Рішення

від 12.10.2016 по справі 916/2109/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2016 р.Справа № 916/2109/16 Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Бобошко А.В.

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства В«ОдесміськелектротрансВ»

до відповідача - науково-виробничого кооперативного об`єднання В«ТРИБОТЕХНІКАВ»

про стягнення 17 537,70 грн.,

встановив:

Комунальне підприємство В«ОдесміськелектротрансВ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з науково-виробничого кооперативного об`єднання В«ТРИБОТЕХНІКАВ» 18 360, 88 грн., з яких: 14 130,13грн. - сума основної заборгованості, 3 285,51грн. - пеня, 246грн. - 3% річних, 699,24грн. - інфляційні витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором оренди нежилого приміщення № У-А/2013/280 від 13.09.2013р. зобов'язань в частині здійснення повних та своєчасних оплат за користування частиною нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 41,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.08.2016р. порушено провадження по справі № 916/2109/16 за даним позовом, розгляд справи призначено на 31.08.2016р.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 31.08.2016р. та від 14.09.2016р., розгляд справи відкладено на 14.09.2016р. та на 28.09.2016р., відповідно, - в зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням всіх витребуваних судом доказів.

27.09.2016р. до господарського суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 23506/16), згідно якого останній просить суд відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що з 27.09.2016р. по 30.09.2016р. голова правління НВКО „ТРИБОТЕХНІКАВ» ОСОБА_1 буде знаходитись у відрядженні.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 28.09.2016р.:

- продовжено строк розгляду справи до 19.10.2016р. - на підставі ст. 69 ГПК України;

- відкладено розгляд справи на 12.10.2016р. - на задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи - на підставі ст. 77 ГПК України.

07.10.2016р. до господарського суду Одеської області від КП В«ОдесміськелектротрансВ» надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№ 2-5296/16), згідно якої позивач, зменшивши розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 17 537,70 грн., з яких: 14 911,52грн. - сума основної заборгованості, 2 341,46грн. - пеня, 173,73грн. - 3% річних, 110,99грн. - інфляційні витрати.

В судовому засіданні 12.10.2016р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 12.10.2016р. не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином.

Натомість, 11.10.2016р. до господарського суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 24823/16), згідно якого останній просить суд відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що з 03.10.2016р. голова правління НВКО „ТРИБОТЕХНІКАВ» ОСОБА_1 захворів та на даний час знаходиться на лікуванні.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно чинного господарського процесуального законодавства, інститут представництва юридичної особи не є безпосередньо пов'язаним з особистістю будь-якого окремого представника. Таким чином, відповідач, який є юридичною особою, не позбавлений права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому відповідну довіреність.

Крім того, за змістом ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи у випадку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу.

При цьому, необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що строк розгляду справи за клопотанням представника позивача вже було продовжено на п'ятнадцять днів, який, у відповідності до ст. 69 ГПК України, закінчується 19.10.2016р., суд доходить висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.10.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд встановив наступне.

13.09.2013р. між комунальним підприємством В«ОдесміськелектротрансВ» та науково-виробничим кооперативним об`єднанням В«ТРИБОТЕХНІКАВ» укладено договір оренди нежилого приміщення № У-А/2013/280, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частини нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 41,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1 (територія трамвайного депо № 1).

П. 1.2. Договору визначено, що передача в оренду об'єкта, зазначеного у п.1.1. цього договору, здійснюється на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Розпорядження міського голови № 868-01р від 16.08.2013р. «Про передачу в оренду Науково-виробничому кооперативному об'єднанню «ТРИБОТЕХНІКА» приміщень нежитлового фонду, що розташоване за адресою:м. Одеса, вул. Водопровідна, 1.

П. 1.3. Договору встановлено, що термін дії договору з « 13» вересня 2013 р. до « 13» серпня 2016 р.

Згідно п. 2.2. Договору сторонами узгоджено, що за орендоване приміщення Орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції 738,50 (Сімсот тридцять вісім гривен 50 копійок) гривень, з урахуванням ПДВ -123 грн. 08 копі та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України, якщо менше одного 1, то вважається за 1.

Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.3. Договору, до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги.

П. 2.4. Договору закріплено, що Орендар зобов'язаний вносити орендну плату, плату за користування земельною ділянкою, плату за експлуатаційні витрати та інші послуги щомісячно на протязі 10 днів після виставленого рахунку, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно до п. 2.6. Договору, Орендар зобов'язаний щомісячно сплачувати земельний податок, експлуатаційні витрати, до яких відносяться прибирання та очистка прилеглої території, санітарно-технічне обслуговування, вивезення побутових відходів і сміття згідно виставленого рахунку, незалежно від результатів його господарської діяльності.

П. 5.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.

Актом прийомання-передачі нерухомого майна до договору оренди нежилого приміщення № У-А/2013/280 від 13.09.2013р. орендодавець - КП В«ОдесміськелектротрансВ» 01.10.2013р. передав, а орендар - НВКО В«ТРИБОТЕХНІКАВ» прийняв в оренду майно у вигляді частини нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 41,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1 (територія трамвайного депо № 1).

На виконання вимог договору № У-А/2013/280 від 13.09.2013р., КП В«ОдесміськелектротрансВ» виставляло відповідачу рахунки на оплату орендної плати та відшкодування податку за землю.

Як вказує позивач, з січня 2016р. відповідач припинив здійснення оплат за договором, з огляду на що КП В«ОдесміськелектротрансВ» звернулось до НВКО В«ТРИБОТЕХНІКАВ» з претензією № 019/2-508 від 31.03.2016р., в якій просило сплатити наявну у останнього заборгованість за договором № У-А/2013/280 від 13.09.2013р., що станом на 21.03.2016р. становила 4 037,18грн.

З огляду на несплату заборгованості та ненадання відповіді на претензію, позивач в травні 2016р. вдруге звернувся до відповідача з претензією № 019/2-829 від 23.05.2016р., в якій просив сплатити наявну у останнього заборгованість за договором № У-А/2013/280 від 13.09.2013р., що станом на 19.05.2016р. становила 8 074,36грн.

Відповідач відповіді на цю претензію також не надав, рахунків не сплатив.

Все вищезазначене і стало підставою для звернення КП В«ОдесміськелектротрансВ» до господарського суду з даним позовом та уточненнями до нього, в якому позивач просить стягнути з НВКО В«ТРИБОТЕХНІКАВ» 17 537,70 грн., з яких: 14 911,52 грн. - сума основної заборгованості за договором за період з 01.01.2016р. по 13.08.2016р., 2 341,46 грн. - пеня, 173,73 грн. - 3 % річних та 110,99 грн. - інфляційні втрати.

Дослідивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оцінюючи позовні вимоги про стягнення орендної плати, суд вказує наступне.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до п. п.1, 2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи те, що об'єктом договору є комунальне майно, слід звернути увагу на положення спеціального Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності до ст. 19 Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач обов'язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за договором № У-А/2013/280 від 13.09.2013р. не виконував, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.01.2016р. по 13.08.2016р. в розмірі 9 694,75 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Окрім того, за період з 01.01.2016р. по 13.08.2016р. відповідач мав відшкодувати позивачу земельний податок в загальній сумі 5 216,77грн. Судом встановлено, що відповідач обов'язок щодо відшкодування земельного податку за зазначений період також не виконав, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Серед іншого, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 173,73 грн. - 3% річних та 110,99 грн. - інфляційних витрат, які нараховано за період з 11.02.2016р. по 05.10.2016р.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних, встановив вірність здійсненого розрахунку, а отже, наявність підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача 173,73 грн. - 3% річних.

При цьому, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних витрат у розмірі 110,99 грн., суд встановив, що при здійснені даного розрахунку позивач допустив помилку, а саме невірно визначив розмір сукупного індексу інфляції, в зв'язку з чим суд зробив власний розрахунок інфляційних витрат та встановив, що їх розмір перевищує суму інфляційних витрат, заявлену до стягнення позивачем, але, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 ГПК України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем суму інфляційних витрат до стягнення, розраховану за розрахунком позивача та яка безпосередньо заявлена у позові.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 341,46 грн., то суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено матеріалами справи, п. 5.2 договору оренди нежилого приміщення № У-А/2013/280 від 13.09.2013р. сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченного платежу за кожен день прострочки.

Розрахунок пені в загальній сумі 2 341,46 грн., здійснений позивачем за період з 11.02.2016р. по 05.10.2016р., перевірено господарським судом та встановлено, що його здійснено без урахування ч. 6 ст. 232 ГК України, та без урахування п. 5.2 договору, яким встановлено можливість нарахування пені лише за несвоєчасне внесення орендної плати, з огляду на що, судом здійснено власний розрахунок пені, що підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням кінцевого строку нарахування пені, заявленого позивачем (по 05.10.2016р.).

Розрахунок пені.

Орендна плата заСума боргу (грн.)Період простроченняСума пені (грн) Січень 2016р. 1312,39 11.02.2016р.- 11.08.2016р. 252,83 Лютий 2016р. 1312,39 11.03.2016р.-11.09.2016р. 241,54 Березень 2016р. 1312,39 11.04.2016р.-05.10.2016р. 218,59 Квітень 2016р. 1312,39 11.05.2016р.-05.10.2016р. 175,34 Травень 2016р. 1312,39 11.06.2016р.- 05.10.2016р. 134,18 Червень 2016р. 1312,39 11.07.2016р.-05.10.2016р. 97,28 Липень 2016р. 1312,39 11.08.2016р.-05.10.2016р. 61,53 Серпень 2016р. 508,02 11.09.2016р.-05.10.2016р. 10,48 Всього: 1 191,77

Отже, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 1 191,77 грн.

Згідно вимог ст. ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 14 911,52 грн. - основної заборгованості за договором № У-А/2013/280 від 13.09.2013р., 1 191,77 грн. - пені, 173,73грн. - 3 % річних, 110,99 грн. - інфляційних нарахувань.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з науково-виробничого кооперативного об`єднання В«ТРИБОТЕХНІКАВ» (65009, м. Одеса, пров. Світлий, 14, код ЄДРПОУ 23208465) на користь комунального підприємства В«ОдесміськелектротрансВ» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, код ЄДРПОУ 03328497) 14 911 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот одинадцять) грн. 52 коп. - основної заборгованості, 1 191 (одна тисяча сто дев'яносто одна) грн.77 коп. - пені, 173 (сто сімдесят три) грн. 73 коп. - 3 % річних, 110 (сто десять) грн. 99 коп. - інфляційних нарахувань та 1 287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) грн. 60 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2016р.

Суддя Мостепаненко Ю.І.