Рішення

від 17.10.2016 по справі 913/995/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

17 жовтня 2016 року Справа № 913/995/16

Провадження №3/913/995/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Рич», м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 1 059 033 грн. 67 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Краєвська К.П.,

у засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 30.12.2015;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність №01-020-275 від 14.12.2015,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор Рич» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (далі - відповідач) заборгованості в розмірі 548 581,20 грн., 3% річних - 43 445,64 грн. та інфляційні витрати - 467 006,83 грн. відповідно до договору №027/1-1531 від 22.11.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору №027/1-1531 від 22.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Баріком» виконало будівельно-монтажні роботи з будівництва електроповітровідвідної станції для подачі повітря в доменні печі №1,2,3,4,5 та інші роботи по мірі надходження проектно-кошторисної документації на загальну суму 660 088,80 грн., відповідач прийняв роботи, але зобов'язання по оплаті вказаних робот виконав не у повному обсязі у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 548 581,20 грн. Крім того, за порушення строків оплати виконаних робіт позивачем нараховано та заявлено до стягнення: інфляційні нарахування у сумі 467 006,83 грн. та 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 43 445,64 грн.

Позивач також звертає увагу, не те, що 24.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баріком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор Рич» на підставі ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України та статті 195 Господарського кодексу України був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) №2403, за яким ТОВ «Баріком» відступив на користь ТОВ «Вектор Рич» право вимоги до ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» за договором № 27/1-1531 від 22.11.2012, укладеним між ТОВ «Баріком» і ПАТ «АМК» в обсязі і на умовах, що існувало на момент укладення цесії.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Відзивом №026-14ла/15 від 27.07.2015 на позовну заяву, відповідач зазначив наступне.

За період з грудня 2013 року по лютий 2014 року ТОВ «Баріком» були виконані роботи на суму 660 088,80 грн., ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» здійснена оплата на суму 111 507,60 грн.

Крім того, п. 3.3 договору сторони передбачили, що остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи здійснюються після підписання акту робочої комісії та протягом 20 днів після підписання акту здачі об'єкта в експлуатацію.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог не були надані ані акт робочої комісії, ані акт здачі об'єкту в експлуатацію відповідно до п. 3.3 договору. Тобто позивачем не надано доказів обґрунтованості нарахування 3% річних та втрат від інфляції за вказаний в позовній заяві період.

Відповідач також вказує на те, що він не був належним чином повідомлений про заміну кредитора та на підставі ст. 517 Цивільного кодексу України мав право не виконувати свого обов'язку до надання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Щодо вимог позивача про відшкодування витрат на юридичний супровід, відповідач зазначає, що відповідні витрати нічим не підтверджуються та не мають під собою жодного правового підґрунтя.

Крім того, відповідач подав до суду заяву №026-62/3 від 17.10.2016 про розстрочку виконання рішення суду на чотири місяці зі сплатою щомісячно рівними частками, починаючи з листопада 2016 року. В обґрунтування заяви відповідач посилається на скрутне фінансове становище та на проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

22 листопада 2012 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баріком» був укладений договір № 027/1-1531, за яким підрядник зобов'язувався виконати будівельно-монтажні роботи з будівництва електроповітровідвідної станції для подачі повітря в доменні печі №1,2,3,4,5 та інші роботи по мірі надходження проектно-кошторисної документації (а.с. 13-16).

Відповідно до п.1.2 договору замовник зобов'язався прийняти і оплатити прийняті роботи.

Згідно з п.2.1 договору ціна договору складає 3 719 569,20 грн. та визначається на підставі «Розрахунку договірної ціни».

Зміна договірної ціни оформляється шляхом складання та підписання додаткової угоди (п. 2.2 договору).

При розрахунках за виконані роботи вартість експлуатації машин і механізмів, використаних підрядником, оплачуються по машино-годинам за фактично використану техніку, не вище встановлених нормами ДБН-Д2.7-2000, з розцінками за 1 машино-годину попередньо погодженими з замовником (п.2.4 договору).

Відповідно до п.3.1 договору оплата здійснюється замовником в безготівковому порядку в національній валюті України щомісячно відповідно з актами виконаних робіт (ФКБ-2в і ФКБ-3), підписаних сторонами, протягом 10 банківських днів. При розрахунках за виконані роботи вартість матеріалів, що поставляються підрядником, а також вартість механізмів і автотранспорту приймається по узгодженим з замовником цінами. Акт виконаних робіт готує підрядник, здає об'єми виконаних робіт по акту ФКБ-2в замовнику в строк не пізніше 25-го числа звітного місяця.

Розрахунок здійснюється замовником після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків (п.3.2 договору).

Остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи здійснюються після підписання акта робочої комісії і протягом 20 днів після підписання акта здачі об'єкта в експлуатацію. Замовник має право затримати остаточний розрахунок, якщо підрядник в обумовлений цим договором строк не звільнить будівельну площадку від будівельного сміття, невикористаних матеріалів, передані замовником приміщення (п.3.3 договору).

Згідно з п.3.4 договору оплату за виконані роботи замовник здійснює за актами форми КБ-2в з урахуванням фактично виконаних робіт і забезпеченням підрядником норм виробітки. Добові витрати оплачуються робочим за фактичною їх кількістю, підтвердженою службами комбінату.

Відповідно до п.4.1 договору строки виконання робіт: початок - протягом 3-х днів з моменту підписання договору; закінчення - 01.04.2013. Строки виконання робіт можуть змінюватися за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.

Додатковою угодою №2 від 10.05.2013 сторони визначили додатковий обсяг робіт і в передбаченому Розділом 2 договору порядку уклали договірну ціну в розмірі 725 506 грн. 80 коп. (а.с. 18).

Додатковою угодою №3 від 05.07.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 757 089 грн 60 коп. (а.с. 20)

Додатковою угодою №4 від 16.07.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 711 266 грн 40 коп. (а.с. 22).

Додатковою угодою №5 від 02.08.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 784 387 грн 20 коп. (а.с. 24).

Додатковою угодою №6 від 27.08.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 685 069 грн 20 коп. (а.с. 26).

Додатковою угодою №7 від 20.09.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 633 085 грн 20 коп. (а.с. 28).

Додатковою угодою №8 від 29.10.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 742 136 грн 40 коп.

Додатковою угодою №10 від 20.12.2013 сторони продовжили строк дії договору до 01.06.2014 (а.с. 32).

24.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баріком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор Рич» на підставі ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України та статті 195 Господарського кодексу України був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) №2403, за яким ТОВ «Баріком» відступив на користь ТОВ «Вектор Рич» право вимоги до ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» за договором № 27/1-1531 від 22.11.2012, укладеним між ТОВ «Баріком» і ПАТ «АМК» в обсязі і на умовах, що існувало на момент укладення цесії (а.с. 83-84).

На виконання умов договору №027/1-1531 від 22.11.2012 позивачем виконано для відповідача роботи, які останній оплатив частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 548 581 грн 20 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 43 445,64 грн. та інфляційні витрати в сумі 467 006,83 грн., що підтверджено відповідним розрахунком наявним у матеріалах справи.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1 ст.853 ЦК України).

Згідно з ч.4 ст. 882 ЦК України, передача робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно ч.1 ст.854 ЦК України та ч.5 ст.321 ГК України, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.1 договору оплата здійснюється замовником в безготівковому порядку в національній валюті України щомісячно відповідно з актами виконаних робіт (ФКБ-2в і ФКБ-3), підписаних сторонами, протягом 10 банківських днів. При розрахунках за виконані роботи вартість матеріалів, що поставляються підрядником, а також вартість механізмів і автотранспорту приймається по узгодженим з замовником цінами. Акт виконаних робіт готує підрядник, здає об'єми виконаних робіт по акту ФКБ-2в замовнику в строк не пізніше 25-го числа звітного місяця.

Факт виконання робіт позивачем за договором №027/1-1531 від 22.11.2012 підтверджується матеріалами справи, в т.ч. актами приймання виконаних підрядних робіт (а.с.34-40, 49-50, 55-57, 63-64, 69-70, 75) та визнаний відповідачем.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №027/1-1531 від 22.11.2012 в сумі 548 581 грн 20 коп.

Суд не приймає заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву з огляду на наступне.

Згідно умов п.3.1, 3.2, 3.4 та 5.2.7 договору відповідач зобов'язаний оплачувати поточні платежі щомісяця після підписання акту приймання-передачі форми КБ-2в і КБ-3 протягом 10 банківських днів. Позивач заявив до стягнення борг в сумі 548 581,20 грн., не стверджуючи про кінцевий розрахунок за договором, на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в і КБ-3, підписаних сторонами договору без доповнень та зауважень у вказаний період.

Відповідач в своєму відзиві не вказав і не надав доказів того, що по закінченню позивачем підрядних робіт була створена робоча комісія по прийманню об'єкта в експлуатацію, яка зробила негативний висновок і закінчені будівництвом роботи не прийняла від позивача. Приймання об'єкту в експлуатацію (ст.882 ЦК України) - це двосторонні правовідносини договору підряду і при існуванні акту робочої комісії по вводу об'єкту в експлуатацію обов'язок надати такий акт покладається і на замовника, і на підрядника.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати про настання терміну кінцевого розрахунку за вказаним договором і про відсутність у позивача права вимагати поточної оплати виконаних підрядних робіт як то встановлено договором.

Щодо тверджень відповідача про те, що його не було повідомлено про заміну кредитора, у зв'язку з чим, відповідач мав право не виконувати свого обов'язку до надання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, судом не приймається, оскільки відповідно до приписів ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредитору є належним виконанням.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 24.01.2014 по 05.09.2016 в сумі 43 445 грн 64 коп. та інфляційних втрат за період з лютого 2014 року по липень 2016 року в сумі 467 006 грн 83 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, наведений в позовній заяві, судом встановлено, що при розрахунку 3% річних позивачем зроблено деякі арифметичні помилки.

Перерахувавши заявлені до стягнення 3% річних, судом встановлено, що стягненню підлягають 3% річних у сумі 43 418,32 грн. В решті слід відмовити.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення інфляційні витрати у сумі 467 006,83 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача у позовній заяві.

Відносно заяви відповідача №026-62/3 від 17.10.2016 про розстрочку виконання рішення у справі №913/995/16 на 4 місяці зі сплатою щомісячно рівними частками, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, в розумінні наведеної норми, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Згідно з пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що його підприємство знаходиться на території проведення АТО, його діяльність ускладнена численними перешкодами для нормального здійснення господарської діяльності. Так, основним видом діяльності комбінату є доменне виробництво, якому притаманний безперервний процес. Втім, постійні перебої в електропостачанні протягом 2015-2016 років призводили до численних аварійних зупинок доменної печі, що підтверджено документально. Крім цього, значне коливання курсу долару призвело до затримки у розрахунках за відвантажену продукцію іноземними споживачами та за перше півріччя 2016 року відповідач має збитки на суму 3119656 тис. грн., що також підтверджено відповідним звітом.

Як зазначає ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", дія усіх вищенаведених обставин на протязі більше двох років призвели до суттєвого дефіциту обігових коштів, що стало причиною несвоєчасних розрахунків з позивачем за виконані роботи. На думку відповідача, виконання рішення шляхом разового платежу фактично є неможливим.

Суд доходить висновку про те, що фінансовий стан відповідача на даний час у значній мірі перешкоджає повному фактичному виконанню рішення суду у даній справі.

За таких обставин надання розстрочки виконання судового рішення в частині стягнення основної заборгованості, 3% річних та інфляційних витрат надасть можливість реальної сплати грошових коштів частками з певним інтервалом у часі.

З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви відповідача та надання розстрочки виконання рішення суду в частині стягнення основної заборгованості, 3% річних та інфляційних витрат у загальній сумі 1 059 006,35 грн. на чотири місяці, починаючи з листопада 2016 року по лютий 2017 року включно, шляхом визначення до сплати рівної частини боргу по 264 751,59 грн. щомісяця.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі пропорційно задоволеним вимогам на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується заявлених позивачем до стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 8000,00 грн., суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом оправи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

В обґрунтування вимог про стягнення 8000,00 грн. на послуги адвоката позивач не надав разом із позовною заявою ні угоду про надання правової допомоги щодо ведення справи, ні копій доручень, ні доказів щодо оплати послуг адвоката, а також копії свідоцтва адвоката.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 20А, код 05441447, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Рич", 93105, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Красна, 11, код 35389402, заборгованість за договором №027/1-1531 від 22.11.2012 в розмірі 548 581 грн. 20 коп., 3% річних в розмірі 43 418 грн. 32 коп., інфляційні витрати в розмірі 467 006 грн. 83 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 15885 грн. 10 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення основної заборгованості, 3% річних та інфляційних витрат у загальній сумі 1 059 006,35 грн. на чотири місяці, починаючи з листопада 2016 року по лютий 2017 року включно, шляхом визначення до сплати рівної частини боргу по 264 751,59 грн. щомісяця.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2016

Суддя А.В. Секірський