Постанова

від 18.10.2016 по справі 904/7183/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2016 року Справа № 904/7183/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання: Крицька Я.Б.,

за участю сторін:

від відповідача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 30.09.2016 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2016 р. у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МК Паторжинський", м.Дніпро

до публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал", м.Донецьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 № 42 публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" у м.Дніпро

про визнання недійсними договорів іпотеки, відновлення права власності та витребування майна з незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2016 р. у даній справі (суддя Ярошенко В.І.) у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" про відстрочення сплати судового збору відмовлено; повернуто заяву (позовну заяву) товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" про вступ у справу в якості третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору і додані до неї документи без розгляду.

Згадана ухвала обґрунтована посиланням на те, що товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що відповідно до п.4 ст.63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду. Позивач не надав жодних належних доказів в підтвердження тих обставин, що його майновий стан утруднює оплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Не погодившись з даною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу господарського суду скасувати.

Скаржник вважає, що господарський суд не надав можливості заявнику навіть уточнити, якими ж саме документами необхідно підтверджувати тяжкий фінансовий стан.

На думку скаржника, тяжкий фінансовий стан товариства підтверджується відсутністю коштів в достатній кількості на рахунках; заборгованістю заявника третім особам, з одного боку, та наявністю заборгованості третіх осіб перед заявником; відсутністю ліквідних активів; відсутністю нерухомого майна, транспорту, тощо.

Відзиву на апеляційну скаргу іншими учасниками провадження у справі не надано.

Скаржник, позивач та третя особа не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням у відрядженні його представника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

У пункті 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки, наведені в клопотанні обставини не перешкоджали скаржнику забезпечити явку іншого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні. Неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

У серпні 2015 р. товариство з обмеженою відповідальністю "МК Паторжинський" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 № 42 публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал", в якому просило: визнати недійсними договори іпотеки № 17/2008-И-1 від 13.06.2013 та № 17/2008-И-2 від 14.06.2013 р., укладені між публічним акціонерним товариством "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" та товариством з обмеженою відповідальністю "МК Паторжинський"; відновити право власності позивача на наступне майно: домоволодіння, розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, будинок № 18; домоволодіння, розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, будинок № 20; земельну ділянку площею 0,0603 га, кадастровий номер 1210100000:03:298:0008 за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 18; земельну ділянку площею 0,0944 га, кадастровий номер 1210100000:03:298:0063 за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 20; витребувати вказане майно з незаконного володіння відповідача на користь позивача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2016 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 р., позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2016 р. зазначені постанова та рішення скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Під час нового розгляду, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Колос" звернулося до господарського суду з заявою (позовною заявою), в якій просило суд залучити його у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на боці позивача та визнати недійсним договори іпотеки № 17/2008-И-1 від 13.06.2013 р. та №17/2008-И-2 від 14.06.2013 р.

Статтею 26 ГПК України передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Відповідно до п.1.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.

Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54-57 ГПК, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 ГПК). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61-63 ГПК. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 названого Кодексу. Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Згідно п.3 ч.1 ст.63 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір", що набрав чинності 01.11.2011 р.

Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат (ст.1 Закону України "Про судовий збір").

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За подання заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах (ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" з січня 2016 р. встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1378,00 грн.

За п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить одну мінімальну заробітну плату.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Водночас, у поданому клопотанні заявник просив відстрочити або розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

Зазначене клопотання мотивовано посиланням на те, що товариство знаходиться у тяжкому фінансовому стані.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами і доповненнями, роз`яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, статтею 129 Конституції України, як однієї із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що вирішення питання про відстрочку або розстрочку сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Звертаючись до господарського суду з клопотанням про відстрочку або розстрочку сплати судового збору, заявник не навів обґрунтованих підстав та не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" не спростувало та не довело наявність правових підстав у суду першої інстанції для застосування положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" про відстрочення або розстрочення сплати судового збору та повернення без розгляду заяви (позовної заяви) на підставі п.4 ст.63 ГПК України.

Колегія суддів не приймає до уваги надані скаржником до апеляційної скарги докази, які на його думку, є підтвердженням знаходження товариства у тяжкому фінансовому стані, оскільки відповідні докази заявник повинен був надати суду першої інстанції при поданні позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" зобов'язано надати до судового засідання оригінал заяви про вступ до справи у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору та додані до неї документи.

Скаржником, зазначені вимоги суду апеляційної інстанції не виконано.

Оскільки, строк розгляду даної апеляційної скарги, встановлений ст.102 ГПК України, збігає 18.10.2016 р., справа розглянута судом апеляційної інстанції за наявними матеріалами.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано наявну в матеріалах справи копію заяви про вступ до справи у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, прийнятої з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" відмовити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2016 р. у справі №904/7183/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

ОСОБА_3