Ухвала

від 19.10.2016 по справі 904/8207/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

19.10.16р. Справа № 904/8207/16

За позовом Командитного товариства "Донтехгума і Компанія" (м. Маріуполь, Донецької області)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 81 255 грн. 56 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 01.10.2016)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 41 від 06.09.2016)

СУТЬ СПОРУ:

Командитне товариство "Донтехгума і Компанія" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - відповідач) заборгованість за поставлений товар у загальному розмірі 81 255 грн. 56 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 57 067 грн. 31 коп. - основний борг;

- 21 133 грн. 00 коп. - інфляційні втрати;

- 3 055 грн. 25 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем в період з 17.09.2014 по 19.11.2014 товару та, відповідно, наявністю боргу у сумі 57 067 грн. 31 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з жовтня 2014 року по липень 2016 року у сумі 21 133 грн. 00 коп. та 3% річних за період прострочення з 07.10.2014 по 14.09.2016 у сумі 3 055 грн. 25 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 05.10.2016.

Від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 61531/16 від 05.10.2016), до якого він долучив платіжне доручення № 3951 від 23.09.2016, яким було погашено суму основного боргу. У клопотанні відповідач просив суд розгляд справи відкласти, у зв'язку з неможливістю його представника прибути у судове засідання.

У судове засідання 05.10.2016 з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засіданні 05.10.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, але судом було враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 05.10.2016 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 19.10.2016, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі, а також задоволенням клопотання відповідача.

Від позивача та відповідача надійшла сумісна заява про затвердження мирової угоди від 19.10.2016 (вх.суду 64534/16 від 19.10.2016), в якій вони просять суд затвердити вказану мирову угоду та припинити провадження у справі № 904/8207/16 відповідно до пункту 7 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. У вказаній заяві сторони також просять суд повернути з державного бюджету судовий збір в сумі 2 058 грн. 85 коп., сплачений під час звернення із позовом до суду.

У судове засідання 19.10.2016 з'явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 19.10.2016 представниками позивача та відповідача було повідомлено, що між сторонами 19.10.2016 укладено мирову угоду по справі.

Так, мирова угода підписана:

- зі сторони позивача - Командитного товариства "Донтехгума і Компанія" - представником ОСОБА_1, повноваження якої підтверджуються довіреністю від 01.10.2016 (а.с.57);

- зі сторони відповідача - Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" мирова угода підписана представником ОСОБА_2, повноваження якої підтверджуються довіреністю № 41 від 06.09.2016, долученою до заяви про затвердження мирової угоди.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні 19.10.2016 підтвердили наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, розглянувши подану заяву про затвердження мирової угоди, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання, заслухавши представників позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Суд виходить із того, що для надання документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські відносини, що виникли за конкретним правочином, укладеним між сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості щодо поставки товару.

Так, згідно з досягнутими між позивачем та відповідачем домовленостями, у період з 17.09.2014 по 19.11.2014 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 128 900 грн. 14 коп. , що підтверджується наступними видатковими накладними:

- видатковою накладною № 676 від 17.09.2014 на суму 44 873 грн. 28 коп. (а.с. 13);

- видатковою накладною № 677 від 17.09.2014 на суму 8 392 грн. 34 коп. (а.с. 15);

- видатковою накладною № 748 від 21.10.2014 на суму 44 166 грн. 72 коп. (а.с. 17);

- видатковою накладною № 784 від 10.11.2014 на суму 4 284 грн. 00 коп. (а.с. 19);

- видатковою накладною № 785 від 10.11.2014 на суму 20 567 грн. 89 коп. (а.с. 21);

- видатковою накладною № 795 від 13.11.2014 на суму 2 832 грн. 60 коп. (а.с. 23);

- видатковою накладною № 806 від 19.11.2014 на суму 3 783 грн. 31 коп. (а.с. 25).

При цьому, статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Обставина, яка пов'язана із поставкою позивачем та отриманням відповідачем товару за вказаними вище первинними бухгалтерськими документами свідчить про укладення між сторонами спору договору у спрощений спосіб, який за своєю правовою природою є договором поставки, а тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, нормами § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України. В силу статті 655 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет (товар) та ціна, які узгоджені сторонами спору у вищевказаних актах приймання-передачі природного газу.

Отже, з урахуванням вищенаведених обставин та норм права, суд відзначає, що між сторонами спору укладено договір поставки у спрощений спосіб, що відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки правочин між сторонами може бути укладений в будь-який спосіб і сторони вільні у виборі форми правочину.

В порушення своїх зобов'язань перед позивачем, відповідач отриманий в період з 17.09.2014 по 19.11.2014 товар у повному обсязі не оплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 57 067 грн. 31 коп.

Так, поставлений в спірний період товар було оплачено наступним чином:

- 14.10.2014 на суму 43 055 грн. 04 коп. (а.с. 27);

- 07.11.2014 на суму 4 284 грн. 00 коп. (а.с. 28);

- 07.11.2014 на суму 24 294 грн. 00 коп. (а.с. 29).

Отже, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості в сумі 57 067 грн. 31 коп. Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з жовтня 2014 року по липень 2016 року у сумі 21 133 грн. 00 коп. та 3% річних за період прострочення з 07.10.2014 по 14.09.2016 у сумі 3 055 грн. 25 коп. Вказане і є причиною спору.

В процесі розгляду справи, відповідач погасив основний борг перед позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 3951 від 23.09.2016 на суму 57 067 грн. 30 коп. (а.с. 53).

Крім того, в процесі розгляду справи судом, від позивача та відповідача надійшла сумісна заява про затвердження мирової угоди від 19.10.2016 (вх.суду 64534/16 від 19.10.2016), в якій вони просять суд затвердити вказану мирову угоду та припинити провадження у справі № 904/8207/16 відповідно до пункту 7 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.10.2016 представниками позивача та відповідача також було повідомлено, що між сторонами 19.10.2016 укладено мирову угоду по справі.

Так, статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

У відповідності до положень вказаної статті, між позивачем та відповідачем 19.10.2016 було укладено мирову угоду по справі, яку позивач та відповідач просять суд затвердити та припинити провадження у справі.

Частиною 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок господарського суду, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін, роз'яснити сторонам наслідки відповідних процесуальних дій та перевірити, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Так, судом встановлено, що умови укладеної між сторонами мирової угоди від 19.10.2016 стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмета спору, ця угода не суперечить чинному законодавству України, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Мирова угода від 19.10.2016 укладена у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством, а тому підлягає прийняттю та затвердженню господарським судом.

Судом встановлено, що мирова угода підписана:

- зі сторони позивача - Командитного товариства "Донтехгума і Компанія" - представником ОСОБА_1, повноваження якої підтверджуються довіреністю від 01.10.2016 (а.с.57);

- зі сторони відповідача - Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" мирова угода підписана представником ОСОБА_2, повноваження якої підтверджуються довіреністю № 41 від 06.09.2016, долученою до заяви про затвердження мирової угоди.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні 19.10.2016 підтвердили наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, про що судом і було роз'яснено сторонам у судовому засіданні 19.10.2016.

Представниками сторін у судовому засіданні 19.10.2016 було наголошено, що наслідки вказаних дій, визначені Господарським процесуальним кодексом України, їм відомі та зрозумілі.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Також судом доводиться до відома сторін, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала господарського суду, якою затверджено мирову угоду, є виконавчим документом і у випадку невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю мирову угоду.

Від позивача та відповідача надійшла сумісна заява (вх.суду 64534/16 від 19.10.2016), в якій вони, зокрема, просять суд повернути з державного бюджету судовий збір в сумі 2 058 грн. 85 коп., сплачений під час звернення із позовом до суду.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1 378 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (206 700 грн. 00 коп.).

Ціна позову становить 81 255 грн. 56 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову мала складати 1 378 грн. 00 коп. (1 розмір мінімальної заробітної плати).

При цьому, відповідно до платіжного доручення № 744 від 08.07.2016 позивачем було сплачено 2 058 грн. 85 коп. судового збору, отже, сума надмірно сплаченого судового збору складає 680 грн. 85 коп.

В той же час, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, а також надходження заяви позивача щодо повернення йому судового збору, суд вважає за доцільне в порядку визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернути позивачу суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2 058 грн. 85 коп., оскільки провадження у справі припиняється з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу, а також враховуючи факт переплати судового збору позивачем під час звернення із позовом до суду на 680 грн. 85 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтею 78, пунктами 4, 7 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Затвердити мирову угоду , укладену між Командитним товариством "Донтехгума і Компанія" та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" у справі № 904/8207/16 наступного змісту:

"ОСОБА_3

м. Дніпро "19" жовтня 2016 року

Командитне товариство "Донтехгума і Компанія" (далі - позивач) в особі представника ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності №б/н від 01.10.2016, з одного боку, та Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - відповідач) в особі представника ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності № 41 від 06.09.2016, з іншого боку, з метою врегулювання спору по справі № 904/8207/16, досягли згоди про наступне:

1. Позивач відмовляється від позовних вимог в частині:

1.1. стягнення суми основного боргу в розмірі 57 067 грн. 31 коп, 3% річних - 3 055 грн. 25 коп.

1.2. від частини інфляційних збитків у розмірі 17 070 грн. 22 коп.,

Наслідки відмови від позову в цій частині позивачу відомі та зрозумілі.

2. Відповідач зобов'язується сплатити залишок інфляційних збитків, а саме 4 062 грн. 78 коп., в термін не пізніше 10 робочих днів з моменту затвердження мирової угоди.

3. Ухвала господарського суду Дніпропетровської області про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом, згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження".

4. У разі несплати відповідачем інфляційних збитків, в терміни, зазначені в пункті 2 цієї мирової угоди, позивач має право направити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про затвердження даної мирової угоди до виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з відповідача суми в розмірі, вказаному в пункті 2 цієї мирової угоди за вирахуванням здійснених відповідачем платежів за цією мировою угодою, про що позивач вказує у заяві про відкриття виконавчого провадження.

5. Про зміну банківських та будь-яких інших реквізитів сторони зобов'язані повідомляти одна одну письмово не пізніше 10 днів з дня відповідної зміни.

6. Сторони підтверджують, що при укладанні цієї угоди не порушені права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

7. Ця мирова угода укладена у трьох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному - для кожної сторони, та один примірник - для суду.

8. Ця мирова угода вважається укладеною та є чинною з моменту її затвердження господарським судом.

Підписи та реквізити сторін:

Командитне товариство Приватне акціонерне товариство

"Донтехгума і Компанія" "Дніпропетровський тепловозоремонтний

87500, Донецька область, м. Маріуполь, завод"

вул. Казанцева, буд. 7-Б, оф. 66/1, 49038, м. Дніпропетровськ,

ЄДРПОУ 00152342, вул. Академіка Белелюбського, б.7,

п/р 26000000000546 філія ПАТ "Державний ЄДРПОУ 00659101

Експортно-Імпортний банк України"

м. Маріуполь, МФО 322313

Представник Представник

___(підпис)___ ОСОБА_1 ____(підпис, печатка)___ ОСОБА_2"

2. Провадження у справі № 904/8207/16 за позовом Командитного товариства "Донтехгума і Компанія" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 81 255 грн. 56 коп. - припинити.

3. У разі затримки перерахування грошових коштів, згідно з визначеними у пункті 2 ОСОБА_3 угоди терміну та розмірі, у відповідності до вимог статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", ухвала господарського суду про затвердження цієї ОСОБА_3 угоди вважатиметься виконавчим документом та у розумінні пункту 2 частини 2 статті 3 цього Закону підлягатиме виконанню державною виконавчою службою по стягненню заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" в примусовому порядку.

Дана ухвала набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 19.10.2016.

Стягувачем за цією ухвалою є Командитне товариство "Донтехгума і Компанія" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Казанцева, будинок 7-Б, офіс 66/1; ідентифікаційний код 00152342), а боржником є Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вулиця Академіка Белелюбського, будинок 7; ідентифікаційний код 00659101).

Повернути з Державного бюджету України на користь Командитного товариства "Донтехгума і Компанія" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Казанцева, будинок 7-Б, офіс 66/1; ідентифікаційний код 00152342) судовий збір у сумі 2 058 (дві тисячі п'ятдесят вісім) грн. 85 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 744 від 08.07.2016, оригінал якого повернути Командитному товариству "Донтехгума і Компанія".

Ухвала господарського суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_4