Постанова

від 18.10.2016 по справі 908/273/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 908/273/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі), суддів :Корнілової Ж.О. Малетича М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Водоканал" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 у справі№908/273/16 господарського судуЗапорізької області за позовомКомунального підприємства "Водоканал" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ефтех" простягнення суми за участю представників від: позивача (Подсвірової Н.С., дов. від 01.06.16), відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Водоканал" звернулося до господарського суду Запорізької області про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ефтех" заборгованості на суму 9 800,58 грн. за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.01.08 №440.

Рішенням суду Запорізької області від 18.02.16 (суддя Серкіз В.Г), позовні вимоги задоволені повністю, з підстав порушення відповідачем правил експлуатації засобу обліку, встановленого на вузлі відповідача (вул. Правди, 47, офіс).

За результатом апеляційного перегляду постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Стойка О.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.), рішення місцевого суду скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Свою позицію апеляційний суд мотивував тим, що позивачем не доведений факт порушення відповідачем умов укладеного договору від 01.01.08 №440 та приписів нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у сфері водопостачання, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач просить її скасувати, рішення місцевого суду залишити в силі. З доводів касаційної скарги вбачається, що судом апеляційної інстанції не повно з'ясовано всі обставини та прийнято постанову у порушення норм матеріального права, а саме: ст.28 ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність", п.п.3.3, 5.1, 5.4, 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та п.3.2.5. вказаного договору.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 11.01.08 між сторонами укладений договір №440 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, п.1.1 якого визначений обов'язок позивача забезпечувати відповідачу подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймати стічні води для офісу, розміщеного по вул. Правди, 47. Договір укладено з 01.01.08 по 31.12.10. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією зі сторін (Розділ 2 договору). Встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин договір був чинним.

Відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними у п.1.1 цього договору (п.3.2.1).

При відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений позивачем термін або розміщенні відповідачем водолічильних вузлів чи їх експлуатація з порушенням Правил користування водопостачання відповідача вважається безобліковим (п. 3.2.3).

07.05.10 за результатами технічного обстеження водопроводу було складено Акт №275, яким зафіксовано, що відповідач отримує воду від мережі житлового будинку по вводу діаметром 15 мм. На вводі встановлений прилад обліку КВ-1,5 №661951, державна повірка 2-й квартал 2010 року, покази на час опломбування 00184 м 3 . Обвідної лінії немає. Прилад обліку припломбований до труби пломбою "А-15180". Повірка приладу обліку дійсна до 30.06.13. Пломби здані під розпис представнику відповідача Куцуренко І.В. Даний акт було підписано представником позивача та представником відповідача - Куцуренко І.В.

Актом технічного обстеження водопроводу від 08.07.13 №475 зафіксовано, що подача холодної води відповідачу відбувається від мережі житлового будинку. На вводі встановлено засіб обліку марки КВ-1,5, №661951, державна повірка 2 квартал 2010 року. Покази приладу обліку 00350 м 3 . Засіб обліку припломбовано до трубопроводу пломбою №"А-15180", пломба збережена. Строк держповірки приладу обліку закінчився. Акт містить припис для відповідача щодо необхідності у строк до 12.07.13 встановити на водопровідному вводі держповірений, технічно справний прилад обліку КВ-1,5.

Даний акт було підписано представником позивача та представником відповідача - Куцуренко І.В. без зауважень.

07.08.13 складено акт технічного обстеження водопроводу №437, яким зафіксовано, що вищезазначений прилад обліку на держповірку не знятий, що є порушенням п.3.2.5 договору від 01.08.08 №440 та п.5.14 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08 №190. Акт містить висновок про визначення витрат питної води розрахунковим шляхом відповідно до п.3.3 Правил, за період з 08.07.13 по 07.08.13 - 946,368 м 3 . Витрати стоків визначаються відповідно до п.3.14. Правил і дорівнюють 100% об'єму води, що становить 946,368 м 3 . Даний акт було підписано представником позивача та відповідачем - Поддубним І.В. без зауважень.

Позивач, вважаючи, що засіб обліку було прийнято в експлуатацію лише 08.08.13 на підставі акту технічного обстеження водопроводу №437 від 07.08.13 надав відповідачу акт-рахунок від 07.08.13 №440 за визначений вище період на суму 9 800,58 грн., виходячи з витрат води 946,368 м 3 х 5,14 (тариф на воду) = 4 864,33 грн.; витрат стічних вод 946,368 м 3 х 3,49 (тариф на стічні води) = 3 302,82 грн. ПДВ = 1 633,43 грн.

Вказана сума відповідачем сплачена не була, через що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.

Дійшовши висновку про задоволення позову, місцевий суд вказав на те, що

попередня повірка приладу обліку відповідача була проведена у 2 кварталі 2010 року, що підтверджується актом технічного обстеження водопроводу від 07.05.10 №275. Проте, в супереч вимогам ч.3 ст.17 ЗУ " Про метрологію та метрологічну діяльність" та п 5.14 Правил користування, вказаний вище засіб обліку не пройшов вчасної повірки, у зв]язку із чим є підстави для нарахування і стягнення витрат по постачанню холодної води і водовідведення за період з 08.07.13 (момент останнього технічного обстеження засобу обліку) по 08.07.13(момент виявлення правопорушення - споживання холодної води із приладом обліку, повірочний період експлуатації якого закінчився) розрахунковим шляхом відповідно до п.3.3 Правил. При цьому місцевий суд вказав, що обов'язок своєчасно подавати прилади обліку на повірку законом покладено саме на водокористувачів, тому відповідач мав своєчасно подати заяву про проведення повірки засобу обліку. Однак, у порушення вимог закону цього не зробив цього, продовжуючи користуватися приладом обліку після закінчення строку його держповірки, що і стало підставою для позову.

Скасовуючи рішення місцевого суду, друга інстанція виходила з наступного.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.03.13 №308 внесено зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, яким міжповірочний інтервал, зокрема, для лічильників води крильчастих КВ-1,5 встановлений 4 (чотири роки).

Лічильник саме такого типу - крильчастий КВ-1,5 встановлено у відповідача.

Оскільки з моменту проведення останньої повірки лічильника (07.05.10) пройшло менше 4 років (дата первинної фіксації правопорушення - 08.07.13), судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про безпідставність твердження позивача щодо факту порушення відповідачем терміну повірки засобів обліку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду попередніх інстанцій вірними, зважаючи на таке.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють дану сферу діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.28 ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ.

Питаннями державної перевірки усіх типів лічильників займається Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в особі Держспоживстандарту України. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.03.13 №308 внесено зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, яким міжповірочний інтервал, зокрема, для лічильників води крильчастих КВ-1,5 встановлений 4 (чотири роки). Проте, заявляючи позов до відповідача КП "Водоканал" виходило з того, що такий період становить 3 роки.

Одночасно, апеляційним господарським судом не було встановлено факту безоблікового споживання води відповідачем, з огляду на що нарахування витрат за таке споживання не може бути здійснено у порядку передбаченому п.3.3, 3.4 "Правил користування...". Колегія суддів вважає такий висновок апеляційної інстанції правомірним, бо повірочний термін вказаного засобу обліку на період проведення технічного обстеження водопроводу 08.07.13 ще не минув, а отже підстав для нарахування заборгованості на суму 9 800,58 грн. за правилами п.3.3, 3.4 "Правил користування..." є неправомірним.

При цьому, доводи, викладені у касаційній скарзі, відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України, як такі, що не спростовують правомірності висновків господарського суду апеляційної інстанції та фактично зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів ст.111 7 ГПК України виходить за межі повноважень господарського суду касаційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки вона прийнята при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал" залишити без задоволення., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 у справі №908/273/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді Ж. О. Корнілова

М. М. Малетич