Рішення

від 19.10.2016 по справі 360/1451/16-ц

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 360/1451/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі : головуючої - судді Міланіч А.М.

при секретарі - Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області про скасування рішення сільської ради,

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 17 лютого 2004 року їй належить на праві власності житловий будинок № 102 по вул.Шевченка в с.Луб'янка Бородянського району Київської області і в її будинку була зареєстрована відповідачка ОСОБА_2, яка за рішенням Бородянського районного суду від 29 жовтня 2015 року визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням у вказаному будинку.

Згідно земельно-шнурової книги за даним будинковолодінням закріплена земельна ділянка площею 0,39 га, однак, коли вона вирішила приватизувати вказану ділянку та звернулася з цього приводу до Луб'янської сільської ради, то їй надали копію рішення сільської ради від 19 березня 2015 року, за яким частина її земельної ділянки площею 0,07 га була надана відповідачці ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вважала, що на підставі ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України з переходом права власності на будинок до неї перейшло й право користування земельною ділянкою біля цього будинку в розмірі 0,39 га, а тому рішення про надання відповідачці земельної ділянки винесене неправомірно.

Просила скасувати зазначене рішення Луб'янської сільської ради від 19 березня 2015 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с.Луб'янка по вул.Шевченка, 102.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, викладене підтвердила.

Представник відповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, вважав оспорюване рішення винесеним радою правомірно.

Луб'янська сільська рада свого представника в судове засідання не направила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Вислухавши пояснення позивачки та представника відповідачки, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 17 лютого 2004 року позивачці ОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок № 102 по вул.Шевченка в с.Луб'янка Бородянського району Київської області, де була зареєстрована й відповідачка по справі ОСОБА_2 (після шлюбу - Сірош) В.В., але за рішенням Бородянського районного суду від 29 жовтня 2015 року її було визнано такою, що втратила право користування даним будинком (а.с.7-8,43).

Як вбачається з довідки виконкому Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області від 9 серпня 2016 року, згідно шнурової книги за даним будинковолодінням закріплена земельна ділянка площею 0,39 га (а.с.12).

Рішенням Луб'янської сільської ради від 19 березня 2015 року було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність відповідачці ОСОБА_2 земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с.Луб'янка Бородянського району Київської області по вул.Шевченка, 102 (а.с.41).

Рішенням Луб'янської сільської ради від 24 грудня 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 в с.Луб'янка Бородянського району Київської області по вул.Шевченка, 102-а та передано дану земельну ділянку їй (відповідачці) у власність (а.с.42).

На підставі вказаного рішення сільської ради від 24 грудня 2015 року за ОСОБА_2 19 лютого 2016 року зареєстроване право власності на дану земельну ділянку площею 0,07 га, кадастровий номер 3221084001:01:001:1465, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в с.Луб'янка Бородянського району Київської області, по вул.Шевченка, 102-а (а.с.45-46).

Рішенням Луб'янської сільської ради від 24 грудня 2015 року було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачці ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,18 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,1373 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області по вул.Шевченка, 102 (а.с.20-21).

Відповідно до ч.2 ст.377 ЦК України, в редакції, яка діяла на час придбання позивачкою житлового будинку 17 лютого 2004 року, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до ч.1,2 ст.120 ЗК України, в редакції, яка діяла на той же час, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на

орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Таким чином, суд вважає, що, виходячи з вказаних положень ч.2 ст.377 ЦК України та ч.1,2 ст.120 ЗК України, з придбанням позивачкою житлового будинку, до неї перейшло право користування тією частиною земельної ділянки, на якій він розміщений, та частиною ділянки, яка необхідна для його обслуговування.

Оскільки ст.121 ЗК України передбачено норму безоплатної передачі земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, то суд вважає, що саме таким розміром земельна ділянка необхідна для обслуговування житлового будинку позивачки та перейшла в її користування.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 та 3 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Так як в користування позивачки перейшла земельна ділянка для обслуговування придбаного будинку в розмірі 0,25 га, то суд вважає, що вона має право на приватизацію земельної ділянки в такому ж розмірі.

Відповідно до ч.2 ст..152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що передачею у власність відповідачці земельної ділянки за оспорюваним рішенням порушено її право на отримання у власність частини її земельної ділянки, яка неправомірно виділена відповідачці.

Однак, як встановлено судом, із закріпленої за будинковолодінням позивачки земельної ділянки площею 0,39 га, до неї перейшло право користування земельною ділянкою площею лише 0,25 га, а тому сільська рада, відповідно до наданих їй повноважень, мала повне право розпорядитись іншою частиною даної земельної ділянки, в тому числі і надавши її відповідачці. Крім того, за рішенням Луб'янської сільської ради від 24 грудня 2015 року позивачці надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на дві земельні ділянки загальною площею 0,3173 га, що теж здійснено в межах компетенції сільської ради.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оскільки суду не надано жодних належних та допустимих доказів порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивачки вищезазначеним рішенням сільської ради від 19 березня 2015 року, то підстав для визнання неправомірним вказаного рішення вбачається, а тому суд вважає за необхідне в позові відмовити.

Керуючись ст.116,118,120,121,152,153,155,158 ЗК України, ст.377 ЦК України, ст.10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області про скасування рішення сільської ради відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-суддяОСОБА_4