Рішення

від 13.10.2016 по справі 909/681/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2016 р. Справа № 909/681/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюк Б. В. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Запоріжпромресурс", вул. 30 років ВЛКСМ, буд.4,м. Вільнянськ,Запорізька область,70002

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплоцентр" вул. С.Стрільців, 29 В,м.Коломия,Коломийський район, Івано-Франківська область,78200

про стягнення 165271,30 грн. заборгованості, з яких; 69000 грн. заборгованість за поставлений та неоплачений товар, 83536,46 грн. - інфляційні втрати, 6700,34 грн. - 3% річних, 6034,20 грн. - штраф за несвоєчасну оплату товару

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 25.07.16) - представник

Від відповідача: ОСОБА_2 (НОМЕР_1)

ВСТАНОВИВ:

приватним підприємством "Запоріжпромресурс" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплоцентр" про стягнення 165271,30 грн. заборгованості, з яких; 69000 грн. заборгованість за поставлений та неоплачений товар, 83536,46 грн. - інфляційні втрати, 6700,34 грн. - 3% річних, 6034,20 грн. - штраф за несвоєчасну оплату товару.

Ухвалою від 12.08.2016 прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі, та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.09.2016.

Ухвалою суду від 01.09.2016 продовжено строк вирішення спору до 27.10.2016 та відкладено розгляд справи на 13.10.2016.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням умов договору купівлі-продажу № 01/10-2014 від 01.10.2014, предметом якого є постачання товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 165271,30 грн.

Представником позивача в порядку ст. 22 ГПК України, подано суду заяву про уточнення позовних вимог вх. № 12332/16 від 01.09.2016, згідно якої просить стягнути з відповідача 69000 грн. заборгованості за поставлений та неоплачений товар, інфляційні втрати за період з грудня 2014 по травень 2016 включно у сумі 83536,46 грн., 3% річних за період з грудня 2014 по червень 2016 включно у сумі 6700.34 грн., штраф за несвоєчасну оплату товару за період з лютого 2016 по липень 2016 включно у сумі 6034,20 грн. та стягнути судові витрати у сумі 2479,07 грн.

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив заяву про зміну предмету позову і розглядає справу відповідно до уточнених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про уточненні до неї. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 01/10-2014 від 01.10.2014, предметом якого є постачання товару та стягнути з відповідача 69000 грн. заборгованості за поставлений та неоплачений товар, інфляційні втрати за період з грудня 2014 по травень 2016 включно у сумі 83536,46 грн., 3% річних за період з грудня 2014 по червень 2016 включно у сумі 6700.34 грн., штраф за несвоєчасну оплату товару за період з лютого 2016 по липень 2016 включно у сумі 6034,20 грн. та стягнути судові витрати у сумі 2479,07 грн.

Представник відповідач в судовому засіданні заперечив проти позову, вимоги ухвали суду не виконав, відзиву на позов не подав, просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Приватним підприємством "Запоріжпромресурс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплоцентр" був укладений договір купівлі-продажу № 01/10-2014 від 01.10.2014, предметом якого є паливні брикети.

Позивачем відповідно до видаткових накладних № РН-47 від 04.12.14 на суму 7614 грн., № РН-48 від 04.12.14 на суму 7182 грн., № РН-49 від 04.12.14 на суму 8140,50 грн., № РН-50 від 06.12.14 на суму 7897,50 грн., № РН-51 від 06.12.14 на суму 7830 грн., № РН-52 від 07.12.14 на суму 7722 грн., № РН-53 від 07.12.14 на суму 7492,50 грн., № РН-54 від 08.12.14 на суму 7668 грн., № РН-55 від 08.12.14 на суму 8032,50 грн., № РН-56 від 09.12.14 на суму 8167,50 грн., № РН-57 від 10.12.14 на суму 7857 грн., № РН-58 від 11.12.14 на суму 7749 грн.,№ РН-59 від 11.12.14 на суму 7600,50 грн., № РН-60 від 12.12.14 на суму 8093,25 грн.,№ РН-61 від 12.12.14 на суму 7627,50 грн., було відвантажено товар на загальну вартість 116673,75 грн. Відповідно до відвантаженого товару виставлено рахунок фактуру № 14 від 01.12.14 на загальну суму 116673,75 грн.

