Рішення

від 29.09.2016 по справі 910/12597/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2016Справа №910/12597/16

За позовомПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк"; До Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефектів медіа солюшнс"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс маркет"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Аутдор"; Простягнення 102 192,91 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Шумейко П.М. - представник за довіреністю від 17.11.2015 № 312-4/2015; Від відповідача 1: не з'явився; Від відповідача 2: не з'явився; Від відповідача 3:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефектів медіа солюшнс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс маркет" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Аутдор" заборгованості з повернення кредиту за кредитним договором від 15.10.2015 № BL16208/2, процентів за користуванням кредитом, а також пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 № 910/12597/16, розгляд якої було призначено на 01.09.2016.

Згідно з ухвалами від 01.09.2016 та 13.09.2016 розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідачів та неподанням витребуваних судом документів.

За клопотанням представника позивача ухвалою від 13.09.2016 судом було продовжено строк вирішення спору у справі.

У судове засідання, призначене на 29.09.2016, з'явився представник позивача, тоді як відповідачі уповноважених представників до суду в черговий раз не направили, хоча належним чином і завчасно повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, вимоги суду за ухвалами у справі № 910/12597/16 не виконали, відзив на позовну заяву не надали, заявлені вимоги не оспорили. Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги обмеженість процесуальних строків вирішення спору та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Як слідує з позовної заяви та пояснень представника Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", позивач просить стягнути нараховані відповідачу суми, посилаючись на недотримання умов кредитного договору в частині повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, дотримання строків виконання грошових зобов'язань.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" в якості позикодавця (по тексту договору - кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефектів медіа солюшнс" в якості позичальника 15.10.2015 року уклали кредитний договір № BL16208/2, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачеві-1 у тимчасове користування на визначений строк грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання зі сплатою 30 % річних для погашення заборгованості перед банком за кредитним договором від 27.10.2014 № BL16208/1 у сумі 88 654,72 грн. з кінцевим терміном повернення не пізніше 01.10.2016, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти, можливі штрафні санкції та винагороди, виконувати інші зобов'язання, передбачені договором.

З аналізу укладеного сторонами письмового правочину слідує, що між ними виникли правовідносини з договору кредиту.

У п.п. 1.2.2 кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни/строки та в розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 01.10.2016. При цьому, терміном/строком погашення кожного місячного платежу за графіком вважається останній робочий день, що передує 01 числу кожного календарного місяця строку погашення кредиту. Протягом якого позичальник зобов'язаний сплатити кредит, а першим днем прострочення сплати суми щомісячного платежу вважається 01 число кожного поточного календарного місяця строку кредитування згідно з графіком погашення кредиту.

За умовами п. 2.1 кредитного договору виконання зобов'язань позичальника забезпечується порукою.

У п.п. 3.1.2 кредитного договору закріплено право позикодавця в відмовити позичальникові в надання кредиту (частково або в повному обсязі) та/або вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит, змінивши при цьому термін/строк повернення кредиту та/або терміни/строки погашення (в сторону зменшення) у разі порушення позичальником умов цього договору та/або настання будь-якої події, що може погіршити фінансовий стан позичальника та/або вплинути на його здатність або бажання виконувати власні зобов'язання за договором.

З наявних у справі фактичних даних судом встановлено, що 16.10.2015 позивач надав відповідачеві у кредит у сумі 88 654,72 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою забезпечення виконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором перед позикодавцем 15.10.2015 було укладено договори поруки з відповідачем-1 (Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліс маркет" № BL16208/2-П4) та відповідачем-2 (Товариством з обмеженою відповідальністю "Ефектів медіа солюшнс" № BL16208/2-П3).

Судом встановлено, що названі договори поруки є ідентичними за своїм змістом та умовами та відрізняються реквізитами поручителів та п. 5.15 договору № BL16208/2-П3, який відсутній у договорі № BL16208/2-П4 і згідно з яким з моменту укладення договору поруки № BL16208/2-П3 припиняється дія договору поруки від 23.04.2015 № BL16208-П3-1.

Відповідно до вказаних договорів відповідач-2 та 3 поручилися перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ефектів медія солюшнс" усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № BL16208/2 від 15.10.2015 в повному обсязі як існуючих на теперішній час, так і тих, що виникнуть у майбутньому. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником (позичальником) в сумі 88 654,72 грн. терміном повернення і сплати всіх сум (кредиту, відсотків, комісій, винагород, пені, штрафу, інших можливих платежів) не пізніше 01.10.2016 і сплатою 30% річних.

У п. 1.4 та п. 1.5 названих договорів закріплено, що відповідальність поручителя і боржника є солідарною і причини невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов'язань за цим договором.

Згідно з п. 2.1 договорів поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем з дати відправлення кредитором йому такої вимоги та/або з дати її вручення поручителю.

Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором на користь кредитора шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості боржника за основним договором відповідно до умов основного договору та/або на рахунки, вказані кредитором.

Відповідно до ст. 4 кожного з договорів поруки договір набирає чинності з дати його укладання та діє до 01.10.2019. Порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку/терміну виконання боржником основного зобов'язання за основним договором не пред'явить вимоги до поручителя.

За твердженнями позивача, відповідач-1 порушив умови кредитного договору і станом на 17.05.2016 його заборгованість склала 102 192,91 грн., з яких них:

- 24 000,00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту з 01.12.2015 по 30.04.2016;

- 60 654,72 грн. - сума дострокового стягнення кредиту;

- 13 732,00 грн. - заборгованість за відсотками з 01.12.2015 по 17.05.2016;

- 3 806,19 грн. - пеня за період з 01.11.2015 по 17.05.2016.

Обов'язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Також відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач, який своєчасно та належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, не подав суду фактичних даних на спростування позовних вимог або ж доказів належного виконання обов'язку щодо внесення орендної плати за спірний період і передачі позивачеві орендованого майна площею 64,0 кв м в установлений договором строк.

08.04.2016 позивач надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю "Ефектів медіа солюшнс", а також Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліс маркет" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Оскар Аутдор" письмові вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором та договорами поруки, зважаючи на прострочення позичальника, заборгованість якого складала 97 545,56 грн. (20 000,00 грн. прострочена заборгованість, 64 654,72 грн. строкова заборгованість, 10 588,91 грн. відсотки, 2 301,93 грн. пеня).

Згідно з приєднаними до позовної заяви додатками, вказані вимоги були отримані відповідачами.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Оскільки обставини несвоєчасної та неповної сплати позичальником кредиту та процентів за договором підтверджуються фактичними обставинами справи, позивач правомірно зажадав від відповідачів дострокового погашення кредиту, сплати відсотків та штрафних санкцій, що відповідає положенням п.п. 3.1.2 кредитного договору та зобов'язанням позичальника, обумовленим у п.п. 3.4.2.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Аналогічні положення містяться і у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, позовні вимоги про стягнення сум заборгованості з кредиту і процентів визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України вказується, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У п.п. 1.3.2 кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитними коштами понад строк (або термін/строки погашення згідно з графіком погашення кредиту), встановлений цим договором, банк має право додатково стягнути пеню, а позичальник, при цьому, зобов'язується її сплатити в наступному розмірі:

- в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом Національного банку України гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті.

Пеня стягується за кожен день прострочення (не включаючи день погашення суми заборгованості), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини порушення відповідачем-1 грошових зобов'язань перед позивачем за кредитним договором та невиконання позичальником та його поручителями вимог банку за письмовими вимогами від 04.04.2016, позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими і такими, що відповідають приписам чинного законодавства та підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.

На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються судом повністю, шляхом солідарного стягнення нарахованих сум з відповідачів, так само як і судові витрати згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-38, 45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефектів медіа солюшнс" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 15-а, нежитлове приміщення № 15, ідентифікаційний код 36186131), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс маркет" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, нежитлове приміщення № 43, ідентифікаційний код 37808811) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Аутдор" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 15-а, нежитлове приміщення № 15, ідентифікаційний код 35692520) на користь Публічного акціонерного товариства "Унівенсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код 21133352) 88 654 (вісімдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 72 коп. боргу з повернення кредиту, 13 732 (тринадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн. відсотків за користування кредитом, 3 806 (три тисячі вісімсот шість) грн. 19 коп. пені та 1 532 (одну тисячу п'ятсот тридцять дві) грн. 89 коп. пені.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 13.10.2016 р.