ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2016Справа №910/15977/16
До Державного авіаційного медичного центру цивільної авіації України
про стягнення 26067,46 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача Лапа В.П. (за дов.)
від відповідача Троценко Б.Д. (голова комісії з реорганізації)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» до Державного авіаційного медичного центру цивільної авіації України про стягнення за договором № 41-00256/13-К про надання послуг з повірки засобів вимірювальної техніки від 14.02.2013 26067,46 грн., з яких: 13221,60 грн. боргу, 11758,79 грн. інфляційних, 1087,07 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за надані послуги.
Суд своєю ухвалою суду від 31.08.2016 порушив провадження у справі № 910/15977/16.
Відповідач визнав заборгованість на суму 13221,60 грн. та зазначив, що наразі не має можливості погасити борг, оскільки згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 23.09.2013 № 717 «Про реорганізацію державної установи «Державний авіаційний медичний центр цивільної авіації України» розпочато реорганізацію відповідача шляхом приєднання до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, яка продовжується. Голова комісії з реорганізації неодноразово звертався до Міністерства інфраструктури України з проханням закінчити процедуру реорганізації для подальшого вирішення проблеми погашення кредиторської заборгованості. Також відповідач просив суд відмовити у стягненні 11758,79 грн. інфляційних, 1087,07 грн. 3% річних, оскільки вживає всіх заходів для погашення заборгованості.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
14.02.2013 державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (виконавець) та державний авіаційний медичний центр цивільної авіації України (замовник) уклали договір №41-00256/13-К про надання послуг з повірки засобів вимірювальної техніки (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з повірки засобів вимірювальної техніки, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити послуги.
Згідно з п. 3.2. Договору оплата здійснюється замовником протягом 5-ти банківських днів з дати підписання сторонами акту (ів) здачі-приймання послуг.
Позивач надав, а відповідач отримав послуги на загальну суму 13221,60 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання послуг №222452 від 28.10.2013 на суму 6550,44 грн. та №261888 від 02.12.2013 на суму 6671,16 грн..
Відповідач за послуги не сплатив.
Станом на день розгляду справи відповідач 13221,60 грн. боргу не погасив.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 13221,60 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
При цьому, суд зазначає, що відсутність коштів не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та обставиною звільнення сторони від виконання своїх зобов'язань
Згідно з ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446).
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 11758,79 грн. інфляційних та 1087,07 3% річних за період з 09.12.2013 по 17.08.2016.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного авіаційного медичного центру цивільної авіації України (вул. Волинська, 66-А, м. Київ, 03151, код 21604340) на користь державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (вул. Метрологічна, 4, м. Київ, 03143, код 02568182) 13221,60 грн. боргу, 11758,79 грн. інфляційних, 1087,07 грн. 3% річних, 1378,00 грн. судового збору.
Рішення підписано 19.10.2016.
Суддя С. А. Ковтун
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2016 |
Оприлюднено | 25.10.2016 |
Номер документу | 62119063 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ковтун С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні