Рішення

від 12.10.2016 по справі 908/1999/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/91/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2016 Справа № 908/1999/16

за позовом Комунального підприємства «Запоріжринок» (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лапідус» (69096, АДРЕСА_1; 69096, АДРЕСА_2; 69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 6)

про стягнення 64124,72 грн.,

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, довіреність № 19-03/1979 від 19.05.2014р.;

Від відповідача не з'явився

До господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство «Запоріжринок» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лапідус» про стягнення основного боргу з орендної плати, плати за компенсацію витрат, пов'язаних з експлуатацією земельної ділянки та плати за компенсацію витрат за спожиту електроенергію у сумі 33 936,99 грн. та штрафні санкції за прострочення сплати орендної плати у сумі 30 187,73 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.08.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1999/16, присвоєно справі номер провадження 32/91/16, з призначенням судового засідання на 15.09.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.09.2016р.за клопотанням позивача, на підставі ст.ст. 77, 69 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.10.2016р. та продовжено строк розгляду спору у справі.

11.10.2016р. до господарського суду Запорізької області від позивача надійшло клопотання в порядку ст.22 ГПК України, про зменшення позовних вимог, в якому позивач просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 32 044,49 грн., та штрафних санкцій у розмірі 30 187,73 грн., у зв'язку, з частковим погашенням відповідачем, під час розгляду справи, суми заборгованості.

Позивач в судовому засідання 12.10.2016 р. підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та обґрунтовує їх ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 10, 18, 19, Закону України «Про оренду державного та комунального майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

При цьому в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом, в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши зазначену заяву позивача, суд приймає її до розгляду, як таку, що подана в порядку ст. 22 ГПК України.

Суд розглядає позовні вимоги про стягнення основного боргу з орендної плати, плати за компенсацію витрат, пов'язаних з експлуатацією земельної ділянки та плати за компенсацію витрат за спожиту електроенергію у сумі 32 044,49 грн. та штрафні санкції за прострочення сплати орендної плати у сумі 30 187,73 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався.

Від відповідача повернулась ухвала суду від 01.08.2016 р. про прийняття справи з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Позивачем до суду надано витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, юридичною адресою ТОВ «Лапідус» є 69006, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 6, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1999/16.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника відповідача.

В судовому засіданні 12.10.2016 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.1997р. між Комунальним підприємством «Запоріжринок» (орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лапідус» (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 99, відповідно до п.1.1. якого (в редакції додаткової угоди від 01.03.2010р. до договору), орендодавець на підставі рішення міськвиконкому від 18.11.1997р. № 588 передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування частину нежитлового приміщення площею 164,9 кв. м (літ Ф), що розташоване на території ринку Соцміста за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2, та яке знаходиться на балансі КП «Запоріжринок» .

Відповідно до умов договору, орендарем були взяті на себе обов'язки щодо своєчасної та в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності, сплати орендної плати, на розрахунковий рахунок або у касу орендодавця (КП «Запоріжринок» ), щомісяця, не пізніше 01 числа розрахункового місяця, у сумі відповідно до Розрахунку орендної плати та суми відшкодування земельного податку (п.п. 3.3., 3.6., 4.2. договору, в редакції додаткової угоди від 01.03.2010р.).

Згідно п. 4.12 додаткової угоди від 01.03.2010р. до договору оренди, орендар зобов'язаний укласти угоди з постачальниками комунальних послуг (зокрема, на електропостачання) та своєчасно вносити платню за ці послуги. До укладання відповідних договорів, орендар зобов'язаний відшкодовувати (компенсувати) орендодавцю на підставі виставлених останнім рахунків витрати за спожиті електроенергію, воду, каналізацію та інші комунальні послуги протягом 3-х днів з моменту отримання відповідних рахунків.

У пункті 8.7. додаткової угоди від 01.03.2010р. до договору оренди, сторони погодили, що в разі порушення орендарем строку сплати орендної плати, передбаченого у п.3.3 договору, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 1% від відповідної суми заборгованості за кожен день прострочення грошового зобов'язання. В разі порушення орендарем грошового зобов'язання по сплаті орендної плати більше 15 календарних днів, зі строку передбаченого у п.3.3 договору, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 100% від загальної суми заборгованості. Штрафні санкції застосовуються орендодавцем з урахуванням індексації, передбаченої п. 3.2. договору.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що, відповідач неналежним чином виконував умови договору від 01.12.1997р. № 99, щодо сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість, яка станом на 27.07.2016р. становить 32 044,49 грн., а також у відповідності до п. 8.7. договору, позивачем нараховано штраф в розмірі 30 187,73 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами п. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Спірні правовідносини сторін виникли з договору оренди комунального майна, відповідно, спеціальними нормами, що підлягають застосуванню, є положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-XII (далі - Закон № 2269-XII).

Згідно до п. 3 ст. 19 цього Закону, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 18 Закону, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. Ці зобов'язання орендаря передбачені і умовами Договору.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить ст. 526 ЦК України.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати за об'єкт оренди підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 32 044,49 грн. заборгованості по орендній платі є законними та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 30 187,73 грн. штрафу, на підставі п. 8.7. договору, за несплату орендної плати.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи, що розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій майже дорівнює сумі основного боргу, та ту обставину, що відповідач під час розгляду справи здійснив часткове погашення заборгованості, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій з 30 187,73 грн. до 15 093,86 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати, плати за компенсацію витрат, пов'язаних з експлуатацією земельної ділянки та плати за компенсацію витрат за спожиту електроенергію у сумі 32 044,49 грн. та штрафні санкції за прострочення сплати орендної плати у сумі 15 093,86 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов Комунального підприємства «Запоріжринок» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лапідус» про стягнення боргу 32 044,49 грн. та штрафу 30 187,73 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лапідус» (69006, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 6, ЄДРПОУ 13630613) на користь Комунального підприємства «Запоріжринок» (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2, ЄДРПОУ 01559577) 32 044 (тридцять дві тисячі сорок чотири) грн. 49 коп. боргу та 15 093 (п'ятнадцять тисяч дев'яносто три) грн. 86 коп. штрафу. Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лапідус» (69006, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 6, ЄДРПОУ 13630613) на користь Комунального підприємства «Запоріжринок» 1 043 (одна тисяча сорок три) грн. 78 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України « 17» жовтня 2016 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.