Рішення

від 26.09.2016 по справі 905/2280/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.2016 Справа № 905/2280/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Харакоза К.С., при секретарі судового засідання Чорман О.О.,

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства В«Державний ощадний банк УкраїниВ» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства В«ОщадбанкВ» м.Краматорськ,

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДонбастрансбудВ» , м.Донецьк,

про стягнення 8632,46 гривень,

За участю:

представник позивача не з'явився;

представник відповідача не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство В«Державний ощадний банк УкраїниВ» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства В«ОщадбанкВ» м.Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДонбастрансбудВ» , м.Донецьк, про стягнення 8632,46 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Типового договору банківського рахунку № 1635 від 14.04.2014 не у повному обсязі здійснив оплату за надані позивачем послуги з обслуговування банківського рахунку, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 7021,15грн. Крім того, у зв'язку з простроченням оплати відповідачем наданих позивачем послуг з обслуговування банківського рахунку позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1611,31грн. за загальний період нарахування з 06.10.2014р. по 27.07.2016р. щодо кожного простроченого платежу окремо.

Ухвалою від 29.07.2016р. порушено провадження у справі.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Представник позивача в судове засідання 26.09.2016р. не з'явився, в попередніх судових засіданнях наполягав на задоволені позову в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, представника не направляв, своїм правом. на участь в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2014 між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (банк) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДонбастрансбудВ» , м.Донецьк (клієнт) укладено Типовий договір банківського рахунку № 1635, відповідно до умов якого банк зобов'язується надавати клієнту послуги з розрахункового обслуговування, які пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійснення інших операцій, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується оплачувати вартість таких послуг та надає банку право користуватися тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 1635 від 14.04.2014 банк протягом 3-х банківських днів після надання всіх необхідних документів зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок № 260013011635 у гривні України та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього договору, чинного законодавства України, в т.ч. нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до п. 2.3 Договору № 1635 від 14.04.2014 оплата за послуги, надані банком клієнту відповідно до переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, здійснюються згідно з Тарифами за послуги філії ДОУАТ «Ощадбанк» (Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк»), встановленими у Додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною, які можуть бути змінені банком в порядку, визначеному умовами цього договору.

Згідно з п. 3.1 Договору № 1635 від 14.04.2014 вартість послуг банку визначена у Тарифах у вигляді суми тарифу-вартості послуги.

Згідно з п. 3.2 Договору № 1635 від 14.04.2014 при настанні термінів оплати вартості наданих банком послуг з розрахунково-касового обслуговування клієнт доручає банку здійснювати договірне списання коштів в передбаченому Тарифами розмірі, що необхідний для оплати наданих банком послуг з рахунку клієнта, а також інших поточних рахунків клієнта, відкритих в АТ «Ощадбанк» або тих, що будуть відкриті протягом строку дії цього договору. При цьому, з метою здійснення банком права договірного списання, у разі відсутності або недостатності на рахунку клієнта в національній валюті коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, клієнт надає банку право договірного списання коштів з його рахунку в іноземній валюті та доручає банку здійснити продаж іноземної валюти у розмірі, еквівалентному сумі, що необхідна для повної оплати послуг. Сума іноземної валюти, зазначена вище, розраховується та її продаж здійснюється по курсу продажу іноземної валюти банку для клієнтів-юридичних осіб на день здійснення продажу.

Сплата клієнтом коштів за надані банком послуги здійснюється одночасно з проведенням операцій, авансом або не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до Додатку № 1 цього договору.

Відповідно до п. 4.3.10 Договору № 1635 від 14.04.2014 клієнт зобов'язаний сплачувати вартість послуг банку згідно з Тарифами в порядку, визначеному розділом 3 цього договору.

Згідно з п. 4.3.11 Договору № 1635 від 14.04.2014р. клієнт зобов'язаний своєчасно поповнювати рахунок грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку, з метою належного виконання своїх обов'язків за цим договором щодо сплати на користь банку вартості наданих ним послуг, в тому числі з метою забезпечення можливості здійснення банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, а також в інших випадках, визначених цим договором, для реалізації банком права договірного списання коштів з рахунку.

Відповідно до п. 9.1 Договору № 1635 від 14.04.2014 цей договір набирає чинності з дати підписання та діє протягом одного календарного року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить у письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п.1 ст.628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором банківського рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з ч. 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 Цивільного кодексу України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Додатком № 1 до Договору № 1635 від 14.04.2014 (Тарифи за послуги філії ДОУАТ «Ощадбанк») сторони визначили, що щомісячна вартість послуг з обслуговування тарифного пакету «Зручна готівка» становить 399,00 грн.

У позовній заяві позивач вказав, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання з оплати за надані позивачем послуги з обслуговування банківського рахунку, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі з оплати за 14 місяців. При цьому, позивач зазначив, що починаючи з серпня 2014 року грошові кошти на рахунок відповідача не надходять, у зв'язку з чим позивач не може скористатися своїм правом, визначеним Договором №1635 від 14.04.2014р., на договірне списання плати з обслуговування рахунку.

В позовній заяві позивач зазначив, що заборгованість відповідача з оплати послуг з обслуговування рахунку за Договором № 1635 від 14.04.2014р. виникла у період з жовтня 2014 року по червень 2016 року.

Вартість послуг з обслуговування рахунку є фіксованою, погоджена сторонами у Додатку № 1 до Договору № 1635 від 14.04.2014 (Тарифи за послуги філії ДОУАТ «Ощадбанк») та становить 399 грн. 00 коп. на місяць.

Відповідно до ч.1 ст. 30 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.2 Договору № 1635 від 14.04.2014р. сплата клієнтом коштів за надані банком послуги здійснюється одночасно з проведенням операцій, авансом або не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до Додатку № 1 цього договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплачувати надані позивачем послуги за обслуговування рахунку у будь-якому випадку в строк до 5-го числа (включно) місяця, наступного за звітним.

Однак, судом встановлено, та це вбачається з долученої позивачем до позовної заяви банківської виписки по рахунку відповідача станом на 29.02.2016р. за період з 01.08.2014р. по 29.02.2016р. відповідач не виконував свій обов'язок з оплати за надані позивачем послуги з обслуговування банківського рахунку, у зв'язку з чим щомісячний розмір вартості послуг у сумі 399,00грн. був перенесений позивачем до простроченої заборгованості, розмір якої станом на 27.05.2016р. становить 7021,15грн.

При цьому, суд зазначає, що з урахуванням п. 9.2 Договору №1635 від 14.04.2014р., доказів розірвання відповідного договору та закриття рахунку у період, за який стягується заборгованість, сторонами суду не надано, з огляду на що суд дійшов висновку, що відповідач отримував протягом грудня 2014 року - січня 2016 року від позивача послуги, визначені Договором №1635 від 14.04.2014р., та зобов'язаний їх оплатити.

Судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 7021,15грн., що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати (в т.ч., списання банком з рахунку відповідача) грошових коштів у розмірі 7021,15грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДонбастрансбудВ» у розмірі 7021,15грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДонбастрансбудВ» суми основного боргу у розмірі 7021,15грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням оплати відповідачем наданих позивачем послуг з обслуговування банківського рахунку позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1611,31грн. за загальний період нарахування з 06.10.2014р. по 27.07.2016р. щодо кожного простроченого платежу окремо.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних втрат за період з 06.10.2014р. по 27.07.2016р. на суму 1611,31грн., суд дійшов висновку про її часткове задоволення в розмірі 1592,92грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, а позивач мав формальне право здійснити нарахування інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, а також керуючись принципом справедливості суд вважає, що вся сума судового збору, що сплачена позивачем за розгляд цієї справи у розмірі 1378,00 гривень має бути покладена на відповідача, незалежно від того, що у позовній вимоги в частині стягнення інфляційних втрат судом задоволено частково, що узгоджується із приписами ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«Державний ощадний банк УкраїниВ» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства В«ОщадбанкВ» м.Краматорськ, до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДонбастрансбудВ» , м.Донецьк, про стягнення 8632,46 гривень, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДонбастрансбудВ» (83001, м.Донецьк, вул.Університетська, б.20; ідентифікаційний код: 35151747) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г; ідентифікаційний код: 00032129) суму основного боргу у розмірі 7021,15грн., інфляційні втрати у розмірі 1592,92грн. та судовий збір у розмірі 1378грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2016 року.

Суддя К.С. Харакоз