Рішення

від 18.10.2016 по справі 923/973/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року Справа № 923/973/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк"

до

відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Сієста»

відповідача-2 - Приватного підприємства «Сиєста-Плюс»

про стягнення солідарно 4569510,56 грн,

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (представника за дорученням),

відповідача-1 - не з'явився,

відповідача-2 - не з'явився,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами, спрямованими до відповідачів, про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 4569510,56 грн, з яких: 1820000 грн основної заборгованості за кредитом, 1007923,20 грн нарахованих процентів за користування кредитом, 428741,81 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту, 42728,20 грн пені за несвоєчасну сплату процентів та 1270117,35 грн інфляційних за несвоєчасну сплату кредиту.

Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором № 10-11 Ю/О від 04.11.2011 щодо своєчасної сплати кредиту та процентів за його користування. Так, позивач зазначає, що відповідач-1, отримавши кредит в розмірі 2910250 грн на строк до 03.11.2014, зобов'язаний був сплачувати проценти за його користування в розмірі 17 % річних, проте станом на 01.08.2016 своїх зобов'язань з повернення кредиту в сумі 1820000 грн та сплати нарахованих процентів в розмірі 1007923,20 грн не виконав.

Через несвоєчасну сплату вказаних сум кредиту та процентів позивачем на підставі пунктів 6.2. та 6.3. кредитного договору нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.08.2015 по 30.01.2016 в сумі 428741,81 грн, та пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 31.08.2015 по 31.07.2016 в сумі 42728,20 грн, а на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні за несвоєчасну сплату кредиту за період з 24.06.2014 по 31.07.2016 в сумі 1270117,35 грн.

Позовні вимоги щодо солідарної відповідальності відповідачів ґрунтуються на укладеному між позивачем та відповідачем-2 договорі поруки № 10-11/П Ю/О від 04.11.2011, за яким він солідарно відповідає за зобов'язаннями відповідача-1 щодо виконання договору про відкриття кредитної лінії № 10-11 Ю/О від 04.11.2011 перед позивачем.

Відповідачами відзиви на позов не надано та власних представників в судове засідання вони не направили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду справи. Зокрема, ухвали суду про відкриття провадження у справі були направлені відповідачам за їх місцем реєстрації, що вбачається з відповідних поштових повідомлень, та вони були повернуті до суду установою пошти через неможливість вручення та закінченням строку зберігання.

За таких обставин, розгляд справи проведено без участі представників відповідачів.

Крім викладеного судом встановлено, що 04.11.2011 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Експрес-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Сієста» укладено договір про відкриття кредитної лінії № 10-11 Ю/О, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у формі відкличної кредитної лінії з лімітом у розмірі 2200000 грн, на строк до 03.11.2014, зі сплатою процентів за його користування в розмірі 17% річних, які у відповідності до пункту 4.1. договору нараховуються щомісячно.

Як слідує з банківської виписки по рахунку № 20632004258101 за період з 04.11.2011 по 23.06.2014 позивач виконав взяті на себе зобов'язання та надав позичальнику в період з 07.11.2011 по 28.11.2013 кредит у сумі 2910250 грн.

Водночас, за обліковими даними позивача, відповідачем-1 не виконані взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а саме станом на 01.08.2016 ним повернуто лише 1090250 грн отриманого кредиту, у зв'язку з чим наявна заборгованість складає 1820000 грн основної заборгованості за кредитом та 1007923,20 грн нарахованих процентів за користування кредитом.

З аналізу договірних зобов'язань слідує, що за своєю юридичною природою укладений між позивачем та відповідачем-1 договір є кредитним договором, за яким відповідно до приписів статті 1054 Цивільного кодексу України банк (кредитодавець) зобов'язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої.

В даному контексті суд також зазначає, що у відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а за частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

За таких обставин несплата суми кредиту в розмірі 1820000 грн та процентів за його користування в розмірі 1007923,20 грн є порушенням взятих Позичальником на себе зобов'язань за договором, а тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Через несвоєчасну сплату вказаних сум кредиту та процентів позивачем на підставі пунктів 6.2. та 6.3. кредитного договору нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.08.2015 по 30.01.2016 в сумі 428741,81 грн, та пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 31.08.2015 по 31.07.2016 в сумі 42728,20 грн, у зв'язку з чим суд зазначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також в ч. 1 статті 611, ч. 2-4 статті 612, ч. 1, 2 статті 220 ГК України, які передбачають відповідальність боржника.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).

Умовами пунктів 6.2. та 6.3. кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків погашення кредиту і процентів за користування ним у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Суд констатує про правомірність нарахування пені у вказані періоди та сумах, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Також через невиконання умов договору в частині сплати кредиту позивач нарахував відповідачу інфляційні за період з 24.06.2014 по 31.07.2016 в сумі 1270117,35 грн.

Вирішуючи спір в цій частині суд зазначає, що статтею 625 ЦК України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за частиною 2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За змістом пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно із Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Судом перевірені розрахунки інфляційних, які додані до матеріалів справи, та констатується їх правомірність, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Судом також встановлено, що з метою забезпечення виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань перед позивачем за договором про відкриття кредитної лінії № 10-11 Ю/О від 04.11.2011, між позивачем та відповідачем-2 укладений договір поруки № 10-11/П Ю/О від 04.11.2011.

Зокрема, за умовами названого договору відповідач-2 поручився, як солідарний боржник, перед позивачем за виконання відповідачем-1 умов названого кредитного договору, а саме поручитель відповідає за: повернення суми кредиту, сплату процентів за його користування, сплату неустойки та відшкодування збитків.

Аналіз вказаного договору вказує, що він за своєю правовою природою є договором поруки, правовідносини за яким регулюються приписами параграфу 3 глави 49 ЦК України.

Так, за змістом статті 533 цього Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Водночас, згідно зі статтею 554 цього ж Кодексу, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

За таких обставин позовні вимоги щодо солідарності виконання зобов'язань за кредитним договором є правомірними, але лише в частині солідарної відповідальності по стягненню кредиту, процентів та пені, оскільки стягнення інфляційних нарахувань договором поруки не передбачалося.

Враховуючи викладене та обґрунтованість позовних вимог, судовий збір в розмірі 68542,66 покладається на відповідача відповідно до приписів статті 49 ГПК України.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Сієста» (адреса: 73000 м. Херсон, вул. Тельмана, буд. 2; код ЄДРПОУ 16325559) та Приватного підприємства «Сиєста-Плюс» (адреса: 99814 АР Крим м. Севастополь, вул. Первомайська, буд. 10; код ЄДРПОУ 30229368) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Експрес-Банк» (адреса: 03049 м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25; код ЄДРПОУ 200053145) - 1820000 грн основної заборгованості за кредитом, 1007923,20 грн нарахованих процентів за користування кредитом, 428741,81 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту та 42728,20 грн пені за несвоєчасну сплату процентів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Сієста» (адреса: 73000 м. Херсон, вул. Тельмана, буд. 2; код ЄДРПОУ 16325559) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Експрес-Банк» (адреса: 03049 м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25; код ЄДРПОУ 200053145) - 127017,35 грн інфляційних та 68542,66 грн компенсації по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дата підпису рішення - 19.10.2016

Суддя М.К. Закурін