Постанова

від 21.01.2011 по справі 2-а-4623/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 р. Справа № 2-а-4623/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Задерей І.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехноавто-Сервіс" (далі - ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс") до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Жмеринська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в :

У листопаді 2010 року ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" звернулось в суд з позовом до Жмеринської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення.

Зазначали, що за результатами планової документальної виїзної перевірки, проведеної Жмеринською ОДПІ, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, складено ОСОБА_3 перевірки № 228/23/30870380 від 22.03.2010 року, яким зокрема встановлено порушення статті 3, п.п. 4.1 статті 4, п. 5.1 статті 5, п.п. 12.1.5, п. 12.1 статті 12 Закону України "Про податок на прибуток підприємств". В зв'язку з чим 1.04.2010 року Жмеринською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0, яким донараховані податкові зобов'язання, за основним платежем 257652,00 грн., за штрафними санкціями 128826,00 грн., всього на загальну суму 386478,00 грн. Скориставшись правом, наданим Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед державними та державними цільовими фондами", позивач оскаржив в адміністративному порядку зазначене рішення, проте за результатами, органи, що розглядали скарги, податкове повідомлення-рішення залишили без змін (податкові повідомлення-рішення 0000412301/1 від 30.06.2010 року, № 0000122301/3 від 10.11.2010 року).

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями позивач звернувся до суду. Обґрунтовував свій позов наступним. На думку позивача, протягом 2008-2009 року ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" правомірно включало до складу валових витрат суми кредиторської заборгованості по договорам купівлі-продажу з ПП "Юг-86" та ПП "Спецелітбуд", за товари отримані від даних підприємств, проте не оплачені в повному розмірі, оскільки підприємство мало намір погасити дану заборгованість, а тому згідно бухгалтерського обліку відносило суму даних товарів до валових витрат виробництва, як це передбачено ст. 5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств». Крім того вказували, що оскільки термін позовної давності (три роки) по стягненню зазначених сум кредиторської заборгованості не закінчився, то заборгованості за цими товарами, відповідно до п.п. 1.22.1 п.1.22 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», не є безповоротною фінансовою допомогою, а тому не має підстав відносити її до валового доходу.

Також позивач не погоджується з твердженням податкового органу щодо необхідності віднесення суми заборгованості по договорам купівлі-продажу до безнадійної заборгованості, оскільки даними договорами не передбачено граничний термін протягом якого покупець повинен розрахуватись за товар, жодна із подій, яка передбачена в пп. 12.1.5 ст. 12 Закону України «Про податок на прибуток підприємств»не настала. Позивач дізнався про те, що ПП «Юг-86»та ПП «Спецелітбуд»є ліквідованими та їх знято з державної реєстрації лише з ОСОБА_3 перевірки, тобто в першому кварталі 2010 року, в зв'язку з чим відобразив в Декларації про податок на прибуток підприємства за І квартал 2010 року, як дохід підприємства вартість отриманих та неоплачених товарів.

В зв'язку з чим позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення Жмеринської ОДПІ № 0000122301/0 від 01.04.2010 року (№ 0000412301/1 від 30.06.2010 року).

В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві підтримала позовні вимоги, а також, з урахуванням того, що раніше прийнятті податкові повідомлення-рішення, в подальшому залишені без змін, залишають не відкликаними, просила суд скасувати всі податкові повідомлення-рішення Жмеринської ОДПІ, якими ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову та просила відмовити в його задоволенні, з огляду на наступне. Так, відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону України "Про податок на прибуток підприємств" визначено, що безнадійною заборгованістю є заборгованість фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності). Під час проведення перевірки було встановлено, що у позивача рахується кредиторська заборгованість за товари отримані, але не оплачені в загальній сумі 562151 грн. по ПП "Юг-86" та ПП "Спецелітбуд", держана реєстрація яких скасована. Враховуючи викладене TOB "Ремтехноавто-Сервіс" повинно було віднести кредиторську заборгованість, як безповоротну фінансову допомогу, до складу валових доходів.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити, з наступних підстав.

Так судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 147815 ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс", зареєстровано виконавчим комітетом Жмеринської міської ради Вінницької області 17.08.2004 року, код 30870380, місцезнаходження вул. Одеська, 136, м. Жмеринка, Вінницька область (а.с. 12).

22.03.2010 року Жмеринською ОДПІ складено ОСОБА_3 № 228/23/30870380 "Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року". ОСОБА_3 встановлено, зокрема порушення статті 3, п.п. 4.1 статті 4, п. 5.1 статті 5, п.п. 12.1.5, п. 12.1 статті 12 Закону України "Про податок на прибуток підприємств".

1.04.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0, яким донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток, за основним платежем 257652,00 грн., за штрафними санкціями 128826,00 грн., всього на загальну суму 386478,00 грн.

Рішеннями Жмеринської ОДПІ № 5949/10/23-018 від 16.06.2010 року, ДПА у Вінницькій області № 18593/10/25-009 від 12.08.2010 року, ДПА України № 11333/6/25-0115 від 28.10.2010 року, податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 1.04.2010 року залишено без змін.

Судом також встановлено, що відповідно до видаткових і податкових накладних від 01.04.2008 року ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" отримало від ПП "Юг-86" товарно матеріальні цінності, які в подальшому використовувались підприємством у власній господарській діяльності, на суму 550000 грн., які були віднесені до валових витрат. Проте станом на 1.01.2010 року за позивачем рахувалась кредиторська заборгованість за придбані від ПП "юг-86" товарно-матеріальні цінності.

Крім того, ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" отримало від ПП "Спецелітбуд" товарно-матеріальні цінності та послуги на загальну суму 280002 грн., які також використовувались позивачем у власній господарській діяльності та віднесені до валових витрат. Під час проведення перевірки, згідно бухгалтерського обліку позивача, у останнього рахувалась кредиторська заборгованість за придбані у ПП "Спецелітбуд" товарно-матеріальні цінності в сумі 12151 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону визначено, що валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно підпункту 12.1.5. пункту 12.1. статті 12 Закону платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Пунктом 1.25 статті 1 Закону визначено, що безнадійною заборгованістю є заборгованість фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Відповідно до пункту 1.21 статті 1 Закону безповоротна фінансова допомога це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно відомостей отриманих від ДПІ у Приморському районі м. Одеси ПП "Юг-86" та ПП "Спецелітбуд" скасовані державні реєстрації 6.10.2008 року та 26.05.2008 року, відповідно.

А тому, суд приходить до висновку, оскільки ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" не розрахувалось за отримані раніше товари та не віднесено суму кредиторської заборгованості до складу валових доходів, сума заборгованості позивача є безповоротною фінансовою допомогою.

Оскільки заборгованість за товари набуває статусу безповоротної фінансової допомоги, тому і підпадає під дію підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону, яким визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, зокрема у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги. Отже, вартість цих товарів вважається доходом з інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях"

В зв'язку з вище викладеним суд вважає, що відповідачем правомірно збільшено ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" валовий дохід на вартість безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей в сумі 562151 грн. та зменшено валові витрати.

Згідно підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що з необхідністю збільшити валовий дохід на вартість безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" погодилось, вказане підтверджується самостійно поданою декларацією з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2010 року, в якій позивач відобразив вартість отриманих та неоплачених товарів як дохід.

Суд не приймає до уваги заперечення позивача про те, що оскільки їм не було відомо про ліквідацію ПП "Юг-86" та ПП "Спецелітбуд", то і можливості включити вартість отриманих та неоплачених товарів як валовий дохід починаючи з періоду, в якому відбулась ліквідація цих підприємств у ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" не було.

Так, відповідно до частини 8 статті 59 Господарського кодексу України, оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур'єр" та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.

Також слід звернути увагу на ту обставину, що позивач протягом двох років, знаючи про існування кредиторської заборгованості будь-яких дій по її погашенню не здійснював.

З огляду на вищевикладене в задоволенні позову слід відмовити.

За змістом статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та при її розгляді повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень.

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено: 26.01.2010 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович