Ухвала

від 20.10.2016 по справі 243/8573/16-а

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/243/277/2016

Справа № 243/8573/16-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року Суддя Слов»янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1, вивчивши адміністративний позов ОСОБА_2 до Райгородоцької селищної ОСОБА_3 ОСОБА_3»янського району Донецької області, за участю третіх осіб- Слов»янської районної державної адміністрації Донецької області, Відділу держгеокадастру у ОСОБА_3»янському районі Донецької області, ОСОБА_3»янської міжрайонної Державної СЕС у Донецькій області, Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Донецькій області, Фізична особа - підприємець - ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення Райгородоцької селищної ОСОБА_3 ОСОБА_3»янського району Донецької області № 24/8 -171 від 15 квітня 2003 року, Договору оренди землі №140 від 24 листопада 2004 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду із адміністративним позовом до Райгородоцької селищної ОСОБА_3 ОСОБА_3»янського району Донецької області, за участю третіх осіб- Слов»янської районної державної адміністрації Донецької області, Відділу держгеокадастру у ОСОБА_3»янському районі Донецької області, ОСОБА_3»янської міжрайонної Державної СЕС у Донецькій області, Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Донецькій області, Фізична особа - підприємець - ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення Райгородоцької селищної ОСОБА_3 ОСОБА_3»янського району Донецької області № 24/8 -171 від 15 квітня 2003 року, Договору оренди землі №140 від 24 листопада 2004 року та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов»язати Райгородоцьку селищну ОСОБА_3»янського району Донецької області надати їй в оренду строком на 49 ( сорок дев»ять) років земельну ділянку загальною площею 0,1063 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівль та споруд за адресою - ОСОБА_3»янський район вул. Комунальна, 75.

Суд вважає, що у відкритті провадження за адміністративним позовом необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України його завданням є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний позов є зверненням до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Тільки адміністративний позов, поданий відповідно до правил адміністративного судочинства, може бути підставою для відкриття провадження в адміністративній справі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з наступного.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

При вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а, „б, „в, „г статті12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому необхідно виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Як зазначено в п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК України, статтею 152 ЗК України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, незважаючи на участь у них субєкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що селищна рада має право розпоряджатися землями територіальної громади. При цьому за змістом зазначеної статті селищна рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Із наведеного випливає, що при здійсненні повноважень власника землі селищна рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у пункті 1 частини 1 статті 17 КАС, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.

Як убачається з оскаржуваного рішення, предметом спору є право користування земельною ділянкою, а саме Рішенням Райгородоцької селищної ОСОБА_3 ОСОБА_3»янського району Донецької області № 24/8-171 від 15 квітня 2003 року «Про зміну цільового призначення земельної ділянки» змінено цільове призначення земельної ділянки за адресою м. Слов»янськ вул. Комунальна,77, яка належить ОСОБА_4 та надано додатково в оренду на строк 25 років земельну ділянку по вулиці Комунальній,77 ОСОБА_4 під виробництво декоративних керамічних виробів для домашнього господарства площею 0,0470 га кадастровий номер 1424256200:15:000:0002.

За таких обставин заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому орган місцевого самоврядування у цих відносинах виступає як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень. Прийняття зазначеним органом рішення є етапом реалізації волі власника на розпорядження земельною ділянкою, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Таким чином, у даній конкретній справі відсутнє головне завдання адміністративного судочинства: захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, оскільки існує спір приватноправовий, а не публічно-правовий; спір виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права, ці відносини пов'язані зі здійсненням сторонами цивільних прав на земельну ділянку на засадах рівності.

Тому вирішення питання про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення Райгородоцької селищної ОСОБА_3 ОСОБА_3»янського району Донецької області № 24/8 -171 від 15 квітня 2003 року, Договору оренди землі №140 від 24 листопада 2004 року та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Про такий висновок також свідчить усталена практика Верховного суду України (постанови від 11.11.2014 у справі № 21-493а14, від 09.12.2014 у справі № 21-308а14; від 04.11.2015 у справі № 21-3296а15; від 09.02.2016 у справі № 21-5465а15; від 09.02.2016 у справі № 21-5828а15, від 01.03.2016 у справі № 21-317а15).

Крім того, відповідно до ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 1950 року, яка є джерелом права, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У рішення Європейського суду з прав людини «Цанд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року, зазначено, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, а й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, установлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «всю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, установленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України в даному випадку суд повинен відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі, тому що позивачем заявлено вимоги, які не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись рішенням Європейського суду з прав людини «Цанд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року, ст. ст. 109, 159, 160, 165 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Райгородоцької селищної ОСОБА_3 ОСОБА_3»янського району Донецької області, за участю третіх осіб- Слов»янської районної державної адміністрації Донецької області, Відділу держгеокадастру у ОСОБА_3»янському районі Донецької області, ОСОБА_3»янської міжрайонної Державної СЕС у Донецькій області, Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Донецькій області, Фізична особа - підприємець - ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення Райгородоцької селищної ОСОБА_3 ОСОБА_3»янського району Донецької області № 24/8 -171 від 15 квітня 2003 року, Договору оренди землі №140 від 24 листопада 2004 року та зобовязання вчинити певні дії, -відмовити.

Роз'яснити позивачу, що така справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_3»янський міськрайонний суд Донецької області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Слов»янського

міськрайонного суду ОСОБА_1.