Постанова

від 02.09.2010 по справі 2-а-3066/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3066/10/0270 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни ,

при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1 - представника на підставі довіреності;

відповідача : ОСОБА_2- представника на підставі довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці

до : Відкритого акціонерного товариства "Вінниччина - Авто"

про : стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (далі - УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці) з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Вінниччина - Авто" (далі - ВАТ "Вінниччина - Авто") про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2.

Первинні позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ "Вінниччина - Авто" перебуває на обліку в УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці та станом на 22.07.2010 року за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_3, який отримує пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в загальній сумі 20899,14 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач письмових пояснень з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову не надав, однак в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову фактично не заперечував та позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.05.1999 року ВАТ "Вінниччина - Авто" включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 03112811, місцезнаходження: вул. Ватутіна, 172, Замостянський район, м. Вінниця, 286011 (а.с.7).

В якості платника внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 була призначена пенсія відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах за списком № 2, у зв'язку з роботою останнього в ВАТ "Вінниччина - Авто", що підтверджується наданими у справу доказами (а.с. 19-23).

Судом також досліджувався розрахунок суми боргу відповідача по фактичних витратах на виплату пільгової пенсії пенсіонеру ОСОБА_3 за період з 01 січня 2009 року по 22 липня 2010 року (а.с. 17, 25-26).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до п. 1, 2 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР.

Згідно з абзацом четвертим п. 1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.

Такий порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" чинності з 1 січня 2004 року.

Абзацом третім п. 1 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст.2 цього Закону.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абзацу 4 п. 1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.

Підпунктом 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, виплачених ОСОБА_3 за період з 01 січня 2009 року по 22 липня 2010 року на загальну суму 21049,14 грн., що підтверджується наявними у справі доказами.

В той же час, судом враховано, що за період з 01.01.2009 року по 22.07.2010 року ВАТ "Вінниччина - Авто" на рахунок УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці в рахунок погашення боргу перераховано 150 грн., що підтверджується витягом з довідки перерахувань коштів по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по ВАТ "Вінниччина - Авто" виданою начальником відділу обліку надходження платежів УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці (а.с. 24).

Разом з тим, судом встановлено, що решту заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виплачених вищезазначеній особі, відповідач в добровільному порядку так і не сплатив.

Таким чином, виплачені УПФ в Замостянському районі м. Вінниці пенсії за віком на пільгових умовах на загальну суму 20899,14 грн., підлягають відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією №21-1.

Оцінюючи визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд бере до уваги наступне.

Частиною третьою ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з ч. 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вінниччина - Авто" (21100, вул. Ватутіна, 172 м. Вінниця, р/р 26001000001551, МФО 302719 в ВФ АБ "Брокбізнесбанк" код ЄДРПОУ 03112811) на користь управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (21100, вул.50-річчя Перемоги,7 м. Вінниця, р/р 25601323531203 в ОПЕРВ ВАТ "Держощадбанк" МФО 302076, код ЄДРПОУ 20097763) 20899 грн. 14 коп. (двадцять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять гривень, чотирнадцять копійок) заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено: 07.09.10

Суддя Чернюк Алла Юріївна