Ухвала

від 17.10.2016 по справі 918/752/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" жовтня 2016 р. Справа № 918/752/14

Суддя Андрійчук О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про заміну сторони виконавчого провадження

у справі №918/752/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"

до приватного підприємства "Надія - С.О."

про стягнення 415 421 грн 67 коп.,

За участю представників учасників судового процесу:

від стягувача (заявника): ОСОБА_1, дов. від 30.12.2015 року

від нового кредитора: не з'явився

від боржника: не з'явився

від органу ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Надія - С.О." про стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору закупівлі сировини від 08.08.2013 року № 42-0813, зокрема: 145 232,93 грн основного боргу, 248 348,31 грн неустойки, 9 704,75 грн пені, 3% річних у розмірі 13 795,56 грн та 10 094,47 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.07.2014 року у справі № 918/752/14 (суддя Павленко Є.В.) затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі.

30.09.2016 року на адресу Господарського суду Рівненської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про заміну сторони виконавчого провадження на стадії виконання судового рішення у зв'язку із укладенням між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (первісним стягувачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-Прикарпаття" (правонаступником стягувача) договору про відступлення права вимоги № 19-05/2016/2 від 19.05.2016 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Рівненської області № 01-04/200/2016 від 30.09.2016 року справу передано на повторний авторозподіл у зв'язку з прийняттям Указу Президента України № 21/2016 від 23.01.2016 року "Про переведення суддів", яким суддю Господарського суду Рівненської області Павленка Є.В. переведено на роботу на посаду судді Господарського суду міста Києва.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 30.09.2016 року вказану справу передано на розгляд судді Андрійчук О.В.

Ухвалою суду від 03.10.2016 року справу прийнято до свого провадження суддею Андрійчук О.В.

Ухвалою суду від 03.10.2016 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про заміну сторони виконавчого провадження призначено до розгляду на 17.10.2016 року.

У судове засідання 17.10.2016 року з'явилися представники заявника.

Суд, розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, встановив таке.

З матеріалів справи вбачається, що 24.03.2016 року відділом ДВС Дніпровського районного управління юстиції у місті Київ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50587013 з виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди від 08.07.2014 року, яке не закінчене, що свідчить про підтвердження заінтересованою стороною обставин стадії виконання судового рішення.

Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, в той час як відносини, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, не мають характеру цивільно-правових у розумінні ч. 1 ст. 1 ЦК України, а управненою стороною в цих відносинах виступає не кредитор, а стягувач. Тому зазначена заміна не є можливою. Що ж до заміни сторони на стадії виконання судового рішення, то така заміна можлива не інакше як на підставах та в порядку, визначених ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У питаннях звернення особи до суду із заявою про заміну сторони визначає встановлення обставин правонаступника такої особи, що, в свою чергу, кореспондує до ст. 25 ГПК України, яка виокремлює випадки процесуального правонаступництва на будь-якій стадії судового процесу.

Так, ч. 1ст. 25 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво передбачено у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (ст.ст. 512 і 520 ЦК України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (ст. 514 ЦК України). Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої ст. 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

З положень ст. 25 ГПК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» по суті випливає, що господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу за наявності підтвердження факту правонаступництва відповідними доказами, обов'язок доказування чого лежить на особі, яка звертається до суду з відповідною заявою.

У підтвердження обставин правонаступництва позивача (стягувача) у справі № 918/752/14 заявником надано суду договір відступлення права вимоги від 19.05.2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-Прикарпаття" (новий кредитор).

Згідно з п. 1 договору в порядку на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор уступає, а новий кредитор отримує право вимоги, в тому числі і грошове, яке належить первісному кредитору відповідно до договорів та/або інших документів, укладених між первісним кредитором та його контрагентом-боржником, вказаний у відповідному додатку №1 від 19.05.2016 року до договору, який становить невід'ємну частину договору.

Сторони підтверджують та засвідчують, що відповідно до документів, вказаних в додатку № 1, боржник, має перед первісним кредитором зобов'язання, вказаних в додатку № 1 (п. 1.2. договору).

Додатком № 1 до договору передбачено, що первісний кредитор уступає, а новий кредитор отримує право вимоги, яке належить первісному кредитору, відповідно до договору закупівлі сировини № 42-0813 від 08.08.2013 року, укладеного між первісним кредитором (стягувачем) та Приватним підприємством "Надія - С.О." (боржником), втілене в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 08.07.2014 року № 918/752/14. Сторони підтверджують та засвідчують, що відповідно до документів, вказаних в п. 1 цього договору, боржник має перед первісним кредитором заборгованість у розмірі 153 541,37 грн.

Сторони домовились, що згідно з цим договором новий кредитор отримує замість первісного кредитора право вимоги від боржника сплати грошової суми у розмірі 153 541,37 грн на умовах, встановлених в договорі. До нового кредитора переходять всі права, які забезпечують виконання обов'язків боржника.

Цей додаток № 1 укладений українською мовою у 2 - х автентичних примірниках по одному примірнику для кожної із сторін, та з моменту його підписання є невід’ємною частиною Договору.

Загальна вартість договору становить суму вартості грошових та негрошових зобов'язань боржника за всіма додатками до цього договору (п. 1.3. договору).

За цим договором новий кредитор отримує замість первісного кредитора право вимагати від боржника сплати грошових сум, вказаних в додатку № 1, на умовах, встановлених в даному договорі. До нового кредитора переходять всі права, які забезпечують виконання обов'язків боржника (п. 1.4. договору) .

За п. 1.5. договору первісний кредитор зобов'язується протягом 7 календарних днів з моменту підписання відповідного додатку № 1 , передати новому кредитору оригінали всіх документів, які засвідчують права, що передаються відповідно до положень цього договору. Також первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору й інші документи та інформацію, що має безпосереднє відношення до предмету цього договору. Передача документів оформляється актом приймання-передачі із зазначенням переліку переданих документів.

Договір про відступлення права вимоги набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2018 року (4.1.,4.2. договору).

Відповідно до рішення Європейського суду у справі В«Агрокомплекс проти УкраїниВ» від 06.10.2011 року існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для В«законного сподіванняВ» на виплату такої заборгованості і становить В«майноВ» цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу (В«Бурдов проти РосіїВ» та інші справи, зазначені в цій).

За ч. 1 ст. 318 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Судом встановлено, що заборони щодо заміни кредитора ні договором закупівлі, ні чинним законодавством, зокрема ст. 515 ЦК України, немає, правочин щодо заміни кредитора вчинений у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникли зобов'язання.

За ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Боржника повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить цінний лист з описом вкладення від 15.06.2016 року.

Зважаючи на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою, наслідком чого є заміна позивача його правонаступником в межах справи № 918/752/14 на стадії виконання судового рішення.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 25, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

2. Замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (01133, м.Київ, вул. Л. Первомайського, 9, офіс 33, ідентифікаційний код 32873692), яке відкрите відповідно до постанови відділу ДВС Дніпровського районного управління юстиції у місті Київ від 24.03.2016 року (ВП № 50587013) на підставі ухвали Господарського суду Рівненської області № 918/752/14 від 08.07.2014 року, на Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ - Прикарпаття» (вул. Галицька, буд. 93, м. Тисмениця, Івано - Франківська область, 77400, код ЄДРПОУ 32573828).

3. Вказану ухвалу вважати невід’ємною частиною ухвали Господарського суду Рівненської області від 08.07.2014 року у справі № 918/752/14.

4. Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя Андрійчук О.В.