Постанова

від 17.10.2016 по справі 308/8483/16-а

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8483/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великолазівської сільської ради про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Великолазівської сільської ради про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до позовних вимог позивача, останній просить: визнати протиправним та скасувати рішення Великолазівської сільської ради від 24 травня 2016 року за № 141 «Про надання дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки»; Зобов'язати Великолазівську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області код ЄДРПОУ 04349863 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 березня 2016 року за результатами якої надати дозвіл на зміну цільового призначення власної земельної ділянки площею 0.2297 га в АДРЕСА_1», кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 з земель сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд а також надати дозвіл на корегування генерального плану (детальне планування території в АДРЕСА_1) в частині, що стосується земельної ділянки позивача, кадастровий номер якої НОМЕР_1.

Позов мотивує тим, що рішення Великолазівської сільської ради від 24 травня 2016 року за № 141 «Про надання дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки» відмовлено у наданні дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки з метою зміни цільового призначення із земель для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1» у зв'язку з тим, що дане питання не набрало достатньої кількості голосів. Копію оскаржуваного рішення отримано 21 липня 2016 року. Позивач вважає дане рішення Великолазівської сільської ради від 24 травня 2016 року за № 141 «Про надання дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки» протиправним й таким, що підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що 14 березня 2016 року на адресу Великолазівської сільської ради ОСОБА_1 було подано заяву з проханням надати дозвіл на зміну цільового призначення власної земельної ділянки площею 0.2297 га в АДРЕСА_1» кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 з земель сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Також 14.03.2016 року подано заяву з проханням надати дозвіл на корегування генерального плану (детальне планування території в АДРЕСА_1) в частині, що стосується земельної ділянки. Протягом розумного строку заяв зі сторони відповідача інформації про невідповідність заяви чи поданим документам вимогам чинного законодавства не надходило. Позивач вважає, що оскаржуване рішення, яким йому відмовлено, у зв'язку з тим, що дане питання не набрало достатню кількість голосів є протиправним та підлягає скасуванню. Окрім того, вважає, що слід зобов'язати Великолазівську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на зміну цільового призначення власної земельної ділянки з земель сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Позивач в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла заява, про розгляд справи за її відсутності, зазначаючи, що позов підтримує в повному обсязі відповідно до мотивів викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла заява, про розгляд справи за відсутності представника.

На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України справу слід розглянути на підставі наявних у ній доказів.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до наступного висновку.

14 березня 2016 року на адресу Великолазівської сільської ради ОСОБА_1 було подано заяву з проханням надати дозвіл на зміну цільового призначення власної земельної ділянки площею 0.2297 га в АДРЕСА_1» кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 з земель сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно договору купівлі продажу земельної ділянки від 12.03.2016 року ОСОБА_1 придбала земельну ділянку площею 0.2297 га в АДРЕСА_1» кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1. Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.03.2016 року земельна ділянка площею 0.2297 га в АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, на праві приватної власності належить ОСОБА_1.

Також, 14.03.2016 року ОСОБА_1 було подано заяву на адресу Великолазівської сільської ради з проханням надати дозвіл на корегування генерального плану (детальне планування території в АДРЕСА_1) в частині, що стосується земельної ділянки.

У відповідності до рішення Великолазівської сільської ради від 26 травня 2016 року за № 141 «Про надання дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки» відмовлено у наданні дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки з метою зміни цільового призначення із земель для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1» у зв'язку з тим, що дане питання не набрало достатньої кількості голосів.

Так, частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України, у редакції на час прийняття відповідачем спірних рішень, встановлено, що зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Відмова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з частиною 1 статті 186-1 ЗМ України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Стаття 50 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV визначає, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Крім того , згідно з ч.ч.1,2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення сільської ради приймається більшістю від загальної кількості обраних депутатів сільської ради. Рішення приймається відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків передбачених ст. 55 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Як вбачається з протоколу 4 сесії 7 скликання сільської ради від 26 травня 2016 року, на такій було присутніми 10 з 14 депутатів та голова Великолазівської сільської ради, за рішення про надання дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки №141, проголосовано 4 депутатами, одним проголосовано проти, більшість депутатів сільської ради не проголосувало (утримались), а саме 5 депутатів. Тому рішення не було прийнято, оскільки воно приймається більшістю голосів.

В обґрунтування відмови у наданні дозволу позивачу на розроблення детального плану земельної ділянки з метою зміни цільового призначення із земель для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1» вказано про те, що дане питання не набрало достатньої кількості голосів.

З урахуванням наведених вище норм права, суд зазначає про необхідність обґрунтування рішення про відмову у наданні дозволу позивачу на розроблення детального плану земельної ділянки з метою зміни цільового призначення із земель для ведення особистого селянського господарства, з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів.

Відповідачем цього зроблено не було, та не надано жодних обґрунтувань того, чи відповідають подані позивачем документи установленим вимогам закону. Відповідач, як орган місцевого самоврядування, до компетенції якого відноситься розгляд питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту, розглядаючи заяву позивача і приймаючи 26.05.2016 року відповідне рішення з цього питання, діяла не у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. При цьому відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідачем жодного заперечення суду надано не було.

Згідно, ст. 162 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи, зокрема ч. 2 вказаної статті передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Зі змісту позовних вимог, та доданих до матеріалів справи доказів позивач фактично оскаржує рішення Великолазівської сільської ради від 26 травня 2016 року за № 141 «Про надання дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки», тому суд вважає опискою зазначення у позові про оскарження рішення Великолазівської сільської ради від 24 травня 2016 року за № 141 «Про надання дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки».

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що доводи позивача є обґрунтованим, а тому приходить до висновку, що оскаржуване рішення Великолазівської сільської ради від 26 травня 2016 року за № 141 «Про надання дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки» відмовлено у наданні дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки з метою зміни цільового призначення із земель для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1» у зв'язку з тим, що дане питання не набрало достатньої кількості голосів є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позов підлягає задоволенню в цій частині.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що до компетенції суду не входить зобов'язання відповідача приймати на сесії будь-яке конкретне рішення, оскільки відповідно до чинного законодавства України, суд не має права перебирати на себе повноваження віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії відповідача або визнати неправомірним необґрунтоване зволікання з розглядом питання, однак не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.

Приймаючи до уваги що суд не може перебирати на себе функції, які відповідно до діючого законодавства віднесені до компетенції відповідача - Великолазівської сільської ради, а тому у задоволенні вимог позивача щодо зобов'язання відповідача - повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 березня 2016 року за результатами якої надати дозвіл на зміну цільового призначення власної земельної ділянки - необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.7-11, 71-72,86,94,128,158,159,162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Великолазівської сільської ради про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Рішення Великолазівської сільської ради від 26 травня 2016 року за № 141 «Про надання дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки», яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки з метою зміни цільового призначення із земель для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1» у зв'язку з тим, що дане питання не набрало достатньої кількості голосів визнати протиправним та скасувати.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош