Рішення

від 18.10.2016 по справі 917/1322/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 р. Справа № 917/1322/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса клуб", 38620, Полтавська область, Котелевський район, с. Мала Рублівка, вул. Ковпака, 57

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська", 38254, Полтавська область, Семенівський район, с. Василівка, вул. Леніна, 43

про стягнення грошових коштів у сумі 49181,26 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники 06.09.2016 р., 15.09.2016 р., 19.09.2016 р. та 18.10.2016 р:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

В судових засіданнях 06.09.2016 р., 15.09.2016 р., 19.09.2016 р. оголошувалися перерви для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі, про що представники сторін були повідомлені під розписки.

В судовому засіданні 18.10.2016 р., після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомив дату складання повного тексту рішення.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 48181,26 грн заборгованості за договором поставки товару №7/2015 від 01.12.2015 р.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає, з підстав, викладених у позовній заяві, зокрема вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні в частині оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення товарознавчої експертизи. В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що питання: "Чи є товар, поставлений відповідачеві позивачем, тим самим товаром, який визначено у Договорі та Специфікації до нього потребує спеціальних знань. В зв'язку з цим, позивач вважає за необхідне призначити по господарській справі №917/1332/16 товарознавчу експертизу проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса та на вирішення експерта поставити наступне питання: "Чи відповідає обприскувач самохідний, який було поставлено позивачем на адресу відповідача, вимогам специфікації до договору поставки від 01.12.2015 р. №7/2015, яка є його невід'ємною частиною, та в якій визначено склад та характеристики Товару, що має бути поставлений відповідно до цього договору".

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до нього та, зокрема посилається на те, що строк оплати по вказаному договору на час розгляду справи не настав, оскільки позивачем не виконані умови вищезазначеного договору в частині передачі позивачу комплекту технічної документації ( інструкції з експлуатації, паспорту, гарантійного талону) на поставлений товар, а саме: обприскувач самохідний ОС Капелька.

Враховуючи вищенаведені заперечення відповідача щодо позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про призначення товарознавчої експертизи, оскільки позивачем не заперечується, що обприскувач самохідний, який було поставлено позивачем на адресу відповідача, відповідає вимогам специфікації до договору поставки від 01.12.2015 р. №7/2015, а лише вказується на відсутність технічної документації до вказаного оприскувача. Тому призначення експертизи, щодо питання зазначеного позивачем є недоцільним.

Крім того, позивачем подано клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів.

Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на необхідність проведення товарознавчої експертизи. Оскільки суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи, то даний випадок не є винятковим і відсутні підстави для продовження строку розгляду справи на 15 днів.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, строк розгляду справи, встановлений ч. ст. 69 ГПК України, закінчився, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд, встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роса Клуб" (відповідачем) був укладений договір поставки товару № 7/2015 від 1 грудня 2015 року (надалі Договір № 7/2015; а.с.26-28), згідно умов якого, позивач як постачальник зобов'язується самостійно виготовити та передати у власність позивача (покупця) товар в строк (термін), передбачений (встановлений) договором, а відповідач як покупець зобов'язується придбати та оплатити товар за ціною в розмірі, зазначеному у відповідній специфікації на конкретну одиницю товару та порядку, визначеному цим Договором (п.1.1 договору).

Згідно п. 2.1 Договору, товаром, який виготовляється постачальником та передається за цим договором покупцю є обприскувач самохідний ОС" Капелька У", склад та характеристики якого визначені в Специфікації № 1, яка є Додатком та невід'ємною частиною цього договору (а.с. - 30).

Так, згідно умов специфікації №1 від 01.12.2015 р. товаром є обприскувач самохідний ОС "Капелька -У" в складі:

1. Самохідного засобу енергетичного універсального малогабаритного:

- Дизельний двигун Kubota 1,5 ТД (Японія) (1шт);

- 1-х містна герметична кабіна з забором повітря в салон через вугільний фільтр (Україна); (1 шт);

- Електронна система контролю та регулювання норми витрати робочої рідини Bravo 180 (Італія) (1шт);

- Високоточний GPS-новігатор "ОСОБА_3 CS-x" (NAV-61CS) з системою паралельного водіння (Україна); (1 шт).

- Кондиціонер накришний електричний (1 шт);

- Шинооболонка (1шт в ЗІП).

2. Обприскувач польовий штанговий ОПШ (рама з підвіскою і штангами);

- Ємність із ПП 0,80-0,85 м. куб. (Україна);

- Насос мембранно-поршневий 6-ти циліндровий, до 250 л./хв. (Італія);

- Ковпакові та інжекторні розпилювачі керамічні.

3. Комплект технічної документації (інструкція по експлуатації, паспорт, гарантійний талон).

Згідно вказаної специфікації вартість товару обприскувача самохідного ОС "Капелька -У" становить в гривнях 935625,00 - еквівалент 37500. Базіс поставки Полтавська область, Семенівський район, с. Василівка. Строк виготовлення та поставки (вручення) товару: до 30 січня 2016 р.

Пунктом 2.4.2 договору визначено порядок проведення оплати, а саме:

- попередня оплата становить 75% від суми Договору у гривнях 701718,75 грн. (еквівалент 28125,00 доларів США) і повинна бути сплачена покупцем на рахунок постачальника не пізніше 05.12.2015 р.;

- решта 20 % від суми Договору в гривнях 187125,00 грн (еквівалент 7500,00 доларів США) повинна бути сплачена покупцем на банківський рахунок постачальника, згідно графіку платежів, не пізніше 15.01.2016 р. Кінцевий розрахунок по договору в гривнях 46781,25 грн (еквівалент 1875 доларів США) після підписання акту приймання-передачі товару, виконаних робіт та видаткової накладної.

Сторони в п. 3.3 Договору узгодили, що постачальник зобов'язується протягом строку (днів) з моменту підписання цього договору або у термін, зазначений в Специфікації №1 - додатку 1 до цього Договору, в місці отримання Товару визначеному в п. 2.7 цього Договору та/або Специфікації №1 - додатку 1 до цього Договору надати товар у розпорядження Покупцю.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 грудня 2016 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він в силу об'єктивних і суб'єктивних обставин не зміг виконати умови вказаного договору в обумовлені строки. Позивач поставив товар 15 березня 2016 р. Під час приймання вказаного товару сторонами було зазначено про некомплектність товару, а саме відсутність кондиціонеру та комплекту технічної документації.

Позивач зазначає, що 20.05.2016 р. позивачем було поставлено кондиціонер, однак відповідач не підписав акт приймання-передачі товару, і відповідно не оплатив залишок по ціні договору.

02.08.2016 р. позивач надіслав на поштову адресу відповідача оригінали документів, а саме: видаткову накладну від 17.05.2016 р., акт звіряння розрахунків станом на 25.07.2016 р., акт приймання-передачі від 15.03.2016 р., додаткову угоду та комплект технічної документації на товар, рахунок фактуру від 25.07.2016 р.

Таким чином, позивач вважає, що він у повній мірі виконав свої зобов'язання за вказаним договором поставки товару, а відповідач ухиляється від виконання умов Договору поставки товару №7/2015 від 01.12.2015 р., а саме: не підписує акт-приймання-передачі товару, та видаткову накладну, і у зв'язку з чим ухиляється від сплати кінцевого розрахунку за вказаним договором у сумі 49 181,26 грн.

За даних обставин, позивач вважає свої права порушеними та звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 49181,26 грн. заборгованості.

При вирішення спору, суд зазначає наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Отже, змістом договору купівлі-продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 2.4.2 Договору визначено, що кінцевий розрахунок по договору в гривнях 46781,25 грн (еквівалент 1875 доларів США) після підписання акту приймання-передачі товару, виконаних робіт та видаткової накладної.

Відповідно до п. 3.3 Договору постачальник зобов'язується протягом строку (днів) з моменту підписання цього договору або у термін, зазначений в Специфікації №1 - додатку 1 до цього Договору, а саме до 30.01.2016 р.. в місці отримання Товару визначеному в п. 2.7 цього Договору та/або Специфікації №1 - додатку 1 до цього Договору надати товар у розпорядження Покупцю.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у визначений термін не здійснив поставку товару позивачу.

15 березня 2016 р. ТОВ "Роса Клуб" вручено ТОВ "Агрофірма "Василівська" обприсквач самохідний ОС "Капелька У". При цьому, ТОВ Агрофірма "Василівська" встановлено некомплектність товару - відсутність у товарі кондиціонеру електричного 1шт. та комплекту технічної документації (інструкція по експлуатації, паспорт, гарантійний талон).

Після встановлення кондиціонеру накришного електричного ТОВ "Агрофірма "Василівська" актом від 20.05.2016 р. (а.с. - 14) прийняла оприскувач самохідний ОС "Капелька У" із зазначенням зауважень щодо відсутності комплекту технічної документації (інструкція по експлуатації, паспорт, гарантійний талон).

Згідно ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено факту виконання вимог ст. 662 ЦК України, п. 3.3 Договору та умов специфікації №1 в частині передачі всієї необхідної документації (інструкції по експлуатації, паспорт, гарантійний талон), а Акт приймання-передачі від 20.05.2016 р. підписаний відповідачеи із зауваженнями, видаткова накладна №РН-0000011 від 17.05.2015 не підписана відповідачем, з вищезазначених причин.

За даних обставин, враховуючи умови п.2.4.2 Договору у ТОВ Агрофірма "Василівська" на час розгляду справи відсутній обов'язок щодо проведення кінцевого розрахунку по Договору поставки №7/2015 від 1 грудня 2015 р.

Твердження позивача щодо надсилання позивачу 02.08.2016 р. комплекту технічної документації, спростовуються матеріалами справи, оскільки зазначені документи складені відносно оприскувача самохідного ОС 0101 "ROSA"01. Позивачем належним чином не доведено, що відбулася зміна комерційної назви товару без зміни його складу, а також не надано належних доказів погодження зміни комерційної назви товару з відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з’ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Повне рішення складено 19.10.2016 р.

Суддя Н.Г. Гетя