Ухвала

від 13.10.2016 по справі 826/11931/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11931/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Бесараб В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Вінукрмед та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Вінукрмед , Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду в якому просив: визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно індексний номер 30205092 від 24.06.2016 та індексний номер 30205065 від 24.06.2016 та внесенню записів за даними рішеннями до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30205092 від 24.06.2016 та індексний номер 30205065 від 24.06.2016, прийняті Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною; скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме, реєстрацію права власності ТОВ Вінукрменд на: земельну ділянку площею 0,0503 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер: НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 822631805101), номер запису про право власності 15128417; нежитлову будівлю з прибудовами, загальною площею 773,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 822496205101), номер запису про право власності 15128394.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна та третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Вінукрмед подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між ПАТ Акціонерний комерційний банк Київ (правонаступником якого є ПАТ Акціонерний банк Укргазбанк ), з однієї сторони та ТОВ Академічна клініка були укладені: генеральна угода про здійснення кредитування №014/10 від 11.08.2010, договір про надання відновлювальної кредитної лінії №014/10-BKJI від 11.08.2010, договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №014/10-НКЛ від 11.08.2010.

З метою забезпечення зобов'язань ТОВ Академічна клініка , як позичальника за вищезазначеними кредитними договорами, між ПАТ Акціонерний комерційний банк Київ (Іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 11.08.2010, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстровано в реєстрі за № 2019 (а.с. 21-23).

Предметом іпотеки визначено: нежитлову будівлю з прибудовами, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку, на якій розташована нежитлова будівля з прибудовами, загальною площею 0,0503 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення - для комерційних потреб, кадастровий номер - НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, а 16.03.2012 його дочка - ОСОБА_3 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_4, на підставі чого було відкрито спадкову справу.

01 жовтня 2012 року за вих. № 3292/02-14 Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою направлено лист на адресу ПАТ Акціонерний комерційний банк Київ , в якому повідомлено про смерть ОСОБА_4 та про необхідність отримання від банку оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно (предмет іпотеки) для оформлення спадщини.

Листом від 22.10.2012 № 08-03/3027 ПАТ Акціонерний комерційний банк Київ надало Першій Вінницькій державній нотаріальній конторі документи, що запитувались, та повідомило про обізнаність у смерті ОСОБА_4 з серпня 2012 року.

Державним нотаріусом 29 грудня 2015 року видано свідоцтва про право на спадщину за законом, у відповідності до яких спадкоємицею майна ОСОБА_4, який помер, є його дочка - ОСОБА_3 (а.с. 30). Так, спадщина, на яку видано свідоцтва, складається з нежитлової будівлі з прибудовами АДРЕСА_2 та земельної ділянки, площею 0,0503 га, яка розташована по АДРЕСА_2

30 березня 2016 року ПАТ АБ Укргазбанк надіслано позичальнику ТОВ Академічна клініка , іпотекодавцю ОСОБА_4 та спадкоємцю іпотекодавця ОСОБА_3 вимогу про усунення порушення у порядку ст. 35, 36 Закону України Про іпотеку (а.с. 26-27).

23 червня 2016 року ПАТ АБ Укргазбанк відступило права вимоги за кредитними договорами та договорами застави, поруки та іпотеки на користь ТОВ Фінансова компанія Фінактив , а остання в той же день відступила права вимоги за кредитними договорами та договорами застави, поруки та іпотеки на користь ТОВ Вінукрмед (а.с. 24-25).

24 червня 2016 року ТОВ Вінукрмед звернулось до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, яка здійснювала функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, з заявами щодо проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна: земельну ділянку площею 0,0503 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер: НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 822631805101) та нежитлову будівлю з прибудовами, загальною площею 773,2 кв.м., за адресою Вінницька обл. м. Вінниця, вул. Пирогова, 10 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 822496205101).

За результатом розгляду заяви ТОВ Вінукрмед Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30205092 від 24.06.2016, на підставі якого внесено запис про право власності на земельну ділянку площею 0,0503 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер: НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 822631805101) за ТОВ Вінукрмед , код ЄДРПОУ 40293136, країна реєстрації: Україна, адреса: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, 12 (а.с. 15-16), а також прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30205065 від 24.06.2016, на підставі якого внесено запис про право власності на нежитлову будівлю з прибудовами, загальною площею 773,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 822496205101) за ТОВ Вінукрмед , код ЄДРПОУ: 40293136, країна реєстрації: Україна, адреса: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, 12 (а.с. 17).

Підставою виникнення права власності зазначено: Іпотечний договір, серія та номер 2019, виданий 11.08.2010, видавник: Заєць І.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; Договір №1/1 про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, серія та номер 3784, виданий 23.06.2016, видавник: ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу б/н, видане 13.04.2016, видавник: Державне підприємство Укрпошта ; Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу б/н, видане 06.04.2016, видавник: Державне підприємство Укрпошта ; Вимога про усунення порушення (в порядку ст.ст. 35, 36 Закону України Про Іпотеку ), серія та номер 11051/34102016, видана 30.03.2016, видавник: АБ Укргазбанк .

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя між ПАТ АК Київ , ПАТ АБ Укргазбанк , ТОВ Вінукрмед та ОСОБА_4,ОСОБА_3 не укладався, положення пункту 4.6.3 договору іпотеки не є застереженням, у розумінні Закону України Про іпотеку , відтак у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30205092 та №30205065 від 24.06.2016. Крім цього, відповідачем нотаріальна дія з нерухомим майном не вчинялася, посвідчення відповідачем факту виникнення, переходу або припинення права власності на нерухоме майно від іпотекодавця до іпотекодержателя не мало місце, тому вказані дії державного реєстратора-нотаріуса при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30205092 та №30205065 від 24.06.2016 є протиправними. У зв'язку з наведеним, враховуючи протиправність дій відповідача під час проведення реєстраційних дій, рішення, які прийняті відповідачем підлягають скасуванню, оскільки вчинені всупереч вимогам закону, тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Умови та порядок здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно встановлені нормами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень №1952-VI від 01.07.2004 (далі - Закон №1952-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №1952-VI дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Частиною першою статті 2 Закону №1952-VI встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 4 Закону №1952-VI державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частиною першою статті 10 Закону №1952-VI встановлено, що державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

У відповідності до частини першої статті 18 Закону №1952-VI державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (надалі - Порядок № 1127).

Відповідно до пункту 57 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Статтею 27 Закону №1952-VI визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що державна реєстрація права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, проводиться на підставі відповідного договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації та документів, визначених в пп.1, 2 п.57 Порядку №1127.

З матеріалів справи вбачається, що згідно пп.4.6 договору іпотеки, укладеного між ПАТ АКБ Київ та ОСОБА_4 іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів:

4.6.1. на підставі рішення суду; або

4.6.2. на підставі виконавчого напису нотаріуса; або

4.6.3. шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст.37 Закону України Про іпотеку ; або

4.6.4. шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України Про іпотеку ; або

4.6.5. шляхом організації іпотекодержателем продажу предмету іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати .

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Таким чином, у межах процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель має право звернутися до органу державної реєстрації з метою державної реєстрації за собою права власності на об'єкт нерухомого майна і документом, який підтверджуватиме відповідний перехід права власності, є або окремий договір між іпотекодавцем та іпотекодержателем, або застереження в іпотечному договорі.

Посилання представника відповідача та третьої особи ТОВ Вінукрмед на те, що п.4.6.3 договору іпотеки являється застереженням про перехід права власності на майно, передане в іпотеку, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки, як правильно зазначено в рішенні суду першої інстанції, положення пункту 4.6.3 договору іпотеки не є застереженням, у розумінні Закону України Про іпотеку , а лише передбачають один із можливих способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя між ПАТ АК Київ ,ПАТ АБ Укргазбанк ,ТОВ Вінукрмед та ОСОБА_4, ОСОБА_3 не укладався.

Як свідчать матеріали справи, підставою для проведення державної реєстрації права власності за ТОВ Вінукрмед на: земельну ділянку площею 0,0503 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер: НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 822631805101), та нежитлову будівлю з прибудовами, загальною площею 773,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 був договір іпотеки від 11.08.2010.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1952-VI загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Згідно з абзацом п'ятим частини п'ятої статті 3 Закону №1952-VI державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Однак, як вірно наголосив суд першої інстанції, жодна нотаріальна дія з даним об'єктом нерухомого майна у порядку, встановленому частиною п'ятою ст. 3 Закону №1952-VI, під час здійснення державної реєстрації вказаного речового права відповідачем, як спеціальним суб'єктом державної реєстрації, не вчинялась.

Відповідачем при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки не було враховано, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до п.1.3.1 договору іпотеки від 11.08.2010 визначено, що згідно зі звітом оцінки, складеним суб'єктом оціночної діяльності ТОВ Добсон-аналітик (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №6670/08 від 17.03.2008), що діє на підставі Ліцензії серії АВ №405476, виданої 29.03.2007 Державним комітетом України по земельним ресурсах, строк дії ліцензії з 27.03.2007 по 26.03.2012, ринкова вартість предмета іпотеки на дату оцінки, тобто станом на 20.07.2010 становить 5 341 467 грн, в тому числі вартість предмета іпотеки-1 становить 4 953 986 грн, вартість предмета іпотеки-2 - 387 481 грн (а.с. 21 зворот).

При цьому, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - загальна вартість нерухомого майна - нежитлової будівлі з прибудовами за адресою: АДРЕСА_2 становить 1 434 403 грн.

Отже, на момент прийняття рішення про державну реєстрацію права власності відповідач не звернув увагу на відсутність оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності на момент набуття іпотекодержателем предмету іпотеки у власність за вартістю, визначеною таким суб'єктом оціночної діяльності відповідно до вимог статті 37 Закону України Про іпотеку .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 30 березня 2016 року ПАТ АБ Укргазбанк надіслано позичальнику ТОВ Академічна клініка , іпотекодавцю ОСОБА_4 та спадкоємцю іпотекодавця ОСОБА_3 вимогу про усунення порушення у порядку ст. 35, 36 Закону України Про іпотеку , в якій банк вимагав повного виконання зобов'язань позичальником у строк не більше 30 (тридцяти) днів з моменту надсилання даної вимоги (а.с. 26-27). Вказану вимогу отримано позичальником 06.04.2016 та спадкоємцем іпотекодавця 13.04.2016, що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення поштового відправлення №0303112528256 від 31.03.2016 та №0303112528230 від 31.03.2016 відповідно (а.с. 28-29).

Згідно з частиною першою ст. 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Разом з тим, згідно висновку експертного дослідження від 04.08.2016 №38, з підпис та рукописний напис ОСОБА_3 , зображення яких наявні біля друкованого тексту Розписка в одержанні у фотокопії (технічному зображенні) зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303112528230 від 31.03.2016, виконані не гр. ОСОБА_3, а іншою особою. Підпис та рукописний напис ОСОБА_3, зображення яких наявні біля друкованого тексту Розписка в одержанні у фотокопії (технічному зображенні) зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення №0303112528230 від 31.03.2016, виконані не громадянином ОСОБА_7, а іншою особою. Рукописний напис ОСОБА_8 , зображення якого наявне біля друкованого тексту Розписка в одержанні та підпис, зображення якого наявне в графі Підпис працівника поштового зв'язку___ у фотокопії (технічному зображенні) зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303112528256 від 31.03.2016 виконані не гр. ОСОБА_3, а іншою особою. Рукописний напис ОСОБА_8 , зображення якого наявне біля друкованого тексту Розписка в одержанні та підпис, зображення якого наявне в графі Підпис працівника поштового зв'язку_____ у фотокопії (технічному зображенні) зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303112528256 від 31.03.2016 виконані не громадянином ОСОБА_7, а іншою особою (а.с. 96-125).

Таким чином, колегія вважає, що судом першої інстанції правильно прийнято вказаний Висновок як належний доказ, оскільки протилежного висновку відповідача не надано, а відтак вимога про усунення порушення позичальником вважається не врученою у встановленому законом порядку.

У зв'язку із чим суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність належних доказів дотримання іпотекодержателем - АБ Укргазбанк вимог ст.35 Закону України Про іпотеку щодо надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення, які подаються державному реєстратору відповідно до п.57 Порядку №1127.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що дії при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та рішення державного реєстратора-нотаріуса є протиправними, у зв'язку із чим обґрунтовано задоволено позовні вимоги, оскільки у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно індексний номер 30205092 від 24.06.2016 та індексний номер 30205065 від 24.06.2016 та внесення записів за даними рішеннями до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на: земельну ділянку площею 0,0503 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер: НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 822631805101), номер запису про право власності 15128417; нежитлову будівлю з прибудовами, загальною площею 773,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 822496205101), номер запису про право власності 15128394.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, з огляду на таке.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (частина друга ст. 26 Закону №1952-VI).

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що згідно з п. 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 12 грудня 2011 року №3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав, заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у п. 2.3 цього розділу.

Пунктом 41 Порядку №1141 від 26.10.2011 передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Що стосується посилань приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни на те, що він не є належним відповідачем у даній справі, колегією суддів не приймається до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У частині першій статті 3 КАС визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно абзацу 7 частини першої статті 3 КАС суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Пунктом першим та другим частини другої статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правова позиція з даного питання викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів №8 від 20.05.2013, відповідно до п. 3 якої вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої ст. 10 Закону №1952-IV у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус.

У п. 8 вказаної Постанови Пленуму зазначено, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус. Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси. Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки суб'єктний склад спірних відносин та предмет позовних вимог свідчать про публічно-правовий характер даного спору, який виник та пов'язаний зі здійсненням відповідачем владних управлінських функцій у зв'язку з виконанням делегованих повноважень та завдань, покладених на нього законом, тому нотаріус є належним відповідачем та даний спір повинен розглядатись у порядку та у спосіб, передбачений КАС України.

Крім того, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність посилання третьої особи - ТОВ Вінукрмед на постанову Верховного Суду України від 14 червня 2016 року (справа №21-41а16), зважаючи на наступне.

У рамках даної справи, виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди (договорів кредиту та іпотеки) не є безпосередньою підставою для звернення до адміністративного суду. Основні доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій Відповідача, як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, та полягають у тому, що відповідач не мав права прийняти спірні рішення та вчинити спірні реєстраційні дії без вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном (посвідчення відповідачем факту виникнення, переходу або припинення права власності на нерухоме майно не мало місце). Також позивач посилається на не дотримання нотаріусом вимог п.1 частини першої ст.27 Закону №1952-IV. Тобто, у даній справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

До того ж, висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду України безпосередньо не можуть бути застосовані до правовідносин між сторонами у даній адміністративній справі та не вказують на необхідність закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України, оскільки у справах, які були представлені Верховному Суду України на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права, судами вирішувалось питання щодо належності способу звернення стягнення на предмет іпотеки, що застосований іпотекодержателем, належності порядку набуття останнім такого права за укладеними договорами та в подальшому набуття ним права власності на нерухоме майно, що було зареєстровано приватним нотаріусом.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відступив від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 №21-41а16.

Крім того, посилання представника приватного нотаріуса у своїх додаткових поясненнях від 11.10.2016 на позицію Верховного Суду України, викладеної в постанові від 28.09.2016 по справі №6-1243цс16 колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки правовдносини у вказаній справі пов'язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду і є відмінними від правовідносин у справі, що розглядається.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - індексний номер 30205092 від 24.06.2016 та індексний номер 30205065 від 24.06.2016 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому позовні вимоги є обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 128 цього Кодексу якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача 05.09.2016 подав через канцелярію Окружного адміністративного суду м. Києва клопотання про подальший розгляд справи без участі позивача (а.с. 94). 06 вересня 2016 року позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, просив слухати справу за його відсутності.

Враховуючи наведене, Окружний адміністративний суд міста Києва 06 вересня 2016 року перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні, про що відображено в журналі судового засідання (а.с. 130).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вказані процесуальні дії суду не протирічать вимогам частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Вінукрмед та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.