Постанова

від 26.01.2011 по справі 2-а-4731/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2011 р. Справа № 2-а-4731/10/0270 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни ,

при секретарі судового засідання: Олійник Вікторії Валентинівні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності;

відповідача : ОСОБА_2 - представник на підставі довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Соббі"

до : Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції ( Калинівське відділення)

про : визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Соббі" (далі - ТОВ "Соббі") з позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Козятинська ОДПІ) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000241601/0 від 30.06.2010 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Козятинської ОДПІ "Про результати розгляду первинної скарги" №4435/23-009 від 13.08.2010 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДПА у Вінницькій області "Про результати розгляду повторної скарги №23775/10/25-009 від 20.10.2010 року.

Ухвалами Вінницького окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Адміністративний позов мотивований тим, що Козятинською ОДПІ на підставі Акту камеральної (невиїзної) перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Соббі" № 159/16-36071482 від 24.06.2010 року за квітень 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000241601/0 від 30.06.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання ТОВ "Соббі" з податку на додану вартість в загальній сумі 1635924,40 грн., в тому числі 1558023,24 грн. - основний платіж, 77901,16 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В Акті перевірки зроблено висновки, що ТОВ "Соббі" порушено п.п. 7.4.1, 7.4.5, п.7.4 п.п. 7.2.3, п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у квітні місяці 2010 року на суму 1595806,24 грн., за рахунок чого зменшено податкові зобов'язання по сплаті податку до бюджету на суму 1595806,24 грн.

Позивач скористався правом досудового оскарження рішення податкового органу та подав первинну скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000241601/0 від 30.06.2010 року. Рішенням податкового органу "Про результати розгляду первинної скарги" №4435/23-009 від 13.08.2010 року відмовлено в задоволенні скарги, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

ТОВ "Соббі" подано до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000241601/0 від 30.06.2010 року та рішення "Про результати розгляду первинної скарги" №4435/23-009 від 13.08.2010 року, з проханням визнати ці рішення недійсними та скасувати їх. Рішенням ДПА у Вінницькій області від 20.10.2010 року № 23775/10/25-009 "Про результати розгляду повторної скарги" податкове повідомлення-рішення №0000241601/0 від 30.06.2010 року залишено без змін та збільшено на 233703,49 грн. суму застосованої штрафної (фінансової) санкції, визначеної в податковому - повідомленні рішенні №0000241601/0 від 30.06.2010 року з врахуванням рішення "Про результати розгляду первинної скарги" №4435/23-009 від 13.08.2010 року.

В подальшому, а саме 19 листопада 2010 року ТОВ "Соббі" були отримані, винесені відповідачем податкове повідомлення - рішення №0000241601/2 від 20.10.2010 року, яким було залишено без змін визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму - 1635924,40 грн., в т.ч. основний платіж - 1558023,24 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 77901,16 грн. та податкове повідомлення - рішення №0001001601/2 від 20.10.2010 року, в якому збільшено на 233703,49 грн. суму штрафної (фінансової) санкції.

Викладене змусило позивача звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

В ході судового розгляду позивачем на підставі заяви від 22.11.2010 року (вх. №25474) уточнено заявлені позовні вимоги, та викладено в наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Козятинської ОДПІ №0000241601/0 від 30.06.2010 року.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Козятинської ОДПІ №0000241601/2 від 20.10.2010 року.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Козятинської ОДПІ №0001001601/2 від 20.10.2010 року.;

Враховуючи те, що висновки Козятинської ОДПІ викладені в акті перевірки № 159/16-36071482 від 24.06.2010 року не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, прийняті на їх підставі податкові повідомлення - рішення №0000241601/0 від 30.06.2010 року, №0000241601/2 від 20.10.2010 року та №0001001601/2 від 20.10.2010 року, на думку позивача, є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини, викладені в уточненій позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача письмові заперечення на позов з нормативно-правовим обґрунтуванням суду не надав, однак в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що ТОВ "Соббі" дійсно було порушено вказані у акті перевірки норми законодавства, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "Соббі" зареєстроване Калинівською РДА 03.03.2009 року, є юридичною особою - суб'єктом господарської діяльності в контексті вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Державна реєстрація ТОВ "Соббі", згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, проведена за №11531020000000622, 03.03.2009 року.

Судом встановлено, що Козятинською ОДПІ проведено камеральну (невиїзну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Соббі" код за ЄДРПОУ 36071482 за квітень 2010 року, за результатами якої складено Акт від 24.06.2010 року № 159/16-36071482, яким встановлено, що ТОВ "Соббі" порушено п.п. 7.4.1, 7.4.5, 7.2.3 п. 7.4, 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у квітні місяці 2010 року на суму 1595806,24 грн., за рахунок чого зменшено податкові зобов'язання по сплаті податку до бюджету на суму 1595806,24 грн. Відповідно п.17.1.4 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 31.12.2000 № 2181-ІІІ зі змінами:

- зменшується залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 37783,00 грн.

- збільшується сума податку на додану вартість, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 1558023,24 грн.;

За результатами перевірки Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000241601/0 від 30.06.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання ТОВ "Соббі" з податку на додану вартість в загальній сумі 1635924,40 грн., в тому числі 1558023,24 грн. - основний платіж, 77901,16 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач подав до Козятинської ОДПІ Вінницької області первинну скаргу на податкове повідомлення-рішення №0000241601/0 від 30.06.2010 року. Рішенням податкового органу "Про результати розгляду первинної скарги" № 4435/23-009 від 13.08.2010 року відмовлено в задоволенні скарги, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін. при цьому податковий орган не виніс та не направив позивачу податкове повідомлення - рішення №0000241601/1.

Не погоджуючись з рішенням відповідача ТОВ "Соббі" подано до ДПА у Вінницькій області повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000241601/0 від 30.06.2010 року та рішення податкового органу "Про результати первинної скарги" № 4435/23-009 від 13.08.2010 року, з проханням визнати рішення недійсними та скасувати їх. Рішенням ДПА у Вінницькій області від 20.10.2010 року №23775/10/23-009 "Про результати розгляду повторної скарги" податкове повідомлення-рішення №0000241601/0 залишено без змін, збільшено на 233703,49 грн. суму застосованої штрафної (фінансової) санкції. Козятинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000241601/2 від 20.10.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання ТОВ "Соббі" з податку на додану вартість в загальній сумі 1635924,40 грн., в тому числі 1558023,24 грн. - основний платіж, 77901,16 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення - рішення №0001001601/2 від 20.10.2010 року, яким збільшено на 233703,49 грн. суму штрафної (фінансової) санкції.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 зазначеного Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) дано визначення поняттю "Камеральної перевірки", відповідно до якого, камеральною перевіркою суб'єкта господарювання визнається перевірка, яка проводиться контролюючим органом з метою виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, при цьому обов'язкової присутності платника податку під час проведення такої перевірки, законодавством не передбачено.

Згідно підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Оскільки поняття "невиїзна перевірка" в Законі України "Про державну податкову службу в Україні" не визначено, то слід керуватися при цьому визначеннями, передбаченими Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в п. 4.2.2 ст. 4 якого вказано, що камеральною (тобто - невиїзною) вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. При цьому контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

З системного аналізу наведених норм випливає, що предметом дослідження камеральної (невиїзної) перевірки може бути лише правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків при проведенні камеральної (невиїзної) перевірки не проводиться. В разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірки не може відноситися до категорії камеральної перевірки (слід розуміти -невиїзної) і повинна проводитися на підставі та в порядку, передбаченому для певного виду документальних перевірок (планової або позапланової).

З викладеного слідує, що аргументація викладена податковим органом у Акті камеральної перевірки стосовно того, що позивач не має правових підстав визначених п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартість" для включення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки контрагент -ТОВ "Славія" у відповідності до п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не має правових підстав для виписки податкових накладних, оскільки ТОВ "Славія" не відображено податкових зобов'язань по ТОВ "Соббі" за квітень 2010 року (декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року має статус "недійсна", тобто фактично неподана), не входить до предмету дослідження камеральної перевірки, тобто камеральна перевірка проведена з перевищенням меж встановленої законодавством компетенції.

У Акті складеному за результатами камеральної перевірки не встановлено порушень відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до положень п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" п.п.4.2.2 п. 4.2 ст.4 цього Закону (контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф.

Отже, податковий орган не мав законних підстав донараховувати суму податкового зобов'язання ТОВ "Соббі", а також застосовувати до підприємства штрафні санкції відповідно до положень п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні приходить до висновку про задоволення даного позову повністю.

Податкові повідомлення-рішення №0000241601/0 від 30.06.2010 року, № 0000241601/2 від 20.10.2010 року та № 0001001601/2 від 20.10.2010 року, винесені на підставі Акту камеральної перевірки від 24.06.2010 року № 159/16-36071482, проведеної з перевищенням наданих законодавством України повноважень, є протиправними і підлягають скасуванню.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Соббі" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000241601/0 від 30.06.2010 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000241601/2 від 20.10.2010 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0001001601/2 від 20.10.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Соббі" судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 3 гривні 40 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна