ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2016 р.Справа № 916/1210/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Головея В.М., Савицького Я.Ф.,
секретар судового засідання Максіміхіна Ю.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 12.10.2016:
від прокуратури - ОСОБА_1
від позивача - ОСОБА_2, за довіреністю
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс-2»
на рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2016
у справі №916/1210/16
за позовом: Керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс-2»
за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Білгород-Дністровська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області
про розірвання договору оренди земельної ділянки
У судовому засіданні 12.10.2016 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року Керівник Білгород-Дністровської місцевої прокуратури (далі також - Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (далі також - позивач, Адміністрація) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс-2» (далі також - відповідач, ТОВ „Комплекс-2» , Товариство) про розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 32,0 га, в тому числі 19,53 га інших відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом за рахунок земель запасу рекреаційного призначення, 1,34 га ярів, 2,19 га пісків, 8,94 га інших відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом за рахунок земель запасу водного фонду, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населених пунктів, який укладено 30.11.2007 між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та ТОВ „Комплекс-2» для розміщення спортивно-оздоровчих і соціально-культурних об'єктів, туристичних баз і дачного будівництва строком на 25 років, зареєстрований у Білгород-Дністровському районному відділі ДП „ЦДЗК» Одеської регіональної філії, про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 30.11.2007 №040751500435.
У правове обґрунтування позову Прокурор послався на ст. ст. 525, 526, 598, 610, 612, 629, 651, 759, 782, 783 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 179, 188, 193, 283, 284, 286, 291 ГК України, ст.ст. 141, 152 ЗК України, ст.ст. 32, 34 Закону України Про оренду землі .
Ухвалою місцевого господарського суду від 11.05.2016 до участі у справі залучено Білгород-Дністровську ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.07.2016 у справі № 916/1210/16 (суддя Малярчук І.А.) позов Прокурора задоволено повністю: розірвано вказаний вище договір оренди земельної ділянки.
Рішення суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовної заяви Прокурора.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Комплекс-2» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому, скаржник послався на неповне з'ясування судом обставин справи. Так, зокрема, Товариство зазначило, що Адміністрацією не дотримано передбачений ст. 188 ГК України порядок досудового врегулювання спору.
У відзивах на апеляційну скаргу Прокурор та Адміністрація просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У засіданнях суду апеляційної інстанції представники Прокуратури підтримали свою правову позицію щодо оскаржуваного рішення, так само, як і представник Адміністрації у засіданні від 12.10.2016.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс-2» та Білгород-Дністровська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судових засідань, що підтверджується долученими до матеріалів справи поштовими повідомленнями з відмітками підприємства поштового зв'язку про вручення поштових відправлень, не з'явились, а отже, не скористались своїм процесуальним правом прийняти учать у судових засіданнях суду апеляційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників прокуратури та Адміністрації, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі перегляду справи апеляційним господарським судом, що згідно розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації №1777/2007 від 02.10.2007 „Про надання ТОВ „Комплекс-2» земельної ділянки, яка розташована на території Миколаївської сільської ради, за межами населеного пункту, Білгород-Дністровського району Одеської області, для розміщення спортивно-оздоровчих і соціально-культурних об'єктів, туристичних баз і дачного будівництва» затверджено проект землеустрою та надано ТОВ „Комплекс-2» земельну ділянку загальною площею 32 га, в т.ч. 19,53 га інших відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покровом за рахунок земель запасу рекреаційного призначення та 1,34 га ярів, 2,19 га пісків, 8,94 га інших відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом за рахунок земель запасу водного фонду, яка розташована на території Миколаївської сільської ради, за межами населеного пункту, Білгород-Дністровського району Одеської області, в довгострокову оренду строком на 25 років для розміщення спортивно-оздоровчих і соціально-культурних об'єктів, туристичних баз і дачного будівництва.
30.11.2007 між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ „Комплекс-2» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі також - Договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населених пунктів. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 32 га у т.ч.: 19,53 га інші відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом за рахунок земель запасу рекреаційного призначення, 1,34 га ярів, 2,19 га пісків, 8,94 га інші відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом за рахунок земель запасу водного фонду. Договір укладено на 25 років (п.п. 1, 2, 6 Договору).
Зі змісту п. 3 Договору вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цілому становить 19807691,90 грн.
Орендна плата, за положенням п. 7 Договору, вноситься у грошовій формі у розмірі 4 % нормативної грошової оцінки.
Згідно п. 10 Договору орендна плата вноситься щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, на рахунок Білгород-Дністровської районної державної адміністрації - 33214812800108, МФО - 828011, код 23215016, код платежу 1305020.
У відповідності до умов Договору орендодавець передав орендарю зазначену вище земельну ділянку у користування на підставі підписаного між сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки від 2007 року.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.02.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2016 по справі № 916/456/14 за позовом заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації до ТОВ "Комплекс-2", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відділу Держземагенства у Білгород-Дністровському районі Одеської області, внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 30.11.2007, укладеного між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та ТОВ «Комплекс-2» , зареєстрованого 30.11.2007 у Білгород-Дністровському районному відділі Одеської регіональної філії ЦДЗК за № 040751500435, яким передано у строкове платне користування строком на 25 років земельну загальною площею 32,0 га, в тому числі 19,53 га інших відкритих земель без рослинного покриву, або з незначним рослинним покривом за рахунок земель запасу рекреаційного призначення, 1,34 га ярів, 2,19 га пісків, 8,94 га інших відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом за рахунок земель запасу водного фонду, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, за межами населених пунктів. Так, вказаним рішенням суду від 04.02.2015 пункт 3 Договору викладено у наступній редакції: «Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 24838845,65 грн. (двадцять чотири мільйони, вісімсот тридцять вісім тисяч вісімсот сорок п'ять гривень, шістдесят п'ять копійок)» , викладено п. 7 у наступній редакції: «Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 4,0 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 993553,83 грн. на рік» , пункт 8 - виключено.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.08.2104 по справі № 495/2093/14-а, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду, відмовлено у задоволенні позову ТОВ „Комплекс-2» до Білгород-Дністровської районної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 18.03.2011 № 123-VI „Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площею 32,0 га ТОВ „Комплекс-2» .
Як вбачається з листів Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № 5199/17-00 від 30.03.2016, № 6032/17 від 14.04.2016 у ТОВ "Комплекс-2" наявний податковий борг по орендній платі за рахунок несплати штрафних санкцій в сумі 415941,58 грн., який виник 25.06.2015.
Згідно наданих Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області листа № 7804/17 від 23.05.2016, податкової вимоги № 903-23 від 14.07.2015, рішення про опис майна у податкову заставу від 14.07.2015 № 7275/2300, запитів до реєструючих органів та відповідей на них, копії адміністративного позову, податковою інспекцією вживались заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу з орендної плати.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 по справі № 815/1643/16 за позовом Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області до ТОВ „Комплекс-2» стягнуто з Товариства податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 415941,58 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 444/01-41/1/1278 від 18.03.2016 щодо погашення заборгованості по орендній платі у сумі 407472,22 грн., яку було надіслано 07.06.2016, про що свідчить відповідний фіскальний чек та опис вкладення у цінне відправлення.
Як вбачається з листа Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № 8759/12-01 від 06.06.2016, податкових декларацій із плати за землю за 2015, 2016 роки Товариство задекларувало орендну плату згідно податкової декларації по платі за землю, без врахування рішення суду від 04.02.2015 у справі № 916/456/14, на 2015 рік - у сумі 517144,38 грн., на 2016 рік - 101632,32 грн., згідно облікової картки платника на 2015 рік нараховано 571485,57 грн. (у т.ч. штрафна санкція - 62962,07 грн.), сплачено - 249913 грн., на 06.06.2016 нараховано 76970,25 грн., але не сплачено. Заборгованість по орендній платі за землю по підприємству станом на 06.06.2016 складає 441349,66 грн.
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 64253595 від 25.07.2016 свідчить про те, що розташований на вказаній вище земельній ділянці об'єкт нерухомості відповідачу на праві власності не належить.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
В силу п. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 5 статті 762 названого Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 13 Закону України „Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За положенням ч. 1 ст. 24 Закону України „Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).
У силу ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Частиною 1 статті 32 Закону України „Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Як передбачено п. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.
Як вбачається з матеріалів справи, за Товариством утворилась заборгованість по орендній платі перед Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією за Договором від 30.11.2007 в сумі 441349,66 грн. за період з 25.06.2015 по 06.06.2016, що підтверджується зазначеними вище документами, зокрема, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 по справі №815/1643/16, листом Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № 8759/12-01 від 06.06.2016. Доказів сплати орендної плати за Договором в повному обсязі відповідачем не надано. Відтак, нездійснення ТОВ „Комплекс-2» орендних платежів протягом майже року є істотним порушенням зобов'язання з боку відповідача за вказаним Договором, яке спричинило позбавлення позивача в значній мірі того, на що він розраховував при укладенні Договору, та в силу ч. 2 ст. 651 ЦК України і ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі» є підставою для розірвання Договору.
За таких обставин, господарський суд першої інстанції цілком обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Прокурора про розірвання укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 30.11.2007.
Посилання скаржника на те, що з 2016 року на території Білгород-Дністровського району діє нова нормативна грошова оцінка земель не може бути правомірною підставою не сплачувати орендну плату за діючим Договором оренди без внесення в нього відповідних змін.
Що стосується зауважень ТОВ „Комплекс-2» з приводу не перевірки місцевим господарським судом, чи були належним чином зареєстровані зміни до Договору оренди відповідно до вищезгаданого рішення Господарського суду Одеської області від 04.02.2015 у справі № 916/456/14, залишеного без змін постановами господарських судів апеляційної та касаційної інстанцій, судова колегія зазначає, що в силу ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Доводи Товариства щодо недотримання Адміністрацією передбаченого ст. 188 ГК України порядку досудового врегулювання спору не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Отже, недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (абзац 2 - 3 пункту 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1624/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права").
З огляду на викладене, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 ГПК України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2016 по справі № 916/1210/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 17.10.2016.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: В.М. Головей
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2016 |
Оприлюднено | 21.10.2016 |
Номер документу | 62032062 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Гладишева Т.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні