Рішення

від 19.10.2016 по справі 382/1368/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/1368/15-ц Головуючий у І інстанції Литвин Л. І. Провадження № 22-ц/780/5702/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 19 19.10.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Ігнатченко Н.В.,

при секретарі: Спеней І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 27 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку удаваним в частині покупця, визнання покупцем за договором купівлі-продажу та визнання права власності ,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що вона та відповідач по справі ОСОБА_4 є родичами, а саме, вона є його матір'ю. 28 травня 2004 року нею було придбано за власні кошти старенький житловий будинок, що розташований в с. Засупоївка Яготинського району Київської області по вул. Шевченка, 65. В зв'язку з тим, що вона є громадянкою ОСОБА_5 та на час оформлення договору не мала права на постійне місце проживання на території України, за домовленістю з відповідачем, даний житловий будинок було оформлено на його ім'я. Влітку 2004 року придбаний нею старий будинок було зруйновано та на протязі трьох років побудовано новий, житловою площею 94,90 м.кв. Проте, на даний час їй стало відомо, що відповідач по справі, незважаючи на їхню домовленість, а також те, що новий будинок був побудований нею лише за власні кошти без будь - якої фінансової допомоги відповідача, без її згоди займався оформлення документів на своє ім'я, а саме: в 2005 році отримав державний акт на земельну ділянку, що розташована по вул. Шевченка, 65 в с. Засупоївка Яготинського району Київської області, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; в 2007 році вів новозбудований будинок, 2005 року побудови в експлуатацію, що підтверджується актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 16.05.2007 року. Крім того, має намір звернутися до реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції Київської області для отримання правовстановлюючого документу на новозбудований будинок - свідоцтва про право власності. 28 жовтня 2005 році в зв'язку з тим, що на ім'я відповідача був оформлений договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого по вул. Шевченка,65 в с. Засупоївка Яготинського району Київської області, ОСОБА_4 здійснив приватизацію на своє ім'я прилеглої земельної ділянки, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд . У зв'язку з цим просила визнати договір купівлі - продажу житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Шевченка, 65 в с. Засупоївка Яготинського району Київської області, укладений 28 травня 2004 року, реєстровий номер 1457, удаваним в частині покупця з моменту його укладення, визнати її покупцем по договору купівлі - продажу житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Шевченка, 65 в с. Засупоївка Яготинського району Київської області, укладений 28 травня 2004 року, реєстровий номер 1457, визнати за нею право власності на житловий будинок, 2005 року побудови та господарські будівля та споруди, а саме гараж «Б», убиральню «В», колодязь №1, вигрібну яму № 2, вимощення №І, що розташовані по вул. Шевченка, 65 в с. Засупоївка Яготинського району Київської області та на земельну ділянку, розміром 0,2500 га., кадастровий номер 3225581801:05:003:0001, яка розташована по вул. Шевченка ,65 в с. Засупоївка Яготинського району Київської області та призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 27 липня 2015 року позов задоволено, визнано договір купівлі - продажу житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Шевченка- 65 в с. Засупоївка Яготинського району Київської області, укладений 28 травня 2004 року, реєстровий номер 1457, удаваним в частині покупця з моменту його укладення, визнано ОСОБА_3, покупцем по договору купівлі - продажу житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Шевченка -65 в с. Засупоївка Яготинського району Київської області, укладеного 28 травня 2004 року, реєстровий номер 1457, визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, 2005 року побудови та господарські будівля та споруди, а саме гараж «Б», убиральню «В», колодязь № 1, вигрібну яму № 2, вимощення № І, що розташовані по вул. Шевченка- 65 в с. Засупоївка Яготинського району Київської області, визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку розміром 0,2500 га, кадастровий номер 3225581801:05:003:0001, розташовану по вул. Шевченка-65 в с. Засупоївка Яготинського району Київської області та призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права. Вважає, що в зазначеному рішенні було вирішено питання про право власності на визнання якого претендує і вона, як власниця спільного майна придбаного в період шлюбу з відповідачем. Вважає, що судом під час ухвалення оскаржуваного рішення взагалі не було досліджено оспорювальний правочин.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону, та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому суд вважає, що визнання позову може бути прийнято судом, а позовні вимоги задоволенні.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 28 травня 2004 року між ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_7 - продавцем та ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_4 - покупцем було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований в с. Засупоївка Яготинського району Київської області по вул. Шевченка, 65 (а.с. 5).

Відповідно до п. 1 умов договору продавець в особі представника продав, а покупець в особі представника купив жилий будинок з належними надвірними будівлями та спорудами за №65, що знаходиться по вул. Шевченка в селі Засупоївка, Яготинського району, Київської області.

Відповідно до п. 2 умов договору продаж зазначеного будинку вчиняється за ціною 12037 гривень, які, гроші продавець отримав від покупця повністю до підписання цього договору.

Відповідно до п. 5 умов договору волевиявлення сторін є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін, договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому, дружина покупця згодна з укладенням цього договору.

16 червня 2004 року ОСОБА_4 зареєстрував право власності на вказаний будинок відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (6).

З позовної заяви встановлено, що даний будинок в 2004 році було зруйновано та розпочато будівництво нового будинку.

28 жовтня 2005 року ОСОБА_4 здійснив приватизацію прилеглої земельної ділянки, площею 0, 2500 га яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, споруд відповідно до державного акту серії ЯА №948468 (а.с. 14).

25 травня 2007 року рішенням виконавчого комітету Засупоївської сільської ради Яготинського району Київської області прийнято в експлуатацію житловий будинок в два поверхи з гаражем, колодязь, вбиральню по вулиці Шевченка, 65 в селі Засупоївка Яготинського району Київської області, належні громадянину ОСОБА_4, згідно акта державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 16.05.2007 року (а.с. 8).

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03.09.2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано.

Також рішенням суду встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 05.11.1999 році був зареєстрований шлюб.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позову та приймаючи визнання позову відповідачем, не з'ясував питання чи суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб визнання позову відповідачем.

Як було встановлено в суді апеляційної інстанції відповідач перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_8 придбав спірний будинок, а в подальшому під час перебування в шлюбі на місці старого спірного будинку був побудований новий будинок.

ОСОБА_8 вважає себе співвласником спірного майна, оскільки воно було придбано та побудовано під час перебування в шлюбі з відповідачем.

Отже суд першої інстанції безпідставно прийняв визнання позову відповідачем, вважаючи, що права інших осіб не порушуються та ухвалив рішення про задоволення позову з порушенням вимог ст. 174 ЦПК України.

Крім того судом першої інстанції не досліджувалась жодного доказу на підтвердження доводів позивача про придбання спірного будинку за її кошти, судом першої інстанції взагалі не досліджувались обставини справи щодо укладання удаваного правочину та будівництва нового будинку за кошти позивача.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Відповідно до ч. 2 указаної статті цього Кодексу, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Для визнання правочину удаваним позивачу необхідно надати докази, а суду - встановити ті обставини, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їх дії направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників угоди.

Згідно із п. 25 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" , встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Встановлено, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх доводів щодо придбання спірного будинку та будівництво нового будинку на місці зруйнованого спірного будинку за власні кошти позивача. Крім того позивачем не надано жодного доказу щодо її порушеного права на земельну ділянку за адресою: вул. Шевченка, 65 в селі Засупоївка Яготинського району Київської області.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити з того, що текст договору викладений чітко, однозначно, без можливості його двоякого розуміння. У договорі вказано, що нотаріусом роз'яснено позивачці наслідки укладення даного правочину, статті цивільного Кодексу України, у тому числі ст. 235 цього Кодексу, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме предмету договору, ціни та умови оплати, момент виникнення права власності, права та обов'язки сторін, відповідальність та інші умови. Позивачем ОСОБА_3 в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України не доведено наявність підстав, визначених ст. 235 ЦК України, для визнання оспорюваного правочину удаваним в частині покупця.

На думку колегії суддів, позивачка не довела обставин щодо своєї позовної вимоги про визнання удаваним договору купівлі-продажу житлового будинку від 28 травня 2004 року в частині покупця, а відтак і щодо всіх інших позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 , 309 , 314 , 315 ЦПК України , колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 27 липня 2015 року скасувати та ухвалите нове .

В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку удаваним в частині покупця, визнання покупцем за договором купівлі-продажу та визнання права власності відмовити .

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді:

Головуючий: