Ухвала

від 03.10.2016 по справі 686/19373/16-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/19373/16-ц

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 жовтня 2016 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Мороз В.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про про виділення частки житлового будинку в натурі із складу спільної часткової власності в окремий об’єкт нерухомого майна, припинення права спільної часткової власності, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

встановила:

30 вересня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про виділення частки житлового будинку в натурі із складу спільної часткової власності в окремий об’єкт нерухомого майна, припинення права спільної часткової власності, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 6 ч.2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги та викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а й мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зокрема, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що із питанням щодо добровільного поділу шляхом виділення належної їй частки житлового будинку та оформленням його в нотаріальному порядку вона звернулась до відповідача письмово та долучила копію письмової пропозиції. Проте доказів того, що відповідачу направлявся лист із пропозицією добровільно врегулювати питання виділення частки житлового будинку, суду не надано. Окрім того, як вбачається із копії письмової пропозиції, вона датована 30.09.2016 року, тобто того самого дня, коли і було подано позовну заяву до суду.

Також, виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Відповідно до роз’яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок», виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання або перепланування будинку він провадиться за наявності на це дозволу виконавчого комітету місцевої ради(ст. 152 ЖК України).

Разом з тим, матеріали позову не містять зазначення доказів, станом на дату подачі позову, що є технічна можливість переобладнання будинку, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Відповідне клопотання не заявлено в позові.

Також, позивач вказує, що між позивачем та відповідачем постійно виникають конфлікти з приводу користування земельною ділянкою, що знаходиться у власності позивача та межує із земельною ділянкою відповідача, а відповідач самовільно зайняла належну їй земельну ділянку, а тому просить усунути перешкоди у користуванні належних їй земельних ділянок, однак доказів здійснення перешкоди до позовної заяви долучено не було.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119,120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, вказану заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 119, 120, 121 ЦПК України, суддя -

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки житлового будинку в натурі із складу спільної часткової власності в окремий об’єкт нерухомого майна, припинення права спільної часткової власності, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз’яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя