Постанова

від 10.05.2007 по справі а36/218-07(а17/45-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А36/218-07(А17/45-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18.04.07р.

Справа № А36/218-07(А17/45-07)

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Сервіс ЛТД", с. Новоолександрівка Дніпропетровської області 

до  Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції, смт. Ювілейне дніпропетровської області 

за участю Прокуратури Дніпропетровського району, с.Ювілейне Дніпропетровського району

про скасування податкових повідомлень - рішень.

                                                                        Суддя Кожан М.П.  

                Секретар судового засідання  Гриценко О.І.                                                                                      

Представники сторін:

від позивача Волинець Т.В., довіреність № 1 від 25.09.2006р.

від відповідача Пилипон В.О., довіреність № 8417/9/10-017 від 30.05.2006р.

                           Сінчура О.І., довіреність № 1275/9/10-017 від 01.02.2007р.

                           Палієнко І.В., довіреність № 1274/9/10-017 від 01.02.2007р.

                           Босько Є.С., довіреність № 2170/9/10-017 від 16.02.2007р.

від прокурора Левшина Ю.Ю., посвідчення № 208 від 14.11.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000322346/0 (форма «Р») на суму 2 460774грн.00коп. (1640516грн.00коп.-основний платіж, 820258грн.00коп.-штрафні санкції) від 14.12.2006р., винесене Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією стосовно товариства з обмеженою відповідальністю „Європа-Сервіс ЛТД”; скасувати податкове повідомлення-рішення №0000332346/0 про донарахування податкового зобов”язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 4824грн.69коп. (1608грн.23коп.- основний платіж, 3216грн.46коп.- штрафні санкції) від 14.12.2006р., винесене Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією стосовно товариства з обмеженою відповідальністю „Європа-Сервіс ЛТД”.

Позовні вимоги обґрунтовані невірним застосування відповідачем податкового законодавства.

Розпорядженням голови суду Ю.Б.Парусніковим справу №А17/45-07 передано для розгляду судді Кожану М.П.

В судовому засіданні 05.04.2007р. оголошувалась перерва.

Відповідач проти позову заперечує.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004р. по 30.06.2006р., за результатами якої було складено акт №250ДСК/232/32475844 від 01.12.2006р.

На підставі вказаного акту перевірки Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області були винесені податкові повідомлення-рішення №0000322346/0 від 14.12.2006р. (форма «Р») про визначення позивачу суму податкового зобов”язання з податку на додану вартість на загальну суму 2460774грн.00коп., в тому числі за основним платежем 1640516грн.00коп, штрафні фінансові санкції 820258грн.00коп.; №0000332346/0 від 14.12.2006р. про визначення позивачу податкового зобов”язання з податку з доходів найманих працівників всього на суму 4824грн.69коп, в тому числі за основним платежем 1608грн.23коп, штрафні фінансові санкції 3216грн.46коп.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та перерахування до бюджету податку на додану вартість за перевіряємий період встановлено, що в порушення пп. п.п.7.2.1, п.п.7.2.4, п.7.2 ст,7, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 та п.9.8 „б" ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР підприємством неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 1640516 грн., а саме за період з жовтня 2004 року по квітень 2006 року по недостовірним податковим документам, які сформовані на підставі даних зазначених у цих документах особами, свідоцтво платника ПДВ яких визнані рішеннями судів недійсними, а саме ПП «Караван-2003»,  ПП «Агроінвест-2003», ПП «КРД-П», ПП «Прогрес-К».

Суд погоджується із вказаними висновками відповідача і вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000322346/0 від 14.12.2006р. (форма «Р») про визначення позивачу суму податкового зобов”язання з податку на додану вартість на загальну суму 2460774грн.00коп. не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пп.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право  на нарахування податку та складання податкових накладних  надається  виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 06.08.2004 року по справі  №  2-3619/2004  року  визнано  недійсними  установчі  документи  та  свідоцтво платника  податку на додану вартість № 17043662 від 19.11.2003 року з моменту видачі підприємства ПП «Караван - 2003»(код ЄДРПОУ 32742348) з моменту реєстрації, визнано непричетність засновника підприємства Денищенко Р.В. до ведення фінансово-господарської діяльності ПП «Караван - 2003»та підписанню первинних бухгалтерських документів казаного підприємства.

Отже, Позивачем неправомірно визначено податковий кредит по податковим накладним ПП «Караван - 2003»виданим починаючи з 31.10.04р., оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість № 17043662 визнано недійсним з 19.11.2003р.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.04.2004 року по справі № 2-1798/04 визнані недійсними засновницькі документи та анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість підприємства №4196759 від 26.08.2003 «Агроінвест –2003»(код ЄДРПОУ 32627244), визнано непричетність Коваленко Володимира Олександровича до ведення фінансово-господарської діяльності ПП «Агроінвест –2003», підписанню первинних бухгалтерських документів вказаного підприємства.

Отже, Позивачем неправомірно визначено податковий кредит по податковим накладним ПП «Агроінвест-2003»виданим починаючи з 27.05.05р., оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість №4196759 визнано недійсним з 26.08.2003р.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду в Дніпропетровській області від 18.08.2006 року визнано недійсними статут ПП «КРД - П»(код ЄДРПОУ  33019233), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО №396036 від 12.08.2004 року з моменту реєстрації, свідоцтво платника ПДВ №03476397 від 06.09.2004 року з моменту видачі, запис проведення державної реєстрації з моменту його вчинення та припинено юридичну особу ПП «КРД - П»(код ЄДРПОУ 33019233).

Отже, Позивачем неправомірно визначено податковий кредит по податковим накладним ПП «КРД - П»виданим починаючи з 22.10.04р., оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість №03476397 визнано недійсним з 06.09.2004 року.

ДПІ у м. Житомирі актом №490/15-2 від 14.11.2005 року було анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП «Прогрес –К»(іпн 253079006255) №9617716 по причині неподання податкових декларацій з податку на додану вартість з травня 1998 року.

Отже, Позивачем неправомірно визначено податковий кредит по податковим накладним ПП «Прогрес–К»виданим починаючи з 02.12.05р., оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість №9617716 анульовано з 14.11.2005 року.

Щодо визначення відповідачем у податковому повідомленні-рішенні №0000332346/0 податкового зобов”язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 4824грн.69коп. (1608грн.23коп.- основний платіж, 3216грн.46коп.- штрафні санкції) від 14.12.2006р. слід зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що у грудні 2004 році згідно укладеного договору оренди приміщення з приватним підприємцем Калюжним В.П., ідент. номер 2228525777, платіжним дорученням № 128 від 29.12.2004 р. підприємством перераховані грошові кошти за послуги з призначенням «проживання»за своїх працівників , які знаходилися у відрядження, у сумі 1937,00 грн. по рахунку б/н від 01.12.2004 р. на суму 894,00 грн. та рахунок б/н від 30.10.2004 р. на суму 1043.00 грн. та згідно укладеного договору б/ н від 15.12.2004 року з приватним підприємцем Вороніною Н.М., ідент. номер 2307408124 платіжним дорученням № 127 від 23.12.2004 р. підприємством перераховані грошові кошти за послуги по упорядкуванню та систематизації документації у сумі 10000,00 грн. згідно акту виконаних робіт № 01/12-1 від 10.12.2004 року на суму 100,00, акту виконаних робіт № 01/12-3 від 30.12.2004 р. па 4700,00 грн., акту виконаних робіт № 01/12-3 від 30.12.2004 р. на суму 4700,00 грн.

Суд вважає, що спірне податкове зобов'язання визначено правомірно у зв'язку з наступним.

Законом України від 22.05.2003 р. N 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб»(п.п 9.12.1 п. 9.12 ст. 9), далі- Закон, встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

До  спеціального  законодавства належить  спеціальна  (спрощена)  система  оподаткування  згідно з Указом Президента  України від 03 липня  1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" із змінами і доповненнями (далі - Указ)   та  звичайна/загальна  система  оподаткування згідно з розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (далі - Декрет).

Відповідно до статті 2 Указу суб'єкти малого підприємництва мають право  самостійно обрати спосіб  оподаткування доходів шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. Цією ж статтею визначено, що фізична особа— платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем  державної реєстрації цього платника залежно від виду діяльності.

Поряд з цим відповідно до норм вказаної статті, у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне Свідоцтво і сплачується податок, що не перевищує максимальної ставки за цими видами діяльності, встановленої місцевою радою за місцем її державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, здійснює вона підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.

Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку затверджено наказом ДПА України від 29.10.99 р. N 599, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02.1 1.99 р. 5а N 752/4045. Згідно з положеннями цього Порядку для одержання Свідоцтва при сплату єдиного податку фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності подає до податковою органу за місцем державної реєстрації письмову заяву, в якій зазначає вид (види) діяльності, яким передбачає займатися, оскільки саме від виду (видів) діяльності залежить розмір єдиного податку, який повинен сплачуватися цією фізичною особою. Крім подання письмової заяви, підставою для видачі Свідоцтва про сплату єдиною податку є пред"явлений платіжний документ про сплату єдиного податку, оскільки Свідоцтво— це документ, що засвідчує саме сплату єдиного податку. Зазначені фізичною особою - суб"єктом підприємницької діяльності у заяві види діяльності записуються податковим органом у Свідоцтві про сплату єдиного податку, що видасться такій особі.

Відповідно до статті 6 Указу фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб. Отже, доходи платника єдиного податку, одержані ним від провадження саме зазначених у Свідоцтві видів підприємницької діяльності, не включаються до складу його загального річного оподатковуваного доходу і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб. Це підтверджується також і підпунктом 4.3.25 п. 4.3 ст. 4 Закону.

Якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який вибрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи протягом року підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, за правилами та у порядку, встановленими Законом. Тобто при виплаті такого доходу податок повинен бути утриманий податковим агентом за ставкою, встановленою п.п.7.1 ст. 7 Закону (наданий час —13 відсотків від об'єкта оподаткування).

Приватний підприємець Калюжний В.П. є платником єдиного податку та працює згідно свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.2004 р. Серія А № 589404. виданого Дніпропетровською МДПІ із зазначеним видом діяльності - роздрібна торгівля продуктами харчування.

Але, як встановлено судом приватним підприємцем Калюжним В.П., крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, проводився вид діяльності, який не вказаний у свідоцтві, а саме –надання послуг з проживання працівникам Позивача.

Враховуючи вище вказане, якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування одержує на протязі звітного року інші доходи, які не вказані у Свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи згідно п. 1.2 п. 1.3 п. 1.15 ст. 1 , п. 3.1 ст. З , п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 . п. 19.2 абз.»а»ст. 19 Закону України № 889-ІУ підлягають оподаткуванню на загальних підставах, Особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів є податковий агент згідно абз. «а»п. 17.2ст. 17 Закону України № 889-ІУ.

Згідно п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 вказаного Закону у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату цього податку, відповідальність несе податковий агент, в даному випадку ТОВ «Європа- сервіс»є податковим агентом.

Таким чином, підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб згідно п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" за вказаними операціями.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

            Суддя                                                                                                         М.П.Кожан

Дата складення постанови у повному обсязі- 10.05.2007р.