Рішення

від 11.10.2016 по справі 911/2766/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. Справа № 911/2766/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, Київська обл., м. Біла Церква

до Білоцерківської міської громадської організації «Спортивний клуб інвалідів «Друге життя», Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 241 853,81 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №01-34/9 від 11.01.2016)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

29.08.2016 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (далі - позивач) до Білоцерківської міської громадської організації «Спортивний клуб інвалідів «Друге життя» (далі - відповідач) про стягнення 229 294,51 гривень заборгованості орендної плати та 12 559,30 гривень пені за договором оренди нежитлового приміщення №496 від 28.04.2012 (далі договір).

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2016 порушено провадження у справі №911/2766/16, розгляд справи призначено на 12.09.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2016 розгляд означеної справи відкладено на 11.10.2016.

У судові засідання 12.09.2016 та 11.10.2016 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про розгляд спору в даній справі Білоцерківська міська громадська організація «Спортивний клуб інвалідів «Друге життя» була повідомлена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

28.04.2012 між Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради (далі - орендодавець) та Білоцерківською міською громадською організацією «Спортивний клуб інвалідів «Друге життя» (далі - орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №496 (далі - договір), відповідно до якого орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 225,90 кв.м, розташоване на першому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку за адресою: Київська обл., м. Біла Церква вул. Гайова, буд. 4, яке перебуває на балансі Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №1.

Пунктами 2.1., 2.3. та 10.1. договору передбачено, що передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому-передачі.

Нежитлове приміщення вважається переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Цей договір діє з 28.04.2012 по 31.12.2012.

28.04.2012 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нежитлового приміщення №496 від 28.04.2012, за умовами якої, відповідно до рішення Білоцерківської міської ради від 12.01.2012 за №466-18-VI «Про надання пільг», внесено зміни до даного договору та встановлено пільгову плату в розмірі 1 грн без ПДВ в рік за оренду нежитлового приміщення, площею 225,9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Гайова, буд. 4, з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Відповідно до пп. 2, 3, 4 означеної додаткової угоди, додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди.

Додаткова угода діє з 01.01.2012 по 31.12.2012 включно.

Всі попередні розрахунки орендної плати до договору оренди №496 від 28.04.2012 втрачають чинність на час дії пільги.

Як слідує з наявного в матеріалах справи акта прийому-передачі нежитлового приміщення від 28.04.2012 Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради передало, а Білоцерківська міська громадська організація «Спортивний клуб інвалідів «Друге життя» прийняла нежитлове приміщення, площею 225,9 кв. м, яке розташоване на першому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку, за адресою: м. Біла Церква, вул. Гайова, буд. 4.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань та користування за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем (позивачем) умов договору.

Протягом спірного періоду користування відповідачем об'єктом оренди, позивач звертався до Білоцерківської міської громадської організації «Спортивний клуб інвалідів «Друге життя» з повідомленням №01-25/29 від 14.01.2013 та претензією №01-20/147 від 07.09.2015, відповідно до яких вимагав погашення заборгованості у повному обсязі.

Однак, за посиланнями позивача, відповідач свої обов'язки за договором в частині проведення орендних платежів за користування об'єктом оренди в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 229 294,51 грн.

З наданої позивачем довідки №04-21/33 від 10.10.2016 вбачається, що відповідачем на 30.09.2016 за договором оренди №496 від 28.04.2012 грошові зобов'язання за договором не виконано, орендні платежі не проведено.

Відповідно до наданої позивачем карти рахунку №3642 вбачається, що відповідачем 29.11.12 була здійснена орендна плата у розмірі 1,20 грн.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Посилаючись на те, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором не виконав, станом на дату подання позову відповідні розрахунки не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 229 294, 51 гривень заборгованості орендної плати за період з 28 квітня 2012 по 31 липня 2016 року.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Позивачем надано копії повідомлення №01-25/29 від 14.01.2013 та претензії №01-20/147 від 07.09.2015, відповідно до яких, зокрема, повідомляв відповідача, що договір оренди нежитлового приміщення №496 переукладатися на новий термін не буде та просив звільнити орендоване приміщення.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Водончас, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 26 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно пп. 10.6. та 10.7. договору орендар протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендодавцю про свої наміри щодо припинення або продовження договірних орендних відносин.

Орендодавець надає орендареві письмову відповідь щодо можливості (або відсутності такої), продовження терміну оренди на новий термін на попередніх умовах або на нових умовах (актуальних на момент звернення) в строк згідно чинного законодавства.

У разі якщо орендодавець має намір після закінчення терміну дії договору оренди використовувати зазначене майно для власних потреб, він не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору письмово попереджає про це орендаря.

Строк дії цього договору може бути продовжений у відповідності до чинного законодавства України.

За приписами статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Однак, позивачем, в порушення вищезазначених законодавчих приписів, не надано суду належних та допустимих доказів звернення в 2013 - 2015 роках до відповідача з повідомленням про припинення договірних відносин у порядку п. 10.6. договору оренди.

Додані ж до матеріалів справи копії повідомлення №01-25/29 від 14.01.2013 та претензії №01-20/147 від 07.09.2015 не є належними та допустимими доказами повідомлення відповідача про припинення дії договору, оскільки зазначені документи не містять відомостей щодо того, що саме відповідні повідомлення та претензія направлялися на адресу Білоцерківської міської громадської організації «Спортивний клуб інвалідів «Друге життя».

До того ж, доказів розірвання у судовому порядку договору оренди позивачем не надано.

Покладенні ж в основу обґрунтування позову доводи позивача щодо існування у відповідача заборгованості не підтверджують обставин односторонньої відмови від договору та його припинення у порядку, передбаченому законодавством та умовами відповідного правочину, і як наслідок виникнення у відповідача обов'язку по поверненню орендованого приміщення.

Таким чином, враховуючи недоведеність обставин направлення позивачем на адресу відповідача повідомлень про відсутність намірів продовжувати договірні відносини, відтак припинення договору оренди нежитлового приміщення №496 від 28.04.2012, суд дійшов висновку, що відповідний правочин був продовженим на той самий термін і на тих самих умовах на наступні 2013 - 2016 роки.

Приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 3.5. договору оренди нежитлового приміщення №496 від 28.04.2012, розмір орендної плати визначається на підставі «ОСОБА_1 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» і становить 4 018,85 грн (в т.ч. ПДВ 669,81 грн) за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць.

Орендна плата сплачується по день фактичного звільнення об'єкта оренди та передачі його орендодавцю за актом прийому-передачі.

З огляду наведеного, безперешкодне користування відповідачем орендованим приміщенням протягом спірного періоду без будь-яких зауважень чи заперечень свідчить про належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, та відповідно породжує для відповідача обов'язок по сплаті орендної плати у повному обсязі та у встановлені договором строки.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що відповідач частково виконав умови договору та сплатив орендну плату у розмірі 1,20 грн, у той час як решта сукупного розміру орендних платежів останнім проведена не була, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 229 294,51 грн заборгованості з орендної плати підлягає частковому задоволенню у розмірі 229 293,31 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань в частині проведення орендних платежів у передбачені договором строки та розмірі, позивач просить суд стягнути з першого 12 559,30 грн пені, нарахованої за періоди:

з 01.09.2015 по 29.02.2016 на 6 962,14 грн заборгованості за серпень 2015 року;

з 01.10.2015 по 31.03.2016 на 6 906,44 грн заборгованості за вересень 2015 року;

з 01.11.2015 по 30.04.2016 на 7 065,29 грн заборгованості за жовтень 2015 року;

з 01.12.2015 по 31.05.2016 на 6 973,44 грн заборгованості за листопад 2015 року;

з 01.01.2016 по 30.06.2016 на 7 112,91 грн заборгованості за грудень 2015 року;

з 01.02.2016 по 31.07.2016 на 7 162,70 грн заборгованості за січень 2016 року;

з 01.03.2016 по 05.08.2016 на 7 227,17 грн заборгованості за лютий 2016 року;

з 01.04.2016 по 05.08.2016 на 7 198,26 грн заборгованості за березень 2016 року;

з 01.05.2016 по 05.08.2016 на 7 270,24 грн заборгованості за квітень 2016 року;

з 01.06.2016 по 05.08.2016 на 7 524,70 грн заборгованості за травень 2016 року;

з 01.07.2016 по 05.08.2016 на 7 532,22 грн заборгованості за червень 2016 року;

з 01.08.2016 по 05.08.2016 на 7 517,16 грн заборгованості за липень 2016 року.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 8.2. договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,041% від суми недоплати за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявлених позивачем періодів, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору становить 12 491,20 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 559,30 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 12 491,20 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32,33,34, 49, 59, 75 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, 193, 230, 283, 286 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Білоцерківської міської громадської організації «Спортивний клуб інвалідів «Друге життя» (вул. Гайова, 4, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ідентифікаційний код 33847841) на користь Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (вул. Чуйкова, буд. 2, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ідентифікаційний код 20577351) 229 293 (двісті двадцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто три) грн 31 коп. заборгованості по сплаті орендної плати, 12 491 (дванадцять тисяч чотириста дев'яносто одну) грн 20 коп. пені та 3 626 (три тисячі шістсот двадцять шість) грн 78 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 18.10.2016

Суддя В.А. Ярема