Постанова

від 17.10.2016 по справі 17/101-5/87

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2016 р. Справа № 17/101-5/87

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Виробничого ремонтно-технічного підприємства «Укргазенергосервіс» від 30.08.2016 р. №2402/13 (вх. № апеляційного суду 01-05/4523/16 від 20.09.2016 р.)

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2016 р.

за скаргою Дочірньої компанії «Укртрансгаз» в особі філії «Виробничого ремонтно-технічного підприємства «Укргазенергосервіс» на дії Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області

про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13.07.2016 р. та зобов»язання прийняти до виконавчого провадження наказ №1514від 09.08.2010 р.

у справі №17/101-5/87 (суддя - Цюх Г.З.)

за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії «Виробничого ремонтно-технічного підприємства «Укргазенергосервіс», м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київської області

до відповідача ОСОБА_2 підприємства «Свон», м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 179 787,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - провідний інженер відділу претензійно-договірної роботи філії Технічного Підприємства «Укргазенергосервіс» ПАТ «Укртрансгаз» (довіреність від 30.06.2016 р. зареєстрована в реєстрі №1677);

від відповідача: не з»явились;

від ВДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

ДК «Укртрансгаз» в особі філії «Виробничого ремонтно-технічного підприємства «Укргазенергосервіс» в особі філії «Виробничого ремонтно-технічного підприємства «Укргазенергосервіс» подало скаргу №2146/13 від 29.07.2016 р. (вх. №8235/16 від 11.08.2016 р.) про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13.07.2016 р. та зобов»язання прийняти до виконавчого провадження наказ №1514 від 09.08.2010 р.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2016 р. відхилено скаргу ДК «Укртрансгаз» в особі філії «Виробничого ремонтно-технічного підприємства «Укргазенергосервіс» на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

Дана ухвала мотивована тим, що постановою від 13.07.2016 р. головним державним виконавцем Гнатюком В.Я. на підставі ст. ст. 22,24, п.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження, з огляду на те, що ВРТП «Укргазенергосервіс» пропущено строк пред»явлення виконавчого документа до виконання.

Позивач (Стягувач) - ПАТ «Укртрансгаз» в особі Філії «Виробничого ремонтно-технічного підприємства «Укргазенергосервіс», не погодившись з винесеною ухвалою, подав апеляційну скаргу від 30.08.2016 р. №2402/13 (вх. № апеляційного суду 01-05/4523/16 від 20.09.2016 р.), в якій посилається на те, що остання прийнята з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Скаржник вказує на те, що судом невірно застосовано норми ст. ст. 115, 116 ГПК України та ст. 118 ГПК України (чинної на момент видачі наказу); ст. 21 (чинної на момент видачі наказу), ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» та не враховано п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» №2677-VI від 04.11.2010 р.

Також вказує на те, що рішення господарського суду Івано-Франківської області у справі №17/101-5/87 від 27.07.2010 р. виконано не було, відтак переривання строку пред»явлення виконавчого документа до виконання відбулось 15.10.2013 р. (дата винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу). Вважає, що із вказаної дати перебіг строку пред»явлення виконавчого документа до виконання поновився і розпочався заново. При цьому, новим строком пред»явлення виконавчого документа до виконання вважає строк, встановлений на момент його видачі - 3 роки (до 15.10.2016 р.).

Вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2010 р. повинно бути виконане у встановленому законом порядку, тобто реалізоване для досягнення тієї мети, про яку дбала філія, коли зверталась до господарського суду.

Дані обставини вважає підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду та просить визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу) від 13.07.2016 р. Просить зобов»язати Відділ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області прийняти до виконання наказ №1514 від 09.08.2010 р. про примусове виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2010 р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Виробничого ремонтно-технічного підприємства «Укргазенергосервіс» від 30.08.2016 р. №2402/13 (вх. № апеляційного суду 01-05/4523/16 від 20.09.2016 р.) на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2016 р. у справі №17/101-5/87 та призначено до розгляду в судове засідання на 04.10.2016 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Кордюк Г.Т. та Плотніцького Б.Д. (Т-2, а.с.99-100).

В зв»язку з перебуванням у відпустці судді члена колегії - Плотніцького Б.Д. (наказ суду від 26.09.2016 р. №06-03/207) проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів у справі №17/101-5/87, згідно розпорядження керівника апарату суду від 03.10.2016 р. (Т-2, а.с.120).

Згідно протоколу автоматичної заміни складу колегії суддів від 03.10.2016 р. , склад колегії суддів у справі №17/101-5/87 визначено: головуючий суддя Давид Л.Л., судді - Кордюк Г.Т. та Михалюк О.В. (Т-2, а.с.121).

03.10.2016 р. к канцелярію суду від Скаржника поступило клопотання від 29.09.2016 р. №2706/13 (вх. № апеляційного суду 01-04/7154/16) про приєднання до матеріалів справи доповнення до апеляційної скарги від 29.09.2016 р. №2707/13. В даних доповненнях зазначає, про те, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено, якими саме нормами законодавства, які регулюють питання порушене в скарзі , керувався суд при розгляді справи та постановленні рішення, не наведено належного правового обґрунтування з посиланням на законодавчі акти України та не спростовано доводи скарги. При цьому, вказує, що місцевий господарський суд посилається виключно на п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.11.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» та на пункти 9.1., 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», що на підставі наведених правових положень, що не охоплюється поняттям «законодавство». Посилання суду на ухвалу від 14.04.2015 р. винесену в порядку ст. 119 ГПК України вважає безпідставним. Вважає, що суд, розглядаючи заяву ВРТП «Укргазенергосервіс» про поновлення строку повинен був відхилити вимоги Скаржника щодо визнання поважними причин пропуску строку для пред»явлення виконавчого документа до виконання та у поновленні пропущеного строку як безпідставні, оскільки, вважає, що строк для пред»явлення до виконання наказу №1415 не сплинув. Відповідно до цього, просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду.

В зв»язку з неявкою представників Відповідача та Відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області та неподанням відзивів на апеляційну скаргу, розгляд справи 04.10.2016 р. відкладено в судове засідання на 17.10.2016 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Кордюк Г.Т. та Михалюк О.В. (Т-2, а.с.135-136).

05.10.2016 р. в канцелярію суду із господарського суду Івано-Франківської області поступили доповнення до апеляційної скарги від 21.09.2016 р. №2642/13 ідентичні доповненням від 29.09.2016 р. №2707/13, які надійшли до суду 03.10.2016 р.

За клопотанням представника Скаржника, розгляд справи №17/101-5/87 здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

В судове засідання 17.10.2016 р. з»явився представник Скаржника (Позивача). Відповідач та ВДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень суду від 23.09.2010 р.

Станом на 17.10.2016 р. додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справи не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Представник Скаржника в судовому засіданні 17.10.2016 р. підтримав доводи апеляційної скарги та доповнення до них, з мотивів наведених в таких.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з оскаржуваною ухвалою та апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника Скаржника, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали господарського суду Івано-Франківської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2010 р. стягнуто з ПП "Свон" (вул. П.Мирного, 8, м. Івано-Франківськ, р/р 26005301000002 АКБ "Мрія", код ЄДРПОУ 30609910) на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" (вул. Маяковського, 49, м. Боярка, Київська область, р/р 26004010765201 в ЗАТ "Альфа-Банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 00156127) - 179 787 грн. 60 коп. коштів, сплачених по договору від 09.03.2006 р., 1797 грн. 88 коп. сплаченого державного мита та 312 грн. 50 коп. оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у суді (Т-1, а.с.216-217).

09.08.2010 р. на виконання вищевказаного рішення видано наказ №1514 (Т-1, а.с.219).

У відповідності до вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частина 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності до вимог ст.1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частина 1 статті 6 Закону України „Про виконавче провадження" встановлює, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема наказів господарських судів, як вказано у п. 1 ч. 1 ст. 17 вказаного Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно частини 1 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

21.09.2010 р. головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №21478667 по наказу суду №1514 від 09.08.2010 р. (Т-2, а.с.29).

Згідно вимог ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 03.08.2010 р., тобто на момент відкриття виконавчого провадження) виконавчі документи можуть бути пред"явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи протягом трьох років. Строки зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються: для виконання рішень господарських судів з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

15.10.2013 р. головним державним виконавцем винесено постанову ВП №21478667 про повернення виконавчого документа стягувачу (Т-2, а.с.76). Пунктом 3 якої стягувачу роз»яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред»явлений для виконання в строк до 15.10.2014 р., тобто протягом року, згідно редакції п.2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Повторно виконавчий документ Стягувачем пред»явлено 11.07.2016 р. і головним державним виконавцем 13.07.2016 р. винесено постанову ВП 51631406 про відмову у відкритті виконавчого провадження (Т-2, а.с.77).

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що постанова ВП №51631406 від 13.07.2016 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві правомірно винесена на підставі п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: через пропуск Стягувачем терміну пред»явлення виконавчого документа до виконання.

У п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. №14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» зазначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження в тому разі, коли минув установлений строк для пред»явлення виконавчого документа до виконання, або його не подано, або подано документ, не зазначений у ст. 18-1 Закону №606/XIV (606-14), або наявні інші передбачені законодавством обставини, які виключають можливість здійснення виконавчого провадження (ст.26 Закону №606- XIV).

Відтак, судова колегія вважає, що Скаржник був повідомлений про річний термін повторного пред»явлення виконавчого документу до виконання, однак такий таким правом в строки передбачені законом не скористався.

Відповідно до цього, судова колегія вважає, що постанова ВП №51631406 від 13.07.2016 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена на підставі п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (через пропуск стягувачем терміну пред»явлення виконавчого документа до виконання) є обґрунтованою та законною.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає необґрунтованими доводи Скаржника, про переривання строку пред»явлення виконавчого документа до виконання, що підтверджується ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 р., якою відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «Виробничого ремонтно-технічного підприємства «Укргазенергосервіс» за вих. №621/20 від 04.03.2015 р. (вх. №2587/15 від 10.03.2015 р.) про поновлення пропущеного строку для пред»явлення наказу №1514 від 09.08.2010 р. до виконання у цій справі (Т-2, а.с.41).

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на Скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «виробничого ремонтно-технічного підприємства «Укргазенергосервіс» від 30.08.2016 р. залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2016 р. у справі №17/101-5/87 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18.10.2016 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Судді Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1