Ухвала

від 17.10.2016 по справі 823/1475/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 жовтня 2016 року справа № 823/1475/16

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки “Добробут” про стягнення штрафу,

встановив:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг подала позов, в якому просить стягнути з кредитної спілки “Добробут” (19604, Черкаська область, м. Червона Слобода, вулиця Пирогова, буд. 3, код ЄДРПОУ 26491194) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 “Надходження до загального фонду державного бюджету”, код бюджетної класифікації за доходами 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”, символ звітності 106) штраф у сумі 3400 грн.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частина 3 статті 106 цього Кодексу передбачає, зокрема, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

До поданої 10.10.2016 позовної заяви від 05.10.2016 № 11/2-232 (вх. № 12406/16 від 11.10.2016 Черкаського окружного адміністративного суду) позивачем не додано доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Окрім того, згідно частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.

Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 2 статті 4 цього Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” від 25.12.2015 № 928-VIІІ встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2016 рік, а саме, у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Оскільки адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг містить вимогу майнового характеру, а саме: стягнення штрафу на загальну суму 3400 грн, тому за подання позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1378 грн.

Разом з тим, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг у прохальній частині позовної заяви заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позову з посиланням на те, що позивач немає можливості сплатити судовий збір та надати до суду підтверджуючі документи щодо його сплати.

Відповідно до ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таке ж положення міститься в частині 1 статті 8 Закону № 3674-VI, згідно якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, звільнення від сплати судового збору може застосовуватись лише у виключних випадках, при цьому сторона, яка просить звільнити її від сплати судового збору повинна надати суду відповідні докази на підтвердження свого клопотання.

Як свідчать матеріали адміністративного позову, в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач зазначає про неможливість його сплати у зв'язку із відсутністю коштів, передбачених для його сплати.

Однак, відсутність у позивача коштів для сплати судового збору за звернення до суду із позовом без надання відповідних підтверджуючих документів не є встановленою законом підставою для розстрочення сплати судового збору.

Отже, в задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання і сфері ринків фінансових послуг про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

В задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без руху.

Встановити позивачеві строк до 03 листопада 2016 року для усунення вказаних вище недоліків шляхом подання Черкаському окружному адміністративному суду доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів та оформленого належним чином документу про сплату позивачем судового збору у встановленому законом розмірі за подання позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана особою, яка подала позовну заяву, до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.О. Гаврилюк