Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2016 р. № 820/1970/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - державний реєстратор відділу Держземагентства у Барвінківському районі ОСОБА_2, про визнання протиправною відмови та скасування висновку,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 31 березня 2016 року №М-4969/0/6-4584/0/21-16 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Підставою для відмови стало недоопрацювання проекту та матеріалів до нього. Проте позивач не погоджується із вказаною позицією відповідача та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
В судове засідання позивач не прибула, про дату, час та місце розгляд справ повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, проти позову заперечував, зазначив, що відповідач при відмові у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства діяв у межах чинного законодавства, а тому вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Третя особа - державний реєстратор відділу Держземагентства у Барвінківському районі ОСОБА_2 поклалась на розсуд суду при вирішенні даної справи по суті.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що 29.01.2016 ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території Гусарівської сільської ради Барвінківскього району Харківської області.
Проте, листом від 10.02.2016 №М-1261/0/6-1616/0/21-16 позивачу повернуто проект землеустрою для доопрацювання. Відповідачем зазначено, що земельна ділянка відводиться із земель під багаторічними насадженнями, проте відсутня інформація щодо балансової належності багаторічних насаджень, що розташовані на земельній ділянці.
Позивач звернувся до Управління агропромислового розвитку Барвінківської районної адміністрації Харківської області та відповідно до довідки Управління агропромислового розвитку Барвінківської районної адміністрації Харківської області від 09.03.2016 № 63 установити балансову належність багаторічних насаджень на земельній ділянці у контурі №1188, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області не є можливим. Самих багаторічних насаджень на земельній ділянці у контурі №1188, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області не виявлено.
21.03.2016 позивач повторно звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою стосовно затвердження проекту землеустрою, проте, листом від 31.03.2016 №М-4969/0/6-4584/0/21-16 позивачу повернуто проект землеустрою для доопрацювання.
Підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства зазначено, що земельна ділянка відводиться із земель під багаторічними насадженнями, проте відсутня інформація щодо балансової належності багаторічних насаджень, що розташовані на земельній ділянці.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Згідно п.4 ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення № 15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Підпунктом 31 п.4 Положення № 15 визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
У відповідності до Положення № 15 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з положеннями частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Частиною 7 вказаної статті Земельного кодексу України встановлено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки визначений.
Зазначена у рішенні підстава для відмови у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не передбачена частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, а тому рішення органу місцевого самоврядування про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав надання такого дозволу іншій особі є незаконним та підлягає скасуванню.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Як вбачається з листа від 31.03.2016 №М-4969/0/6-4584/0/21-16 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, відмова позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність мотивована тим, що відсутня інформація щодо балансової належності багаторічних насаджень, що розташовані на земельній ділянці.
Вказані підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
Крім того, відповідно до довідки Управління агропромислового розвитку Барвінківської районної адміністрації Харківської області від 09.03.2016 № 63 багаторічних насаджень на земельній ділянці у контурі №1188, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області не виявлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку, а тому приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочиснтва України зазначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 124 Конституції України, частина друга статті 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Суд є конституційно визначеним державним інститутом, який правомочний захищати права і свободи людини і громадянина, завданням якого є здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України (стаття 55, розділ VIII Конституції України, стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.
З урахуванням наведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та про необхідність вийти за межі позовних вимог заявлених позивачем, а саме шляхом зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність з урахуванням висновків суду по даній справі.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - державний реєстратор відділу Держземагентства у Барвінківському районі ОСОБА_2, про визнання протиправною відмови та скасування висновку - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 31 березня 2016 року №М-4969/0/6-4584/0/21-16 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність з урахуванням висновків суду по даній справі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2016 року.
Суддя Р.В. Мельников
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2016 |
Оприлюднено | 21.10.2016 |
Номер документу | 62053530 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Мельников Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні