Ухвала

від 10.10.2016 по справі 753/14876/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 10 жовтня 2016 року апеляційні скарги директора ОСОБА_5 в інтересах Комунального підприємства (далі КП) з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» та Генерального директора ОСОБА_6 в інтересах КП виконавчого органу Київської міської ради «Київського інвестиційного агентства» на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року,

за участь: прокурора представників ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою суду задоволено частково клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_7 та накладено арешт на водний об`єкт, розташований на земельній ділянці площею 1, 8776 га, кадастровий номер 8000000000:90:146:0146, що знаходиться на вулиці Здолбунівська (перетин вул. Тепловодної) у Дарницькому районі м. Києва, яка надана в постійне користування комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради «Київське інвестиційне агентство», із забороною вчиняти будь-які дії щодо знищення або перетворення вищезазначеного майна.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначає, щоклопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту вказаного майна.

Не погоджуючись з ухвалою суду, директор ОСОБА_5 в інтересах КП з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» та Генеральний директор ОСОБА_6 в інтересах КП виконавчого органу Київської міської ради «Київського інвестиційного агентства», кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі.

Зокрема, апеляційні скарги мотивовані тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, оскільки при її прийнятті було неповно досліджено обставини справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, директор ОСОБА_5 в інтересах КП з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» зазначає, що слідчий суддя всупереч вимогам ст. ст. 170, 173 КПК України, накладаючи арешт на майно не вказав, яким саме із критеріїв, зазначених у ч. 2 ст. 167 КПК України, відповідає вказане майно, не взяв до уваги відсутність доказів належності вилученого майна, не перевірив наявності підстав накладення арешту та обмежився лише формальним посиланням на ст. 170 КПК України.

В свою чергу Генеральний директор ОСОБА_6 в інтересах КП виконавчого органу Київської міської ради «Київського інвестиційного агентства» вказує, що в оскаржуваній ухвалі не міститься посилання на процесуальний акт органу досудового розслідування, яким би водойма, на яку накладено арешт, була визнана речовим доказом, надана стороні кримінального провадження або вилучена нею на виконання вимог КПК України, а також не вказано на конкретні критерії ст. 98 КПК України, які дозволять вважати водойму речовим доказом у кримінальному провадженні. Крім того, апелянт звертає увагу, що слідчим суддею було накладено арешт на водний об`єкт, що розташований на земельній ділянці, в той час коли прокурор клопотав про накладення арешту на земельну ділянку. Також зазначає, що процедура відведення зазначеної земельної ділянки та процедура державної реєстрації прав на неї відбулася з дотриманням законодавства України.

Одночасно, автори апеляційних скарг зазначають, що про існування оскаржуваної ухвали вони дізналися лише, відповідно, 26 та 30 серпня 2016 року, оскільки в судове засідання 12 серпня цього ж року їх не викликали.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи кожної апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційних скарг, доданих до них документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність власника майна, доводи апеляційних скарг про своєчасне оскарження ухвали слідчого судді з часу, коли стало відомо про оскаржувану ухвалу, матеріалами провадження не спростовуються, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню відповідно до ст. 3 КПК України.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Досудовим розслідуванням встановлено порушення вимог земельного законодавства при складанні та погодженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки. Так, в матеріалах землеустрою наявні висновки КП «Плесо» та комунальної організації КО «Інститут Генерального плану міста Києва» про відсутність водних об`єктів на вказаній земельній ділянці. Проте перевіркою Державної екологічної інспекції у м. Києві встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться природний водний об`єкт чи/або водойма, який є старичним озером, що передбачає наявність земель водного фонду, умови використання яких обмежено. Наявність природної водойми на протязі тривалого часу підтвердив і Інститут водних проблем та меліорації. Державною інспекцією сільського господарства у м. Києві встановлено, що при складанні та погодженні проекту землеустрою Головним управлінням містобудування та архітектури, головним управлінням Держземагентства у м. Києві та розробником проекту ФОП ОСОБА_12 допущені порушення вимог земельного законодавства.

Клопотання обґрунтоване тим, що виділена у постійне користування земельна ділянка є речовим доказом і її арешт необхідний для досягнення цілей досудового розслідування, а саме: для запобігання її пошкодження або знищення і знищення або перетворення водойми, що знаходиться її території, з метою уникнення конфліктів між активістами, які намагаються зберегти озеро, та потерпілими від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній «Еліта центр».

Оскільки земельна ділянка, на яку прокурор просить накласти арешт, у її володільців не вилучалася, з метою забезпечення арешту КП «Київське інвестиційне агентство» та КП Житлоінвестбуд-УКБ» про розгляд клопотання не повідомлялися.

Проте, як вбачається з матеріалів провадження, 12 травня 2016 року прокурор ОСОБА_7 вже звертався до Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:146:0146, що розташована на вул. Здолбунівській (перетин вул. Тепловозна) у Дарницькому районі м. Києва із забороною розпоряджатися та використовувати дане майно, а саме: продовжувати проводити підготовчі та будь-які інші будівельні роботи.

23 травня 2016 року в судовому засіданні суду першої інстанції прокурор клопотання підтримав та пояснив, що під час проведення досудового розслідування було встановлено, що земельна ділянка була надана комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) «Київське інвестиційне агентство» для громадської та житлової забудови (для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній «Еліта Центр»). Крім того, встановлено, що користувачем земельної ділянки є комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) «Київське інвестиційне агентство». На підставі інвестиційного договору між замовником будівництва комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) «Київське інвестиційне агентство» та інвестором комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд УКБ» та договору підряду укладеного між останнім та ТОВ «БК «Азур груп», розпочалось виконання будівельних робіт по будівництву вище вказаного житлового будинку. Прокурор зазначив, що дозвільна документація на будівництво має місце у повному обсязі, проте при перевірці з точки зору її правильності були встановлені певні розбіжності. Так, на території земельної ділянки розташована водойма, але у дозвільній документації зазначено, що дана водойма не відноситься до природоохоронного об`єкту, однак згідно з листом інституту водних проблем така водойма є старичним озером. Враховуючи те, що з метою усунення вказаних протиріч та встановлення правомірності чи неправомірності проекту землеустрою необхідно призначити експертне дослідження і з метою забезпечення збереження земельної ділянки необхідно накласти арешт та заборону проводити підготовчі будівельні роботи.

В свою чергу, представники комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство» та комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд УК» у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що проект землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства, рішення про видачу земельної ділянки з метою будівництва житлового будинку не скасовані та їх правомірність наразі ніким в судовому порядку не оспорюється. Крім того, відповідно до рішення Київської міської ради затверджено проект прибережних захисних смуг водних об`єктів м. Києва, і водойма розташована на земельній ділянці у даний перелік не внесена. Також, представники зазначили, що прокурором не доведено наявність підстав для такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту та забороною вчиняти певні дії, тим більше з метою доведення або спотворення обставин в межах однієї статті кримінального кодексу, а саме самоправство, про що зазначено у клопотанні, оскільки підготовчі будівельні роботи, проводяться відповідно дозволеної документації, наданої уповноваженими органами, а будівництво не може слугувати підставою для задоволення клопотання.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання вищевказаного прокурора, оскільки воно не містить доказів та обґрунтувань передбачених ст. 170 КПК України.

При цьому, прокурор погодився з такими висновками слідчого судді і вказана ухвала не була оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Однак, 11 серпня 2016 року вищевказаний прокурор повторно звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:146:0146, що розташована на вул. Здолбунівській (перетин вул. Тепловозна) у Дарницькому районі м. Києва із забороною розпоряджатися та використовувати дане майно, а саме: продовжувати проводити підготовчі та будь-які інші будівельні роботи.

В обґрунтування клопотання, прокурор посилається на постанову від 08 серпня 2016 року, про визнання зазначеної у клопотанні земельної ділянки речовим доказом (а.с.58-59).

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року, вищевказане клопотання слідчого задоволено частково, та накладено арешт на водний об`єкт, розташований на земельній ділянці площею 1, 8776 га, кадастровий номер 8000000000:90:146:0146, що знаходиться на вулиці Здолбунівська (перетин вул. Тепловодної) у Дарницькому районі м. Києва, яка надана в постійне користування комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради «Київське інвестиційне агентство», із забороною вчиняти будь-які дії щодо знищення або перетворення вищезазначеного майна.

Разом з тим, відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є, зокрема, і речові докази.

Це означає, що доказами можуть бути лише фактичні дані, отримані в результаті проведення слідчих (розшукових), негласних (розшукових) дій, які передбачені КПК України, і в тому порядку, як це передбачено відповідною процесуальною дією.

У статті 223 КПК викладені загальні умови щодо проведення таких дій (мета, підстави, участь і присутність осіб, інтереси яких можуть бути порушені або обмежені, час і місце їх проведення, участь у проведенні слідчої (розшукової) дії осіб, які їх ініціювали, участь понятих, недопущення проведення слідчих (розшукових) дій після закінчення строків досудового розслідування). Крім того, кримінальним процесуальним законом конкретизована процесуальна форма проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема, огляду, відповідно до ст. 237 КПК України.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Предмети, які можуть бути речовими доказами, зокрема виявляються під час проведення слідчих (розшукових) та слідчих негласних (розшукових) дій - огляду, обшуку та ін. При цьому вони відповідно до вимог ст. 237 КПК України оглядаються, можуть бути сфотографовані. Лише після того як слідчий, прокурор встановлять належність предметів до кримінального провадження, вони складають мотивовану постанову про приєднання предметів до справи як речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України, речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.

Проте, на думку колегії суддів, зазначена процесуальна дія, а саме визнання вказаної у клопотанні земельної ділянки речовим доказом, вчинена з грубим порушенням вищезазначених вимог КПК України, оскільки прокурор, перед винесенням вказаної постанови, не провів жодних слідчих дій, зокрема і огляду зазначеної земельної ділянки та складання відповідного протоколу, що є грубим порученням кримінального процесуального закону.

Дані обставини не була враховані слідчим суддею при прийнятті рішення, а тому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_6 , та вважає їх слушними.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна має бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

Враховуючи викладене, колегії суддів дійшла висновку, що слідчий суддя вирішуючи по суті клопотання слідчого про арешт майна не взяв до уваги, що воно не відповідає вищевказаним вимогам закону.

Зокрема, слідчий суддя не врахував, що клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна, всупереч вимогам чинного процесуального закону, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту речовим доказом, або об`єктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації.

Зважаючи на те, що слідчим не визначені конкретні підстава та мета арешту майна, щодо цього клопотання неможливо встановити, чи входить КП «Житлоінвестбуд-УКБ» за своїм процесуальним статусом до кола осіб, майно яких може бути арештоване у даному випадку, та чи наведені достатні підстави для арешту майна відповідно до визначеної мети такої процесуальної дії.

Крім того, як вбачається з ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Вказана норма закону не була дотримана слідчим суддею, оскільки розгляд клопотання слідчого здійснювався без повідомлення і виклику в судове засідання власника майна.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційні скарги задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні вищезгаданого клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги директора ОСОБА_5 в інтересах Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» та Генерального директора ОСОБА_6 в інтересах КП виконавчого органу Київської міської ради «Київського інвестиційного агентства» на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року, - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року, якою задоволено частково клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_7 та накладено арешт на водний об`єкт, розташований на земельній ділянці площею 1, 8776 га, кадастровий номер 8000000000:90:146:0146, що знаходиться на вулиці Здолбунівська (перетин вул. Тепловодної) у Дарницькому районі м. Києва, яка надана в постійне користування комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради «Київське інвестиційне агентство», із забороною вчиняти будь-які дії щодо знищення або перетворення вищезазначеного майна, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_7 про накладення арешту на земельну ділянку площею 1, 8776 га, кадастровий номер 8000000000:90:146:0146, що знаходиться на вулиці Здолбунівська (перетин вул. Тепловодної) у Дарницькому районі м. Києва, із забороною розпоряджатися та використовувати дане майно -відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/3052/2016 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_13 Доповідач: ОСОБА_1