Постанова

від 27.12.2010 по справі 2-а-5000/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2010 р.           Справа № 2-а-5000/10/0270

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук Максим Петрович, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Стрижавський кар`єр"

про: стягнення недоїмки по страхових внесках, штрафних санкцій та пені

ВСТАНОВИВ :

Управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стрижавський кар'єр" заборгованості зі страхових внесків.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 81425,68 грн. зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду, що є цільовим загальнообов'язковим платежем.

Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні позивача, щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при розгляді даної справи застосоване скорочене провадження.

Ухвалою суду від 03.12.2010 року, яку згідно поштового повідомлення відповідач отримав 13.12.2010 року, останньому встановлено строк для подачі заперечень проти позову. В десятиденний термін з дня її одержання ТОВ "Торговий дім "Стрижавський кар'єр" своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористалось, хоча і заяви про визнання позову через канцелярію суду теж подано не було.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності судом встановлено наступне.

Факт заборгованості ТОВ "Торговий дім "Стрижавський кар'єр" перед Пенсійним фондом підтверджується звітом за серпень 2010 року, рішеннями про застосування штрафних санкцій та пені №№ 616, 617, 618 від 08.09.2010 року, вимогою про сплату боргу № 390 від 01.10.2010 року та іншими матеріалами, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Статтею 15 Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

В силу ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 13 ст. 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Невиконання обов'язку щодо сплати боргу стало підставою для направлення відповідачу вимоги про сплату недоїмки та застосованих штрафних санкцій № 390 від 01.10.2010 року, що передбачено ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка залишилась без виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Керуючись наведеними вище положеннями чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Розмір заборгованості відповідачем не оскаржується. Доказів в спростування заявлених позовних вимог відповідач не подав.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владний повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Стрижавський кар`єр" (вул.Київська,1 смт.Стрижавка, Вінницький район, код ЄДРПОУ 35559015, р/р 26002165354900 в АКІБ "УкрСибБанк", МФО 351005) на рахунок управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області (21009, м.Вінниця, вул.Винниченка,29, р/р 25609323481203, р/р 25606323481303 в ОПЕРВ Облуправління ВАТ "Держощадбанк" м.Вінниці, МФО 302076, код 20098343) заборгованість в розмірі 81425, 68 грн. (вісімдесят одна тисяча чотириста двадцять п`ять гривень шістдесят вісім копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя           Альчук Максим Петрович

27.12.2010