Постанова

від 10.01.2011 по справі 2-а-5159/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2011 р. Справа № 2-а-5159/10/0270                     м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом: Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області

до: Приватного підприємства "Кармалюківський аграрій"

про: стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків

ВСТАНОВИВ :

В грудні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Жмеринська об`єднана державна податкова інспекція (далі – Жмеринська ОДПІ ) з позовом до Приватного підприємства "Кармалюківський аграрій" (далі - ПП "Кармалюківський аграрій") про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків.

Адміністративний позов мотивований тим, що станом на 06.12.2010 року за ПП "Кармалюківський аграрій" рахується заборгованість з фіксованого сільськогосподарського податку в загальній сумі 3269,93 грн., що виникла у зв'язку з несплатою у встановлений законодавством строк узгодженої суми податкового зобов'язання.

Вказана сума податкового боргу встановлена на підставі поданого відповідачем розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку із земель, що перебувають в межах Дубівської сільської ради за 2010 рік в сумі 325,53 грн. та розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку із земель, що перебувають в межах Кармалюківської сільської ради за 2010 року в сумі 2944,40 грн.

Зазначені у розрахунках суми податкового зобов`язання відповідачем добровільно не були погашені і фактично на дату звернення позивача до суду сумарний розмір заборгованості складав 3269,93 гривень.

Посилаючись на те, що несплата платежів тягне за собою ненадходження коштів до відповідного бюджету та порушує інтереси держави у системі оподаткування - позивач просив стягнути з ПП "Кармалюківській аграрій" його активи в рахунок погашення боргу з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 3269,93 гривень.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак надав заяву від 10.01.2011 за вх. №414 року про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився та не вказав причини неприбуття. Відповідно до вимог ст. 122 КАС України - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідач у справі повідомлявся шляхом направлення ухвали про відкриття провадження по справі та ухвали про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 20451199 (а.с. 28).

Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ПП "Кармалюківський аграрій" знаходиться за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, с. Кармалюкове, вул. Слободецька, 23120. Оскільки ухвали суду надсилалися відповідачеві саме за вказаною у свідоцтві адресою, суд вважає, що він здійснив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.

З урахуванням вищевикладеного, суд ухвалив провести розгляд адміністративної справи відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке:

Відповідно до наданих доказів судом встановлено, що ПП "Кармалюківський аграрій" зареєстровано Жмеринською районною державною адміністрацією, 10.02.2007 року № 11511020000000336 (а.с. 4) та взяте на облік платника податків Жмеринською ОДПІ від 15.03.2007 року (а.с. 9).

Станом на 6 грудня 2010 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку, який виник внаслідок самостійно визначеної суми податкового зобов'язання, зокрема по:

- податковому розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку із земель, що знаходяться в межах Дубівської сільської ради від на суму 323,53 гривень. Відповідач повинен був сплатити даний податок за травень 2010 року - 16,41 грн., за червень 2010 року - 16,41 грн., за липень 2010 року - 82,04 грн., за серпень 2010 року - 82,04 грн., за вересень 2010 року - 82,04 грн., за жовтень 2010 року - 49,22 гривень.

- податковому розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку із земель, що знаходяться в межах Кармалюківської сільської ради в сумі 2944,40 гривень. Відповідач повинен був сплатити даний податок за травень 2010 року - 154,44 грн., за червень 2010 року - 154,44 грн., за липень 2010 року - 772,19 грн., за серпень 2010 року - 772,19 грн., за вересень 2010 року - 772,19 грн., за жовтень 2010 року - 463,32 гривень.

Таким чином, на підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що загальна сума непогашеної заборгованості відповідача по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку на момент винесення судового рішення становить 3269,93 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих доказів суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно положень п.19 ч. 1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, включено і фіксований сільськогосподарський податок.

Статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

За ст. 5 згаданого Закону платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

- у I кварталі - 10 відсотків;

- у II кварталі - 10 відсотків;

- у III кварталі - 50 відсотків;

- у IV кварталі - 30 відсотків.

У відповідності до ст.6 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" платники податку перераховують у визначений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України.

Платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавчими актами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхуваннята внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податківконтролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів під час застосування стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Нормами ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені нормативно-правовими актами.

В свою чергу, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відтак, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і не може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) латник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"). Платники податків подають податкові декларації з податку за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним (п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (розрахунку) та подає цей розрахунок у встановлений строк. З дня подання такого документу податкове зобов'язання вважається узгодженим і не може бути оскаржено.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Як вбачається з положень ст. 67 Конституції України, а також норм Закону України "Про систему оподаткування", платники податків зобов'язані в повній мірі та в установлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України а також місцевих бюджетів.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.

Згідно п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами (пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

У відповідності зі ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Суд враховує, що заявлена за позовом сума відповідачем не оспорюється.

В силу ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З урахуванням вищенаведених у справі обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи (податковиими розрахунками та витягами з облікових карток за 2010 рік) та доказами наявними в ній, відповідачем не надано доказів в спростування заявлених позовних вимог, а відтак вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Кармалюківський аграрій" (21134, Вінницька область, Жмеринський район, с. Кармалюкове, вул. Слободецька, код ЄДРПОУ 34744745) активи в рахунок погашення його податкового боргу по фіксованому сільськогосподарському податку у загальному розмірі 3269,93 грн. (три тисячі двісті шістдесят дев`ять гривень, дев`яносто три копійки) до місцевого бюджету (в тому рахунку: 325,53 грн. до місцевого бюджету Дубівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та 2944,40 грн. до місцевого бюджету Кармалюківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна