Рішення

від 03.05.2007 по справі 20/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/44

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.05.07 р.                                                                               Справа № 20/44                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянуву відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський Втормет”, м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техенергоремпостачання”, м.Донецьк

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСС", м.Дніпропетровськ

про  стягнення 324345,65 грн.

За участю представників:

від позивача: Борульченко В.М.–дов.

від відповідача-1: Коваленко О.О. - дов.

від відповідача-2: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Дніпропетровський Втормет”, м.Дніпропетровськ, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техенергоремпостачання”, м.Донецьк, про  стягнення 324345,65 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається, зокрема, на договір № 552д/05 від 14.04.06 р. про переведення боргу, згідно із умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСС" (первісний боржник) за згодою позивача (кредитор) перевело борг в сумі 277625,98 грн. на відповідача (Новий боржник).

Ухвалою суду від 10.04.07 р. до участі у справі залучено іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСС", м.Дніпропетровськ.

Відповідачі письмового відзиву на позов суду не надали.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 03.05.07 р. позов не визнав.

Відповідач-2 свого представника до судового засідання не направив.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

14 січня 2005 р. позивачем (Покупець) та відповідачем-2 (Постачальник) укладено договір поставки № 131д/01, згідно із умовами якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець – прийняти та сплатити брухт та відходи чорних металів (п.1 Договору).

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 зазначеного Договору, ціна товару зазначається в специфікаціях, загальна сума договору орієнтовано складає 2500000,00 грн.

Згідно із п.4.1 договору, Покупець сплачує товар протягом 7 банківських днів з моменту надходження товару на підставі акту приймання-передачі.

Відповідно до п.9.1 договору, він діє з моменту підписання до 31.12.05 р.

Пунктом 1 Додаткової угоди № 1 до вищезазначеного договору передбачено, що Покупець здійснює попередню оплату в розмірі вартості партії товару, що підготовлена до відвантаження, протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку Постачальника.

Згідно із п.2 Додаткової угоди № 7, Постачальник зобов'язаний поставити партію Товару Покупцеві на отриману суму попередньої оплати протягом 5 календарних днів з моменту отримання грошових коштів.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди № 1, у випадку невиконання зобов'язання, передбаченого п.2 угоди, Постачальник зобов'язаний повернути Покупцеві суму неотовареної попередньої оплати та сплатити штраф в розмірі 5% від цієї суми протягом 5 днів з моменту порушення зобов'язання.

За результатами виконання договору поставки відповідач-2 заборгував позивачеві 277625,98 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі, платіжних документів, а також актів звірки взаємних розрахунків, підписаних сторонами без зауважень.

14 квітня 2006 р. відповідачем-2 (Первісний боржник), відповідачем-1 (Новий боржник) та позивачем (Кредитор) укладено договір про переведення боргу № 552д/05, згідно із умовами якого Первісний боржник переводить до Нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 277625,98 грн., проти чого Кредитор не заперечує (п.п.2, 3 Договору).

Згідно із п.9 зазначеного договору, Новий боржник повинен розрахуватися з Кредитором шляхом перерахування грошових коштів у сумі, визначеній п.2 договору, до 01.10.06 р.

У зв'язку із невиконанням Новим боржником свого обов'язку за договором про переведення боргу, позивач звернувся до суду із даним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача-1 277625,98 грн. основного боргу, 2452,36 грн. – суму 3% річних, 13706,36 грн. – суму пені, 16854,59 грн. – індекс інфляції, 13706,36 грн. – відсотки за користування чужими коштами, обґрунтовуючи свої вимоги наданими суду копіями вищезазначених договорів, додаткової угоди, актів приймання-передачі, платіжних документів, актів звірки взаємних розрахунків, претензії на адресу відповідача-1.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 03.05.06 р. позов визнав.

Відповідач-2 проти позову не заперечив, відзиву на позовні заяву та витребуваних судом документів не надав, свого представника до судового засіданні не направив.         

        Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

        Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

        Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

         Статтею ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

         Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст.520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Відповідно до ст.525 зазначеного кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.625 зазначеного кодексу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Борг відповідача-2 на користь позивача в сумі 277625,98 грн. підтверджено матеріалами справи.

За згодою сторін даний борг було переведено  на відповідача-1, який мав перерахувати позивачеві вищезазначену суму до 01.10.06 р.

Доказів сплати відповідачем-1 даної суми позивачеві суду не надано.

Обов'язок боржника сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми встановлено  ст.625 Цивільного кодексу України.

За даних обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 277625,98 грн., 3% річних в сумі 2452,36 грн. та індексу інфляції в сумі 16854,59 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача-1 пені в сумі 13706,36 грн. слід відмовити, оскільки договором про переведення боргу не передбачено такого виду відповідальності Нового боржника, що з урахуванням приписів Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” є підставою для відмови у задоволенні зазначених вимог.

Не підлягають задоволенню й позовні вимоги щодо стягнення з відповідача відсотків за користування чужими коштами в сумі 13706,36 грн., оскільки приписи п.6 ст.231 Господарського кодексу України, на які посилається позивач як на правову підставу позову в цій частині, є загальною нормою, якою визначено лише одиницю вимірювання штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань.

У задоволенні позовних вимог стосовно відповідача-2 за даних обставин слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача та відповідача-1 в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

  На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу  України, ст.193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

  Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський Втормет”, м.Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техенергоремпостачання”, м.Донецьк, - задовольнити частково.

 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техенергоремпостачання” (83000, м.Донецьк, вул.Постишева, 105/31; поточний рахунок 26002301612575 у Калінінській філії АКБ „Національний кредит”, МФО 335720, ЄДРПОУ 32757710) на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський Втормет” (49124, м.Дніпропетровськ, вул.Липова, 1, поточний рахунок 2600630133107 в АБ „Кредит-Дніпро”, МФО 305749, ЄДРПОУ 00191454) 277625,98 грн. основного боргу, 2452,36 грн. – суму 3% річних, 16854,59 грн. суму індексу інфляції, 2969,33 грн. держмита, 108,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техенергоремпостачання”, м.Донецьк, - відмовити.

У задоволенні позовних вимог стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСС", м.Дніпропетровськ, - відмовити.

Видати наказ у встановленому законом порядку.

                        Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 03.05.07 р.

                                                         Повний текст рішення підписано 08.05.07 р.

Суддя                                                                                                        

Надруковано 4 примірники: 1- позивачеві; 2 – відповідачам; 1 – у справу