Відповідачем сплачено в рахунок погашення зобов"язань за відвантажений товар згідно банківської виписки від 29.12.14 на суму 12065 грн., банківської виписки від 06.01.15 на суму 30000 грн., банківської виписки від 19.01.15 на суму 20000 грн., банківської виписки від 30.01.15 на суму 30000 грн., банківської виписки від 02.02.15 на суму 24608,75 грн.

Позивачем сплачено відповідно до видаткових накладних № РН - 62 від 15.12.14 на суму 6206 грн., № РН - 63 від 16.12.14 на суму 5829 грн., № РН - 64 від 17.12.14 на суму 5778,25 грн., № РН - 65 від 17.12.14 на суму 8555 грн., № РН - 68 від 18.12.14 на суму 8511,50 грн., № РН - 69 від 18.12.14 на суму 5872,50 грн., № РН - 78 від 23.12.14 на суму 8424,50 грн., № РН - 79 від 24.12.14 на суму 8381 грн., № РН - 80 від 24.12.14 на суму 8656,50 грн., № РН - 85 від 25.12.14 на суму 7946 грн. , № РН - 87 від 29.12.14 на суму 6571,40 грн., № РН - 88 від 30.12.14 на суму 8004 грн, № РН - 89 від 30.12.14 на суму 8337,50 грн., № РН - 90 від 31.12.14 на суму 7279 грн., № РН - 91 від 31.12.14 на суму 7424 грн. за відвантажений товар на загальну суму 111776,15 грн. Сума, сплачена відповідачем за відвантажений товар згідно банківської виписки від 09.02.15 на суму 20000 грн., банківської виписки від 18.02.15 на суму 20000 грн., банківської виписки від 25.05.15 на суму 9123 грн., банківської виписки від 06.07.15 на суму 20000 грн., банківської виписки від 04.09.15 на суму 5000 грн., банківської виписки від 07.09.15 на суму 10000 грн., банківської виписки від 08.09.15 на 5000 грн., банківської виписки від 09.09.15 на суму 5000 грн., банківської виписки від 25.09.15 на суму 5000 грн., банківської виписки від 06.11.15 на суму 1500 грн., банківської виписки на суму 1500 грн. від 09.11.15 , банківської виписки від 24.11.15 на суму 3000 грн., банківської виписки від 04.12.15 на суму 1261,90 грн.

Позивачем відповідно до видаткових накладних № РН-70 від 19.12.14 на суму 6227,75 грн, № РН-71 від 19.12.14 на суму 5684 грн., № РН-72 від 19.12.14 на суму 5872,50 грн., № РН-73 від 20.12.14 на суму 8105,50 грн., № РН-74 від 22.12.14 на суму 8178 грн., № РН-75 від 22.12.14 на суму 8591,25 грн., № РН-76 від 23.12.14 на суму 5785,50 грн., № РН-81 від 23.12.14 на суму 8468 грн., № РН-82 від 24.12.14 на суму 7482 грн., № РН-83 від 24.12.14 на суму 7061,50 грн., № РН-84 від 29.12.14 на суму 6699 грн., № РН-86 від 29.12.14 на суму 5942, 10 грн. було відвантажено товар на загальну вартість 84097,10 грн. Відповідно до відвантаженого товару виставлено рахунок фактуру № 18 від 19.12.14 на загальну суму 84097,10 грн.

Відповідачем було сплачено в рахунок погашення зобов"язань за відвантажений товар, що підтверджується банківською випискою від 04.12.15 на суму 3738,10 грн., банківської виписки від 15.12.15 на суму 10000 грн., банківської виписки від 30.12.15 на суму 50000 грн., банківської виписки від 27.04.16 на суму 10000 грн.

Позивачем відповідно до видаткових накладних № РН-2 від 02.02.15 на суму 8192,50 грн.,

№ РН-3 від 04.02.15 на суму 7656 грн., № РН-4 від 05.02.15 на суму 8460,75 грн., № РН-5 від 06.02.15 на суму 8489,75 грн., № РН-6 від 09.02.15 на суму 8613 грн., № РН-7 від 10.02.15 на суму 8439 грн. було відвантажено товар на загальну вартість 49851 грн., відповідно до відвантаженого товару було виставлено рахунок фактуру № 2 від 02.02.15 на загальну суму 49851 грн.

