Рішення

від 28.09.2016 по справі 905/2265/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.2016 Справа № 905/2265/16

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

за участю секретаря судового засідання Чорман О.О.,

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", м.Київ,

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Артемівськ-Спецавтотранс", Донецька область, м.Артемівськ,

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Артемівськ, Донецька область,

про звернення стягнення в сумі 1497096,00 гривень,

За участю:

представник позивача Пашкова Н.В. (за довіреністю);

представник відповідача ОСОБА_1 (за довіреністю);

представник третьої особи ОСОБА_1 (за довіреністю);

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач Публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк", м.Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Артемівськ-Спецавтотранс", Донецька область, м.Артемівськ, про звернення стягнення в сумі 1497096,00 гривень, на предмет іпотеки за іпотечним договором № ГД/1-ЮР від 31.03.2008р., а саме: 1) адмінбудівля Літ.-Аа, загальною площею 270,90 кв.м., 2) бокси Літ.- Б,В, загальною площею 1278,60 кв.м., 3) ПММ, Літ.- Г, загальною площею 93,20 кв.м., 4) уборна Літ.- Д, загальною площею 14,20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить ВАТ "Артемівськ-Спецавтотранс" для задоволення вимог ПАТ "Перший Український міжнародний банк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за кредитним договором № ГД/1-ЮР/1 від 18.11.2008р. станом на 01.06.2016р. (включно) в сумі 6428988,42 гривень, яка складається з:

- заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 2871195,50грн.,

- заборгованості за процентами, нарахованими за період з 01.04.2011р. по 18.08.2013р. (включно) в розмірі 1421007,39грн.,

- заборгованості за сумою пені за порушення строків сплати основної суми кредиту та процентів за користування кредитом за період з 18.08.2012 року по 18.08.2013р. (включно) в розмірі 43393,91грн.,

- заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом за період з 19.08.2013 року по 01.06.2016р. (включно) в розмірі 1841056,59грн.,

- заборгованості за сумою пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом нарахованих за період з 03.07.2015 року по 01.06.2016р. (включно) в розмірі 252335,03грн.,

шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою вартістю, визначеною у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

У відзиві від 27.09.2016р. відповідач просив суд відмовити у задоволенні в частині вимог про стягнення заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом за період з 19.08.2013р. по 01.06.2016р. в розмірі 1841056,59грн., та за сумою пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом (нарахованих за період з 03.07.2015р. по 01.06.2016р.) в розмірі 252335,03грн.

Ухвалою суду від 27.07.2016р. порушено провадження у справі, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, розгляд справи призначений на 16.08.2016р.

Третя особа 28.09.2016р. подала письмове пояснення стосовно позовних вимог, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.09.2016р. був продовжений строк розгляду спору до 11.10.2016р.

Представник позивача в судове засідання 05.09.2016р. з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 05.09.2016р. з'явилися, клопотали про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи, суд -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2008р. між Закритим акціонерним товариством "Донгорбанк" (далі - банк, правонаступником якого є позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №ГД/1-ЮР/1 (додаток №1 до генерального кредитного договору №ГД/1-ЮР від 31.03.2008р.), істотні умови якого за згодою сторін неодноразово змінювались.

Пунктом 1.1 в редакції додаткової угоди №2 від 05.05.2009р. сторонами узгоджено наступні істотні умови кредитного договору №ГД/1-ЮР/1 від 31.03.2008р.:

- сума кредиту - 3250000,00 грн.;

- цільове використання кредиту - купівля техніки, купівля автотранспорту, крім внесення кредитних коштів на депозит та формування статутного капіталу господарського товариства;

- дата повернення кредиту: купівля техніки (автотранспорт) - 1470000,00 грн. - дата остаточного погашення 30.03.2013р., спецтехніки - 1130600,00 грн. - дата остаточного погашення 30.03.2015р., перекредитування - 649399,48 грн. - дата остаточного погашення згідно з графіком, наведеним в додатку №3 до цього договору, дата остаточного повернення кредиту - 30.03.2015р.;

- відсотки за користування кредитом за строковою заборгованістю - в розмірі 18% річних;

- відсотки за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю - 23% річних.

Згідно з п.3.3.1 договору банк зобов'язується видати позичальнику кредит на умовах, передбачених п.1.1 цього договору. Видача кредиту здійснюється за наявності вільних ресурсів та в розмірі, що не перевищує невикористану частину загального ліміту кредитних операцій, встановленого позичальнику відповідно до п.1.2 Генерального кредитного договору (3250000,00 грн.). Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з кредитного рахунку банку на поточний рахунок позичальника з подальшим використанням позичальником кредитних коштів на цілі, зазначені в п.1.1 цього договору.

Крім того, банк зобов'язується нараховувати в валюті кредиту проценти за користування кредитом, а також проценти за безпідставне використання кредиту, виходячи зі ставок, зазначених в п.1.1 договору. В період нарахування процентів включається день видачі та не включається день повернення (п.3.3.4 договору). Нарахування процентів (в тому числі при частковому поверненні кредиту) здійснюється на суму фактично наявної на кінець операційного дня заборгованості за позичковим рахунком, виходячи з 360 днів в році, щомісячно в два етапи: 27 числа місяця (якщо 27 число - неробочий місяць, то в перший робочий день після 27 числа), далі - день першого нарахування, за період: з дня видачі кредиту по день, що передує дню першого нарахування, включно, а в подальшому - з першого числа місяця по день, що передує дню першого нарахування, включно; в останній робочий день місяця (далі - день другого нарахування) за період з дня першого нарахування або з дня видачі кредиту (якщо кредит виданий в період з 27 числа по останній календарний день місяця) по останній календарний день місяця включно, а в подальшому - з дня першого нарахування по останній календарний день місяця включно.

За змістом п.3.4.3, позичальник зобов'язується сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом (в тому числі - при частковому поверненні кредиту) в валюті кредиту та в два етапи: нараховані в день першого нарахування проценти сплачувати до початку наступного місяця, тобто до останнього робочого дня поточного місяця включно; нараховані в день другого нарахування проценти сплачувати до 10 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, наступного за місяцем нарахування процентів, на процентний рахунок в банку, а також відсотки за безпідставне користування кредитом, виходячи зі ставок, зазначених в п.1.1 договору.

Розділом 5 кредитного договору визначено умови відповідальності позичальника. Зокрема, пунктом 5.1 встановлено, що в разі несвоєчасної сплати процентів за кредитом позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки.

Відповідно до п.3.1.4, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати відсотків в разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором, а також договором, що забезпечує виконання справжнього, а також в разі незабезпечення зобов'язань позичальника за цим договором, втрати забезпечення виконання зобов'язань або погіршення його умов при обставинах, за які позичальник не несе відповідальності.

Згідно з п.7.1 кредитного договору, він набирає сили з 31.03.2008р. та припиняє свою дію після повного виконання позичальником всіх зобов'язань, що витікають з договору.

В якості забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором № ГД/1-ЮР від 31.03.2008р. між Банком та Відкритим акціонерним товариством "Артемівськ-Спецавтотранс" було укладено іпотечний договір №ГД/1-ЮР від 31.03.2008р., посвідчений 31.03.2008р. приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С. за реєстровим номером 2888.

За рахунок предмету іпотеки задовольняються вимоги Іпотекодержателя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Артемівськ, Донецька область за Генеральним договором №ГД/1-ЮР від 31.03.2008р. та усіма додатками до нього, які укладені чи будуть укладені у майбутньому у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, а також будь-яке збільшення цієї суми та/або процентів за основним зобов'язанням (п.2.1. Договору).

В пункті 1.2. Договору іпотеки визначено, зокрема, що до предмета іпотеки входить: 1) адмінбудівля Літ.-Аа, загальною площею 270,90 кв.м., 2) бокси Літ.- Б,В, загальною площею 1278,60 кв.м., 3) ПММ, Літ.- Г, загальною площею 93,20 кв.м., 4) уборна Літ.- Д, загальною площею 14,20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить ВАТ "Артемівськ-Спецавтотранс" на праві приватної власності на підставі: Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.05.2003р., виданого Артемівською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації №57 від 06.02.2003р., зареєстрованого Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м.Артемівська 14.05.2003р., та записаного в реєстрову книгу №4, номер запису 994.

Вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 1497096,00 грн. (п.1.5 Договору).

У разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотеко держателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 Закону України «Про іпотеку» (п.4.1. Договору).

У разі порушення (невиконання або неналежного виконання) Іпотекодавцем основного зобов'язання та/або умов цього договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства та цього договору. (п.4.3. Договору).

Листами від 14.06.2013р. та від 16.06.2013р. позивач звертався до відповідача з попередженням про прийняття банком рішення щодо реалізації іпотечного майна у випадку непогашення ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 31.03.2008р.

Кредитор належним чином та у повному обсязі виконав свої обов'язки, установлені кредитним договором, шляхом своєчасної оплати кредитних коштів, відповідно до умов кредитного договору.

Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Судом також встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 16.10.2013р. по справі №905/6212/13 було стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк" (83001, м.Донецьк, вул. Університетська, 2-А, ЄДРПОУ 14282829) за кредитним договором №ГД/1-ЮР/1 від 18.11.2008р. заборгованість за кредитом в сумі 2871195,50 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 01.04.2011р. по 18.08.2013р. в сумі 1421007,39 грн., пеню за період з 01.04.2011р. по 18.08.2013р. в сумі 43393,91 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.1.1. Договору в редакції додаткової угоди №2 від 05.05.2009р. відсотки за користування кредитом за строковою заборгованістю складають 18% річних; відсотки за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю - 23% річних.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Факт надання позивачем грошових коштів на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Рішенням господарського суд Донецької області від 16.10.2013 року у справі №905/6212/13 встановлений факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання кредиту та цей факт відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України повторному встановленню не підлягає.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Нормами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.//

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість перед позивачем.

За таких обставин банк звернувся до позичальника з листами повідомленнями від 14.06.2013р. та від 16.06.2013р. про можливу реалізацію іпотечного майна у випадку непогашення відповідачем заборгованості за кредитним договором від 31.03.2008р.

Листи позивача були залишені без відповіді та без задоволення, доказів протилежного під час розгляду справи суду не надано.

Як зазначає позивач, станом на 26.07.2016р. у позичальника за кредитним договором від 31.03.2008р. наявна заборгованість за кредитом в сумі 6428988,42 гривень, яка складається з:

- заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 2871195,50грн.,

- заборгованості за процентами, нарахованими за період з 01.04.2011р. по 18.08.2013р. (включно) в розмірі 1421007,39грн.,

- заборгованості за сумою пені за порушення строків сплати основної суми кредиту та процентів за користування кредитом за період з 18.08.2012 року по 18.08.2013р. (включно) в розмірі 43393,91грн.,

- заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом за період з 19.08.2013 року по 01.06.2016р. (включно) в розмірі 1841056,59грн.,

- заборгованості за сумою пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом нарахованих за період з 03.07.2015 року по 01.06.2016р. (включно) в розмірі 252335,03грн.

Як було встановлено судом рішенням господарського суду Донецької області від 16.10.2013р. по справі №905/6212/13 було стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк" за кредитним договором №ГД/1-ЮР/1 від 18.11.2008р. заборгованість за кредитом в сумі 2871195,50 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 01.04.2011р. по 18.08.2013р. в сумі 1421007,39 грн., пеню за період з 01.04.2011р. по 18.08.2013р. в сумі 43393,91 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В підтвердження наявності заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом за період з 19.08.2013 року по 01.06.2016р. (включно) в розмірі 1841056,59грн., позивачем надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з рахунку), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначеній сумі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом нарахованих за період з 03.07.2015 року по 01.06.2016р. (включно) в розмірі 252335,03грн., суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

П.1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" встановлено, що на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, включено м.Артемівськ.

Одночасно, відповідно до ст.1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, має бути звільненим від відповідальності за порушення зобов'язань, визначених законом.

З огляду на викладене обґрунтованим можна вважати нарахування позивачем пені лише за період до 14.04.2014 року.

Як встановлено судом пеня нарахована позивачем за період з 03.07.2015р. по 01.06.2016 року.

Згідно розрахунку заборгованості відповідача за договором від 31.03.2008р. станом на 13.04.2014р. загальна сума нарахованої пені складає 0,00 грн.

З огляду на вищевикладене вимога позивача про стягнення 252335,03грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором є необґрунтованою, що зумовлює відмову у задоволенні позову в цій частині.

В зв'язку із чим сума пені, яка нарахована після 14.04.2014р. стягненню не підлягає.

Згідно ч.1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-IV (далі - Закон N 898-IV), майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно статті 33 Закону України "Про іпотеку", є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання, внаслідок чого іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

З метою досудового врегулювання спору Банк на підставі Кредитного договору та Договору іпотеки надіслав відповідачу, в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку", письмову вимогу від 14.06.2013р. про погашення заборгованості за договором, яка залишена відповідачем без відповіді.

16.06.2013р. позивачем вдруге надіслано письмову вимогу про сплату заборгованості, яка також залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, зокрема, частина 1 статті визначає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (стаття 41 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до абз.6 ч.1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки за рішенням суду у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Отже, обов'язковість встановлення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації визначена Законом України "Про іпотеку", а правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду України від 10.06.2015 р. № 6-449цс15, яка відповідно є обов'язковою для застосування судами.

Як визначено п. 4.4.3. Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 24.11.2014 року № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу приписів статті 38, частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки. З урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Водночас господарський суд за необхідності може згідно із статтею 41 ГПК вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи. У випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.

З представлених суду доказів - висновків про ринкову вартість об'єкта оцінки Звіту про оцінку майна, здійсненому суб'єктом оціночної діяльності Асоціацією «УкрЕксПроБуд» станом на 20.07.2016р., ринкова вартість об'єкта оцінки - комплексу будівель та споруд, які розташовані за адресою: Донецька область, місто Артемівськ (Бахмут), вул.Тургенева, 36, складає 700000,00 грн. без урахування ПДВ.

Враховуючи наведене, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник з вини відповідача, а позивач мав формальне право здійснити нарахування штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів, а також керуючись принципом справедливості суд вважає, що вся сума судового збору, що сплачена позивачем за розгляд цієї справи у розмірі 1448,04 гривень має бути покладена на відповідача, незалежно від того, що у позовній вимоги в частині стягнення пені судом задоволено частково, що узгоджується із приписами ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 7, 11, 24, 33, 35, 38, 39 ЗУ "Про іпотеку", ст.ст. 1, 2, 4-1, 12, 15, 27 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, ч.1 ст. 509, 525, 526, ч. 1 ст. 527, ст. ст. 526, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", м.Київ, до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Артемівськ-Спецавтотранс", Донецька область, м.Артемівськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Артемівськ, Донецька область, про звернення стягнення в сумі 1497096,00 гривень задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за кредитним договором № ГД/1-ЮР від 31.03.2008р. у сумі 6176653,39 грн., з яких: - заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 2871195,50грн., - заборгованості за процентами, нарахованими за період з 01.04.2011р. по 18.08.2013р. (включно) в розмірі 1421007,39грн., - заборгованості за сумою пені за порушення строків сплати основної суми кредиту та процентів за користування кредитом за період з 18.08.2012 року по 18.08.2013р. (включно) в розмірі 43393,91грн., - заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом за період з 19.08.2013 року по 01.06.2016р. (включно) в розмірі 1841056,59грн.),

звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору № ГД/1-ЮР від 31.03.2008р., в сумі 1497096,00 гривень, а саме: 1) адмінбудівля Літ.-Аа, загальною площею 270,90 кв.м., 2) бокси Літ.- Б,В, загальною площею 1278,60 кв.м., 3) ПММ, Літ.- Г, загальною площею 93,20 кв.м., 4) уборна Літ.- Д, загальною площею 14,20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить ВАТ "Артемівськ-Спецавтотранс" , що належать Відкритому акціонерному товариству "Артемівськ-Спецавтотранс" (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Тургенєва, б.36; код ЄДРПОУ 20354697)

шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження",

з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеною згідно звіту про оцінку станом на 20.07.2016р. 700000,00 грн. без урахування ПДВ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Артемівськ-Спецавтотранс" (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Тургенєва, б.36; код ЄДРПОУ 20354697) на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (04070, м.Київ, вул. Андріївська, б.4; код ЄДРПОУ 14282829) судовий збір в сумі 22456,44грн.

В задоволені іншої частини позову відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2016 року.

Суддя К.С. Харакоз