Постанова

від 27.04.2011 по справі 2а/0270/1638/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/1638/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича ,

при секретарі судового засідання: Оніщенко Петрі Анатолійовичу

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача : ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Вінницької фабрики "Динамо" - підприємства, заснованого на власності фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України

до : управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці

про : скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька фабрика «Динамо» - підприємство, засноване на власності фізкультурно-спортивного товариства Динамо» України (далі - позивач) із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків винесено безпідставно та всупереч нормам чинного законодавства, оскільки основане на нормах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058, який втратив чинність 01.01.2011р. у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі, мотивуючи це поясненнями, аналогічними викладеним у позовній заяві.

Від відповідача 22.04.2011р. до канцелярії Вінницького окружного адміністративного суду надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач зазначає, що рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків від 24.03.2011р. № 344 є законним та основаним на нормах чинного законодавства України.

Так, до 01.01.2011р. відносини щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регулювались Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058, у січні 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464.

Відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або несплачених у період до 01.01.2011р., у тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи це поясненнями, викладеними у запереченнях, зокрема зазначила, що за позивачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , яка виникла до 01.01.2011р., що і стало підставою для застосування норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Вінницька фабрика «Динамо» - підприємство, засноване на власності фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради 18.12.1991р. № 145925 серія А00, ідентифікаційний код - 02941406 (а.с.5).

Відповідно до довідки № 235814, виданої Головним управлінням статистики у Вінницькій області 07.02.2011р., позивач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.8).

19 лютого 1991р. Вінницька фабрика «Динамо» - підприємство, засноване на власності фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України взята на облік платника страхових внесків (а.с.9).

24 березня 2011 року начальником управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці винесено рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхових внесків № 344. (а.с.6)

Заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за позивачем підтверджується розрахунком фінансових санкцій та пені по основному рахунку, відповідно до якого заборгованість виникла до 01.01.2011р. (а.с.7)

01 січня 2011 року вступив у законну силу Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464 (далі - Закон № 2464).

Відповідно до аб.6,7 ч.7 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Так як в даному випадку заборгованість зі сплати страхових внесків за позивачем виникла до набрання законної сили Законом № 2464, то з урахуванням норм ст.106 вказаного Закону, відносини між позивачем та відповідачем регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003р. (далі - Закон № 1058).

З урахуванням п.6 ч.2 ст.17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

За ст.18 Закону № 1058 розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

У відповідності до ч.1, 6 ст.20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст. 106 Закону 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до п.п.2 п.9 ст. 106 Закону № 1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, з огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхових внесків № 344 від 24.03.2011р., оскільки воно є таким, що відповідає нормам чинному законодавству, а тому є законним, а отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Однак, оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесених відповідачем витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такої компенсації.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову відмовити

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України.

Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 04.05.2011р.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович