Постанова

від 21.03.2011 по справі 2а/0270/761/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/761/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової І.А. ,

при секретарі судового засідання: Чорному В.В.

за участю:

прокурора: Самборської Я.А.

представника позивача : ОСОБА_1

у відсутність відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Могилів-Подільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському

до : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про : стягнення боргу

ВСТАНОВИВ :

Могилів-Подільський міжрайонний прокурор в інтересах держави - в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1744,80 грн. боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що відповідач у строк визначений Законом України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» не сплатила суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липень-грудень 2010 року, внаслідок чого виникла недоїмка в сумі 1744,80 грн.

До початку розгляду справи по суті представником позивача подано заяву, підтриману прокурором, про зменшення позовних вимог. Згідно даної заяви просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 860,44 грн., мотивуючи тим, що відповідач часткового сплатила борг.

Зважаючи на права, якими наділені сторони статтями 51, 137 КАС України, заяву представника позивача прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмові докази у справі.

Відповідач в судове засідання не з"явилась, про поважність причин неявки суд не повідомила. Про час розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (а.с.18, 25).

За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибула в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець зареєстрована виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області 02.03.2009 року, включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському (а.с. 5).

Згідно статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» (далі -Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов"язковому державному пенсійному страхуванню, до яких, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону, відносяться фізичні особи - суб"єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 1 статті 19 Закону визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції: "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .

Всупереч вимог статті 20 Закону, відповідач не сплатила суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим, станом на 21.01.2011 року виникла недоїмка в сумі 1744,80 грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за 3 та 4 квартали 2010 року (а.с.7) та розрахунком ціни позову (а.с.6).

Згідно пункту 3 статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом 10 - ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону відповідачу направлялась вимога № Ф-320 від 24.11.2010 року, яка останнім отримана 8.12.2010 року, що підтверджується особистим підписом на поштовому повідомленні. Боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначену у вимозі суму боргу.

Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Доказів, які б свідчили про повне погашення заборгованості на день розгляду справи суду не подано.

На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований, тому підлягає задоволенню у сумі 860,44 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (24000, АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському ( 24000, м. Могилів-Подільський, площа Соборна, 12, р/р 25600323580103 в ВАТ "Держощадбанк України", МФО 302076, код ЄДРПОУ 24900850) 860,44 грн. (вісімсот шістдесят грн. 44 коп.) заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна