Постанова

від 04.01.2011 по справі 2-а-5218/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 р. Справа № 2-а-5218/10/0270 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича ,

при секретарі судового засідання: Оніщенко Петрі Анатолійовичу

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька спеціалізована пересувна механізована колона № 67"

про : стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах

ВСТАНОВИВ :

До суду звернулося управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (далі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька спеціалізована пересувна механізована колона № 67» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Вінницька спеціалізована пересувна механізована колона № 67» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці та за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які отримують пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , в загальній сумі 103 844,80 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та додані у справу докази, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

В якості платника внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 були призначені пенсії відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах за списком № 2 у зв'язку з роботою даних осіб на ТОВ «Вінницька спеціалізована пересувна механізована колона № 67» , що підтверджується наданими у справу доказами (а.с.22-46).

Судом також досліджувались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку вищезазначеним особам пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2009-2010 р.р. (а.с.16-21) та розрахунки позовних вимог по відшкодуванню відповідачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2 (а.с.13,14).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.

Згідно з абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Такий порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинності з 1 січня 2004 р.

Абзацом третім п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» , ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.

Підпунктом 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, виплачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за період з січня 2009 року по листопад 2010 року на загальну суму 103 844,80 грн., що підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виплачених вищезазначеним особам, не сплатив.

Таким чином, виплачені управлінням Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці пенсії за віком на пільгових умовах на загальну суму 103 844,80 грн., підлягають відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією №21-1.

Оцінюючи визнання представником відповідача позову в повному обсязі, суд бере до уваги наступне.

Частиною третьою ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з ч. 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, перевіривши повноваження представника відповідача, дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька спеціалізована пересувна механізована колона № 67" (код ЄДРПОУ 05519882, м. Вінниця, вул. Гонти, 94) на користь управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці заборгованість по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах в сумі 103 844 (сто три тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови оформлено 10 січня 2010 року.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович