Постанова

від 11.10.2016 по справі 826/26405/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 жовтня 2016 року 16 год. 30 хв. № 826/26405/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Плюс" до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "КЛК Будсервіс", про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Плюс" (далі - позивач, ТОВ "Кредо Плюс") до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 липня 2015 року №0002602204 та від 02 жовтня 2015 року №0003732204 (далі - оскаржувані рішення) .

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню як протиправні, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які суперечать нормам чинного податкового законодавства та не відповідають фактичним обставинам. Також позивач зазначає про відсутність у відповідача підстав для призначення позапланової виїзної перевірки відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки документальні перевірки відносно контрагентів ТОВ "Кредо Плюс" податковими органами не проводились та письмовий запит в порядку ст. 73 зазначеного Кодексу на адресу позивача не надходив.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У відповідному судовому засіданні судом задоволено відповідне клопотання до допущено до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "КЛК Будсервіс" (далі - ТОВ "КЛК Будсервіс") .

Під час переходу до розгляду справи по суті представники позивача та третьої особи підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано докази.

Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

У подальшому, відповідними ухвалами суду провадження у справі зупинялося та поновлено у зв'язку з витребуванням та надходженням від відповідача документів, на підставі яких призначено та проведено перевірку позивача, які враховано (використано) у ході перевірки та на підставі яких прийнято оскаржувані рішення.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої 03 липня 2015 року складено акт №276/56-57-22-04-10/34585499 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кредо Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "КЛК Будсервіс" (код ЄДРПОУ 35725393), ТОВ "Елтехкомп "НВП" (код ЄДРПОУ 39265069) за період листопад 2014 року (далі - акт перевірки) , згідно з висновками якого, позивачем в порушення норм пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1, 138.2 і 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1 і пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України занижено податок на прибуток за 2014 рік на 186726,00 грн., та в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1ст. 188, п.п. 198.2, 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.6 і п. 201.10 ст. 201 цього ж Кодексу занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) за звітний період листопад 2014 року на суму 207473,00 грн. - у зв'язку з формуванням позивачем показників витрат (1037366,00 грн.) і податкового кредиту з ПДВ (207473,26 грн.) за рахунок господарських операцій з ТОВ "КЛК Будсервіс", що не підтверджені належними і достовірними первинними документами.

На підставі цього акта перевірки відповідачем 21 липня 2015 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р":

- за №0002592204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 280089,00 грн. (в тому числі у розмірі 186726,00 грн. за основним платежем та 93363,00 грн. за штрафами (фінансовими) санкціями);

- за №0002602204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 311209,50 грн. (в тому числі у розмірі 207473,00 грн. за основним платежем та 103736,50 грн. за штрафами (фінансовими) санкціями).

За результатами проведення процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, своїм рішенням від 25 вересня 2015 року №14718/10/26-15-10-08-15 Головне управління ДФС у місті Києві залишило без змін податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2015 року №0002602204 та одночасно скасувало податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2015 року №0002592204 в частині штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на суму 46681,50 грн., а в іншій частині залишило без змін.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 18 листопада 2015 року №24518/6/99-99-10-01-04-25 податкові повідомлення-рішення від 21 липня 2015 року з урахуванням висновків рішення ГУ ДФС у місті Києві від 25 вересня 2015 року №14718/10/26-15-10-08-15 були залишені без змін.

02 жовтня 2015 року відповідач на підставі акта перевірки та рішення ГУ ДФС у місті Києві від 25 вересня 2015 року №14718/10/26-15-10-08-15 прийняв податкове повідомлення-рішення форми "Р" за №0003732204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 233407,50 грн. (в тому числі у розмірі 186726,00 грн. за основним платежем та 46681,50 грн. за штрафами (фінансовими) санкціями).

Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення від 21 липня 2015 року №0002602204 та від 02 жовтня 2015 року №0003732204 незаконними, звернувся до суду із позовом у якому просив скасувати такі рішення відповідача повністю.

Суд погоджується із доводами позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

З тексту акта перевірки вбачається, що висновки відповідача про завищення ТОВ "Кредо Плюс" задекларованих показників витрат і податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період обумовлені наступним. До перевірки не були надані документи, що підтверджують якість, безпеку матеріалів, які були використані при проведенні будівельних робіт (а саме: паспорти якості, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікати, видані Міністерством охорони здоров'я України, довідки Держспоживстандарту України, сертифікати відповідності та ін.). За результатами аналізу даних наданих до перевірки актів форми №КБ-2в за листопад 2014 року встановлено, що зазначені в них сумарні витрати праці працівників (всього 18798,74 людинно-годин) не відповідають задекларованій ТОВ "КЛК Будсервіс" кількості трудових ресурсів (12 працівників, включаючи керівника) згідно даних податкового розрахунку форми №1-ДФ за 4-ий квартал 2014 року. З наданих до перевірки документів (а саме: договорів підряду, податкових накладних, актів приймання виконаних будівельних робот, довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, локальних кошторисів, платіжних доручень, картки рахунку 3771) не вдалося встановити порядок пропускного режиму на будівельні майданчики ТОВ "Кредо Плюс" та документального підтвердження факту проведення інструктажу працівників ТОВ "КЛК Будсервіс" з охорони праці. За даними інформаційних баз даних (ІС "Податковий блок", Єдиний реєстр податкових накладних, АІС "Автомобіль" ДАІ МВС України) контролюючим органом не встановлено наявності у ТОВ "КЛК Будсервіс" виробничих/обслуговуючих приміщень, що необхідні для виконання робіт, а також наявності власного/орендованого обладнання для виконання будівельних операцій, технічного персоналу (власних фахівців або залучених на умовах підряду). З урахуванням наведених обставин відповідач дійшов висновку про відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності (зокрема, будівельних операцій), та як наслідок про фіктивність задекларованих позивачем господарських операцій з ТОВ "КЛК Будсервіс".

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 №10 "Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за №185/24962 та діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи, визначення та загальний порядок складання яких наведено в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. А під "господарською операцією" розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З контексту наведених норм матеріального права та правової позиції Вищого адміністративного суд України (викладена у листі від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11) вбачається, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. У випадку якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

В цьому ж інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України порекомендував з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість з'ясовувати судам, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, аналізуючи наведені норми Кодексу та Закону, Верховний Суд України у тексті своєї постанови від 27 грудня 2015 року у справі №21-1539а15 зазначив, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Враховуючи вищенаведений аналіз правових норм та правові позиції Верховного Суду України і Вищого адміністративного суду України суд вважає, що у межах даного спору слід, зокрема, встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Кредо Плюс" та його контрагентом ТОВ "КЛК Будсервіс", обставини виконання умов договорів субпідряду, ділову мету в їх укладанні, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарських операцій (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

За даними акта перевірки та наявних у матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (сформований станом на 31 березня 2015 року) і довідки органу статистики (сформована станом на 11 листопада 2014 року) впродовж перевіряємого періоду ТОВ "Кредо Плюс" мало право та фактично здійснювало такі види господарської діяльності як виконання електромонтажних робіт, інших спеціалізованих будівельних робіт, для чого позивач отримав ліцензію серії АВ №587931 від Державної архітектурно-будівельної інспекції України (строком дії з 1 липня 2011 року по 1 липня 2016 року).

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що між ТОВ "Кредо Плюс" (в особі генерального директора ОСОБА_1.), як замовником, і ТОВ "КЛК Будсервіс" (в особі директора ОСОБА_2.), як субпідрядником, були укладені однотипні за змістом договори субпідряду, а саме: договір №07КП14-М1 від 03 листопада 2014 року, договір №49КП14-М1 від 03 листопада 2014 року, №58КП14-М1 від 03 листопада 2014 року та договір №77КП14-М від 26 грудня 2014 року.

За умовами цих договорів субпідрядник в межах вказаних договорів взяв на себе зобов'язання на свій ризик власними і залученими силами і засобами виконати:

- електромонтажні роботи (монтаж лотків, монтаж мереж живлення та електроосвітлення, монтаж електрофурнітури, монтаж електрощитового обладнання) на об'єкті - салон з продажу автомобілів "Mitsubishi" та Малярно-рихтувальний комплекс, що знаходиться на території Гірської сільської Ради Бориспільського району Київської області по вул. Бориспільській, 22. Орієнтовна договірна ціна робіт становить 427498,86 грн. (в т.ч. ПДВ - 71249,81 грн.). Строк виконання робіт - впродовж 2-х місяців з дати підписання договору;

- електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи (прокладання КЛ-10 кВ) на об'єкті: "Розважально-торгівельний та оздоровчий центр", що знаходиться за адресою: с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області. Орієнтовна договірна ціна робіт становить 486981,66 грн. (в т.ч. ПДВ - 81163,61 грн.). Строк виконання робіт - впродовж 2-х місяців з дати підписання договору;

- електромонтажні роботи (прокладання КЛ-0,4 кВ, улаштування зовнішнього освітлення фасаду, внутрішні електромонтажні роботи) на об'єкті: "Розважально-торгівельний та оздоровчий центр", що знаходиться за адресою: с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області. Орієнтовна договірна ціна робіт становить 330359,05 грн. (в т.ч. ПДВ - 55059,84 грн.). Строк виконання робіт - впродовж 2-х місяців з дати підписання договору;

- роботи з електропостачання (прокладання КЛ-10 кВ та ПЛ-10 кВ, встановлення ДГУ) на об'єкті: "Складське приміщення", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 17А. Договірна ціна робіт становить 1020000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 170000,00 грн.).

Згідно з п. 1.2 ст. 1, ст. 3, ст. 7, п. 8.1 і 8.2 ст. 8, п. 11.1 ст. 11 цих договорів субпідрядник здає у визначені договорами строки роботи замовнику, а замовник приймає виконані належним чином підрядні роботи та оплачує їх вартість в порядку , передбаченому відповідними договорами.

Субпідрядник постачає на будівельний майданчик необхідне технологічне устаткування та обладнання і техніку у строки, що не суперечить договорам. При цьому, субпідрядник самостійно відповідає за збереження, ризики втрати чи пошкодження матеріальних ресурсів до моменту передачі їх по акту виконаних робіт замовнику.

Субпідрядник залучає для виконання робіт працівників в достатній кількості і необхідної кваліфікації, створює для них необхідні умови праці і відпочинку на будівельному майданчику. Субпідрядник відповідає за поведінку своїх працівників на будівельному майданчику, недопущення порушень ними громадського порядку та чинного законодавства, проживання працівників на будівельному майданчику, дотримання трудової дисципліни, технічних вимог та правил охорони праці.

Здавання-прийняття робіт за договорами здійснюється на підставі актів виконаних робіт (форми №КБ-2в) і довідок про вартість виконаних робіт (форми №КБ-3).

Розрахунки за виконані роботи проводяться після підписання актів форми №КБ-2в та довідок форми №КБ-3.

На підтвердження виконання умов вище вказаних договорів субпідряду позивачем надано суду копії наступних документів: договірних цін; локальних кошторисів; довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми №КБ-3) за листопад і грудень 2014 року; актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) за листопад 2014 року - за №1 від 28 листопада 2014 року на суми 427498,86 грн. (в т.ч. ПДВ - 71249,81 грн.), 486981,66 грн. (в т.ч. ПДВ - 81163,61 грн.), 330359,05 грн. (в т.ч. ПДВ - 55059,84 грн.) та за грудень 2014 року - за №1 від 31 грудня 2014 року на суму 1020000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 170000,00 грн.); податкових накладних з роздруківкою витягу з Єдиного реєстру податкових накладних, сформованої 1 лютого 2016 року на запит ТОВ "Кредо Плюс"; актів прийому-передачі матеріалів; платіжних доручень ТОВ "Кредо Плюс" та виписок банку по особовому рахунку позивача, згідно яких позивач перерахував на користь ТОВ "КЛК Будсервіс" загальну суму коштів у розмірі 960000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) в якості оплати за виконані електромонтажні роботи згідно договорів №58КП14-М1, №07КП14-М, №49КП14-М1; актів звірки взаємних розрахунків, згідно яких станом на 28 лютого 2015 року у ТОВ "Кредо Плюс" обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ "КЛК Будсервіс" на суму 404480,52 грн. по договору №49КП14-М1 від 03 листопада 2014 року та на суму 130359,05 грн. по договору №58КП14-М1 від 03 листопада 2014 року.

Як пояснив представник позивача у відповідному судовому засіданні, ТОВ "КЛК Будсервіс" було залучено ТОВ "Кредо Плюс" в якості субпідрядної організації для виконання окремих видів ремонтно-будівельних робіт на об'єктах замовників позивача.

Додатково на підтвердження наявності економічної доцільності на укладення спірних договорів субпідряду з ТОВ "Кредо Плюс", підтвердження правосуб'єктності контрагента позивач подав до суду наступні документи: копії наказу ТОВ "КЛК Будсервіс" №1-К від 14 лютого 2008 року про призначення ОСОБА_2 на посаду керівника товариства, витягу з ЄДР відносно ТОВ "КЛК Будсервіс" станом на 22 лютого 2016 року, довідки з органу статистики відносно ТОВ "КЛК Будсервіс" станом на 13 жовтня 1014 року, витягу з реєстру платників ПДВ відносно ТОВ "КЛК Будсервіс" станом на 06 листопада 2014 року, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "КЛК Будсервіс", ліцензій серій АЕ за №186614 та №525302, виданих ТОВ "КЛК Будсервіс" на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; копії штатно-посадових списків ТОВ "Кредо Плюс" за листопад і грудень 2014 року; копію договору оренди нежитлових приміщень №4 від 13 листопада 2014 року, укладеного між ТОВ "Ковчег" (як орендодавцем) і ТОВ "Кредо Плюс" (як орендарем) щодо платного строкового користування приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 17А, для зберігання матеріалів і обладнання; копії договорів №07КП14-М від 21 січня 2014 року, №58КП14-М від 08 жовтня 2014 року та №49КП14-М від 17 червня 2014 року, укладених між ТОВ "Кредо Плюс" (як субпідрядником/виконавцем) та замовниками (підрядником ТОВ "Рембудсервіс 2002", замовником ТОВ "Бакалія-Трейд") щодо виконання власними і залученими силами і засобами певних електромонтажних і пусконалагоджувальних робіт на об'єктах, та первинних документів до них.

Дослідивши та проаналізувавши перелічені вище документи надані позивачем суд встановив, що первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ "КЛК Будсервіс" оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Крім того, 22 лютого 2016 в судовому засіданні представник третьої особи - керівник ТОВ "КЛК Будсервіс" ОСОБА_2 в усному порядку підтвердив факт взаємовідносин з позивачем на підставі зазначених договорів субпідряду та виконання підрядних робіт за такими договорами власними і залученими силами.

Згідно даних з ЄДР та з Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua), станом момент укладення спірних договорів субпідряду та виписки податкових накладних на підставі таких договорів, контрагент позивача був зареєстрованим як юридична особа та платник податку на додану вартість.

Також з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ТОВ "Кредо Плюс" на придбання підрядних електромонтажних і пусконалагоджувальних робіт та здійсненням ним господарської діяльності у сфері будівництва.

Посилання відповідача на те, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки позивачем не надано документів на підтвердження якості та відповідності матеріалів і обладнання, що були використанні при здійсненні підрядних робіт на об'єктах будівництва, судом відхиляються як безпідставні, оскільки позивач не являється власником відповідних об'єктів та виконував роботи на них в якості підрядника/субпідрядника, а тому зазначені документи могли бути передані безпосереднім замовникам (ТОВ "Рембудсервіс 2002" і ТОВ "Бакалія-Трейд"), які фінансували будівництво. Також зі змісту актів ТОВ "КЛК Будсервіс" (форма №КБ-2в) вбачається, що останнє виконувало підрядні роботи з використанням матеріалів, що були отримані від ТОВ "Кредо Плюс", а тому документи на підтвердження якості та відповідності матеріалів у нього були відсутні.

Посилання відповідача на недостовірність наведених ТОВ "КЛК Будсервіс" в зазначених актах відомостей про кількість задіяних працівників під час виконання робіт на об'єктах будівництва та відсутність документальних доказів проведення інструктажу з охорони праці та допуску працівників субпідрядника на будівельні майданчики суд також відхиляє, як нормативно та документально необґрунтовані, оскільки: по-перше, в силу п. 15.1 ст. 15 ПК України і ч. 2 ст. 61 Конституції України позивач не несе відповідальності за достовірність здійсненого контрагентом декларування даних щодо нарахування (виплати) доходів найманим фізичних особам за період 4-ий квартал 2014 року; по-друге, згідно ст. 15, 18 Закону України "Про охорону праці" інструктажі та навчання працівників проводяться безпосереднім роботодавцем (тобто, в даному випадку ТОВ "КЛК Будсервіс"), а тому такі документи наявні у такого роботодавця; по-третє, спеціальний режим допуску на будівельні майданчики працівників субпідрядних організацій умовами договорів №07КП14-М від 21 січня 2014 року, №58КП14-М від 08 жовтня 2014 року та №49КП14-М від 17 червня 2014 року не визначений. В свою чергу документальні докази проведення контролюючим органом за місцем податкового обліку ТОВ "КЛК Будсервіс" документальних перевірок останнього з метою з'ясування відомостей про фактичну кількість залучених трудових ресурсів (як то найманих працівників та/або субпідрядних організацій), використане обладнання та устаткування для виконання підрядних робіт на об'єктах, порядок та спосіб виконання таких робіт протягом листопада 2014 року, порядок транспортування/перебування обладнання і працівників на місцях робіт, проведення відповідних інструктажів і навчань, та якими первинними документами це оформлено, відповідач суду не надав.

Також, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своєму листі від 01.11.2011 №1936/11/13-11, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (про що було зазначено).

Надані позивачем документи, на думку суду, повністю підтверджують факти виконання підрядних робіт, їх часткову оплату придбаного товару з подальшим обліком сум кредиторської заборгованості та їх використання у господарській діяльності ТОВ "Кредо Плюс". Під час розгляду справи відповідач не навів суду будь-яких доводів та не надав жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або свідчили б про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків і виключають право на формування витрат та податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум витрат і податку на додану вартість в ціні підрядних робіт, придбаних у ТОВ "КЛК Будсервіс", що були віднесені до складу витрат і податкового кредиту позивача за листопад 2014 року, та як наслідок про протиправність здійснених відповідачем нарахувань сум грошових зобов'язань по податках згідно податкових повідомлень-рішень від 21 липня 2015 року №0002602204 та від 02 жовтня 2015 року №0003732204.

Надаючи правову оцінку твердженням позивача про незаконність проведеної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлені актом від 03 липня 2015 року №276/56-57-22-04-10/34585499 суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, підставою для донарахування відповідачем спірних сум грошових зобов'язань по податку на прибуток і ПДВ були матеріали перевірки позивача, оформлені актом від 03 липня 2015 року №276/56-57-22-04-10/34585499.

З тексту цього акта вбачається, що проведення позапланової виїзної перевірки позивача було здійснено на підставі наказу ДПІ у Святошинському районі від 19.06.2015 №1256 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кредо Плюс" (код ЄДРПОУ 34585499)" та у відповідності до норм пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Дослідивши наявні матеріали справи (в тому числі документи, подані відповідачем 21 березня 2016 року до канцелярії суду на виконання ухвали суду від 24 лютого 2016 року про витребування доказів) суд встановив відсутність документальних доказів, що свідчать про отримання ДПІ у Святошинському районі інформації про факти порушення платником податків (ТОВ "Кредо Плюс") податкового законодавства за наслідками проведених перевірок його контрагентів (ТОВ "КЛК Будсервіс" і ТОВ "Елтехкомп "НВП") або отримання іншої податкової інформації. Також відповідач не підтвердив документально факт направлення на адресу позивача обов'язкового письмового запиту, оформленого у відповідності до норм ст. 73 ПК України.

Враховуючи встановлені у справі обставини суд приходить до висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для призначення та проведення позапланової виїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ "КЛК Будсервіс" за період листопад 2014 року.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає, що висновки відповідача, які містяться в акті перевірки, є нормативно та документально необґрунтованими, а оскаржувані рішення як результат незаконно проведеної перевірки є такими, що складені неправомірно, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Плюс" до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "КЛК Будсервіс", про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 21 липня 2015 року №0002602204 та від 02 жовтня 2015 року №0003732204.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Плюс" (код ЄДРПОУ 34585499) здійснений ним судовий збір у розмірі 8169,27 грн. (вісім тисяч сто шістдесят дев'ять гривень двадцять сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39513550).

Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин