Постанова

від 13.10.2016 по справі 809/1297/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2016 р. Справа № 809/1297/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кишинського М.І.

за участю секретаря судового засідання: Дмитрашко О.М.

позивача: Матійчука Ю.М.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області,

до відповідача: Приватного підприємства "СКОРТ",

про стягнення заборгованості в сумі 30918,27 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "СКОРТ" про стягнення заборгованості в сумі 30918,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення статті 67 Конституції України, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України не сплатив податковий борг в розмірі 30918,27 грн з орендної плати за землю, штрафних санкцій та пені які підлягають стягненню в судовому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове не з'явився, хоча про місце, дату і час проведення судового засідання повідомлявся, проте з незалежних від суду причин поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання». Приписами частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, на підстав частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає дану адміністративну справи за такої явки осіб на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши адміністративний позов, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідач по справі зареєстрований як юридична особа 29.05.2006, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань від 19.09.2016 року, перебуває на податковому обліку у Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідач згідно підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку (орендної плати).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Положеннями пунктів 287.3, 287.4 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 Податкового кодексу України, встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно пункту 10.5 статті 10 Податкового кодексу України зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Судом встановлено, що згідно поданої відповідачем до Коломийської ОДПІ звітної податкової декларації з орендної плати за землю за 2015р. сума, яка підлягає перерахуванню в бюджет за підсумками звітного періоду складає 18848,04 грн. з щомісячною сплатою 1570,66 грн. Відповідачем не сплачено задекларовані ним податкові зобов'язання по платі за землю частково за квітень 2015 року в сумі 1382,77 (187,89 часткова сплата) грн., та повністю за травень -грудень 2015 року у сумі 12565.28 грн. Вказане податкове зобов'язання, що самостійно задеклароване відповідачем, є узгодженим.

Станом на дату подання позову сума податкового боргу відповідача по платі за землю за 2015 рік становить 13948,05 грн.

Згідно поданої відповідачем до Коломийської ОДПІ звітної податкової декларації з орендної плати за землю за 2016 року сума, яка підлягає перерахуванню в бюджет за 2016 рік складає 27009,26 грн. з щомісячною сплатою з січня по липень 2016 року 2250,79 грн. Відповідачем не сплачено задекларовані ним податкові зобов'язання по платі за землю за січень -липень 2016 року у сумі 15755,39 грн.

Станом на дату подання позову сума податкового боргу відповідача по платі за землю за січень-липень 2016 року становить 15755,39 грн.

Коломийською ОДПІ було проведено перевірку, з питань дотримання своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету відповідачем.

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника органу. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 25.01.2016 року № 189/1531-343778316 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати відповідачем самостійно визначеного податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб (а.с.17).

На підставі акту перевірки від 25.01.2016 року № 189/1531-343778316 Коломийською ОДПІ було винесено податкові повідомлення - рішення форми «Ш» № 0000681500 від 03.02.2016 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з сплати штрафних санкцій в сумі 243,58 грн., та № 0000671500 від 03.02.2016 року яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з сплати штрафних санкцій в сумі 842,51 грн.

Загальна сума податкового боргу відповідача з сплати штрафних санкцій становить 1086,09 грн.

Станом на дату подання позову загальна сума податкового боргу відповідача становить 30918,27 грн., з якого 29703,44 грн.- основний платіж, 1086,09 грн.-штрафні санкції, 128,74 грн,-пеня. Дана заборгованість підтверджується виписками з облікової картки платника податку щодо відповідача.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем було надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за № 1432-23 від 02.09.2015 року на суму 6053,37 грн., яка не отримана відповідачем з незалежних від контролюючих причин, а тому вважається врученою належним чином.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми податкового боргу у матеріалах справи відсутні. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "СКОРТ" (код ЄДРПОУ 34378316, 78200, вул. О. Куриласа 12, м. Коломия, Івано-Франківська область,) в дохід місцевого бюджету податковий борг з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівкових коштів, що належить платнику у рахунок погашення податкового боргу у сумі 30 918 (тридцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 27 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 18.10.2016 року.