Рішення

від 20.10.2016 по справі 925/974/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2016 р. Справа № 925/974/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36

до громадської організації «Суспільна ініціатива «Живи в Черкасах», АДРЕСА_1

про стягнення 13 193,68 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до громадської організації «Суспільна ініціатива «Живи в Черкасах» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди об'єкта нерухомості від 06.08.2015р. №1932 в розмірі 13 193,68 грн. заборгованості та санкцій, в тому числі:

12 150,22 грн. основного боргу,

1 043,46 грн. пені

та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Подано витребувані документи, в тому числі витяг з ЄДР на відповідача.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання вдруге не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 22.08.2016р. про порушення провадження у справі повернулась до суду з відміткою працівника пошти - «невірна адреса».

Вивченням судом довідки з ЄДР та тексту договору з'ясовано, що адреса відповідача АДРЕСА_1 відповідає реєстрації засновника відповідача в ЄДР та адресі відповідача, вказаній в договорі.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання суду доказів про внесення плати, мотивованих заперечень на позов чи доказів про об'єктивну неможливість заперечити вимоги позивача.

В судовому засіданні представник позивача надав суду докази направлення відповідачу документів на адресу, зазначену у витязі з ЄДР.

На запитання головуючого представник позивача заявив:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено такі взаємовідносини сторін:

06.08.2015р. між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (Орендодавцем - Позивач по справі), в особі заступника директора департаменту ОСОБА_2, що діє на підставі Положення про департамент економіки та розвитку, та громадською організацією «Суспільна ініціатива «Живи в Черкасах» (Орендарем - Відповідач по справі), в особі голови ради ГО Проскурні ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, було укладено договір оренди об'єкта нерухомості №1932 (Далі - Договір, а.с. 8-11), за умовами якого у порядку та на умовах, визначених договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - Об'єкт), що належить до міської комунальної власності на підставі договору дарування від 25.11.2011р. (п. 1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору характеристика Об'єкта:

1.2.1. вид - нежитлові приміщення;

1.2.2. адреса (місцезнаходження): м. Черкаси, вул. Благовісна, 170;

1.2.3. загальна площа - 540,90 кв.м., згідно з планом (Додаток №1 до договору);

1.2.4. вартість Об'єкта - 545900 грн. (без ПДВ) станом на 28.07.2015р.

Відповідно до п. 2.1. Договору об'єкт передається Орендарю для здійснення діяльності громадської організації.

Відповідно до п. 4.1 Договору договір оренди укладено на термін з 10.08.2015р. по 31.07.2018р. і вступає в дію з дати приймання Об'єкта за Актом приймання-передачі.

Акт приймання-передачі підписано 06.08.2015р. (а.с. 10 зворот).

Відповідно до п.п. 5.1.-5.2. Договору розмір орендної плати за перший місяць оренди за результатами конкурсу на право укладення договору оренди об'єкту міської комунальної власності становить 2559,14 грн. (з ПДВ) (а.с. 11). Орендна плата встановлюється з розрахунку на один місяць.

Відповідно до п. 5.3. Договору встановлена договором орендна плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Державною службою статистики України.

Відповідно до п. 5.5. Договору встановлена орендна плата перераховується щомісячно до 20 числа місяця, за який проводиться розрахунок. В платіжних документах чітко вказується період, за який проводиться оплата, та номер договору.

20.07.2016р. між Орендарем та Орендодавцем підписано Угоду про припинення дії договору оренди від 06.08.2015р. №1932 за погодженням сторін згідно п. 10.6 Договору (а.с. 12).

Заборгованість відповідача по орендній платі складає 12 884,71 грн., що є предметом спору. Борг мав бути погашений до 31.07.2016р. Суд вважає, що строк оплати настав.

Відповідачем за вказаний період розрахунки не проводились.

Невиконання відповідачем умов договору, непогашення орендної плати стали причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягненням боргу та санкцій.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку послуг та орендних відносин.

Правові основи діяльності міської ради як органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу врегульовані положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Правові основи діяльності відповідача врегульовані положеннями Конституції України, нормами Цивільного кодексу та Господарського кодексу України.

Відносини між сторонами слід розцінювати як відносини з оренди об'єкта нерухомості, що врегульовано вимогами гл. 58 Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Суд вважає, що сторонами Договору оренди об'єкта нерухомості від 06.08.2015р. №1932 досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Спору в цій частині немає.

20.07.2016р. за згодою сторін договір оренди об'єкта нерухомості від 06.08.2015р. №1932 було припинено (а.с. 12).

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку - є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування об'єктом незалежно від результату господарської діяльності.

Розмір орендної плати, яку був зобов'язаний сплачувати відповідач, змінювався на протязі дії договору у зв'язку з індексацією, що передбачено умовами договору. Договором не передбачено отримання окремої згоди відповідача на таку зміну розміру орендної плати, що відповідає приписам ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо внесення орендної плати за оренду об'єкта нерухомості на умовах договору за період з січня 2016р. по 20 липня 2016р. (включно) в сумі 12 150,22 грн. (а.с. 16).

Наявність заборгованості по грошовому зобов'язанню відповідача підтверджується поданими документами в справу.

Відповідач не спростував належними доказами вимоги позивача та не надав доказів погашення боргу перед позивачем в повному обсязі по оренді об'єкта нерухомості.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України.

Заборгованість по оренді об'єкта нерухомості на умовах договору за період з січня по 20 липня 2016р. (включно) в сумі 12150,22 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 9.2. Договору за порушення строків внесення орендної плати, встановлених в п. 5.5 Договору, Орендарем сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день несплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня сплачується в 10-денний термін від дня нарахування.

У відповідності до п. 9.2. Договору та положень ст.ст. 546, 549-552 Цивільного кодексу України позивач нараховує відповідачу 1 043,46 грн. пені за період прострочення з серпня 2015р. по липень 2016р. включно з мотивів прострочення оплати по наявному грошовому зобов'язанню.

Розрахунок санкцій перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга:Еліт Закон» з урахуванням розміру боргу, строку прострочення, облікової ставки НБУ за період прострочення, часткової сплати пені. Розрахунок вимоги виконано невірно. 588,07 грн. пені підлягає стягненню на користь позивача. В решті вимоги відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечити вимоги.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1378,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з громадської організації «Суспільна ініціатива «Живи в Черкасах», АДРЕСА_1, (юридична адреса: м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 170), код ЄДРПОУ 38430044, номер рахунку в банку невідомий

на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 33457208, номер рахунку в банку невідомий

12150,22 грн. заборгованості, 588,07 грн. пені та 1 378,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 20.10.2016р.

Суддя Г.М. Скиба