Постанова

від 29.12.2010 по справі 2-а-11251/08

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2010 р. Справа № 2-а-11251/08

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової І.А.,

суддів: Жданкіної Н.В.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Чернишук О.М.

за участю представників:

позивача : ОСОБА_2

відповідача : ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства Аудиторської фірми "Слауді і К"

до: Аудиторської палати України

про: скасування рішення та зобо"язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Приватного підприємства Аудиторська фірма Слауді і К до Аудиторської палати України про скасування пункту 2 рішення № 183/1 від 11.10.2007 р. та зобов'язання відновити дію Свідоцтва № 1642 про внесення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, що видане згідно із рішенням аудиторської палати України від 26.01.2001 р. № 98.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що виключаючи підприємство з реєстру аудиторських фірм та аудиторів не зазначені підстави такого виключення; при прийнятті рішення в цілому, порушено порядок проведення засідань; оскаржуваним рішенням застосовано стягнення за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення, а також тим, що оскаржуваним рішенням одночасно застосовано стягнення як до аудитора так і до аудиторської фірми, що не передбачено чинним законодавством. В зв'язку з чим, на думку позивача пункт 2 рішення Аудиторської палати України № 183/1 від 11.10.2007 р. є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, просила в його задоволені відмовити, з підстав викладених у письмових запереченнях №2-477 від 14.11.2008 р. (а.с.80-83) .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд, встановив наступне.

11 жовтня 2007 року Аудиторська палата України прийняла рішення Про застосування стягнень , яким вирішила:

1. За неналежне виконання професійних обов'язків, а саме: порушення вимог статей 3 та 17 Закону України Про аудиторську діяльність , стандартів аудиту та норм професійної етики аудиторів застосувати до аудитора ОСОБА_2 (м. Вінниця, сертифікат аудитора № 001400) стягнення у вигляді анулювання сертифіката аудитора.

2. Виключити ПП АФ Слауді і К (м. Вінниця, код ЄДРПОУ 23109490) з реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Свідоцтво № 1642 про внесення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, видане рішенням Аудиторської палати України від 26.01.2001 р. № 98, вважати анульованим.

Не погоджуючись з пунктом 2 вказаного рішення позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог суд керується та виходить з наступного.

Правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні визначає Закон України Про аудиторську діяльність (далі - Закон).

Відповідно до положень статті 12 вказаного Закону повноваження Аудиторської палати України визначаються цим Законом та Статутом Аудиторської палати України.

Аудиторська палата України, відповідно до положень пунктів 4, 5 частини 3 вказаної статті веде Реєстр та здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів.

Згідно положень статті 11 Закону, Реєстр аудиторських фірм та аудиторів - база даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці (далі - Реєстр).

Порядок ведення Реєстру визначається та забезпечується Аудиторською палатою України.

Як вбачається, позивач оскаржує пункт 2 рішення АПУ від 11.10.2007 р. № 183/1, яким ПП АФ Слайді і К виключено з Реєстру та анульовано свідоцтво про внесення підприємства до Реєстру.

Разом з тим, як встановлено судом даний пункт було прийнято за наслідками прийнятого пункту 1 оскаржуваного рішення, яким застосовано до аудитора ОСОБА_2 стягнення у вигляді анулювання сертифіката аудитора.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання щодо правомірності прийнятого рішення, викладеного у пункті 1 оскаржуваного рішення було предметом розгляду у справі № 2-а-9227/08 за позовом ОСОБА_2 до Аудиторської палати України про скасування пункту 1 рішення № 183/1 від 11.10.2007 р., про що 18 вересня 2008 року Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято постанову, якою визнано протиправним та скасовано пункт рішення Аудиторської палати України від 11.10.2007 року № 183\1 та зобов'язано Аудиторську палату України відновити дію сертифіката аудитора серії А № 001400, що виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Аудиторської палати України від 20.09.1994 року № 19.

Проте, зазначене рішення суду оскаржено в апеляційному порядку та за результатом його перегляду прийнято постанову, якою постанову суду першої інстанції скасовано і прийнято нову, якою у задоволені позовних вимог відмовлено.

У зазначеній вище справі, судом досліджувались підстави прийняття оскаржуваного рішення (на які також посилається позивач у даній справі, як на підстави для скасування п.2 рішення АПУ), та постановою суду від 22.12.2009 р. (а.с.138-141) встановлено, що Аудиторською палатою України пункт 1 оскаржуваного рішення № 183/1 прийнято у порядку та спосіб, передбаченні чинним законодавством, а тому обставини якими обґрунтовано позовні вимоги не досліджується при вирішені даної справи, оскільки, відповідно до положень частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, станом на день розгляду даної справи пункт 1 рішення № 183/1 від 11.10.2007 р. Аудиторської палати України є чинним.

Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, затвердженого рішенням Аудиторської палати України № 176/7 від 26.04.2007 р., підставою для прийняття АПУ рішення про виключення аудиторської фірми або аудитора з Реєстру є невідповідність правового статусу юридичної особи вимогам статті 5 Закону України " Про аудиторську діяльність".

Так, відповідно до положень статті 5 Закону керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

Оскільки пунктом 1 оскаржуваного рішення анульовано сертифікат засновника та директора ПП АФ Слауді і К ОСОБА_2, відповідно, аудиторську фірму виключено з реєстру, так як правовий статус останньої не відповідав вимогам статті 5 Закону.

Таким чином, спростовується твердження позивача про те, що законодавством не передбачене одночасне застосування стягнень до аудитора та аудиторської фірми, оскільки у даному випадку, виключення фірми з реєстру є наслідком, що випливає з наявності підстави для виключення аудиторської фірми з Реєстру.

При вирішені даного спору суд також керується положеннями частини 1 статті 9 КАС України, відповідно до якої органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та нормами частини 3 статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято з врахуванням зазначених вище критеріїв.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Мотивація та докази, надані позивачем, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції позивача викладену у позовній заяві.

Беручи до уваги вищенаведене та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування пункту 2 рішення № 183/1 від 11.10.2007 р. не підлягають задоволенню.

При розгляді питання щодо зобов'язання відновити дію Свідоцтва № 1642 про внесення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, що видане згідно із рішенням аудиторської палати України від 26.01.2001 р. № 98, суд дійшов висновку про відмову в задоволені такої вимоги, оскільки наслідком її позитивного вирішення могло б бути лише скасування пункту 2 рішення АПУ № 183/1 від 11.10.2007 р.

Крім того, механізм розгляду питань щодо включення до Реєстру аудиторської фірми визначає Порядок ведення реєстру

Зокрема, виключно до компетенції АПУ віднесено прийняття рішень щодо включення до реєстру заявника або відмову щодо включення, відповідно, й видача свідоцтв. Ні Законом, ні Порядком ведення реєстру не передбачено підстав (випадків та умов) та взагалі прийняття рішення щодо відновлення дії Свідоцтва про включення до Реєстру.

За таких обставин, суд не може підміняти державний орган та давати вказівки, які б свідчили про вирішення судом питань, які належать до виключної компетенції суб'єкта владних повноважень, а в даному випадку, зобов'язувати приймати наперед визначене рішення, яке Законом не передбачено.

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволені позову відмовити

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено: 04.01.11

Головуючий суддя Воробйова Інна Анатоліївна

судді: Жданкіна Наталія Володимірівна

ОСОБА_1

29.12.2010