Відповідачем в рахунок погашення зобов"язань за відвантажений товар не було здійснено жодного платежу.

Позивачем відповідно до видаткової накладної № № РН-8 від 11.02.15 на суму 8790 грн. було відвантажено товар на загальну вартість 8790 грн. Відповідно до відвантаженого товару виставлено рахунок фактуру № 3 від 11.02.15 на загальну суму 8790 грн.

Відповідачем в рахунок погашення зобов"язань за відвантажений товар не було здійснено жодного платежу.

Таким чином, станом на 26.07.16 заборгованість за відвантажений товар становить 69000 грн.

Відповідно до п.п. 3.2,3 п. 3 договору, сплата за поставлений товар здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника, вказаного у рахунку-фактурі, щляхом відстрочення платежу на строк 5 календарних днів від дня відвантаження товару.

Згідно п. 5.1, 2 умов договору всі спірні питання вирішуються сторонами шляхом консультацій та переговорів , а уразі недосягнення згоди вирішуються у господарському суді.

Станом на 25.07.2016 заборгованість за поставлений товар становить 69000 грн.

На адресу відповідача направлявся лист № 0310/1 від 03.10.15 з повідомленням про вручення з пропозицією сплатити дебіторську заборгованість за поставлений товар, однак відповіді на вказаний лист не направлено.

Відповідно до ст.ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов»язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов»язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов»язання не допускається.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Поряд з цим, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ст. 692 ЦК України, продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, у разі прострочення оплати товару.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за період з грудня 2014 по травень 2016 включно, а також три проценти річних за період з грудня 2014 по червень 2016 включно від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до до п. 3.2 договору, відповідач сплачує штраф у розмірі 0,03% за кожен день прострочення за період з лютого 2016 по липень 2016 включно.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 26.07.2016 становить:69000 грн. заборгованості за поставлений та неоплачений товар, інфляційні втрати за період з грудня 2014 по травень 2016 включно у сумі 83536,46 грн., 3% річних за період з грудня 2014 по червень 2016 включно у сумі 6700.34 грн., штраф за несвоєчасну оплату товару за період з лютого 2016 по липень 2016 включно у сумі 6034,20 грн. та стягнути судові витрати у сумі 2479,08 грн.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 165271,30 грн., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення 165271,30 грн. заборгованості, з яких; 69000 грн. заборгованість за поставлений та неоплачений товар, 83536,46 грн. - інфляційні втрати, 6700,34 грн. - 3% річних, 6034,20 грн. - штраф за несвоєчасну оплату товару, є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме 2479,08 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов приватного підприємства "Запоріжпромресурс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплоцентр" про стягнення 165271,30 грн. заборгованості, з яких; 69000 грн. заборгованість за поставлений та неоплачений товар, 83536,46 грн. - інфляційні втрати, 6700,34 грн. - 3% річних, 6034,20 грн. - штраф за несвоєчасну оплату товару.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплоцентр" (ЄДРПОУ 28367821, адреса 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. С.Стрільців, 29 В) на користь приватного підприємства "Запоріжпромресурс" (код ЄДРПОУ 37595741, адреса 70002, Запорізька обл., Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. 30 років ВЛКСМ, 4) 165271,30 грн. ( сто шістдесят п"ять тисяч двісті сімдесят одну грн. тридцять коп.) заборгованості за поставлений та неоплачений товар, з яких: 69000 грн. (шістдесят дев"ять тисяч грн.) заборгованості за поставлений та неоплачений товар; 83536,46 грн. (вісімдесят три тисячі п"ятсот тридцять шість грн. сорок шість коп. ) інфляційних витрат за період з грудня 2014 по травень 2016 включно; 6700,34 грн. (шість тисяч сімсот грн. тридцять чотири коп.) 3% річних за період з грудня 2014 по червень 2016 включно; 6034,20 грн. (шість тисяч тридцять чотири грн. двадцять коп.) штрафу за несвоєчасну оплату товару за період з лютого 2016 по липень 2016 включно та 2479,08 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят дев"ять грн. вісім коп.) судових витрат на розрахунковий рахунок 26008060517129 в КБ "Приватбанк" м. Запоріжжя, МФО 313399.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.10.16

Суддя Деделюк Б.В.