Рішення

від 18.10.2016 по справі 904/7789/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.16р. Справа № 904/7789/16

За позовом Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС", м. Кременчук, Полтавська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКОН ТРЕЙД", м. Кам"янське, Дніпропетровська область

про стягнення сплаченої суми попередньої оплати за договором поставки

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №21 від 17.03.16р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКОН ТРЕЙД" про стягнення вартості непоставленого товару у розмірі 110 000,00грн., 3% річних у розмірі 2 688,27грн., інфляційних у розмірі 8 458,07грн.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що він на виконання умов договору поставки №ДП-26/10 від 26.10.2015р. здійснив передплату в розмірі 110 000,00грн. Однак відповідач не поставив товар у встановлений договором строк, попередню оплату не повернув.

Відповідач у судовому засіданні, яке відбулось 22.09.2016р., проти позову заперечував, стверджував, що частково поставив позивачу товар на суму 50 000,00грн., крім того, у договорі поставки в іншій редакції не було вказано строку поставки.

22.09.2016р. у судовому засіданні оголошено перерву до 13.10.2016р. згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

13.10.2016р. відповідач у судове засідання не з"явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із неможливістю явки представника в судове засідання за станом здоров"я.

Представник позивача заперечував проти задоволення даного клопотання.

Враховуючи те, що відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а також те, що сторони згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки із матеріалів справи вбачається, що він вчасно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.51) і мав можливість надати документи для розгляду справи по суті без його участі. До того ж, за наявними у справі матеріалами суд не вбачає підстав дійти висновку, що відповідач не мав можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

13.10.2016р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РІКОН ТРЕЙД" (постачальник) та Приватним підприємством "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС" (покупець) укладено договір поставки №ДП-26/10, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві товар, визначений у п.1.2. договору (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити переданий товар.

Згідно п.1.2. договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються у підписаних сторонами видаткових накладних, що виконують роль специфікацій, та є невід'ємною частиною договору, та/або Специфікаціях.

За п.2.1. договору поставка товару здійснюється у такі строки: протягом 5 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати. Датою поставки вважається дата підписання представниками сторін видаткової накладної (п.2.2. договору).

Відповідно до п.2.3. договору доставка товару здійснюється автомобільним транспортом та за рахунок покупця, якщо сторони не дійшли згоди про інше.

Право власності на товар та ризики виникають у покупця в момент передачі товару покупцю, що фіксується товарно-транспортною або видатковою накладною (п.2.5. договору).

За п.2.7. договору прийом товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими на те представниками сторін.

Пунктом 2.8. договору передбачено, що разом з товаром постачальник повинен передати покупцю документи, які належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України. До таких документів належать бухгалтерські документи (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, інші) та документи, що засвідчують якість товару (гігієнічний висновок, сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт, інші в залежності від виду товару).

Згідно п.2.9. договору постачальник зобов'язаний надати покупцю належно оформлену податкову накладну.

Відповідно до п.2.10. договору первинні документи (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, акти прийому-передачі, інші) повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна за товар, що поставляється, визначена у підписаних сторонами видаткових накладних. Строк оплати: 100 % попередня оплата, якщо сторони не домовились про інше (п.3.4. договору).

Договір згідно п.7.1. вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за їх наявності).

Строк цього договору починає свій перебіг в момент, визначений у п.7.1., та закінчується 31.12.2016р. (п.7.2. договору).

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку №157 від 29.10.2015р. здійснив передплату в розмірі 110 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №5259 від 30.10.2015р. (а.с.9-10).

30.10.2015р. відповідач склав відповідну податкову накладну (а.с.11).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не поставив позивачу товар у визначений договором строк.

За ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

23.08.2016р. позивач надіслав відповідачу претензію за №443 від 19.08.2016р. про повернення передплати у розмірі 110 000,00грн. (а.с.14-16), однак відповідач відповіді не надав, вимогу не виконав.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідач, в порушення ст.ст.33-34 Господарського процесуального кодексу України, не довів належними та допустимими доказами факт часткової поставки товару позивачу на суму 50 000,00грн., договір поставки в іншій редакції не надав.

Гарантійний лист відповідача та акт звіряння, складений відповідачем, які наявні в матеріалах справи, суд вважає неналежними доказами часткової поставки товару позивачу на суму 50 000,00грн.

За вказаних обставин сума 110 000,00грн. підлягає до стягнення.

Крім того позивач, посилаючись на ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 688,27грн. та інфляційні у розмірі 8 458,07грн.

Пунктами 5.1., 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу так і окремо від неї. В той же час, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення грошових коштів особі, яка відмовилась від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення грошових коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків або шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе зобов'язань, а з інших підстав.

Отже, оскільки 3% річних та інфляційні нараховані позивачем на суму неповернутої попередньої оплати, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 2 688,27грн. та інфляційних у розмірі 8 458,07грн. безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКОН ТРЕЙД" (51931, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 34827522) на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 69, ЄДРПОУ 23808087) грошові кошти в розмірі 110 000,00грн. (сто десять тисяч) та 1 650,00грн. (одна тисяча шістсот пВ»ятдесят) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.10.2016р.

Суддя ОСОБА_2