Рішення

від 12.10.2016 по справі 910/15082/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2016Справа №910/15082/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС ТРОЇЦЬКИЙ"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 10 641, 33 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Богдашкіна С.М. за довіреністю №б/н від 03.06.2016

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС ТРОЇЦЬКИЙ" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10 641, 33 грн., у зв'язку з неналежним виконання договору оренди нежилого приміщення № 22/4-201/403-33Ф від 01.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2016 за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/15082/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2016, зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 14.09.2016 повідомив суд, що не готовий наразі виконати вимоги ухвали суду.

Відповідач у судове засідання 14.09.2016 уповноважених представників не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений галежним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 14.09.2016 відкладено розгляд справи до 12.10.2016, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання сторонами вимог ухвали суду.

Через відділ діловодства суду 12.10.2016 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.10.2016 представник позивача надав суду оригінали документів для огляду у судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач уповноважених представників до судового засідання 12.10.2016 не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 12.10.2016 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС ТРОЇЦЬКИЙ" (далі - позивач) є власником нежилих приміщень №201 та № 403 загальною площею 33 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2, індексний номер 25983808, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 26.08.2014.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС ТРОЇЦЬКИЙ" (далі - позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, орендар) було укладено договір № 22/4-201/403-33Ф оренди нежилого приміщення (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення загальною площею 33 кв.м, надалі приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, на другому та четвертому поверхах, в офісах №201 загальною площею 15 кв.м та № 403 загальною прощею 18 кв.м.

Згідно з пунктом 2.1.1. договору, орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату, передбачену розділом 3 цього договору, а також додатковими угодами, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1.2. договору, орендар зобов'язаний у встановлені строки здійснювати оплату комунальних платежів (електроенергії, опалення, водопостачання, телекомунікаційних послуг, та послуг пов'язаних з утриманням приміщення в належному технічному та санітарному стані) на підставі рахунків-фактур.

Згідно з п.3.1. договору, розмір орендної плати за один місяць становить: 6 875, 00 грн. без ПДВ. Сума ПДВ - 1 375,00 грн. Загальна щомісячна сума до сплати з ПДВ становить 8 250,00 грн., згідно з додатку №2 до цього договору.

Вартість комунальних та експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням приміщення в належному стані, сплачується окремо по рахункам за фактичне їх споживання за кожен місяць з урахуванням площі орендованого приміщення.

23.05.2016 між позивачем і відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої сторони домовились внести зміни до п.п. 1.1. договору, відповідно до якого відповідач почав орендувати у позивача лише одне приміщення, а саме приміщення № 403 загальною площею 18 кв.м. розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Також додатковою угодою було внесено зміни до п. 3.1. договору, відповідно до якого розмір орендної плати зменшився до 4 500,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.3.2. договору, сплата орендної плати, комунальних та інших платежів проводиться орендарем на початковий рахунок орендодавця щомісячно, до 1 (першого) числа місяця, за який здійснюється оплата.

Позивач зауважив, що відповідач своїх обов'язку щодо сплати орендної плати не виконав, в результаті утворилася заборгованість у наступному розмірі:

- за травень 2016 - 9 508, 22 грн.

- за червень 2016 - 205, 68 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині внесення орендної плати, яка передбачені договором, внаслідок чого у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість перед позивачем за період з 02.05.2016 по 01.08.2016 на загальну суму 9 713,90 грн.

Відповідно до п.4.3. договору у разі прострочення оплати орендної плати, комунальних та інших платежів, орендар виплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС ТРОЇЦЬКИЙ" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9 713,90 грн. основного боргу, 854,70 грн. пені, 72,73 грн. 3% річних, у зв'язку з неналежним виконання договору оренди нежилого приміщення № 22/4-201/403-33Ф від 01.04.2016.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України , господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повині виконувати відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525 , 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України , орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо передачі приміщень оренди виконав належним чином, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.04.2016, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати орендних платежів за договором оренди нежилого приміщення № 22/4-201/403-33Ф від 01.04.2016 не здійснив належним чином.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 9 713,90 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС ТРОЇЦЬКИЙ" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9 713,90 грн. основного боргу, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нежилого приміщення № 22/4-201/403-33Ф від 01.04.2016, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС ТРОЇЦЬКИЙ" також просить суд стягнути з відповідача 854,70 грн. пені за період з 02.05.2016 по 01.08.2016, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди нежилого приміщення № 22/4-201/403-33Ф від 01.04.2016.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 4.3. договору, у разі прострочення оплати орендної плати, комунальних та інших платежів, орендар виплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р . зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України , нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У наданому позивачем розрахунку пені судом було виявлено помилки, у зв'язку з чим господарський суд виконав власний розрахунок пені.

За розрахунком суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 844,76 грн. пені за період з 02.05.2016 по 01.08.2016, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди нежилого приміщення № 22/4-201/403-33Ф від 01.04.2016.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС ТРОЇЦЬКИЙ" просить суд також стягнути з відповідача 72,73 грн. трьох відсотків річних за період з 02.05.2016 по 01.08.2016 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди нежилого приміщення № 22/4-201/403-33Ф від 01.04.2016.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України , особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України , що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання станом на 01.08.2016, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України , за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 72,73 грн. трьох відсотків річних за період з 02.05.2016 по 01.08.2016 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди нежилого приміщення № 22/4-201/403-33Ф від 01.04.2016.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС ТРОЇЦЬКИЙ" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України , покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32 , 33 , 44 , 49 , 75 , 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04211, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС ТРОЇЦЬКИЙ" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 66, код ЄДРПОУ 19115547) 9 713 (дев'ять тисяч сімсот тринадцять) грн. 90 коп. основного боргу, 844 (вісімсот сорок чотири) грн. 76 коп. пені, 72 (сімдесят дві) грн. 73 коп. трьох відсотків річних та 1 376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 71 коп. витрат на сплату судового збору. 3. У решті позову відмовити. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. 5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 18.10.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина