Постанова

від 18.10.2016 по справі 819/1184/16

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1184/16

18 жовтня 2016 р.м.Тернопіль

          Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Чепенюк О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Евант” про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі – Тернопільська ОДПІ, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Евант” (далі – ТОВ “Евант”, відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих відповідача, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, в рахунок погашення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 66 515,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання, перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ як платник податків, а відтак зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 20.09.2016 року за відповідачем рахується податковий борг на суму 66 515, 25 грн., що включає податковий борг:

- по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 13 014,16 грн., в тому числі 12 803,97 грн. – основний платіж, 210,19 грн. – пеня;

- по рентній платі за спецвикористання води – 6 796,40 грн., в тому числі 6 107,84 грн. – основний платіж, 688,56 грн. - пеня;

- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок – 46 704,69 грн., в тому числі 45 131,25 грн. – основний платіж, 1 573,44 грн. – пеня.

Податковий борг виник по узгоджених грошових зобов'язаннях, самостійно задекларованих платником податків згідно поданих декларацій.

Позивачем вживалися заходи для стягнення податкового боргу, проте заборгованість відповідачем не сплачена, а відтак, позивач відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95, пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання від 18.10.2016 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує. Додатково зазначив, що сума податкового боргу, заявленого до стягнення, не змінилася.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте таке поштове відправлення повернулося до суду із відміткою оператора поштового зв'язку “за зазначеною адресою не значиться” (а. с. 46), а тому в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) слід вважати, що сторона повідомлена про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідач причини не прибуття представника до суду не повідомив, заперечення проти позову не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, враховуючи клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та неявку без поважної причини представника відповідача, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ТОВ “Евант” 13.09.2002 року зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 20.09.2016 року (а. с. 9-11). Як вбачається з поданої позивачем інформації, відповідач має відкриті рахунки в банківських установах (а. с. 17).

Відповідно до довідки Тернопільської ОДПІ про наявність податкового боргу від 20.09.2016 року № 32541/19-18-17 (а. с. 12) станом на 20.09.2016 року у відповідача наявний податковий борг по таких податках:

- по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 13 014,16 грн., з яких 12 803,97 грн. складає основний платіж, 210,19 грн. – пеня;

- по рентній платі за спецвикористання води у розмірі 6 796,40 грн., що складається з 6 107,84 грн. основного платежу та 688,56 грн. пені;

- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок у розмірі 46 704,69 грн., з яких 45 131,25 грн. – основний платіж, 1 573,44 грн. – пеня.

Податковий борг по орендній платі з юридичних осіб виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, самостійно задекларованого платником податків відповідно до поданої ним податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 22.02.2016 року, де відповідачем самостійно визначено річну суму орендної плати у розмірі 27 898,59 грн. та розраховано податкові зобов'язання у розмірі 2 324,88 грн. щомісячно (а. с. 18-19).

Як вбачається із розрахунку суми позовних вимог з податкового боргу ТОВ «Евант» по платежу «Орендна плата за землю з юридичних осіб» станом на 20.08.2016 року (а. с. 13), податковий борг по податкових зобов'язаннях, граничний термін сплати яких – до 30.08.2016 року, становив 13 949,28 грн., а з урахуванням сплати у розмірі 1 145,31 грн. становить 12 803,97 грн. Крім того, на суму несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань відповідачу нараховано пеню на суму 210,19 грн., що підтверджує розрахунок пені по орендній платі з юридичних осіб по ТОВ «Евант» (а. с. 20).

Сума податкового боргу по даному податку відображена в інтегрованій картці платника податків по орендній платі з юридичних осіб (а. с. 21-22).

Щодо податкового боргу по рентній платі за спецвикористання води, то судом встановлено, що такий податковий борг виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, нарахованого відповідачем самостійно згідно податкоових декларацій з рентної плати за 2015 і 2016 рік.

Так, 09.11.2015 року ТОВ «Евант» подано податкову декларацію по збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води за 3 квартали 2015 року, у якій платником податків самостійно нарахована сума збору за спецвикористання води з водних об'єктів загальнодержавного значення з початку року у сумі 4591,70 грн., що включає суму збору за попередній звітних період – 2528,25 грн. та суму збору за звітний квартал – 2063,45 грн. (а. с. 23-27).

Крім того, у податковій декларації від 08.02.2016 року з рентної плати за 4 квартал 2015 року відповідачем самостійно визначено до сплати 2152,56 грн. податкового зобов'язання з рентної плати за звітний період за спеціальне використання води (а. с. 28-29).

Відповідно до податної відповідачем податкової декларації від 10.05.2016 року з рентної плати за 1 квартал 2016 року, ТОВ «Евант» зобов'язане було сплатити 426,70 грн. самостійно задекларованого податкового зобов'язання з рентної плати за звітний період за спеціальне використання води (а. с. 30-31).

У податковій декларації від 09.08.2016 року з рентної плати за 2 квартал 2016 року відповідачем самостійно визначено до сплати 2113,28 грн. податкового зобов'язання з рентної плати за звітний період за спеціальне використання води (а. с. 32-35).

Відповідно до розрахунку суми позовних вимог з податкового боргу ТОВ «Евант» по платежу «Рентна плата за спецвикористання води» станом на 20.08.2016 року (а. с. 14), податковий борг по податкових зобов'язаннях, граничний термін сплати яких 19.11.2015 р., 19.02.2016 р., 20.05.2016 р., 19.08.2016 р., становив 6755,99 грн., а з урахуванням сплати у розмірі 648,15 грн. становить 6107,84 грн. Крім того, на суму несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань відповідача нараховано пеню у розмірі 688,56 грн., що підтверджує розрахунок пені по рентній платі за спецвикористання води по ТОВ «Евант» (а. с. 36).

Сума податкового боргу по даному податку відображена в інтегрованій картці платника податків по орендній платі з юридичних осіб (а. с. 37-38).

Податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, самостійно обчисленого платником податків у поданих ним податкових деклараціях за 2015 та 2016 рік.

Так, у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік, поданої 20.02.2015 року, ТОВ «Евант» самостійно нараховано річну суму податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника у розмірі 33 542,50 грн., а поквартально – по 8 385,63 грн. (а. с. 40). З податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік, поданої 16.02.2016 року вбачається, що платником податків самостійно нараховано річну суму податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника у розмірі 37 948,74 грн., по 9 487,19 грн. щокварталу (а. с. 39). Крім того, податковим органом було нараховано пеню на суму грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки у розмірі 1 573,44 грн. Заборгованості підтверджується розрахунком суми позовних вимог з податкового боргу ТОВ «Евант» по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» станом на 20.08.2016 року (а. с. 15) та розрахунком пені по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по ТОВ «Евант» (а. с. 41).

Податковий борг відповідача по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відображений в інтегрованій картці платника податків по даному виду податків (а. с. 42-43).

З метою погашення податкового боргу Тернопільською ОДПІ у Тернопільській області була надіслана відповідачу податкова вимога від 01.07.2016 року № 7849-17 (а. с. 16), проте податковий борг не сплачений платником податків.

Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі – ПК України), передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу приписів пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати платником податків сум податкових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях, а тому такі суми податкових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені ПК України.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України для стягнення податкового боргу з платника податків, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості. Позивач обґрунтовано, в межах своїх повноважень звернувся до суду з даними позовними вимогами та надав належні та допустимі докази щодо наявності податкового боргу у платника податків ТОВ “Евант”.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ТОВ “Евант” у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить платнику податків, коштів у розмірі податкового боргу в сумі 66 515,25 грн.

          Керуючись статтями 2, 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд          

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю “Евант” (46023, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Київська, будинок 2, код ЄДРПОУ 32148307) у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у розмірі податкового боргу в сумі 66 515 (шістдесят шість тисяч п'ятсот п'ятнадцять) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя                                                                      Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя                                                                                          Чепенюк О.В.