Рішення

від 17.10.2016 по справі 916/2249/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2016 р.Справа № 916/2249/16

За позовом: Дочірнього підприємства "Південь-Курорт-Сервіс";

до відповідача: Приватного підприємства "Ренесанс-7;

про стягнення 290 036,67 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1 - довіреність від 09.08.2016р.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: 18.08.2016р. Дочірнє підприємство "Південь-Курорт-Сервіс" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Ренесанс-7В» , в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 290 036,67 грн ., з яких 288 960,00 грн. основної заборгованості; 981,67 грн. пені; 95,00 грн. 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 4 350,54 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів про надання послуг №06/15 від 16.06.2015р., № 06/15 від 25.06.2015р.; № 06/15 від 14.07.2015р., № 06/15 від 31.07.2015р. та № 06/15 від 14.08.2015р., що в подальшому призвело до виникнення в останнього боргу у сумі, що заявлена до стягнення, та на яку позивачем було нараховано пеню та 3 % річних.

Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову (а.с.50-51), згідно якої останній просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми, заявленої до стягнення (290 036,67 грн.), які знаходяться на рахунку № 26003060035032 в Южному ГРУ „ПриватБанкВ» в м. Білгород-Дністровський.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.2016р. було порушено провадження у справі №916/2249/16 із призначенням її до розгляду в засіданні суду 26.09.2016р.

В судовому засіданні 26.09.2016р. представником позивача було надано письмові пояснення щодо сум, вказаних в актах, з огляду на неспівпадіння ціни по договору (а.с.58-61), згідно яких останній вказує, що оскільки за умовами договорів ціна договору та кількість путівок - планові величини, а вартість наданих послуг складається по факту, виходячи з фактичної кількості днів перебування на оздоровлення, зазначена величина менша договірної, оскільки на неї впливає багато факторів: пізніше запланованої дати заїхала дитина, достроково вибула із закладу, ін.), існує розбіжність між цінами, зазначеними в договорі та акті здачі-прийняття робіт/надання послуг № 1/2015, № 2/2015, № 3/2015, № 1/2015 та № 5/2015р.

Крім того, представником позивача було надано письмові обґрунтування заяви про забезпечення позову (а.с.62-63), згідно яких ДП "Південь-Курорт-Сервіс" вказує, що подання такої заяви було спричинено відсутністю жодної гарантії з боку відповідача щодо погашення існуючої заборгованості чи вирішення спору мирним шляхом.

При цьому зауважує, що оскільки він просить накласти арешт лише на грошові кошти в межах суми позову, його вимоги є співвідносними та адекватними позовним.

Ухвалою суду від 26.09.2016р., з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання вимог ухвали суду, а також у зв'язку із необхідністю додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 17.10.2016р.

У судове засідання 17.10.2016р. з'явився представник позивача, який під час розгляду справи в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач - Приватне підприємство "Ренесанс-7В» в засідання суду не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення на його адресу ухвал суду, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням по вручення поштового відправлення (а.с.54).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Крім того, у засіданні суду 17.10.2016р. у задоволенні клопотання про забезпечення позову було відмовлено з огляду на його необґрунтованість. Вирішуючи зазначене питання, суд виходив з того, що позивачем не додано жодних доказів, що підтверджують те, що невжиття таких заходів унеможливить виконання рішення суду. При цьому суд також врахував, що позивач звернувся до відповідача з претензією та позовом більш ніж через рік після виконання ним договору надання послуг.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як слідує з матеріалів справи, заборгованість Приватного підприємства "Ренесанс-7В» виникла в силу укладених з Дочірнім підприємством "Південь-Курорт-Сервіс" договорів про надання послуг №06/15 від 16.06.2015р. (а.с.12-13), №06/15 від 25.06.2015р. (а.с.16-17); №06/15 від 14.07.2015р. (а.с.20-21), №06/15 від 31.07.2015р. (а.с.24-25) та №06/15 від 14.08.2015р. (а.с.28-29).

Згідно з вимогами вказаних договорів, умови яких є повністю ідентичними, зокрема п.1.1, встановлено, що Виконавець зобов'язується протягом липня 2015р. надати послуги проживання та харчування у ДП „Південь-Курорт-СервісВ» , а Замовник оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 5.1, підпунктів 5.1.1., 5.1.2 та 5.1.3 вказаних договорів, Замовник зобов'язаний своєчасно проводити оплату на умовах цього договору; контролювати надання послуг у строки, встановлені цим договором; організувати доставку дітей до закладу та у зворотному порядку.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договорами виконав належним чином, надавши відповідачу послуги з проживання та харчування дітей, скерованих Замовником, на загальну суму 710 460, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актах здачі-прийняття наданих послуг № 1/2015 (а.с.15), № 2/2015 (а.с.19), № 3/2015 (а.с.23), № 1/2015 (а.с.27) та № 5/2015 (а.с.31), які підписані обома сторонами.

Як встановлено судом, відповідач частково оплатив вартість наданих послуг на суму 421 500,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (а.с.33-42), в результаті чого у нього виникла заборгованість у розмірі 288 960, 00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 18.07.2016р. Дочірнім підприємством "Південь-Курорт-Сервіс" на адресу відповідача було направлено претензію (а.с.43-45), згідно якої позивач просив останнього протягом 7 банківських днів з моменту отримання даної претензії перерахувати суму заборгованості у розмірі 288 960,00 грн.

Вказану претензію було отримано ПП „Ренесанс-7В» 26.07.2016р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.46).

Приймаючи до уваги, що сторонами у договорах не було встановлено строку виконання зобов'язань, з урахуванням того, що вищевказану вимогу відповідачем було отримано 26.07.2016р., суд констатує, що свій обов'язок по сплаті вищезазначеної заборгованості ПП „Ренесанс-7В» повинен був виконати до 04.08.2016р.

Натомість, матеріали справи не містять доказів виконання вищевказаної вимоги.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 288 960,00 грн ., відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Дочірнього підприємства "Південь-Курорт-Сервіс" в цій частині цілком обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у сумі 981,67 грн. суд зазначає наступне.

За змістом ст. 546 ЦК України, неустойка (штраф, пеня) є видом забезпечення зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За приписами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Водночас, згідно п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» , якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як встановлено судом, умовами вищевказаних договорів сторони не обумовили сплату неустойки за порушення зобов'язання, а тому застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені є неправомірним, у зв'язку із чим вимоги позивача про її стягнення є такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних у сумі 95,00 грн. суд вказує наступне.

Згідно частини статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.48), встановив правильність їх нарахування, у зв'язку із чим вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 95 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення судом позову Дочірнього підприємства "Південь-Курорт-Сервіс", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ренесанс-7 (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, селище міського типу Сергіївка, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32989552) на користь Дочірнього підприємства "Південь-Курорт-Сервіс" (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, селище міського типу Сергіївка, вул. Гагаріна, 1а, код ЄДРПОУ 30652504) 288 960 /двісті вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят/ грн. 00 коп. основної заборгованості; 95 /дев'яносто п'ять/ грн. 00 коп. 3 % річних та 4 335 /чотири тисячі триста тридцять п'ять/ грн. 81 коп. судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 жовтня 2016 р.

Суддя Ю.М. Щавинська