

Як вбачається зі схеми-плану від 22.05.1970р. на земельній ділянці по пров. Пугачова, 11 у м. Херсоні розміщені: будівля літ. А , профілакторій, 17,35 х 11,55 м., а-1 прибудова 6,50 х 5,25 м., будівля літ. Б-1 - столова 11,00 х 8,80 м., будівля Д-1 , прилегла до літ. А будівля 22,1 х 13,90 м., будівля В - сарай, площею 5,00 х 7,07 м.

На підставі постанови Господарського суду м. Києва від 05.02.2008р. у справі № 1/148-ПН-05-38/490 позивачем набуто у власність будівлю літ. А профілакторій (колишній будинок священика), 11,55 х 17,35 м. по пров. Пугачова, 11.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 07.06.2016р. № 27/2015 встановлено, що будівля літ. Д площею 22,1 х 13,90 м., яка на день дослідження розташована за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11 до 1922р. за даним місцем розташування не існувала. В архівній довідці від 25.09.2002р. № 05-2/372 зазначено, що серед об'єктів нерухомості, що належали до Всіхсвятської церкви м. Херсона є будинок для священика (літ. А ), церковна сторожка, сарай. Будівля літ. Д за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11, розташована в притул до будинку священика, планувально розташована між зазначеним будинком священика та основною будівлею безпосередньо церкви, що зазначена в матеріалах архівної справи БТІ № 40992/91. Між цими будівлями відсутні інші об'єкти нерухомості, проте вони розділені фактично існуючим проїздом. Враховуючи викладене, будівлю шкіряно-венерологічного диспансеру літ. Д по пров. Пугачова, 11 можливо ідентифікувати з однією з будівель, зазначених в архівній довідці від 25.09.2002р. № 05-2/372, а саме, церковна сторожка або сарай за такою ознакою як місце розташування. Якщо розглядати визначення комплекс будівель (споруд) як сукупність будівель та споруд, пов'язаних загальним функціональним призначенням, то слід зазначити, що приналежність будівлі літ. А (будинок священика) до категорії культових, надає підстави вважати цю будівлю та основні церковні будівлі, зазначені в матеріалах архівної справи БТІ № 40992/91 приналежними до єдиного комплексу культових будівель. Наявність проїзної частини (провулку), яка сполучає пров. Пугачова та вул. ОСОБА_6 не перешкоджає вільно сполучатися між складовими частинами цього комплексу і не є перешкодою до включення зблокованої з будинком священика будівлі літ. Д до комплексу культових споруд і будівель церкви в якості будівлі допоміжного або господарчого призначення. Будівля літ. а-1 , 5,25 х 6,50 м є прибудовою до будівлі літ. А , в свою чергу до вказаної прибудови а-1 добудовано тамбури а 1 та а 2 . Прибудова а-1 та вказані тамбури планувально пов'язані з основною будівлею літ. А (будинок священика) так як між ними існує дверний проріз. Таким чином, прибудова літ. а-1 є невід'ємною частиною культової будівлі колишнього будинку священика, що згідно схеми-плану значиться під літ. А площею 11,5 х 17,35 м по пров. Пугачова, 11.

Щодо дослідження будівель літ. Б-1 та В експертом зазначено, що згідно оцінювального акту БТІ будівля літ. Б-1 є нежитловою будівлею службового призначення; будівля літ. В - сараєм. Територія храмового комплексу поділяється на наступні функціональні зони: вхідна, храмова, допоміжного призначення, господарча. Будинок священика за визначенням призначений для проживання священнослужителя, тобто, відноситься до будівлі допоміжного призначення. Будівлі Б-1 , Д-1 , В є нежитловими будівлями службового призначення, розташовані між будинком священика та храмовою зоною таким чином, що можуть використовуватись, як складові частини комплексу культових споруд і будівель церкви, що функціонально відноситься до господарчої або допоміжної зони такого комплексу.

Отже, судовий експерт у складеному за наслідками проведених досліджень висновку № 27/2015 підтвердив, що спірні будівлі входять і складають єдиний архітектурний комплекс культових споруд, розташованих на земельній ділянці храму Всіх Святих, необхідній для обслуговування цієї споруди, пов'язані функціональним призначенням. Крім того, будівлі, які значаться під літ. а-1 будучи прибудовою, є невід'ємною частиною культової будівлі літ. А (колишній будинок священика) і утворює одне ціле, що передбачає їх використання за єдиним призначенням, тому вони розглядаються як одна річ.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія, вважає цілком правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що спірні приміщення входять до єдиного комплексу храму Всіх Святих, є ідентифікованими і відповідають визначенню колишнього будинку священика та підсобних приміщень, які відповідно до розпорядження ОСОБА_3 обласної державної організації з урахуванням доповнень, внесено до сформованого Секретаріатом Кабінету Міністрів переліку храмів та інших церковних споруд, на які претендують релігійні організації, і які підлягали поверненню позивачу у визначений строк - 2006р.. Спірні будівлі є складовою цілісного майнового комплексу церкви Всіх Святих, спеціально призначені для задоволення релігійних потреб громадян та є невід'ємною частиною культової споруди, знаходиться на земельній ділянці, необхідній для обслуговування цієї споруди. Розпорядження компетентного державного органу про повернення культової будівлі та підсобних приміщень релігійній організації в силу вище наведених норм є обов'язковим і необоротним, тобто таким, що не може бути скасованим наступним рішенням цього ж органу, а відтак наявні підстави для задоволення позову Всіх Святих церкви Української православної церкви.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах ОСОБА_3 міської ради та Комунального закладу ОСОБА_3 міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша не спростовують наведеного, а відтак судова колегія не вбачає підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за апеляційний перегляд рішення суду не відшкодовується скаржникам.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 01.08.2016р. у справі №923/484/15 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 17.10.2016р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран