Постанова

від 28.09.2016 по справі 826/8025/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2016 року 14:23 № 826/8025/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,

за участю сторін:

представника позивача - Фастовець В.В.,

представника відповідача - Мартиненко В.Ю.,

свідка - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Блек Сі» до Головного управління ДФС у м. Києві про протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0152615131, №0172615131, №0162615131 від 22.01.2016 р., -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Блек Сі» до Головного управління ДФС у м. Києві про протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0152615131, №0172615131, №0162615131 від 22.01.2016 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає про незгоду з деякими висновками перевірки та фактами і даними, викладеними в акті, та відповідно податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на їх підставі. При цьому, представник відповідача зазначив, що висновки акта перевірки спростовуються наявними у товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Блек Сі» первинними документами.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

В період 27.11.2015 року по 17.12.2015 року на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст. 77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС у м. Києві про проведення перевірки від 12.11.2015 року та наказу про продовження термінів від 09.12.2015 року №1452, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, на підставі направлень, виданих ГУ ДФС у м. Києві №2547/26-15-22-02-18, №2549/26-15-22-02-18, №2546/26-15-22-02-18, №2550/26-15-22-02-18, №2552/26-15-22-02-18, №2548-26-15-22-02-18 від 24.11.2015 р. проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Блек Сі» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №18/26-15-13-01-02/37392490 від 31.12.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Олсідз Блек Сі»:

-п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.п14.1.231 п.14.1 ст. 14, п.п137.1 ст. 137, п.138.1, п.138.2 ст. 138, пп.138.10.6 п.138.10 ст. 138, пп.139.1.5 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток в сумі 166210 грн., в т.ч. по періодах: 4 квартал 2012 року - 10500 грн, 2013 рік - 155710 грн, та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за 2014 рік в сумі 1042621 грн.;

- п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200, п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в загальній сумі 56280 грн, у т.ч. за грудень 2014 року - 56280 грн;

- пп.14.1.180 п.14.1 ст. 14, пп. «е» пп.164.2.17 п.164.2 та п. 164.5 ст. 164, пп. «а» п.171.2 ст. 171; п.167.1 ст. 167 та пп.168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб в сумі 9438,00 грн. ( в тому числі 2013 р - 4139,75 грн; 2014 р - 5298,25 грн);

- ст. 326 розділу ХVI Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання за ІІ-ІV кв. 2013 р. ІІІ кв. 2014 р. по збору за спеціальне використання води в сумі 1769,48 грн;

- п.328.3 ст. 328 розділу ХVI Податкового кодексу України, встановлено не подання розрахунку по збору за спеціальне використання води за ІІ-ІV кв. 2013 р. ІІІ кв. 2014 р.

На підставі акта перевірки та виявлених в ході перевірки порушень податковим органом видано:

- податкове повідомлення-рішення №0152615131 від 22.01.2016 року, яким позивачу занижено об'єкт оподаткування податку на прибуток з податку на прибуток у розмірі 166210 грн. за основним платежем та 41553,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №0172615131 від 22.01.2016 року, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 56280,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1042621 грн.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення від 22.01.2016 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва. .

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до норми пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, за нормою пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 та діяв до 01.04.2016, тобто був чинним на момент виписки спірних податкових накладних).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтер-ському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків , що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Судом встановлено, що згідно тексту акта перевірки та даних довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 26.12.2012, у період спірних правовідносин основним видом господарської діяльності ТОВ «Грантис» була діяльність зі знесення на будівельному майданчику (43.11). Цей клас включає розбирання або злам будівель і споруд.

З матеріалів справи вбачається, що:

- між ТОВ «Олсідз Блек Сі» (замовник) та ТОВ «НофаЛаб Інтернешнл Лабораторіс Україна) (виконавець) укладено договір №1305НИЛУ про надання послуг, згідно умов якого виконавець зобов'язується в інтересах замовника надавати останньому послуги, а замовник їх сплачувати в повному розмірі. У відповідності до технології взаємодії сторін, викладеній у даному договорі виконавець надає послуги шляхом здійснення наступних видів хімічних аналізів, згідно з вимогами ISO 5555 та ДСТУ 4492:2005, в тому числі, але не обмежуючись: смак, запах, прозорість; вологість та летючі речовини; пероксидне число; кислотне число; фосворовмісні речовини; нерозчинні домішки; йодне число; колірне число; анізидинове число; індекс заломлення; температура спалаху; густина; аналіз на вміст мінеральних речовин; седименти.

Відповідно до додатку №4 до Договору №1305НИЛУ про надання послуг від 13.05.2013 року вартість послуг з 13.05.2013 року по 31.05.2013 року становить суму в національній валюті України, еквіваленту 3000 доларів США на місяць, крім того ПДВ - сума в національній валюті України, еквівалентна 600 доларів США. З 01.06.2013 року по 01.09.2013 року вартість послуг виконавця за цим договором становить суму в національній валюті України, еквівалентну 6000 доларів США на місяць, крім того ПДВ - сума в національній валюті України еквівалентна 1200 доларів США. Вартість Послуг Виконавця прив'язана до умовного щомісячного об'єму поставок рослинної олії в розмірі до 3000 тонн, планових на Термінал в цей період, і є постійною щомісячною ставкою з оплати послуг виконавця в цей період, не залежно від фактичного об'єму, завезеної на термінал рослинної олії.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано -між ТОВ «Олсідз Блек Сі» (замовник) та ТОВ «Др. Бушмеєр Україна» (незалежний Сюрвеєр) укладено договір №1305ДРБУ про надання послуг від 13.05.2013 року, згідно умов якого НС зобов'язується в інтересах замовника надавати останньому послуги, як визначено в п.2.11 даного договору, а замовник їх сплачувати в повному розмірі.

Згідно додатку №2 до Договору №1305ДРБУ про надання послуг від 13.05.2013 року, з 13.05.2013 по 31.05.2013 року вартість послуг НС за цим договором становить суму в національній валюті України, еквівалентну 2000 (дві тисячі) доларів США на місяць, крім того ПДВ - сума в національній валюті України, еквівалента 400 (чотириста) доларів США.

З 01.06.2013 року по 01.09.2013 року вартість послуг НС за цим договором становить суму в національній валюті України, еквівалентну 4000 (чотири тисячі) доларів США на місяць, крім того ПДВ - сума в національній валюті України, еквівалента 800 (чотириста) доларів США. Вартість послуг НС прив'язана до умовного щомісячного об'єму поставок рослинної олії в розмірі до 3000 (три тисячі) тонн, планових на термін в цей період і постійною мінімальною щомісячною ставкою з оплати послуг НС в цей період не залежно від фактичного об'єму, завезеної на термінал олії.

На підтвердження правомірності формування сум витрат і податкового кредиту за вказаними договорами підряду позивач надав суду копії наступних документів:

- актів надання послуг, податкових накладних №38, №46, №47, №9, №16, виписані ТОВ «НофаЛаб Інтернешнл Лабораторіс Україна) на адресу ТОВ «Олсідз Блек Сі», рахунків на оплату, платіжних доручень;

- актів надання послуг на загальну суму 165085,38 грн. (в т.ч. 27514,23 грн), складених ТОВ «Др. Бушмеєр Україна» за результатами виконання робіт згідно договору про надання послуг №1305ДРБУ від 13.05.2013 р.; рахунків на оплату; платіжних доручень.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Відповідач свою позицію обґрунтовує тим, що: основні засоби (термінал, лабораторія тощо), що не введенні в експлуатацію в травні та червні 2013 року, відповідно до наданих документів термінал введених в експлуатацію як цілісний майновий комплекс 30 червня 2013 року, інших об'єктів основних засобів, які б використовувались в якості терміналу, на балансі не значились; господарська діяльність щодо надання послуг перевалки вантажу в травні, червні та серпні 2013 року не здійснюється - відсутній дохід від даного виду діяльності, відсутня реалізація надання послуг перевалки вантажу; в акті виконаних робіт зазначено вид послуги «Лабораторні послуги на визначення якісних показників партії рослинної олії на 3000,0 т», відповідно до наданих первинних документів Товариство не здійснювало перевалку рослинної олії в кількості 3000,0 т; акт виконаних робіт за травень 2013 року складений в червні 2013 року, а саме: 25 червня 2013 року, але відповідно до умов договору № 1305НИЛУ про надання послуг від 13 травня 2013 року п. 9.2. передбачено, що при відсутності взаємних претензій замовник та виконавець підписують акт наданих послуг один раз на місяць, не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним.

Стосовно зазначених обставин, наведених відповідачем в акті перевірки, суд виходить з наступного.

З метою виконання положень ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів», вимог НАССР, 180 та Р08РА (Федерація асоціацій із торгівлі оліями, насінням олійних культур і жирами), які встановлюють обов'язковість здійснення контролю за якістю харчових продуктів, до яких належить рослинні олії, від моменту їх виробництва та протягом усього строку їх обігу, позивач, як оператор об'єкту, а саме: олійноекстракційного заводу виробничої потужності 1700 т/добу насіння соняшнику, 1400 т/добу насіння рапсу, 1200 т добу бобів сої (маслобакове господарство), на якому здійснюється обіг (приймання, зберігання та відвантаження) харчових продуктів (рослинної олії), з метою тиснення контролю за якістю та кількістю харчових продуктів (рослинної олії), що надходять, зберігаються та відвантажуються з Терміналу, уклало договір № 1305НИЛУ про надання послуг від 13 травня 2013 року з ТОВ «НофаЛаб Інтернешнл Лабораторіє Україна» код ЄДРПОУ 37586009) (міжнародною лабораторією, акредитованою та сертифікованою українськими та міжнародними органами акредитації та сертифікації, в тому числі: Р08РА ті . САРТА) та договір № 1305ДРБУ про надання послуг від 13 травня 2013 року з ТОВ «Др. Бушмеєр Україна» (код ЄДРПОУ 37157227) (міжнародним сюрвейєром, акредитованим міжнародними органами акредитації, в тому числі: Р08РА та ОАРТА).

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, з редакції, що діяла на момент введення в експлуатацію Терміналу) прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними кланами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Згідно з п. 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №461, (в редакції, що діяла на момент введення в експлуатацію Терміналу) датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Так, декларація про готовність об'єкта (Терміналу) до експлуатації зареєстрована Інспекцією ДАБК в Одеській області 27 травня 2013 року, а отже, висновки податкового органу в акті щодо відсутності в травні та червні 2013 року у позивача введеного в експлуатацію Терміналу не відповідають дійсності, оскільки даний об'єкт був введений в експлуатацію в травні 2013 року.

При цьому, згідно з даною декларація про готовність об'єкта до експлуатації датою закінчення будівництва об'єкту є 04.05.2013 року.

Крім того, з акта перевірки вбачається, що до перевірки було надано договір перевалки № 132205 від 22.05.2013 року, укладений між позивачем та компанією Allseeds Switzerland S.A., за умовами якого позивач зобов'язувався надати компанії Allseeds Switzerland S.A послуги з перевалки на Терміналі вантажу, а саме олії соняшникової нерафінованої, українського походження, а компанія Allseeds Switzerland S.A зобов'язувалась прийняти такі послуги та сплатити їх вартість. При цьому, Розділом 1 додатку № 1 до Договору перевалки № 132205 від 22.05.2013 року визначено, що лабораторія Терміналу - ТОВ «НофаЛаб Інтернешнл Лабораторіє Україна», яка за умовами договору перевалки № 132205 від 22.05.2013 року, зокрема Розділом 6 Додатку № 1 до договору перевалки № 132205 від 22.05.2013 року, здійснює контроль якості вантажу, що приймається на Терміналі.

На виконання Договору перевалки № 132205 від 22.05.2013 року, укладеного між позивачем та компанією Allseeds Switzerland S.A., з 23.05.2013 року позивачу почав поступати вантаж (олія соняшникова) на Термінал для його перевалки для компанії Allseeds Switzerland S.A., що підтверджується відповідними ТТН та залізничними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

При цьому, загальна кількість вантажу поставленого на Термінал для перевалки за Договором перевалки №132205 від 22.05.2013 року за період з травня 2013 року по липень 2013 року включно становить більше 7 929 т. соняшникової олії, що в сукупності спростовує доводи відповідача, що позивач не здійснював перевалку рослинної олії в кількості 3000 т.

Крім того, доводи податкового органу, що господарська діяльність щодо послуг перевалки вантажу в травні, червні та серпні 2013 року не здійснюється, оскільки відсутній дохід від даного виду діяльності, відсутня реалізація надання послуг перевалки вантажу, спростовується наступним: згідно з п. 6.1. Договору перевалки №132205 від 22.05.2013 року, укладеного між позивачем та компанією Allseeds Switzerland S.A., сплата вартості послуг за даним договором здійснюється в наступному порядку: 85% вартості послуг виконавця, розрахованої виходячи з комплексної ставки, визначеної у п.1 та п. 2. Додатку № 2, та з кількості вантажу клієнта, заявленого останнім для експортного відвантаження, клієнт сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з дня виставлення виконавцем рахунку; Балансові 15% вартості послуг виконавця, розрахованої виходячи з комплексної ставки, визначеної у п. 1. та п. 2. Додатку № 2, та кількості вантажу клієнта, фактично завантаженого на судно, клієнт сплачує протягом 1 (одного) банківського дня з дня закінчення завантаження вантажу на судно, але в будь-якому випадку не пізніше закінчення оформлення судових документів (коносаментів, штурманських розписок, маніфестів).

Тобто умовами Договору перевалки № 132205 від 22.05.2013 року передбачено здійснення оплати за послуги позивача в розмірі 85 % вартості послуг позивача після заявлення вантажу (олії соняшникової) для експортного відвантаження та виставлення рахунку позивачем, а в розмірі 15 % вартості послуг позивача - після фактичного завантаження вантажу на судно.

При цьому, п. 6.2. Договору перевалки № 132205 від 22.05.2013 року, укладеного між позивачем та компанією Allseeds Switzerland S.A., передбачено, що протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня закінчення експортного відвантаження вантажу виконавець надає клієнту оригінали рахунків та акту виконаних робіт, тобто умовами договору перевалки № 132205 від 22.05.2013 року передбачено складання акту виконаних робіт лише після закінчення експортного відвантаження вантажу (рослинної олії).

Враховуючи, що перше експертне відвантаження вантажу компанії Allseeds Switzerland S.A. з Терміналу позивача було здійснено лише 20-22 липня 2013 року, то й підписання акту виконаних робіт за ці послуги з перевалки (акт приймання-передачі наданих послуг від 22.07.2013 року до договору перевалки № 132205 від 22.05.2013 року) та оплата за послуги з перевалки, надані позивачем компанії Allseeds Switzerland S.A., були здійснені після експортного відвантаження вантажу компанії Allseeds Switzerland S.A. з Терміналу позивача.

Стосовно посилання відповідача в акті на те, що акт виконаних робіт за травень 2013 року за договором № 1305НИЛУ про надання послуг від 13.05.2013 року між позивачем та ТОВ «НофаЛаб Інтернешнл Лабораторіс Україна» (код ЄДРПОУ 37586009) був складений 25.06.2013 року, а згідно з п. 9.2. даного договору при відсутності взаємних претензій замовник та виконавець підписують акт наданих послуг один раз на місяць, не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним, то позивач зазначив, що оскільки час складання акту наданих послуг у даному випадку не впливає на результат віднесення сум витрат позивача за договором № 1305НИЛУ про надання послуг від 13.05.2013 року до загальновиробничих витрат позивача, оскільки здійснюється в одному періоді.

Доводи відповідача в акті перевірки про те, що за умовами договору №1305НИЛУ про надання послуг від 13.05.2013 року ТОВ «НофаЛаб Інтернешнл Лабораторіс Україна» має надавати послуги позивачу лише в лабораторії замовника, що є частиною Терміналу, а також на введеному в дію Терміналі, спростовуються умовами Договору №1305НИЛУ про надання послуг від 13.05.2013 року, зокрема п. 4.3. договору передбачено, що «з 13 травня 2013 року і до моменту проведення акредитації Лабораторії Виконавця Виконавець понадає Послуги за даним Договором через свою лабораторію, розташовану в м. Миколаєві».

Також з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ТОВ «Олсідз Блек Сі» на придбання послуг і здійсненням ним основного виду господарської діяльності.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua), станом момент укладення спірних договорів підряду та виписки податкових накладних на підставі таких договорів, всі контрагенти позивача були зареєстрованими як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

З тексту акта перевірки вбачається відсутність факту порушень порядку реєстрації ТОВ «НофаЛаб Інтернешнл Лабораторіс Україна) та ТОВ «Др. Бушмеєр Україна» податкових накладних, по яких позивачем сформований спірний податковий кредит, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача первинних документів (в тому числі належних податкових накладних), фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій з придбання підрядних робіт та зв'язку між фактом придбання робіт і подальшою господарською діяльністю, що в свою чергу є обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.10.2015 у справі № 826/661/14 (№ 21-1539а15).

Суд вважає, що під час судового розгляду відповідач не навів будь-яких переконливих доводів та не надав жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування витрат і податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, з урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток і податку на додану вартість, зменшення від'ємного значення податку та відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Блек Сі» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0152615131, №0172615131, №0162615131 від 22.01.2016 р.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Блек Сі» (код ЄДРПОУ 37392490) понесені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 19599,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов