Постанова

від 02.02.2011 по справі 2-а-5182/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 р. Справа № 2-а-5182/10/0270 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Чернюк Алли Юріївни , суддів: Вільчинського Олександра Ванадійовича, Поліщук Ірини Миколаївни

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом : Прокурора Гайсинського району Вінницької області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції

до : Колективного підприємства "ОСОБА_1 меблева фабрика"

про : стягнення податкового боргу по земельному податку за рахунок активів платника

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Гайсинського району Вінницької області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції (далі - ОСОБА_1 МДПІ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, до Колективного підприємства "ОСОБА_1 меблева фабрика" (далі - КП "ОСОБА_1 меблева фабрика") про стягнення податкового боргу по земельному податку за рахунок активів платника.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 19184,57 грн., який виник через несплату в установлені законом строки суми узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, самостійно визначеного у податковому розрахунку №6722 від 07.05.2010 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

Прокурор в судове засідання 02.02.2011 року не прибув, хоча про час, дату та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 64).

Представник ОСОБА_1 МДПІ в судове засідання не з`явився, проте 02.02.2011 року надав заяву - пояснення (вх. № 2708), в якій просив розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання 02 лютого 2010 року не з'явився, однак його представник надав суду письмове заперечення на позов (а.с. 65-66), в якому останній просив суд розглянути справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки їх розмір є необґрунтованим так як відповідач часткового сплатив земельний податок в сумі 15526,24 грн., що підтверджується квитанціями про сплату.

За правилами КАС України розгляд і вирішення справи в судах першої та апеляційної інстанцій здійснюється у двох формах: у судовому засіданні та в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 10 ст. 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, цією процесуальною нормою встановлено те, що судовий розгляд справи в порядку письмового провадження здійснюється: без виклику осіб, які беруть участь у справі; на основі наявних у суду матеріалів; без проведення судового засідання, передбаченого главою третьою розділу третього КАС України.

За правилами ч. 3 ст. 122 КАС України та ч. 1 ст. 197 КАС України підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження, зокрема, в суді першої інстанції клопотання особи, яка бере участь у розгляді справи, про розгляд справи за її відсутності. Тобто розгляд і вирішення справи в суді першої інстанції у порядку письмового провадження можливі лише за наявності такого клопотання.

Оскільки сторонами подано заяви про розгляд справи за їх відсутності та відсутня необхідність у виклику свідків та експерта, суд, вважає за можливе та доцільне розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив

КП "ОСОБА_1 меблева фабрика", як юридична особа зареєстроване ОСОБА_1 районною державною адміністрацією 24.06.1996 року, код ЄДРПОУ 05486548 адреса місцезнаходження: 23700, Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Українська, 41.

Як платник податків та зборів відповідач взятий на облік в ОСОБА_1 МДПІ.

В той же час, як свідчать матеріали справи та встановлено судом, відповідач має податковий борг перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 19184,57 грн. (нарахування за період з квітня по вересень 2010 року з урахуванням штрафних санкцій).

Вказана заборгованість виникла внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковому розрахунку земельного податку на 2010 рік №6722 від 07.05.2010 року, згідно якого місячна сума, що підлягала сплаті складала 2970,00 грн.

За приписами норм Законів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до законодавства України (чинного на час виникнення спірних відносин), відповідач є платником податків, зборів, передбачених Законом України "Про систему оподаткування".

Згідно з поданим податковим розрахунком земельного податку, відповідачем на 2010 рік самостійно обчислено податкове зобов'язання зі сплати земельного податку в сумі:

за січень 2010 року - 2970,00 грн.; за лютий 2010 року - 2970,00 грн.; за березень 2010 року - 2970,00 грн.; за квітень 2010 року - 2970,00 грн.; за травень 2010 року - 2970,00 грн.; за червень 2010 року - 2970,00 грн.; за липень 2010 року - 2970,00 грн.; за серпень 2010 року - 2970,00 грн.; за вересень 2010 року - 2970,00 грн.; за жовтень 2010 року - 2970,00 грн.; за листопад 2010 року - 2970,00 грн.; за грудень 2010 року - 2970,00 грн.;

Всього за період січень - грудень 2010 року - 35640,00 грн.

Відповідачем було частково погашено узгоджену суму податкового зобов'язання у розмірі 15526,24 грн. і починаючи з травня 2010 року загальна недоїмка становила 19184,57 грн. з яких: основний платіж - 17820 грн. + 1364 грн. 57 коп. - фінансова санкція).

Наявність недоїмки на початок 2010 року зі сплати земельного податку з юридичних осіб в загальному розмірі 75571,92 грн. підтверджується також даними з картки особового рахунку платника податку.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п.п. 8 п. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Стаття 5 цього ж Закону визначає, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Стаття 17 даного Закону встановлює, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий (податковий) звітний період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за справлянням земельного податку до бюджету покладено на податкові органи.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Положенням п.п.5.1 ст.5 вищевказаного Закону, встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим в день подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 07.05.2010 року подав до податкового органу податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік (а.с. 6), в якому визначено розмір земельного податку, де річна сума складає 35640 грн. 00 коп., тобто щомісячне нарахування за січень - грудень 2010 року - 2970 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вищезазначеного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 вказаного вище Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Однак, в порушення вимог закону КП "ОСОБА_1 меблева фабрика" не було сплачено в повному обсязі суму узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно картки особового рахунку від 24.12.2010 року, відповідачу ОСОБА_1 МДПІ 14.01.2010 р. була нарахована пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання за період в сумі 2982,53 грн.

Крім цього судом встановлено, що податковим органом були проведені перевірки стану дотримання звітної та платіжної дисципліни за 2010 рік, про що складено акти перевірок №1128/1500/05486548, №1467/1501/05486548, №1468/1501/05486548, №1469/1501/05486548. В ході перевірок встановлено, що відповідачем податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності до ОСОБА_1 МДПІ не подавалась. Окрім того, на протязі перевіряємого періоду підприємством несвоєчасно сплачувались узгоджені суми податкових зобов`язань по земельному податку, чим порушено вимоги абз. 1 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідальність за вказане порушення передбачено п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), де зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вищевказаних актів перевірок у зв'язку з вищезазначеними порушеннями та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), уповноваженою особою позивача були винесені податкові повідомлення-рішення, а саме: податкове повідомлення-рішення №0001961501/0 від 28.05.2010 року, яким відповідачу визначено суму штрафної санкції за несвоєчасне подання декларації в розмірі 170,00 грн. (а.с. 9); податкове повідомлення-рішення №0002181501/0 від 24.06.2010 року, яким відповідачу визначено суму штрафу за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання по земельному податку в розмірі 1194 грн. 57 коп. (а.с.13).

У відповідності до п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків повідомлення-рішення, окрім випадку коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив податкове зобов'язання та на протязі десяти днів звертається до такого органу зі скаргою про перегляд відповідного рішення.

Дані податкові повідомлення-рішення (№0001961501/0, №0002181501/0) відповідачем були отримані 28.05.2010 року та 30.06.2010 року), що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 9, 14), але в установлений законом строк визначене податкове зобов'язання сплачене не було. Крім того, оскарження вищезазначених податкових повідомлень платником податку не проводилося, тому у розумінні п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону податкове зобов'язання являється узгодженим.

Отже, судом встановлено, що передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) заходи не привели до погашення податкового боргу (недоїмки) за узгодженим податковим зобов'язанням і станом на 22.11.2010 року сума податкової недоїмки відповідача по земельному податку з юридичних осіб складає 19184 грн. 57 коп., з яких: сума податкового зобов'язання - 17820 грн. (нарахування з 01.04.2010 року по 01.09.2010 року), сума фінансової санкції - 1364 грн. 57 коп., що підтверджується матеріалами справи, зокрема: розрахунком по земельному податку за 2010 рік (а.с. 6), витягом з особового рахунку по земельному податку (а.с. 15-30), актами перевірок (а.с. 8, 10-12) і, яка на станом на день розгляду справи залишається не погашеною.

Заперечення представника відповідача з приводу того, що розмір позовної вимоги є необґрунтованим, так як позивач не врахував сплату земельного податку у розмірі 15526,24 грн., суд не приймає до уваги, оскільки в ході розгляду справи з`ясовано, що податковий борг був визначений позивачем за останні 6 місяців 2010 року, тобто починаючи з травня 2010 року. Згідно картки особового рахунку по земельному податку недоїмка на початок 2010 року за КП "ОСОБА_1 меблева фабрика" рахувалась в сумі 75571,92 грн. - основний платіж та 2982,53 - пеня. Дійсно, за період з 01 січня по 27 грудня 2010 року відповідач сплатив земельний податок в сумі 15526,54 грн., що підтверджується довідками ОСОБА_1 МДПІ (а.с.75, 78) та квитанціями відповідача про перерахування коштів (а.с. 79-83).

Втім, на переконання суду, позивач правомірно, тобто відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", здійснював зарахування сум, що надходили від відповідача в рахунок заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення, оскільки дані особового рахунку про сплату податкового зобов`язання по земельному податку свідчили про порушення відповідачем встановлених законом строків його сплати.

Таким чином, станом на день розгляду справи, КП "ОСОБА_1 меблева фабрика" має податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 19184,57 грн.

Згідно з п. 1.6 ст. 1 та п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності) в рахунок погашення його податкового боргу.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом передбачене п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 №509-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Вінницький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які повністю підтверджуються наявними в справі доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини справи, на які Прокурор Гайсинського району та ОСОБА_1 МДПІ посилається в якості їх обґрунтування.

Відповідно ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

З огляду на зазначене, Вінницький окружний адміністративний суд прийшов до висновку про можливість в даному випадку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з КП "ОСОБА_1 меблева фабрика" суму податкового боргу в розмірі 19184,57грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства "ОСОБА_1 меблева фабрика" (23700, Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Українська, 41, код ЄДРПОУ 05486548, р/р 260083210 в ОД "РайффайзенБанк "АВАЛЬ" у м. Вінниці, МФО 302247) на користь ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції (23700, Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, пл. Миру, 5, р/р 35214001000313 ВДК у ОСОБА_1 районі, МФО 802015, код ЄДРПОУ 20087612) податковий борг по земельному податку у загальному розмірі 19184,57 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири гривні, п`ятдесят сім копійок) в дохід Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Чернюк Алла Юріївна

Судді: Вільчинський Олександр Ванадійович

ОСОБА_2